Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №177/128/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2463/26 Справа № 177/128/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., при секретарі Сербіній І.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника –адвоката Федька Н.Б., потерпілого ОСОБА_2 та його представника Тішуніна О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року, відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. в дохід держави.

21 серпня 2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що копію оскаржуваної постанови він не отримував. Через, що не мав можливості ознайомитись з її змістом для своєчасної підготовки та подання апеляційної скарги. З повним текстом оскаржуваної постанови ознайомився 10.08.2026 року, підставою для ознайомлення стало подання позовної заяви ОСОБА_3 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про відшкодування майнових збитків завданих ДТП та моральної шкоди.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник адвокат Федько Н.Б., в судовому засіданні підтримали клопотання про поновлення строку та наполягали на його задоволенні, потерпілий ОСОБА_2 представник потерпілого Тішунін О.А. заперечували проти задоволення клопотання.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що постановою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. в дохід держави.

Судовий розгляд 21 січня 2026 року було здійснено за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та потерпілого ОСОБА_2 .

Таким чином, 21.01.2026 р. особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було відомо про винесену по справі постанову, її суть та обґрунтування. І саме з цього моменту у відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП починає обраховуватись 10-денний строк її оскарження, який сплив 02 лютого 2026 р.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови в справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів з моменту її винесення вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до розписки,яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 отримав копію постанови - 21.01.2026 року проте, звернувся до суду з апеляційною скаргою лише 21 серпня 2026 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Апеляційний суд звертає увагу, що початок строку апеляційного оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення визначається саме днем винесення постанови, а не днем отримання її копії.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

При прийнятті рішення щодо поновлення строку, суди зобов`язані вказувати підстави поновлення строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» від 14.10.2003).

Апеляційний суд наголошує, що положеннями КУпАП не передбачено те, що початок строку на апеляційне оскарження встановлюється днем отримання копії постанови суду або повного тексту рішення суду, як зазначає ОСОБА_1 у своєму клопотанні, за умови, що учасники процесу знали про місце, день та час розгляду справи і мали можливість з`явитись до суду.

Між тим, ОСОБА_1 згідно до розписки, яка знаходиться в матеріалах справи в той же день, 21.01.2026 року отримав копію постанови, тобто своєчасно, знав про наявність такого рішення, мав можливість оскаржити постанову шляхом написання апеляційної скарги як особисто, так і через професійного захисника, проте своїм правом не скористався та надав апеляційну скаргу через 7 місяців після розгляду справи.

Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про подачу апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження через поважні причини, вважаю необґрунтованими, виходячи з наступного.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

З урахуванням наведеного, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ніяким чином не підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарженні постанови судді 1-ї інстанції від 21 січня 2026 року.

Ураховуючи вищенаведене, вважаю, що в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не навів жодної поважної причини для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: Е.Л. Ковалюмнус