Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №638/14738/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

14.10.2026

Справа № 638/14738/25

Провадження № 2/644/513/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря – Трач М.В.,

позивача за первісним позовом – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні та встановлення порядку участі у спілкуванні з дітьми та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення графіків участі батька у спілкуванні з дітьми,

у с т а н о в и в:

23.10.2025 до Індустріального районного суду м. Харкова на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 06.08.2025 про передання справи за підсудністю, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 06.10.2025, надійшла вказана вище цивільна справа.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому після подання заяви про зміну предмету позову від 06.11.2025 просив визнати дії відповідачки перешкодами у його спілкуванні з дітьми та зобов`язати ОСОБА_2 їх усунути та не створювати йому перешкод у спілкуванні зі спільними дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також їхньому перебуванню за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідачку дотримуватися рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.07.2025 року за № 317 про встановлення порядку участі у вихованні малолітніх дітей та встановити додаткові дні особистого спілкування батька зі своїми дітьми, згідно додатку № 1 доданого до заяви, щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступним чином: кожен перший тиждень календарного місяця, що починається о 13:00 понеділка і закінчується о 13:00 наступного понеділка та кожен третій тиждень календарного місяця, що починається о 13:00 понеділка та закінчується о 13:00 наступного понеділка за місцем проживання батька, за адресою: АДРЕСА_1 без присутності матері, не порушуючи при цьому відвідування дітьми шкільних та інших занять, у літній період строком до 15-ти днів для оздоровлення дітей один раз на рік без присутності матері, в зимовий період (під час шкільних канікул) строком до 3-х (трьох) днів один раз на рік без присутності матері, в дні народження дітей, їхнього батька, на Різдво Христове, Новий рік та Великдень протягом 4 годин протягом дня за місцем проживання батька, у громадських місцях, закладах дозвілля та відпочинку м. Харкова без присутності матері - поза графіком, відвідини дітей в разі їхньої хвороби або лікування - поза графіком.

Встановити порядок участі батька, у вихованні своєї дитини ОСОБА_5 наступним чином: кожен перший та третій тиждень місяця у середу та суботу протягом 3 (трьох) годин протягом дня в присутності матері до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвалою суду від 18.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалою суду постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

23.12.2025 протягом строку передбаченого ст. 193 ЦПК України, представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 – адвокат Розумовський О.С. звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 . У зустрічній позовній заяві адвокат Розумовський О.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 просив: встановити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: кожної середи тижня: з 12:00 години до 15:00 години — зустріч батька з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та з 15:00 години до 18:00 години — зустріч батька з усіма трьома дітьми ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) на нейтральній території узгодженій між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; кожної п`ятниці тижня: з 12:00 годин до 14:00 години — зустріч батька з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та з 14:00 годин до 18:00 години зустріч батька з ОСОБА_3 на нейтральній території узгодженій між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; друга та четверта субота кожного місяця: з 10:00 години до 13:00 години зустріч батька з усіма трьома дітьми ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) та з 13:00 години до 18:00 години зустріч батька з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на нейтральній території узгодженій між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 доставляти (привозити) дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на нейтральну територію узгоджену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на зустрічі з батьком ОСОБА_1 та забирати дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після зустрічі з батьком ОСОБА_1 . У періоди хвороби дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – забезпечення спілкування батьком ОСОБА_1 з дітьми здійснюється зі сторони матері ОСОБА_2 по аудіо/відео зв`язку або мобільному зв`язку.

Ухвалою суду від 16.01.2026 зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про встановлення графіків участі батька у спілкуванні з дітьми прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні та встановлення порядку участі у спілкуванні з дітьми.

Ухвалою суду від 05.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування первісного позову, позивачем ОСОБА_1 , зазначено, що сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на час подання позову проживають з матір`ю.

Третя дитина була народжена потайки від нього. До народження третьої дитини, наприкінці червня 2026 року, відповідачка одноосібно вирішила розірвати з ним сімейні відносини. З часу прийняття відповідачкою рішення про розірвання стосунків, нею систематично здійснюються дії по обмеженню його спілкування з дітьми, аж до повного «зникнення» в невідомому напрямку на невизначений термін, у зв`язку з чим позивач був змушений звертатися до поліції.

Після повернення відповідачки з дітьми до міста, він усіляко намагається знаходити компроміс з нею, щодо його зустрічей з дітьми.

Відповідачка та її матір залякують дітей тим, що він може їх викрасти, забрати у них маму, тобто налаштовують дітей проти нього.

Враховуючи, що діти знаходяться під контролем відповідачки він ініціював винесення питання про встановлення порядку участі у вихованні дітей на розгляд комісії Департаменту захисту прав дітей. Після першої сесії заслуховування питання перед членами комісії, він з відповідачкою дійшли згоди пройти процедуру медіації за участі відповідного фахівця, що дало йому надію на можливе порозуміння.

Відповідачка порушила домовленість досягнуту ними під час медіації, щодо його участі у вихованні дітей.

Розуміючи, що процедура медіації провалилась, фахівець повернув справу на розгляд комісії, надавши свій висновок по ситуації. На повторному слуханні комісії, членами комісії був встановлений порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей.

Виконавчий комітет Харківської міської ради, рішенням № 317 від 02.07.2025 визначив участь батька у вихованні дітей за наступним графіком: щовівторка, щочетверга, щосуботи з 10.00 до 19.00 в присутності матері з урахуванням віку молодшої дитини та потреби в годуванні; перша, третя, п`ята субота місяця з 19.00 до 19.00 неділі малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають з батьком. ОСОБА_1 . Попереджено матір дітей, ОСОБА_2 , що, перешкоджаючи зустрічам ОСОБА_1 з дітьми, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона порушує права дітей та батька.

Проте матір дитини не дотримується вказаного рішення, не пояснюючи причин.

Батько бажає спілкуватись та зустрічатись з дітьми, окрім фінансового забезпечення дітей, позивач бажає приймати участь у їх вихованні. Але, домовитись з матір`ю про його участь у вихованні дітей не вдається, а тому позивач змушений звернутися до суду.

У відзиві на позов, представник ОСОБА_2 – адвокат Розумовський О.С. просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . В обґрунтування заперечень зазначено, що ознайомившись з позовною заявою та з заявою про зміну предмету позову складену 06 листопада 2025 року, відповідачка та її представник вважають їх частково безпідставними та необґрунтованими. На обґрунтування позиції зазначено наступне.

12 серпня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено шлюб. Під час шлюбу у подружжя, ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася дочка ОСОБА_4 .

Спочатку сімейне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складалося добре. Однак в подальшому відносини між сторонами почали руйнуватися, у сім`ї почались постійні сварки, конфлікти та психологічне насилля над ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 , що і призвело до фактичного розлучення.

ІНФОРМАЦІЯ_9 у подружжя народилась третя дитина дочка ОСОБА_5 , де батьком зазначений ОСОБА_1 , а матір`ю ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 на людях показує себе гарним сім`янином, а вдома створював життя ОСОБА_2 прирівняне до непроглядної темряви з постійним психологічним насиллям.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 08 грудня 2025 року у справі № 638/19970/25 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 серпня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 2860.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 01 грудня 2025 року у справі № 644/5964/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини з одним із батьків – задоволено. Визначено місце проживання сина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з їх батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 – відмовлено.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання на період з 04.11.2024 року по 03.10.2027 року, відмовлено.

З метою сплати аліментів не в повному обсязі, відповідач на рішення суду подав апеляційну скаргу і весь час, поки справа розглядалася у суді апеляційної інстанції позивач платив відповідачці на трьох дітей аліменти, але не у тому розмірі, який був зазначений у рішенні суду першої інстанції.

10 листопада 2025 року постановою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2024 року залишено без змін.

Усі вище зазначені позови ОСОБА_2 , були подані, оскільки всі спроби спілкування з ОСОБА_1 стали неможливими, обговорення організаційних питань зводилося до приниження особистості ОСОБА_2 , а фінансові домовленості не дотримувалися і порушувалися.

Все що робить ОСОБА_1 – це спроби нав`язливо брати участь у житті дітей, ігноруючи їхні бажання. Позивач за первісним позовом намагається показатися себе гарним батьком.

Влітку Департаментом служби у справах дітей були створені графіки участі батька дітей у їх вихованні.

06 листопада 2025 року відповідачка направила заяву до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради із проханням змінити раніше встановлений графік. Однак, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради проігнорував дану заяву та жодним чином не неї не відреагував.

ОСОБА_2 не обмежувала спілкування дітей із батьком. На всі звернення щодо зустрічей забезпечувала прибуття дітей, включно з вихідними та святковими днями, за винятком двох випадків, пов`язаних із хворобою дітей. На прохання батька зустрічатися без присутності ОСОБА_2 такі зустрічі були організовані. Після двох спільних зустрічей із трьома дітьми батько нових аналогічних зустрічей не ініціював. Затверджений Департаментом графік фактично не виконується: із трьох передбачених зустрічей батько систематично використовує одну. Узгоджену сторонами додаткову зустріч по середах батько не ініціював жодного разу. Мали місце періоди різкого припинення комунікації строком до двох тижнів, один випадок – до одного місяця. Поза встановленими зустрічами батько не цікавився станом дітей, у тому числі під час повітряних тривог та обстрілів.

Фактична сплата аліментів протягом останніх півтора року становила орієнтовно 8–10% від доходу батька, попри рішення суду першої інстанції про 50% та його власні попередні пропозиції у 30%.

Діти мають тісний емоційний зв`язок між собою, взаємини стабільні та позитивні. Розділення дітей негативно сприймається ними навіть короткострокові. Між сторонами наявні конфліктні відносини. Зі свого боку ОСОБА_2 докладає всіх можливих зусиль, щоб не переносити ці обставини на дітей.

На цей час, актуальний розпорядок дня дітей: школа/садочок 8:30-12:00, понеділок – секція з басейну, Вівторок та четвер – секція зі спортивних бальних танців. Попередньо встановлені Департаментом графіки є неактуальними. З урахуванням зазначених обставин, а також беручи до уваги позицію департаменту та фактичні щоденні режими дітей, ОСОБА_2 вважає за необхідне запропонувати наступний порядок участі батька у житті дітей: середа 12:00–15:00 — зустріч батька з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на нейтральній території; 15:00–18:00 — зустріч батька з усіма трьома дітьми на нейтральній території; п`ятниця 12:00–14:00 — зустріч батька з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на нейтральній території; 14:00–18:00 — зустріч батька з ОСОБА_7 на нейтральній території; друга та четверта субота місяця 10:00–13:00 — зустріч батька з усіма трьома дітьми на нейтральній території; 13:00–18:00 — зустріч батька з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на нейтральній території; періоди хвороб – забезпечення аудіо/відео зв`язку.

ОСОБА_2 зобов`язується доставляти дітей на зустрічі з батьком та забирати їх після зустрічі.

Принципи, на яких ґрунтується запропонований графік: пріоритет найкращих інтересів дітей. Режим побудовано з урахуванням віку дітей, потреб у денному, спокійному контакті та недопущенні перевантаження. Поступовість та безпечність для наймолодшої дитини. Вероніці необхідні короткі денні зустрічі та спілкування разом зі старшою сестрою, що знижує стрес та підтримує її емоційний комфорт. Збереження братсько-сестринського зв`язку. Передбачені регулярні спільні години для всіх трьох дітей, щоб уникнути їх розділення та підтримання стабільних сімейних взаємин.

Отже, на думку ОСОБА_2 , даний графік найбільшою мірою відповідає віку дітей, психологічному стану, режиму та принципу збереження сімейних зав`язків між братом і сестрами.

У зустрічній позовній заяві відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 навівши аргументи аналогічні у відзиві на первісний позов просила встановити ОСОБА_1 графік його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми аналогічний зазначеному нею у відзиві на позов.

В інших заявах по суті справи сторони не змінили своїх позовних вимог та доводів на їх обґрунтування.

В наданих суду письмових поясненнях представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 – адвокат Репетун К.В. просила суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування представник посилається на те, що на цей час ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, у зв`язку з чим відсутні об`єктивні підстави для встановлення судом детального та фіксованого графіка спілкування позивача з дітьми, оскільки фактична можливість реалізації такого графіка безпосередньо залежить від проходження позивачем військової служби та виконання ним обов`язків військовослужбовця.

Крім того, відповідач не заперечує проти спілкування батька з дітьми та не чинить перешкод у реалізації його батьківських прав. Спір між сторонами щодо самого права позивача на спілкування з дітьми відсутній. Фактично предметом розгляду є встановлення судом графіка, який на сьогоднішній день не може бути гарантовано виконаний позивачем з огляду на його статус військовослужбовця та особливості проходження військової служби в умовах воєнного стану.

В поданих представником третьої особи – Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради - Сахно Є.В. поясненнях зазначено, що органом опіки та піклування вже розглядалося питання порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми, та за результатами розгляду виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення від 02.07.2025 за № 317, яким батьку встановлено порядок участі у вихованні та спілкуванні із малолітніми дітьми, який представник і просить врахувати при розгляді справи. Розгляд справи просив провести за відсутності представника органу опіки та піклування.

Позивач за первісним позовом – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги та доводи наведені на їх обґрунтування підтримав, разом з тим не заперечував проти врахування судом під час ухвалення рішення пропозицій ОСОБА_2 щодо його участі у вихованні спільних дітей та спілкування з ними, що запропоновані нею у зустрічному позові.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, в судове засідання не з`явилися. Від представника ОСОБА_2 - адвоката Репетун К.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності ОСОБА_2 , за наявними у справі матеріалами.

Суд заслухавши ОСОБА_1 , всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, як за первісним позовом так і за зустрічним позовом, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за позовами, з наступних підстав.

Судом встановлено, 12 серпня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 2860.

Під час шлюбу у подружжя, ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 04 вересня 2018 року, батьком зазначений ОСОБА_1 , а матір`ю ОСОБА_2 , актовий запис № 4094. Також під час шлюбу у подружжя, ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася дочка ОСОБА_4 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 18 грудня 2021 року батьком зазначений ОСОБА_1 , а матір`ю ОСОБА_2 , актовий запис № 3672.

ІНФОРМАЦІЯ_9 у подружжя народилась третя дитина дочка ОСОБА_5 у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 16.10.2024, батьком зазначений ОСОБА_1 , а матір`ю ОСОБА_2 , актовий запис № 1537.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 08 грудня 2025 року у справі № 638/19970/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований 12 серпня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 2860.

Постановою Харківського апеляційного суду від 27.03.2026, рішення суду першої інстанції в частині розірвання шлюбу залишено без змін.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 01 грудня 2025 року у справі № 644/5964/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини з одним із батьків – задоволено. Визначено місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з їх батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 – відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21.04.2026 вказане рішення залишено без змін.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2024 року по справі №644/5741/24 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання на період з 04.11.2024 року по 03.10.2027 року, відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 10.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду в частині стягнення аліментів залишено без змін.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , у заявах по суті справи зазначила, що наведені вище справи були ініційовані нею, оскільки всі спроби спілкування між нею та батьком дітей стали неможливими, обговорення організаційних питань зводилося до приниження її особистості, а фінансові домовленості не дотримувалися і порушувалися ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що сторони перестали проживати разом з літа 2024 року.

17.10.2024, позивач ОСОБА_1 звертався до ВП №1 ХРУП №1 ГУНА в Харківській області, з метою прийняття мір до ОСОБА_2 , з приводу перешкод з боку ОСОБА_2 йому бачитися з дітьми, що підтверджується талоном-повідомлення єдиного обліку №005929 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення.

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту служб у справах дітей з приводу встановлення порядку участі батька у вихованні своїх дітей.

Виконавчий комітет Харківської міської ради, рішенням № 317 від 02.07.2025 визначив порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши час: щовівторка, щочетверга, щосуботи з 10.00 до 19.00 в присутності матері з урахуванням віку молодшої дитини та потреби в годуванні; перша, третя, п`ята субота місяця з 19.00 до 19.00 неділі малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають з батьком ОСОБА_1 .

Попередженою матір дітей, ОСОБА_2 , що, перешкоджаючи зустрічам ОСОБА_1 з дітьми, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона порушує права дітей та батька.

Відповідно до довідки № 51 від 08 грудня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дійсними членами Громадської організації «ФЕДЕРАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНА ТАНЦЮВАЛЬНА ЛІГА СПОРТИВНОГО ТАНЦЮ ТА ТАНЦЮВАЛЬНОГО СПОРТУ УКРАЇНИ». Микита займається спортивними танцями з вересня 2023 року по теперішній час. Аліса займається спортивними танцями з березня 2025 року по теперішній час.

Микита та Аліса регулярно відвідують тренування (за постійним графіком двічі на тиждень + індивідуальні заняття + загальна фізична підготовка раз на тиждень). Крім того, діти беруть активну участь у концертних та святкових заходах, звітних виступах, танцювальних спортивних змаганнях (субота або неділя).

Відповідно до медичних довідок, діти перебувають на обліку у сімейного лікаря КНП «ЦСМ № 2» ХМР.

За своєю суттю дані спірні правовідносини є сімейними відносинами, які регулюються положеннями Конвенції про права дитини (далі - Конвенція), Сімейним кодексом України (далі - СК України), Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України справи, що виникають, зокрема, з сімейних правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Сукупність установлених у цій справі обставин дає підстави для висновку, що між матір`ю та батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно виник спір щодо участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними.

У рішенні ЄСПЛ «Хант проти України» від 07.12.2006, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

У рішенні ЄСПЛ «М. С. проти України» від 11.07.2017 зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналіз релевантної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

У зв`язку із зазначеним при визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесів вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 постійно проживають з матір`ю, яка турбується про них, забезпечує всім необхідним, сприяє їх розвитку та піклується про їх здоров`я, спокій, безпеку, а також виховує їх в атмосфері тепла та любові.

Відповідно до положень статей 150, 151, 152, 155 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 141 цього Кодексу закріплене правило рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, яке є визначальним принципом регулювання особистих немайнових прав і обов`язків батьків та дітей.

Згідно з цією нормою розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача не чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дітей.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

У позивача за первісним позовом ОСОБА_1 наявні перешкоди у спілкуванні із дітьми, відповідачка рішення органу опіки та піклування, яким було визначено способи участі батька в спілкуванні з дітьми, належним чином не виконує, самостійно дійти згоди про порядок участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними сторони не можуть, що є підставою для зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми та їх вихованні.

Щодо вимог позовної та зустрічної позовної заяви про визначення способів участі батька у його вихованні та спілкуванні з дітьми.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Аналіз наведених норм права в їх сукупності дає підстави для висновку, що принцип рівності прав батьків щодо дитини є похідним від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із суб`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

За нормою статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 зобов`язаний брати участь у вихованні своїх дітей і має беззаперечне право на особисте спілкування з дітьми, враховуючи, що батьки не в змозі самостійно визначити порядок участь батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними, приймаючи до уваги, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, суд приходить до висновку про визначення способів участі батька у вихованні дітей і спілкуванні з ними. При цьому, суд наголошує, що ОСОБА_2 не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей.

Відповідно до положень частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час розгляду справи встановлено, що батько прагне налагодити контакт із дітьми, брати участь у їх житті та вихованні, проте досягнути домовленості щодо цього батькам не вдається.

У справі «Швець проти України» суд вказав, що у справах щодо здійснення одним із батьків прав на спілкування стаття 8 Конвенції передбачає батьківське право на вжиття заходів з метою возз`єднання зі своєю дитиною та обов`язок національних органів влади сприяти такому возз`єднанню настільки, наскільки інтереси дитини передбачають, що має бути зроблено все для збереження особистих стосунків, і, за необхідності, «відновлення» сім`ї; обов`язок держави полягає не у досягненні результату, а у вжитті заходів.

Адекватність вжитих заходів має оцінюватись оперативністю їхнього виконання, оскільки плин часу може мати непоправні наслідки для відносин між дитиною та тим із батьків, хто з нею не проживає; не можна виключати застосування санкцій у випадку неправомірної поведінки того з батьків, з яким проживають діти.

Отже, за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на оцінці сукупності установлених при розгляді цієї справи обставин, при вирішенні вимог сторін про визначення способів участі батька у вихованні дитини слід виходити із принципу справедливої рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків.

Суд не вважає рекомендований Службою графік участі батька у вихованні дітей таким, що у повній мірі відповідає зазначеною принципу, а тому не покладає його в основу свого рішення в частині визначення способів участі батька у вихованні дітей і спілкуванні з ними.

Зважаючи на викладене, суд вбачає підстави для встановлення іншого графіку, а саме:

- у суботу першого, третього тижня кожного місяця з 13.00 год. до 16.00 год. з усіма трьома дітьми в присутності матері з урахуванням віку молодшої дитини та потреби в годуванні, з 16.00 до 19.00 год з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 без присутності матері, з урахуванням віку, стану здоров`я, бажання та розкладу дня дітей;

- у неділю другого та четвертого тижня кожного місяця з 13.00 год. до 16.00 год. з усіма трьома дітьми в присутності матері з урахуванням віку молодшої дитини та потреби в годуванні, з 16.00 до 19.00 год. з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 без присутності матері, з урахуванням віку, стану здоров`я, бажання та розкладу дня дітей;

- кожного року у день народження дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 з 12.00 год. до 15.00 год. у присутності матері, з 15.00 до 17.00 год з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_10 без присутності матері, та кожного парного року з ОСОБА_3 , ОСОБА_10 у дні державних свят: Новий рік з 15.00 год. 31 грудня по 15.00 год. 01 січня; Різдво, Великдень з 12.00 год. до 19.00 год., з урахуванням віку, стану здоров`я дітей та їх бажання без присутності матері;

- щорічно під час літніх канікул з метою оздоровлення та відпочинку найстарших дітей протягом чотирнадцяти днів без присутності матері, з урахуванням віку, стану здоров`я, бажання та розкладу дня дітей.

Побачення батька з дітьми мають відбуватись шляхом їх зустрічі, як за місцем проживання, дітей, батька, або за домовленістю між батьками про інше місце їх зустрічі.

За результатами домовленості між батьками період зустрічей дитини з батьком може бути змінений.

Зважаючи, що у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час не бачився із дітьми, враховуючи вік дітей, суд вбачає за необхідне встановити перехідний період до визначеного графіку, а саме під час перших чотирьох зустрічей батька з дітьми проводити їх у присутності матері і не більше трьох годин.

При цьому обов`язком матері є сприяння налагодженню такого рівня стосунків між батьком і та дітьми, щоб після закінчення перехідного періоду наступні зустрічі без її присутності відбувались у комфортній для дітей атмосфері, без страху та стресу.

З огляду на складний характер відносин між сторонами, з метою запобігання їх недобросовісній поведінці, суд вбачає підстави для зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати та сприяти необмеженому спілкуванні батька з дітьми будь-якими засобами зв`язку - телефонним, поштовим, електронним тощо; заздалегідь повідомляти батька про наявність об`єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку зустрічей та спільного відпочинку батька з дітьми; на вимогу батька дітей надавати інформацію про місцезнаходження дітей, умови їх життя, навчання та виховання. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язати під час спілкування з дітьми дотримуватися розпорядку їх дня і режиму харчування, не допускати негативних розмов стосовно матері та письмово або в електронній формі завчасно повідомляти ОСОБА_2 про намір забрати дітей, а під час канікул - не пізніше, ніж за два тижні до початку спільного відпочинку. Крім того, зобов`язати ОСОБА_1 повертати дітей матері у визначений графіком час, або в обумовлений ними час.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.

Ухвалюючи дане рішення, суд врахував позовні вимоги, як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 , однак не в повній мірі погодився з жодною з них, тому суд вважає, що судові витрати розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 258, 259, 263, 265, 274-279, 354, 435 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні з дітьми, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та їх вихованні.

Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і спілкуванні з ними у формі зустрічей та спільного відпочинку за наступним графіком:

- у суботу першого, третього тижня кожного місяця з 13.00 год. до 16.00 год. з усіма трьома дітьми в присутності матері з урахуванням віку молодшої дитини та потреби в годуванні, з 16.00 до 19.00 год з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 без присутності матері, з урахуванням віку, стану здоров`я, бажання та розкладу дня дітей;

- у неділю другого та четвертого тижня кожного місяця з 13.00 год. до 16.00 год. з усіма трьома дітьми в присутності матері з урахуванням віку молодшої дитини та потреби в годуванні, з 16.00 до 19.00 год. з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 без присутності матері, з урахуванням віку, стану здоров`я, бажання та розкладу дня дітей;

- кожного року у день народження дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 з 12.00 год. до 15.00 год. у присутності матері, з 15.00 до 17.00 год з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_10 без присутності матері, та кожного парного року з ОСОБА_3 , ОСОБА_10 у дні державних свят: Новий рік з 15.00 год. 31 грудня по 15.00 год. 01 січня; Різдво, Великдень з 12.00 год. до 19.00 год., з урахуванням віку, стану здоров`я дітей та їх бажання без присутності матері;

- щорічно під час літніх канікул з метою оздоровлення та відпочинку найстарших дітей протягом чотирнадцяти днів без присутності матері, з урахуванням віку, стану здоров`я, бажання та розкладу дня дітей.

Побачення батька з дітьми мають відбуватись шляхом їх зустрічі, як за місцем проживання, дітей, батька, або за домовленістю між батьками про інше місце їх зустрічі.

За результатами домовленості між батьками період зустрічей дитини з батьком може бути змінений.

Зобов`язати ОСОБА_1 для зустрічі із дітьми забирати їх за місцем проживання, або, за домовленістю між батьками, у іншому місці.

За результатами домовленості між батьками період зустрічей дитини з батьком може бути змінений.

Встановити перехідний період до визначеного рішенням суду графіку: під час перших чотирьох зустрічей батька з дітьми проводити їх у присутності матері і не більше трьох годин.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати та сприяти необмеженому спілкуванню батька з дітьми будь-якими засобами зв`язку - телефонним, поштовим, електронним, тощо.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти про наявність об`єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку зустрічей та спільного відпочинку батька з дітьми.

Зобов`язати ОСОБА_2 на вимогу батька дітей надавати інформацію про місцезнаходження дітей, умови їх життя, навчання та виховання.

Зобов`язати ОСОБА_1 під час спілкування з дітьми дотримуватися розпорядку їх дня і режиму харчування, не допускати негативних розмов стосовно матері дітей та письмово або в електронній формі завчасно повідомляти ОСОБА_2 про намір забрати дітей для спілкування, а під час канікул - не пізніше, ніж за два тижні до початку спільного відпочинку. Крім того, зобов`язати ОСОБА_1 повертати дітей матері у визначений графіком час, або в обумовлений ними час.

В іншій частині позовних та зустрічних позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено – 20.10.2026 року.

Суддя: А. К. Сітало