Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №464/5366/26
Суддя: Сабара Л. В.
Справа№464/5366/26
пр.№ 3/464/2026/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2026 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Сабари Л.В.,
секретаря судового засідання - Гуцул В.С.,
за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Лихачової М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого заступником директора з технічно-господарського забезпечення КЗ ЛОР «Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 4 ст. 121 КУпАП,
встановив:
на розгляд Сихівського районного суду м. Львова скеровано протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що правопорушення було вчинено при наступних обставинах.
ОСОБА_1 19.07.2026 о 01:10 год у м. Львів, вул. Стрийська 73 керував транспортним засобом Scoda Scala н.з. НОМЕР_2 у якого відсутні болти кріплення переднього лівого та переднього правового коліс. Подібне правопорушення вчинено повторно протягом року.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, не визнав, надав пояснення про те, що дійсно 19.07.2026 керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції, котрі йому вказали, що в нього відсутні болти кріплення передніх коліс, після чого розпочали складати протокол про адміністративне правопорушення. Зазначив, що перед початком експлуатації автомобіля перевіряв його технічний стан. При цьому він, автомобіль оглянув лише наступного дня, перешкод працівники поліції для огляду технічного стану автомобіля на місці не чинили, і він мав можливість перевірити твердження поліцейських. Після складення протоколу, продовжив експлуатацію транспортного засобу. Не заперечив, що впродовж року щодо нього виносилася постанова про порушення ч.1 ст. 121 КУпАП, котру він не оскаржував та сплатив призначене стягнення у виді штрафу. Водночас, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, оскільки порушення правил експлуатації автомобіля зазначене у протоколі не є однорідним тим порушенням, що були встановлені постановою у справі про адміністративні правопорушення. Одночасно, так, як працівники поліції не надали жодних доказів відсутності болтів кріплення на передніх колесах, вважає, що такими не доведено його вину. Просив провадження у справі закрити.
Захисник Лихачова М.Б. повністю підтримала клопотання подані нею у справі, заперечення на протокол, просила провадження у справі закрити з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.3а Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
В силу п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу.
На з`ясування обставин адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП судом досліджено наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723130 від 19.07.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , яке передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП;
-відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовані обставини події, що мали місце 19.07.2026.2025 о 01.10 год. на вул. Стрийська, 73 у м. Львові;
-за клопотанням сторони захисту отримано пояснення працівників патрульної поліції М.-С. Наконечну, Н.Пельчарську, М.Сорокіна.
Так М.-С. Наконечна пояснила, що так як незадовго до події прийнята на роботу у патрульну поліцію, за нею було закріплено наставника Н.Пельчаську, командира роти, котра її стажувала. Під час патрулювання, їхнім екіпажем було виявлено автомобіль таксі, в котрому були відсутні болти кріплення передніх коліс. При перевірці даних водія було встановлено, що такий вже впродовж року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, у зв`язку із чим дії останнього було кваліфіковано за ч.4 ст. 121 КУпАП. Протокол складала вона, під наглядом наставника, командира роти, підписувала вона. Не заперечила, що її технічний засіб відеофіксаці не був увімкненим, так як розрядився, однак подія була зафіксована на боді камери інших поліцейських. Не пригадує, щоб замість неї хтось інший вносив дані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Н.Пельчарська пояснила, що 19.07.2026 була командиром роти, здійснювала патрулювання із колегою ОСОБА_2 , та М.-С. Наконечною, за котрою закріплена як наставник, оскільки остання проходила стажування. 19.07.2026 їхньою групою було виявлено автомобіль, котрим керував ОСОБА_1 та на ньому були відсутні болти кріплення передніх коліс. Після перевірки особи водія згідно баз даних, наявних у планшеті, було встановлено, що останній вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП. Заперечила факт складення замість ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, однак, допускає, що могла перевіряти його зміст перед врученням особі. Крім того, планшет, використовується поліцейськими не тільки для складення протоколу, але і для виконання інших завдань. Не пригадує з якою метою могла вона особисто користуватися планшетом. Ствердила, що особисто бачила відсутність болтів кріплення на автомобілі. Підтвердила, що працівниками поліції не чинилися перешкоди водію щодо огляду автомобіля з метою перевірки їхніх тверджень про наявність порушень.
ОСОБА_4 надав пояснення, що спільно з М.- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебував у групі реагування, ними було виявлено автомобіль таксі «Болт» на лівому передньому колесі котрого був відсутній болт кріплення. Після візуального огляду автомобіля, було також встановлено відсутність болта кріплення і на передньому правому колесі. Він особисто запитував водія: «як так може бути, що «Болт» без болта?, на що останній легковажно відреагував на такі зауваження, та не заперечив твердження щодо виявлених порушень.
Суд при вивченні вказаних матеріалів та доводів сторони захисту викладених у клопотаннях, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, на переконання сторони захисту, працівники поліції не надали жодних доказів (фото, відео фіксації) відсутності болтів кріплення коліс, таким чином не довели обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Як зазначено вище, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань , зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
З цього слідує, що працівники поліції, з метою виконання покладених на неї завдань, в силу індивідуального сприйняття тої чи іншої ситуації, дають їй правову оцінку, та при наявності ознак адміністративного правопорушення реагують, в тому числі шляхом складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У зв`язку із цим, суд зважає на те, що 19.07.2026 поліцейські при огляді автомобіля, котрим керував ОСОБА_1 в силу візуального спостереження могли виявити ознаки технічної несправності транспортного засобу, та зафіксувати такі у протоколі про адміністративне правопорушення, що є доказом у справі.
Вказані обставини підтверджуються відеоматеріалами долученими до справи.
При цьому, суд критично оцінює твердження сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження висновків викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі з огляду на поведінку ОСОБА_1 , зафіксовану на відеоматеріалах поліцейських, котрий на зауваження останніх щодо технічного стану автомобіля, не заперечив таких, не поставив їх під сумнів, оскільки для перевірки доводів правопорушення, з автомобіля не виходив, не переконався у їх помилковості, на місці події не надавав пояснень з приводу зловживань працівників поліції щодо фіксації у протоколі правопорушення без його наявних ознак.
Разом з тим, в подальшому, як вбачається із відеоматеріалів, ОСОБА_1 виходив з автомобіля, самостійно оглядав передні колеса, однак, жодних заперечень про відсутність болтів кріплення працівникам поліції не висловлював, що ставить під сумнів протиправну поведінку поліції щодо внесення останніми до протоколу про адміністративне правопорушення даних про технічний стан автомобіля за відсутності фактичних на те даних.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи сторони захисту з приводжу того, що протокол про адміністративне правопорушення не був складений однією особою, так як при його підготовці, планшет передавався між працівниками поліції з огляду на наступне.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Статтею 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за частиною четвертою статті 121УпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення такий складено поліцейським 1 взводу 2 роти 3 УПП у Львівській області Наконечною М.-С. та нею особисто підписано. Вказані обставини підтверджено працівниками поліції в судовому засіданні.
Крім того, як вбачається із Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України затвердженої Наказом МВСУ від 27.04.2020 № 357 планшетним пристроєм є планшетний комп`ютер із відповідним програмним забезпеченням, інтегрованим із системою ІПНП, за допомогою якого поліцейські (працівники поліції) відображають інформацію про стан та результати реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події, а також виконання інших службових завдань.
Одночасно, згідно вказаної Інструкції, групою реагування патрульної поліції (далі - ГРПП) – є наряд патрульної поліції у складі не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них. Також, оперативне реагування визначено, як скоординовані дії чергової служби, нарядів патрульної поліції, ГРПП та інших нарядів, спрямовані на організацію невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи та затримання ймовірного правопорушника, збереження слідів правопорушення, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції.
Крім того, згідно п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом МВСУ від 06.11.2015 № 1376 протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.
Таким чином, стороною захисту не надано будь яких доказів того, що ОСОБА_3 не являється працівником поліції уповноваженим на складення протоколу про адміністративне правопорушення, в такому зафіксовано фактичні дані про подію, котру остання чи інші працівники поліції не могли виявляти та вносити дані з даного приводу до протоколу, чи такого остання не підписувала.
Також законом не має обмежень щодо узгодження дій між працівниками поліції, що перебувають у групі оперативного реагування при виконанні завдань поліції при виявленні правопорушення, оскільки вищевказані НПА передбачають можливість координації таких з метою припинення правопорушення, установлення особи ймовірного правопорушника, збереження слідів правопорушення тощо.
Одночасно, при наданні оцінки доводам сторони захисту щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.4 ст. 121 КУпАП за відсутності ознак повторності суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню
Як вбачається із диспозиції ч.4 ст. 121 КУпАП особа підлягає відповідальності за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Зі змісту вказаної норми не випливає, що повторність настає у випадку вчинення тотожних чи однорідних дій, що підпадають під ознаки ч.1 чи ч.2 ст. 121 КУпАП.
Аналіз вказаних норм свідчить, що поняття правопорушення та порушення не є тотожним.
З огляду на ст. 9 КУпАП, дії особи кваліфікуються за відповідною частиною статті КУпАП, котрою передбачено відповідальність за вчинення протиправних дій (порушень).
Згідно Довідки долученої до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 притягувався за ч.1 ст. 121 КУпАП, а тому в суду є достатні підстави вважати, що останній вчинив будь-яку із дій (порушень) передбачених вказаною нормою, у зв`язку із чим доводи сторони захисту з даного приводу визнає необґрунтованими.
Крім того, не заслуговують на увагу твердження сторони захисту, про те, що поліцією не доведено ознаку повторності вчинення адміністративного правопорушення, оскільки до протоколу долучено Довідку, а не постанову у справі про адміністративне правопорушення з відміткою набрання нею законної сили з огляду на наступне.
Відповідно до Розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВСУ від 07.11.2015 № 1395 поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Крім того, в цій частині, суд бере до уваги пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, надані в судовому засіданні, про те, що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, він сплатив штраф.
Також, суд критично оцінює доводи захисника, про те, що поліція діяла протиправно перевіряючи особу пасажира, що в сукупності впливає на порядок встановлення фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Зокрема, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Наказом начальника Львівської обласної військової адміністрації №122 від 25.02.2022 на території Львівської області запроваджено комендантську годину
Порядок заборони перебування цивільних на вулицях у визначений час без спецперепусток, встановлення блокпостів, режим світломаскування (затемнення), перевірки документів патрулями, а також право затримувати порушників та оглядати транспорт визначено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573.
Одночасно, ч.2 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджено відеоматеріалами, подія мала місце 01:10 год 19.07.2026, пасажиром була особа чоловічої статі, що надавало право поліцейським встановити його особу, перевірити наявність в останнього перепустки та підстави перебування на вулиці в період комендантської години.
Щодо обґрунтувань захисника з питань відсутності фіксуванння події бодікамерою поліцейською ОСОБА_3 суд зважає на те, що згідно ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів регулюється Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом МВСУ від 18.12.2018 № 1026.
Як встановлено судом, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення в групі оперативного реагування було троє працівників поліції, дані були зафіксовані на відереєстратори ОСОБА_6 та М.Сорокіна.
Будь-яких фактичних даних, що на технічних приладах ОСОБА_3 могли бути зафіксовані ознаки протиправної діяльності останньої при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, чи такі умисно були виведені нею з роботи з метою приховування такої діяльності, стороною захисту надано не було.
А відеоматеріали долучені до матеріалів справи та здобуті дані в судовому засіданні дають можливість суду встановити, що працівники поліції при виявленні ознак адміністративного правопорушення вчиняли усі дії в межах чинного законодавства, що регулюють їхню діяльність з виконання завдань поліції.
Відсутність запису з технічних приладів ОСОБА_3 не може бути підставою встановлення протиправності дій останньої в цій частині, що може вплинути на визнання недопустимими доказів у справі.
Разом з тим, при оцінці дій особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі, повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Так ч.1 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів
З цього слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів – правил, положень, інструкцій.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст. 1 Закону).
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Одночасно, статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (далі – Закон) визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
З цього слідує, що ОСОБА_1 19.07.2026 о 01.10 год. м. Львів, вул. Стрийська 73 керуючи транспортним засобом Scoda Scala н.з. НОМЕР_2 був водієм, тобто учасником дорожнього руху, а тому на нього, в частині прав та обов`язків, поширюється дія вказаного закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано характер дій вчинених ОСОБА_1 – зокрема, що останній керував транспортним засобом у котрого відсутні болти кріплення, однак, не вказано норму НПА, котра забороняє такі дії.
Суд зазначає, що згідно п. 34.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п. 31.4. ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам як відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.
Згідно положень КУпАП не передбачено, однак, у юридичній доктрині загально прийнято вважати, що “кваліфікацією правопорушення” є встановлення відповідності, співвідношення з об`єктивною дійсністю і визначення юридичної сутності, дії або бездіяльності людини відповідно до норм права.
З цього випливає, що кваліфікація адміністративного проступку є частиною діяльності суб`єктів адміністративної юрисдикції, котра включає вибір, встановлення норми, яка підлягає застосуванню у конкретному випадку, твердження того, що у скоєному є ознаки саме вміненої норми, і посягання не може бути оцінене як інше правопорушення, а в протоколі про адміністративне правопорушення закріплено висновок про кваліфікацію адміністративного проступку за конкретною нормою (нормами) адміністративного права.
З огляду на диспозицію ч.1 ст. 121 КУпАП, такою не передбачено заборони керування транспортним засобом за відсутності болтів кріплення, однак визнано порушенням експлуатацію автомобіля при наявності інших технічних несправностей, визначених чинним законодавством, однак у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано норму котра закріплює, які технічні несправності відносяться до категорії інших, при наявності котрих експлуатація автомобіля забороняється.
Так, як за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку, правильність та точність його складання впливає на набування ним доказової сили.
Таким чином, аналізуючи приписи ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному.
При цьому слід зазначити, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, адже діючи таким чином, неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки як вбачається з рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню», що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, як це передбачено ст. 280 КУпАП.
Згідно із частинами першою - третьою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином, так як у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено характер вчинених ОСОБА_1 дій, однак не вказано норму, що забороняє таку поведінку особи, та вказані дії не охоплюються диспозицією ч.1 чи ч.2 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом лише в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, щодо відсутності реальної можливості надати об`єктивну оцінку діям особи, що притягується до адміністративної відповідальності про те чи нею було вчинено адміністративне правопорушення, не перебираючи на себе функції обвинувача, та не позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, оскільки огляд автомобіля проведено уповноваженими працівниками поліції, котрі візуально, в силу власного сприйняття встановили певні фактичні дані.
Аналіз викладеного не дозволяє суду робити висновок про доведеність елементів інкримінованого складу правопорушення шляхом самостійного конструювання кваліфікації встановивши фактичні обставини відповідно до правової норми не застосованої уповноваженим суб`єктом, при цьому не порушуючи право сторони захисту на змагальність процесу.
Відповідно до ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 1-34/2010 (пункти 4.1, 4.2) адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення не містить усіх необхідних даних, на підставі котрих суд може встановити чи було вчинено правопорушення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
На підставі ч. 4 ст. 121 КУпАП, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 20 жовтня 2026 року.
Суддя Людмила САБАРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua