Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №463/8672/24
Суддя: Мармаш В. Я.
Справа № 463/8672/24
Провадження № 2/463/131/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.,
з участю секретаря судового засідання - Цебрик Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради про визнання права користування приміщенням, -
встановив:
позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, яким із врахуванням уточнень позовних вимог просили визнати за ними право користування горищем, розміщеним над квартирою АДРЕСА_1 , як складовою частиною квартири - мансардою згідно технічного паспорту від 17.04.2024, складеного ФОП ОСОБА_5 , інвентарний номер 1, на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним будинком (складається з шести квартир) та згідно розпорядження Личаківської районної адміністрації знятий з балансу Львівської міської ради. У відповідності до свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 позивачі є співвласниками даної квартири. Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників квартир будинку. Отже, не потрібно встановлювати право власності співвласників багатоквартирного будинку на приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону. У пункті 1.3 Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 зазначено, що питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що будь-які переобладнання або перепланування допоміжних приміщень у жилих багатоквартирних будинках можуть проводитися тільки за згодою співвласників. Право спільної сумісної власності не передбачає визначення часток співвласників у праві спільної власності, на відміну від права спільної часткової власності, учасник якої наділений правом вимагати виділення йому в натурі частини майна у володіння та користування (частини друга - четверта статті 358 ЦК України), а також самостійно розпоряджатися своєю часткою (стаття 361 ЦК України). Проте співвласники майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, не тільки володіють, користуються, але й розпоряджаються таким майном за спільною згодою. Відповідно, переобладнання або перепланування допоміжних приміщень може бути здійснено з дотримання встановленого законом порядку, у тому числі за згодою осіб, які таким приміщенням володіють на праві спільної власності. Саме такий висновок міститься у Постанові Верховного суду від 26.02.2025 у справі № 522/23348/17. 20 серпня 2014 року власники усіх квартир у будинку АДРЕСА_2 надали згоду власникам квартири АДРЕСА_3 влаштувати в об`ємі частини горища, яке знаходиться над квартирою АДРЕСА_3 , додаткові житлові кімнати та провести капітальний ремонт покрівлі за рахунок мешканців квартири АДРЕСА_3 . Таким чином, дана заява є правочином щодо користування спільним майном, яким одні співвласники надали згоду на користування частиною спільної сумісної власності іншим співвласникам - власникам квартири АДРЕСА_3 , тобто позивачам. 21.12.2016 Управлінням охорони історичного середовища надано висновок № 04-2958 про можливість та умови здійснення містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень на території історичного ареалу міста у разі реалізації намірів реконструкції приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_4 , згідно з яким управління вважає можливим здійснення реконструкції з переплануванням приміщень квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок частини горища, приєднанням балкону, з частковою надбудовою зі сторони дворового фасаду та влаштуванням балкону в рівні мансардного поверху. В подальшому, опираючись на згоду надану співвласниками допоміжних приміщень будинку АДРЕСА_2 та норми законодавства, яке регламентує право користування спільною сумісною власністю, позивачі здійснили реконструкцію наданої їм у користування частини горища, яке у технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_3 , який складено ФОП ОСОБА_5 17.04.2024, інвентарний номер 1, позначене як мансарда, та складається з коридору площею 19,1 кв.м., гардеробної площею 1,2 кв.м., балкону площею 3,5 кв.м., санвузла площею 6 кв.м., гардеробної площею 2,4 кв.м., житлової кімнати площею 12,4 кв.м., житлової кімнати площею 11,1 кв.м. (всього - 55,7 кв.м.). Однак відповідач Львівська міська рада не визнає права позивачів на користування частиною горища в будинку АДРЕСА_2 , а тому невизнане відповідачем право позивачів на користування спірним горищем підлягає захисту у судовому порядку.
Ухвалою судді від 17.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
24.02.2025 стороною відповідача подано відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджуальні, несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. В той же час, пункт 2 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає допоміжні приміщення багатоквартирного будинку як приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). З наведеного вбачається, що Законом встановлено визначальний критерій для віднесення приміщень до допоміжних, а саме функціональне призначення цих приміщень для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. У рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників; спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1-2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). Враховуючи норми ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у Львівської міської ради відсутні правові підстави для виділення частини спільного майна багатоквартирного будинку у власність комусь зі співвласників, оскільки це буде зачіпати інтереси інших мешканців будинку.
Ухвалою суду від 09.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В ході судового розгляду представник позивачів підтримував позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, представник відповідача позов заперечував з підстав зазначених у відзиві. В останнє судове засідання представник відповідача повторно не з`явився, представник позивача у поданій до суду заяві просив завершувати розгляд справи у його відсутності. З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 25.01.1996 та свідоцтва про право на спадщину від 06.02.2012 позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до правовстановлюючих документів на зазначену квартиру на час набуття її у власність така складалась із трьох кімнат та кухні загальною площею 67,8 кв.м. (житлова площа 48,5 кв.м.) та комори в підвалі площею 10 кв.м.
Квартира розташована на останньому поверсі будинку АДРЕСА_2 . Зазначений будинок є багатоквартирним та складається з шести квартир, а також нежитлового приміщення, розміщеного в мезоніні під інд. 8-1 площею 17,8 кв.м., що згідно листа юридичного департаменту ЛМР від 03.04.2026 належить на праві власності Львівській міській раді.
Згідно з розпорядженням Личаківської районної адміністрації ЛМР від 11.05.2022 № 110 будинок АДРЕСА_2 знятий з балансу Львівської міської ради. Зазначена обставина також підтверджується листом Личаківської районної адміністрації ЛМР від 20.11.2023 № 33-вих-142997.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна. Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частинами першою, другою статті 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
У відповідності до частин першої, другої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 369 ЦК України).
У відповідності до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні, несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII. Цей Закон, зокрема, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Згідно з пунктом б частини першої статті 1 Закону № 417-VIII встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Згідно частини першої статті 5 Закону № 417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Отже, не потрібно встановлювати право власності співвласників багатоквартирного будинку на приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 915/1096/18.
Статтею 6 Закону № 417-VIII визначено, що співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб?єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації.
Порядок здійснення переобладнання та перепланування жилого приміщення визначено у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Пунктом 3.2.1 Правил установлено, що на горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися: температурно-вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення. Горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми і іншими речами та обладнанням; використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни і під складські приміщення не допускається (пункти 3.2.5, 3.2.7 Правил).
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, у якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення. Допоміжні приміщення, а саме горище, яке призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, не підлягає приватизації та не може бути поділене і виділене власнику квартири в багатоквартирному житловому будинку без втрати його функціонального призначення.
У пункті 1.3 Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 зазначено, що питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що будь-які переобладнання або перепланування допоміжних приміщень у жилих багатоквартирних будинках можуть проводитися тільки за згодою співвласників.
Отже, щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно переобладнання чи реконструкції допоміжних приміщень вимагає погодження всіх співвласників. Для проведення власником приватного житлового фонду переобладнання і перепланування житлових приміщень, зокрема тих, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, необхідний дозвіл власника будинку. На підставі дозволу співвласників на проведення переобладнання і перепланування житлових приміщень власник звертається до виконавчого комітету місцевої ради. За відсутності нотаріально завіреної копії згоди співвласників приміщення загального користування, а саме горища над квартирою, містобудівні умови та обмеження є такими, що видані з порушенням установленого законодавством. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 725/6193/21 (провадження № 61-11791св22), від 12 червня 2024 року у справі № 22/10342/20 (провадження № 61-17504св23).
Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками і такі співвласники не мають права на виділення натурі частки зі спільного майна багатоквартирного будинку.
Право спільної сумісної власності не передбачає визначення часток співвласників у праві спільної власності, на відміну від права спільної часткової власності, учасник якої наділений правом вимагати виділення йому в натурі частини майна у володіння та користування (частини друга - четверта статті 358 ЦК України), а також самостійно розпоряджатися своєю часткою (стаття 361 ЦК України).
Проте співвласники майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, не тільки володіють, користуються, але й розпоряджаються таким майном за спільною згодою.
Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У ст. 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що переобладнання або перепланування допоміжних приміщень може бути здійснено з дотримання встановленого законом порядку, у тому числі за згодою осіб, які таким приміщенням володіють на праві спільної власності. Саме такий висновок міститься у Постанові Верховного суду від 26.02.2025 року у справі № 522/23348/17.
Встановлено, що 20 серпня 2014 року власники усіх квартир у будинку АДРЕСА_2 надали згоду співвласникам квартири АДРЕСА_3 на влаштування в об`ємі частини горища, яке знаходиться над квартирою АДРЕСА_3 , додаткових житлових кімнат та проведення капітального ремонту покрівлі за рахунок мешканців квартири АДРЕСА_3 . Достовірність підписів мешканців завірено директором ЛКП «Господар». Зазначену обставину співвласники усіх квартир багатоквартирного будинку підтвердили також у поданих до суду заявах по суті спору.
Таким чином, дану заяву щодо згоди на користування позивачами спільним майном слід розцінювати як правочин щодо встановлення порядку користування спільним майном, яким одні співвласники надали згоду на користування спільною сумісною власністю іншим співвласникам, тобто позивачам.
Право співвласників встановити порядок користування спільним майном регулюється нормами Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 358 ЦКУ передбачено, що власники мають право домовитися про порядок володіння та користування майном. Якщо згоди немає, порядок встановлюється судом. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці. Відповідно до статті 369 ЦКУ (Право спільної сумісної власності) співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Судом встановлено, що позивачі не заявляють вимог щодо виділення їм у натурі частки спільної власності чи про визнання за ними права власності на нерухоме майно, що не відповідало б змісту права спільної сумісної власності. Разом із тим, ними заявлено позовну вимогу щодо встановлення порядку користування спільним майном за наявності відповідної домовленості між співвласниками квартир у багатоквартирному будинку щодо порядку користування ним.
Також встановлено, що відповідач Львівська міська рада після зняття будинку АДРЕСА_2 з її балансу, однак будучи при цьому власником нежитлового приміщення, розміщеного в мезоніні зазначеного будинку під інд. 8-1, площею 17,8 кв.м., у спірних правовідносинах виступає виключно як рівноправний учасник цивільних відносин, при цьому заперечує щодо визначеного співвласниками квартир у багатоквартирному будинку порядку користування спільним майном, зокрема частиною горища, яке було передано у користування позивачів.
Оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача щодо погодженого іншими співвласниками порядку користування спільним майном (горищем будинку), суд виходить із того, що такий порядок не порушує жодних майнових прав та інтересів відповідача, нежитлове приміщення якого розміщено у мезоніні будинку. Крім того, такий не порушує прав та інтересів будь-яких третіх осіб, державних чи суспільних інтересів.
Так, встановлено, що Управлінням охорони історичного середовища ЛМР 21.12.2016 за № 04-2958 було надано висновок про можливість та умови здійснення містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень на території історичного ареалу міста у разі реалізації намірів реконструкції приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_4 , згідно з яким управління вважає можливим здійснення реконструкції з переплануванням приміщень квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок частини горища, приєднанням балкону, з частковою надбудовою зі сторони дворового фасаду та влаштуванням балкону в рівні мансардного поверху.
Згідно погодженого співвласниками квартир багатоквартирного будинку порядку користування спільним майном (горищем) позивачі здійснили реконструкцію наданої їм у користування частини горища, яке у технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_3 , який складено ФОП ОСОБА_5 17.04.2024, інвентарний номер 1, позначене як мансарда, таке складається з коридору площею 19,1 кв.м., гардеробної площею 1,2 кв.м., балкону площею 3,5 кв.м., санвузла площею 6 кв.м., гардеробної площею 2,4 кв.м., житлової кімнати площею 12,4 кв.м., житлової кімнати площею 11,1 кв.м. (всього – площею 55,7 кв.м.).
Згідно з технічним висновком РГК «Львівгаз» від 27.10.2014 при проведенні реконструкції квартири АДРЕСА_1 газова мережа залишається без змін.
Відповідно до технічного звіту № 131/03-2026/2026 оцінки технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта (житлової квартири АДРЕСА_1 ), складеного ПП «Архітек» (інженер-проектувальник, експерт по технічному обстеженню будівель та споруд ОСОБА_6 ) планування квартири АДРЕСА_3 у вищевказаному будинку після реконструкції не порушує цілісність та функціональність димових і вентиляційних каналів усіх інших наявних у будинку квартир. Технічний стан існуючих та нововлаштованих конструкцій забезпечує можливість їх подальшої безпечної експлуатації. Виконана реконструкція не призводить до погіршення умов експлуатації будинку та суміжних квартир. Об?ємно-планувальні рішення після реконструкції відповідають функціональному призначенню квартири та забезпечують належні санітарно-побутові умови проживання. Демонтаж нововлаштованих конструкцій мансардного рівня є технічно недоцільним та може негативно вплинути на окремі конструктивні елементи будинку. Технічно можливо експлуатувати квартиру АДРЕСА_1 після завершення самовільно розпочатої реконструкції з влаштуванням мансардного рівня.
Також встановлено, що підтверджується листами ЛКП «Господар» від 27.07.2026, Личаківської РА ЛМР від 01.07.2026, Департаменту архітектури та просторового розвитку ЛМР від 03.08.2026, Управління комунальної власності ЛМР від 13.08.2026, що в період з 2012 по 2026 рік жодних звернень фізичних або юридичних осіб щодо самовільного зайняття позивачами горища в будинку АДРЕСА_5 чи скарг з приводу приєднання його частини до квартири АДРЕСА_3 не надходило.
Таким чином, за наявності згоди співвласників квартир багатоквартирного будинку на встановлення запропонованого позивачами порядку користування спільним майном (горищем будинку), та відсутності обставин порушення прав та інтересів будь-яких осіб, державних чи суспільних інтересів внаслідок встановлення відповідного порядку користування спільним майном, суд вважає, що обраний позивачами спосіб захисту їх права є ефективним, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню. Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені нею судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 258-259, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України, ст.ст. 317, 355, 358, 361, 369, 382, 391 ЦК України, суд, -
ухвалив:
позов –задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право користування горищем, розміщеним над квартирою АДРЕСА_1 , як складовою частиною квартири - мансардою згідно технічного паспорту від 17.04.2024, складеного ФОП ОСОБА_5 , інвентарний номер 1, на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнути з Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано – 16 жовтня 2026 року.
Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП – НОМЕР_3 .
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 .
Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП – НОМЕР_5 .
Відповідач: Львівська міська рада, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896.
Суддя: Мармаш В. Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua