Суд: Харківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Непокора
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №635/7085/25
Суддя: Назаренко О. В.
Справа № 635/7085/25
Провадження № 1-кп/635/516/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року с-ще Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62025170020012763 від 28.08.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, що обіймає посаду водія 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «рядовий», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
УСТАНОВИВ:
суд визнає доведеним, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «рядовий», перебуваючи на посаді водія 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 11.08.2025 приблизно о 16 год. 00 хв., знаходячись в населеному пункті Кутузівка Харківського району Харківської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 № 63 дcк від 06.08.2025, що полягало у необхідності: стійко утримувати зайняті опорні пункти та позиції, недопущенні просування противника в глибину оборони на напрямку Гатище-Вовчанськ Чугуївського району Харківської області; нанесення ураження противнику, який наступає, знищення його перед переднім краєм оборони, в разі вклинення в оборону, відновлення положення по передньому краю; нанесенні противнику всіма вогневими засобами таких втрат, що унеможливлять його подальші дії та створення умов для його розгрому; ведення безперервної розвідки противника спостереженням та підслуховуванням перед переднім краєм оборони, оповіщення підрозділів про повітряну небезпеку; постійному облаштуванні нових, відсічних та дооблаштування існуючих позицій, встановлення та нарощування вибухових та невибухових загороджень; застосування вогневих груп, засобів РЕБ для прикриття від ударів з повітря БПЛА противника: займаних позицій, командних пунктів та маршрутів висування; забезпеченні евакуації поранених, загиблих, поповнення запасів боєприпасів та мтз, засобів зв`язку, чим вчинив непокору, а саме відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
Суд визнає ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, кримінальна відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 402 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені у вироку суду. Обвинувачений не оспорював докази в даному кримінальному провадженні та обставини вчинення кримінального правопорушення, повністю розуміє зміст всіх обставин кримінального правопорушення, добровільно висловив позицію про недоцільність дослідження доказів в даному кримінальному провадженні в повному обсязі, а також обізнаний, що в разі не дослідження доказів в судовому засіданні буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи наведені обставини, відсутність заперечень інших учасників судового розгляду, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів в судовому засіданні, та обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів щодо особи обвинуваченого, речових доказів та судових витрат.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України як непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України визнається тяжким злочином. Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. На підставі наведеної норми закону суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання продовження обвинуваченим військової служби та участь у бойових діях.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд враховує і особу обвинуваченого, який не судимий, одружений, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, отримав захворювання, пов`язані із проходженням військової служби, за місцем служби характеризується позитивно. Крім того, від командування військової частини крім позитивної характеристики до суду надійшло клопотання про можливість пом`якшення покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, визначених законом, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Також, на підставі ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
В даному випадку суд встановив, що в даному кримінальному провадженні існує декілька обставин, які пом`якшують покарання і на думку суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Хоча обвинувачений і вчиним тяжких злочин, але його діями не завдано ніякої реальної шкоди. Крім того, обвинувачений вперше вчинив злочин, щиро покаявся, засуджує свою неправомірну поведінку та своїм сумлінним ставленням до несення військової служби та виконанням обов`язку по захисту незалежності України довів, що має можливість остаточно виправитись без застосування до нього такого суворого покарання, яке передбачене санкцією ч. 4 ст. 402 КК України, а тому, з урахуванням наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з огляду на позитивну характеристику обвинуваченого, який є військовослужбовцем, відсутність судимості та бездоганну поведінку обвинуваченого, суд вважає можливим на підставі ст. 69 КК України призначити ОСОБА_5 покарання нижче від нижчої межі покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 402 КК України у виді позбавлення волі не більше 2 років та на підставі ст. 58 КК України замість покарання у виді позбавлення волі призначити йому покарання у виді службового обмеження. В даному випадку застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 4 ст. 402 КК України є можливим, тому що злочин, хоча і вчинено в період воєнного стану, але до такого злочину не застосовуються відповідні обмеження відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», який набрав чинності 27 січня 2023 року.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 58 КК України призначене покарання ОСОБА_5 у виді 2 (двох) років позбавлення волі замінити на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовця терміном на 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 20% із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .
На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а обвинуваченим, що тримається під вартою, в той саме строк з моменту вручення копії вироку.
Роз?яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування. Роз?яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому, прокурору право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua