Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №644/5843/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №644/5843/26

Суддя: Маркосян М. В.

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/5843/26

Провадження № 2/644/4373/26

21.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючої судді - Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Григоряна Р.О.

представника позивача Гостіщевої І.В.

третьої особи ОСОБА_1

прокурора Данільченко Ю.О.

розглянувши порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як батько малолітньої ОСОБА_3 не виконує батьківські обов`язки. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною, яка позбавлена батьківського піклування. Мати дитини ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав, вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини, відповідач перебував в місцях позбавлення волі, однак після звільнення за дитиною не прийшов, із заявою про повернення дитини до Служби у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області не звертався., наразі дитина перебуває під опікою рідної бабусі ОСОБА_1 . Батько жодного разу дитину не відвідував та не цікавився нею, на запрошення органу опіки та піклування не реагує., хоча проживає в місті Харкові та має таку можливість. Тобто батько свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 19.05.2026 було відкрито провадження у справі, у загальному позовному провадженні з викликом сторін, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Від відповідача відзиву у справу подано не було, однак в підготовчому судовому засіданні він заявив що напише письмову заяву про своє ставлення до пред`явленого позову.

22.06.2026 до суду через канцелярію відповідачем була подана письмова заява, в якій ОСОБА_2 зазначив про те, що дійсно, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є його донькою, але стосунків вони не підтримують зовсім, участі у її вихованні та забезпеченні не приймає і проти задоволення позову про позбавлення його батьківських прав не заперечує.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 22.06.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення повісток.

Представник Позивач у судовому засіданні підтримав позов, зазначив про те, що відповідач дитиною не цікавиться, не опікується, дитина виховується бабусею.

Третя особа, ОСОБА_1 повідомила, що є бабусею дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та її опікуном, зазначила, що батько ОСОБА_2 жодного разу дитину не відвідував, аліменти не платить, не заперечувала проти позбавлення його батьківських прав.

Суд, в судовому засіданні, заслухав думку дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила про те, що з батьком взагалі не знайома, не проти позбавлення його батьківських прав, проживає з рідною тіткою і їй подобається проживати з нею. Ніяких відчуттів до батька не має, служба у справах дітей проводила з нею бесіду і вона повідомила теж саме і службі.

Провівши повний та всебічний розгляд справи, заслухавши учасників провадження та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив таке.

На первинному обліку дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на підставі наказу начальника Служби у справах дітей Дергачівської міської ради від 03.02.2021 року № 5 перебуває малолітня дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від

Згідно з рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10.08.2015 року, у справі №619/1597/15-ц позов Дергачівської районної державної адміністрації в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, прокуратура Дергачівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів було задоволено. Позбавлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 квітня 2015 року до досягнення дитини повноліття на користь опікуна чи піклувальника або державного дитячого закладу, в залежності від форми влаштування дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 квітня 2015 року до досягнення дитини повноліття на користь опікуна чи піклувальника або державного дитячого закладу, в залежності від форми влаштування дитини.

Батько дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.03.2014 року у кримінальній справі № 644/2197/14-к, н/п 1-кп/644/269/14 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі зазначених судових рішень, розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 03.09.2015 року № 266 малолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

У подальшому, розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області від 21.09.2015 р. № 295 встановлено опіку над малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_3 та призначено опікуном бабусю дитини, ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 09.11.2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Батько дитини, ОСОБА_2 після повернення з місць позбавлення волі так і не звернувся до Служби у справах дітей Дергачівської міської ради із заявою про повернення дитини ОСОБА_3 .

Відповідно до підпункту 14 п. 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», у разі коли після повернення з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти батьки не звернулися із заявою про повернення дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, збирає документи, необхідні для порушення питання про позбавлення батьків їх батьківських прав.

Внаслідок чого, Службою були надіслані запити до відповідних суб`єктів, які причетні до роботи з дітьми, для з`ясування інформації щодо стану виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 .

Згідно отриманої відповіді від директора КНП «Центр первинної медико- санітарної допомоги» Дергачівської міської ради від 26.01.2026 року № 47, за увесь час спостереження за медичною допомогою до сімейного лікаря з приводу захворювань, профілактичних оглядів та щеплень дитини звертались бабуся ОСОБА_1 та тітка ОСОБА_6 . ОСОБА_2 жодного разу не звертався ні особисто, ні телефоном, та не цікавився станом здоров`я своєї доньки ОСОБА_3 .

Згідно отриманої інформації від директора ліцею Комунального закладу освіти Берецький ліцей Олексіївської сільської ради від 22.01.2026 року № 17, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ученицею 5 класу, прибула як тимчасово переміщена особа. ОСОБА_1 , опікун дитини, приділяє увагу вихованню та навчанню дитини. Батько ОСОБА_2 ніколи не цікавився життям дитини, умовами її проживання, навчання та виховання, ніколи не звертався за інформацією про навчання дитини до закладу освіти як дистанційно так і в телефонному режимі.

Згідно отриманого листа-відповіді від 05.02.2026 року № 02-22/151/26, Службою у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради було проведено роботу із громадянином ОСОБА_2 , як батьком малолітньої ОСОБА_3 . ОСОБА_2 мешкає за адресою АДРЕСА_2 , із дружиною та дитиною. Співробітнику Служби у справах дітей по Індустріальному району не виявилось можливим обстежити житлові умови проживання та скласти відповідний акт, оскільки ОСОБА_2 не надав дозволу.

Позивачем з ОСОБА_2 було проведено спілкування з питання стану виконання батьківських обов`язків по відношенню до доньки ОСОБА_3 . Чоловік повідомив, що після повернення з місць позбавлення волі, намагався дізнатись про місце перебування доньки у свого знайомого, однак достовірної інформації так і не має, а також стверджує, що не знав про можливість і необхідність звернення до служби у справах дітей у м. Дергачі. Йому були роз`яснені норми чинного законодавства стосовно обов`язків та прав законного представника дитини, а також наслідки неналежного ставлення до виконання батьківських обов`язків. Також він надав письмове пояснення від 05.02.2026 року, де вказав, що прийняв рішення прибути до Служби у справах дітей Дергачівської міської ради, щоб «вирішити питання по суті», але так і не прибув.

У зв`язку з вищевикладеним, 04.03.2026 року гр. ОСОБА_2 було надіслано запрошення до Служби у справах дітей Дергачівської Міської ради для надання пояснень щодо вирішення питання подальшої долі малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через меседжер Вайбер та Укрпоштою, але до Служби він не з`явився.

За інформацією директора Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» від 21.04.2026 року № 589, надісланий лист Служби у справах дітей Дергачівської міської ради від 03.04.2026 року № 01-48/301 був направлений за належністю у Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» (далі - Відділ) для проведення відповідної роботи. За інформацією Відділу раніше ОСОБА_2 в поле зору не потрапляв, за отриманням соціальних послуг не звертався. Для проведення соціальної роботи працівниками Відділу було здійснене відвідування за адресою проживання ОСОБА_2 ,, а саме: АДРЕСА_2 . Під час відвідування двері до квартири ніхто не відчинив. Працівниками Відділу було залишено запрошення з актуальними контактами. Згодом ОСОБА_2 зв`язався з працівниками Відділу у телефонному режимі та повідомив, що він працює і не має можливості відвідати Відділ. Чоловік зазначив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських

прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Працівникам Відділу також стало відомо, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Індустріальному районному відділі філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області як засуджений до покарання, яке не пов`язане з позбавленням волі.

28.04.2026 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської міської ради (далі - Комісія) було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав батька малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

За результатами розгляду вищевказаного питання членами Комісії одноголосно було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення мотивовано тим, що, ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків відносно доньки та його дії є усвідомленими, оскільки він не скористався правом повернути дитину на спільне проживання та виховання. З часу перебування доньки ОСОБА_5 під опікою ОСОБА_1 батько не виявляє інтересу до її життя, не цікавиться здоров`ям, навчанням, не відвідує дитину та не приймає жодних дій щодо зміни виниклої ситуації для повернення своєї доньки, у зв`язку з чим наявні підстави, передбачені п. 2 ч.1 ст.164 СК України для позбавлення батьківських прав, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дитини.

У судовому засіданні дитина, ОСОБА_3 24.04.2026 року надала пояснення про те, що. батька, ОСОБА_2 , вона майже не пам`ятає, не спілкується з ним і не знає, де він наразі проживає. Дитина також повідомила, що не проти, щоб відповідача позбавили батьківських прав у відношенні неї.

Бабуся - опікун дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також надала пояснення від 24.04.2026 року про те, що мати дитини у жовтні 2018 року померла, а батько, ОСОБА_2 , після народження доньки самоухилився від її виховання та утримання, була відсутня батьківська турбота по відношенню до своєї дитини. Він не намагався спілкуватись з нею, не цікавився станом здоров`я дівчинки, її навчанням, не сплачував аліменти на її утримання, не підтримував.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, частинами 2-5 статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ілля Ляпін проти Росії» від 30 червня 2020 року, якщо з моменту проживання дитини з одним із батьків пройшов значний період часу, інтереси дитини в такому разі можуть превалювати над інтересом того з батьків, який бажає відновити сімейні відносини зі своєю дитиною.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Крім того, в пункті 16 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Зважаючи на пріоритетність інтересів дитини над інтересами батька, саме батько повинен довести наявність об`єктивних перешкод для належного виконання ним обов`язків по вихованню дитини. Проте суду не надано доказів існування будь-яких поважних причин, які б перешкоджали відповідачу належним чином виконувати свої обов`язки по вихованню дитини. Також не встановлено обставин, які б свідчили про те, що будь-які особи чинили відповідачам перешкоди у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Як вже зазначалось, відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За встановлених судом обставин, дійсно, вбачається винна поведінка відповідача в тому, що він не виконував батьківських обов`язків. Крім того, як зазначив сам позивач, він не планує і в подальшому виконувати свої батьківські обов`язки, дитина його не цікавить, він її не знає. Отже відповідач свідомо не бажає підтримувати свій зв`язок з донькою та брати участь в її вихованні та забезпеченні.

Частиною 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.

Відповідно ч.5,6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком (в даному випадку з вимогами) органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 13 березня 2019 року, прийнятій по справі №631/2406/15-ц.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100). Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин. Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18,від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

З огляду на відсутність даних про те, що збереження родинного зв`язку дітей з батьками є недоцільним, - суд вважає за потрібне відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України врахувати правовий висновок, який був висловлений у постанові КЦС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 204/2097/22 про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та що суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька й матері, а також інших конкретних обставин справи може відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька та матір спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

В даному випадку суд дійшов висновку про те, що наявні достатні підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, і це, також, не порушить зв`язок дитини з її біологічним батьком, оскільки такий зв`язок не зберігся та відповідає інтересам самої дитини, її соціального захисту.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 12 - 19, 141, 265 - 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 188, 273, 150, 164, 166, 167, 185 Сімейного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 44673786 місце знаходження: пл. Перемоги, 5, м. Дергачі, Харківський район, Харківська область,62303),

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ( РНОКПП : НОМЕР_3 місце реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 43948178, адреса: Харківська область, м.Дергачі , пл.Перемоги, 1)., ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення суду складено 21 жовтня 2026.

Суддя Марина МАРКОСЯН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua