Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №635/6097/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6097/26

Провадження № 2/635/6552/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 1500 гривень щомісяця на 1/4 частку від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19.09.2022 року у справі №635/476/22 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 25.01.2025 року, і до досягнення дітьми повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досягла повноліття, у зв`язку із чим стягнення аліментів на її утримання припинилося. На теперішній час відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти виключно на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1500 грн. щомісячно. Однак розмір аліментів в сумі 1500 гривень є недостатнім для забезпечення потреб сина. З моменту ухвалення рішення суду суттєво зросли витрати на споживчі товари та послуги, збільшилась вартість проживання, Харчування, одягу та навчання дитини, дитина зростає і постійно збільшуються її потреби. При цьому відповідач є працездатним, працює та має дохід, достатній для утримання дитини. Матеріальну допомогу на утримання дитини він належним чином не надає, участі у вихованні не приймає, одній їй важко забезпечувати дитину, у зв`язку із цим вона звернулась до суду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника відповідача адвоката Єни Л.А. до суду надійшли письмові пояснення, в яких вона просила відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що за період дії попереднього рішення в червні 2026 року відповідач був мобілізований, наразі проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , щомісячний дохід складає приблизно 20000 грн. Син ОСОБА_5 є студентом Харківського машинобудівного фахового коледжу 3 курсу, форма навчання денна, бюджета, дистанційна, термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року. Доводи позивачки про ненадання відповідачем матеріальної допомоги не відповідають дійсності. Рішення суду про стягнення аліментів ним виконується, заборгованості він немає. З сином батько постійно знаходиться на зв`язку, добре спілкується, знає про його життя і здоров`я, допомагає з вирішенням проблем. Після вирішення порядку оплати аліментів за судовим рішенням, за домовленістю із позивачкою, ще в 2022 році нею були відкриті банківські рахунки на ім`я дітей, на які відповідачем перераховувались аліменти. Верховний Суд у постановіі від 18.09.2019 року у цивільній справі 755/14073/16-ц підтвердив, що положеннями Сімейного кодексу України передбачена лише можливість зміни розміру аліментів, а не встановленого способу їх стягнення, тобто зменшення або збільшення розміру аліментів. Позивачкою не надані докази і документи на підтвердження погіршення її матеріального становища, сімейного стану чи стану її здоров`я або покращення стану матеріального становища, сімейного стану чи стану її здоров`я платника аліментів, що є підставою для зміни розміру аліментів. Також позивачкою не надано відомостей про своє працевлаштування і розмір заробітної плати, не визначено ступінь її участі в утриманні сина. З огляду на що, позовні вимоги не є обгрунтованими і задоволенню не підлягають. Розуміючи свій обов`язок матеріального утримання дитини, відповідач вважає можливим самостійно збільшити розмір аліментів і надалі перераховувати аліменти у розмірі 3000 грн.

Від представника позивача адвоката Будзини Н.О. до суду надійшли письмові поснення, в яких вона зазначила, що посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 18.09.2019 року у справі №755/14073/16-ц є неактуальним. Подальша судова практика Верховного Суду свідчить про розвиток правового підходу до вирішення зазначеного питання. Зокрема у постанові від 19.02.2025 року у справі №367/10126/19 Верховний Суд дійшов висновку про відсутність законодавчої заборони на зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, зазначив, що зміна розміру аліментів може передбачати перехід від стягнення аліментів у твердій грошовій сумі до стягнення у частці від заробітку (доходу) платника аліментів або навпаки. З огляду на викладене, враховуючи істотне зростання вартості життя, збільшення потреб дитини відповідно до її віку та недостатність встановленого розміру аліментів для забезпечення належного утримання сина, позивачка вважає за необхідне змінити встановлений раніше спосіб стягнення аліментів з метою забезпечення належного матеріального утримання дитини за захисту її найкращих інтересів. З 2022 року в України відбулися суттєві інфляційні процеси, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, лікарські засоби та інші товари і послуги першої необхідності. Дитина досягла підліткового віку, син повністю перебуває на утриманні матері, яка самостійно забезпечує її повсякденні потреби і несе основний тягар, пов`язаний із утриманням і вихованням сина. А розмір аліментів у 1500 гривень не відповідає актуальним потребам дитиниі для її повноцінного фізичного, інтелектуального й соціального розвитку. Зазначена відповідачем пропозиція добровільно сплачувати аліменти у розмірі 3000 грн. щомісячно, не гарантує, що така сума буде сплачуватись регулярно в майбутньому, а також не враховує можливих змін доходу платника. Натомість присудження аліментів у частці від доходу відповідача забезпечуватиме визначеність виконання його батьківського обов`язку та дасть змогу пов`язати розмір аліментів із доходами платника. Твердження відповідача про спілкування із сином не спростовують необхідності вирішення питання про належний спосіб стягнення аліментів. У відповідності до ч.3 ст.181 СК України право обирати спосіб стягнення аліментів належить позивачу, а при необхідності змінювати його, чим позивач скористалася, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, у своїх письмових поясненнях представник просила проводити розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони до перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.11.2021 року у цивільній справі №635/7312/21.

Від шлюбу вони мають двох дітей – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19.09.2022 року у справі №635/476/22 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 25.01.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

На виконання вказаного рішення 11.10.2022 року Полтавським районним судом Полтавської області був виданий виконавчий лист.

На даний час дитина сторін ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є повнолітньою і стягнення аліментів на неї припинилося, з відповідача продовжують стягуватися аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1500 грн. щомісячно, до його повноліття.

Позивачка зазначає, що розмір аліментів на неповнолітнього сина є недостатнім для його гармонійного розвитку і не відповідає його потребам, а тому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми 1500 грн. на 1/4 частку від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд дійшов такого висновку.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким вона проживає. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 3 ст. 181 СК України).

Із приписів ст.181, СК України вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2 ) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Положеннями статті 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 р., передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить 3512,00 грн.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст.183,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання сина визначено судом у розмірі 1500 гривень щомісячно, тобто з відповідача стягуються аліменти на утримання дитину у меншому за мінімальний розмір відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», встановлений статтею 182 СК України, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

З часу ухвалення рішення Полтавським районним судом Полтавської області 19.09.2022 року змінився прожитковий мінімум для дітей, значно виросли потреби дитини відповідно до її віку і розвитку, змінилося матеріальне становище відповідача. Як зазначає сам відповідач син наразі є студентом Харківського машинобудівельного фахового коледжу, що також підтверджує зростання його потреб у матеріальному забезпеченні, а відповідач наразі проходить військову службу і має щомісячний дохід, як ним зазначено, близько 20000 грн.

Крім того, суд враховує, що з часу присудження аліментів значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, лікарські засоби та інші товари і послуги першої необхідності, а тому для повноцінного фізичного, інтелектуального й соціального розвитку дитини розмір аліментів 1500 гривень є явно недостатнім.

Посилання відповідача на те, що він згоден самостійно збільшити розмір аліментів до 3000 гривень щомісячно, суд не приймає до уваги, оскільки позивачка вважає таку пропозицію неприйнятною і наполягає на визначенні розміру аліментів саме й частці від доходів відповідача.

Посилання представника відповідача на те, що позивачкою не надано відомостей про своє працевлаштування і розмір заробітної плати, не визначено ступінь її участі в утриманні сина, суд вважає безпідставними, оскільки неповнолітня дитина проживає разом із матір`ю, яка має право на аліменти від батька дитини на утримання сина і при визначенні розміру суд керується положеннями ст. 182 СК України, а не матеріальними становищем позивача.

Встановивши вказані обставини та врахувавши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам у їх сукупності та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку про необхідність змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше, ніж 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.4,5,13,76-81,89,137,141,264-265,274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19.09.2022 року по цивільній справі №635/476/22, на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми у розмірі 1500 гривень щомісяця на 1/4 частку з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Суддя С.А.Лук`яненко