Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №621/4234/24 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

іменем України

(додаткове)

Справа № 621/4234/24

Провадження 2-др/621/16/26

21 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання А. Головіної,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , (не з`явився),

представники позивача – адвокати В.Зудер`янц, С.Селезень (не з`явились),

відповідач - ОСОБА_2 , (не з`явився),

представники відповідача – адвокат Мица Ю.В., Квартенко О.Р. (не з`явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи:

- заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ю.Мица, про ухвалення додаткового рішення;

- заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката В.Зудер`янц, про ухвалення додаткового рішення,

у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

про стягнення грошових коштів за договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 21.09.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , три відсотки річних в розмірі 14215,12 гривень та інфляційні втрати в розмірі 48387,39 гривень, а всього грошові кошти в сумі 62602,51 (шістдесят дві тисячі шістсот дві грн. 51 коп) гривень. В іншій частині позовних вимог – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 642,16 (шістсот сорок дві грн 16 коп) гривень.

22 вересня 2026 року від представника відповідача - адвоката Ю.Мица через підсистему "Електронний Суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій представник просить стягнути з позивача на корить відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 84000,00 гривень.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.09.2026 року прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначено судове засідання у приміщенні Зміївського районного суду Харківської області.

24 вересня 2026 року від представника позивача - адвоката В.Зудер`янц через підсистему "Електронний Суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій представник просить стягнути з відповідача на корить позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 гривень.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.09.2026 року прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначено судове засідання у приміщенні Зміївського районного суду Харківської області.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.09.2026 року, заяви представників сторін про ухвалення додаткового рішення по справі № 621/4234/24 - об`єднано в одне провадження. Присвоєно об`єднаним заявам єдиний унікальний номер судової справи № 621/4234/24 (провадження № 2-др/621/16/26).

Позиції сторін.

Вобґрунтування заяви від 22.09.2026 року про ухвалення додаткового рішення представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мица Ю.В. зазначає про те, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 21.09.2026 позов задоволено частково: в частині стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 14 215,12 грн та 48 387,39 гривень інфляційних втрат за період прострочення - загалом на суму 62 602,51 грн. В частині стягнення суми штрафу в розмірі 740 000,00 грн. - у позові відмовлено.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 95, 96 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 також наголосила, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник зазначає, що відповідачем повністю дотримано вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України, адже до цього клопотання додано:

- по перше: копія договору про надання правової допомоги від 14.12.2024 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.12.2024 року), на підставі яких здійснювався представництво і захист інтересів ОСОБА_2 в межах справи № 621/4234/24, а також акт приймання наданих послуг від 22.09.2026 року за вказаним договором; згідно зазначених документів остаточно узгоджений сторонами розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги у справі № 621/4234/24 в суді першої інстанції складає 84 000 гривень;

по-друге, у відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 в особі свого представника прямо заявив про подання доказів в порядку абзацу 2 частини 8 статті 141 ЦПК України, яка не визначає, коли саме до судових дебатів має бути зроблена ця заява. Крім того, Черноморець С.І. просить суд взяти до уваги, що гонорар адвоката за договором про надання правової допомоги від 14.12.2024 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.12.2024 року та акту приймання наданих послуг від 22.09.2026 року) визначено у фіксованому розмірі.

Визначений договором про надання правової допомоги від 14.12.2024 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.12.2024 року та акту приймання наданих послуг від 22.09.2026 року) розмір витрат ОСОБА_2 на правову допомогу в сумі 84 000 гривень

1) Пов`язаний із розглядом справи № 621/4234/24, адже сам цей договір укладений у тому числі з метою надання правової допомоги у цій справі;

2) Є обґрунтованим та пропорційним за розміром до предмета спору, адже спір стосується стягнення значної суми шкоди в розмірі 802 602,51 грн., через що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не може вважатися надмірним (особливо якщо врахувати закріплений законом розмір винагороди приватного виконавця на рівні 10 % від суми стягнення, при тому, що робота адвоката у справі є складнішою, тривалішою та більш кропіткою, аніж робота виконавця з виконання судового рішення).

Стосовно складу робіт, які виконав представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ю.В. Мица (у тому числі – із залученням адвоката Квартенка О.Р.), то вказані роботи полягали у:

- вивченні матеріалів справи № 621/4234/24;

- аналізі документів щодо спірних правовідносин;

- аналізі в контексті особливостей спірних правовідносин сторін релевантного цивільного законодавства, процесуального законодавства, практики його застосування (у тому числі в динаміці), а також наукової доктрини з відповідних питань;

- складанні клопотань та заяв по суті справи, а також заяв з процесуальних питань у справі № 621/4234/24;

- участі у судових засіданнях у справі № 621/4234/24;

- наданні роз`яснень ОСОБА_2 стосовно змісту релевантних відповідному спору норм матеріального права, а також з приводу змісту та значення процесуальних дій учасників справи й розвитку процесу в цілому.

При цьому ОСОБА_2 просить суд врахувати, що за прямим приписом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розподілу підлягають суми судових витрат, які не тільки фактично понесені, а й мають бути понесені учасником справи у зв`язку з її розглядом.

Таким чином, представник просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 84 000,00 (вісімдесят чотири тисячі гривень) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 621/4234/24 в суді першої інстанції (том 2 а. с. 90 - 100).

24.09.2026 року представником позивача подано до суду заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких В.Зудер`янц зазначила, зокрема, про те, що заява представника не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження оплати Договору про надання правової допомоги від 14.12.2024 р. надано платіжну інструкцію № 0XC3-25E4-011M-H13T від 19.12.2024 р, у графі «Призначення платежу» якої чітко зафіксовано: «Плата за договором про надання правової допомоги 14.12.2023 р.».

Представник позивача вважає, що банківські платіжні документи є первинними доказами, які вказують на інший Договір між сторонами, що не стосується розгляду цієї справи. Повна зміна призначення платежу через Акт від 22.09.2026 року є неправомірною. Фізично та юридично змінити реквізит «Призначення платежу» у вже виконаному платіжному дорученні (після зарахування коштів на рахунок отримувача) неможливо. Будь-які двосторонні угоди чи акти, якими сторони намагаються повністю замінити правову підставу платежу (наприклад, перетворити «оплату за товар» на «поворотну фінансову допомогу»), не мають юридичної сили для третіх осіб. Підписання двостороннього «Акту наданих послуг» між клієнтом та адвокатом у 2026 році не є передбаченим законом способом зміни призначення безготівкового платежу, проведеного банком у 2024 році. Банківська виписка як первинний документ фінансового права має більшу доказову силу, ніж наступні заяви зацікавлених сторін.

Таким чином, з AKTУ приймання наданих послуг від «22» вересня 2026 року не вбачається можливим встановити, що виправляється саме технічна помилка/описка, а не штучно переформатовується сутність уже виконаної господарської операції. Призначення платежу є офіційним свідченням волі платника. Воно визначає, на підставі якого саме зобов`язання (договору, рахунку, акту) і за що саме (товари, послуги, штраф тощо) перераховуються гроші. Після того, як кошти вже зараховані на рахунок отримувача, банківська операція вважається завершеною. З цього моменту сторони не можуть заднім числом змінити призначення платежу через підписання:додаткових угод до договорів;офіційних листів-роз`яснень;актів звірки чи інших спільних документів.

Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постанові від 05.09.2023 року у справі № 917/1283/21), представник зазначає, що Договір від 14.12.2024 року, на підставі якого адвокат здійснював представництво, згідно з належними фінансовими (банківськими) документами є повністю неоплаченим, у розумінні процесуального закону витрати стороною не понесені, а отже, відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 не підлягають.

В порушення вимог ст. 83 ЦПК України доказ оплати за Договором від 14.12.2024 року не був наданий ні суду, ні стороні позивача ні через систему «Електронний суд», а ні разом з відзивом на позовну заяву, а отже, фінансові зобов`язання Відповідача перед адвокатом є процесуально недоведеними. Неподання належного фінансового документу оплати за Договором від 14.12.2024 року, зумовлено виключно суб`єктивною поведінкою Відповідача та його представника та не є об`єктивною обставиною та винятковим випадком в розумінні положень ч. 4 ст. 83 ЦПК України.

Копію платіжної інструкції № ОХC3-25E4-011М-Н13Т від 19.12.2024 було надано адвокатом Мица Ю.В. 24.12.2024 року, залишається незрозумілим чому тільки майже через два роки сторони узгодили «технічну помилку» в даті договору. Вважаю, що такі дії свідчать про суперечливу та недобросовісну поведінку учасників цивільних відносин у цій справі (відповідача та його представників).

Оскільки до Договору про надання правової допомоги від 14.12.2024 року суду не надано документ, що підтверджує оплату коштів за цим договором, суд та Позивач позбавлені можливості перевірити, на підставі яких саме тарифів чи домовленостей було складено акти виконаних робіт, та чи відповідають суми (які суми?) реальним договірним зобов`язанням.

Відтак, представник просить відмовити Відповідачу (його представнику) у задоволенні вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 84000,0 грн. повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю та відсутністю підтвердження оплати належними та допустимими фінансовими доказами договору про надання правової допомоги від 14.12.2024 року (том 2 а. с. 102 - 107 зворот).

Крім того, в обґрунтування власної заяви від 24.09.2026 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зудер`янц В.В. зазначає про те, рішенням суду від 21.09.2026 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , три відсотки річних в розмірі 14215,12 гривень та інфляційні втрати в розмірі 48387,39 гривень, а всього грошові кошти в сумі 62602,51 (шістдесят дві тисячі шістсот дві грн. 51 коп) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 642,16 (шістсот сорок дві грн 16 коп) гривень.

З метою отримання правничої допомоги щодо досудової підготовки та ведення справи, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Зудер`янц було укладено договір б/н про надання правничої допомоги від 31.07.2024 року та додаткову угоду №1 від 12.12.2024 року до договору б/н про правничу від 31.07.2024 року. За умовами цього договору та додаткової угоди: Адвокатом Зудер`янц В.В. отримано плату 50000,00 грн., що підтверджується квитанцією б/н від 12.12.2024 року.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

З приводу вираховування заявленого розміру витрат на правову допомогу представник позивача зазначає про те, що законодавчою базою, якою слід керуватися при вираховуванні розміру витрат на правову допомогу є: Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. зі змінами; «Правила адвокатської етики» від 09.06.2017року.; РІШЕННЯ:№13/1/7 від 21.07.2021 року «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару» згідно якого рекомендовано:

- усна консультація з вивченням документів – 0,5 мзп;

- складання позовної заяви майнового характеру – від 1 мзп;

- складання клопотань до суду – від 0,5 мзп;

- вивчення та аналітика правових висновків ВС щодо судової практики в аналогічних правовідносинах - від 0,5 мзп.

Мінімальна заробітна плата станом на 01.04.2024 року становила 8000,0 грн, мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2025 року становила 8000,0 грн.

З метою демонстрації витраченого часу, який брався до уваги при розрахунку суми витрат, які позивач поніс в зв`язку з розглядом справи (витрати на правничу допомогу) суду надається наступний розрахунок (відповідно до рекомендацій):

- Усна первинна правова консультація з аналізом наданих документів — 4000,0 грн (0,5 мзп. станом на 01.04.2024 року 4000,0);

- Складання позовної заяви - 8000 грн. (1 мзп. станом на 01.04.2024 року 8000,0);

- Складання клопотань до суду - 16000 грн. (клопотання про приєднання доказів від 20.01.2025, клопотання про витребування доказів 20.01.2025 року, клопотання про витребування доказів від 19.03.2025 року, клопотання про витребування доказів від 15.04.2025 року; (1 мзп станом на 01.01.2025 року становить 8000,0 грн);

- Участь в судовому засіданні в Зміївському районному суді Харківської області (справа № 621/4234/24) - 36000,0 грн (з них: 24000,0 грн. (3 мзп. за участь в судовому розгляді; + 12000,0 (0,5 мзп. за судодень, судові засідання: 28.07.2025 року, 15.08.2025 року, 11.09.2026 року) Гонорар успіху - 6260,0 грн. (10% від суми 62602,51 грн. стягнутої на користь КЛІЄНТА) загальна сума за рекомендаціями 70260,0 грн. Фактично сплачено 50000,0 грн.

На підтвердження викладених у заяві обставин, представником позивача надано:

- ордер адвоката В.В. Зудер`янц;

- копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю В.В. Зудер`янц;

- копія квитанції про внесення коштів 50000,0 грн. від 12.12.2024 року;

- копія договору про правничу допомогу б/н від 31.07.2024 року копія додаткової угоди від 12.12.2024 року акт приймання передачі від 22.09.2026 року.

Таким чином, враховуючи наданий вище розрахунок відповідно до рекомендацій, та визначену суму гонорару за надану адвокатом професійну правничу допомогу обумовлену сторонами, гонорар адвоката Зудер`янц В.В. є нижчим мінімального рівня ставки адвокатського гонорару, рекомендованої Радою адвокатів. Вищезазначену суму гонорару 50000,0 грн. позивачем сплачено адвокату, тобто, ці витрати є ним фактично понесеними, що підтверджується наданими доказами. Отже витрати на професійну правничу допомогу які поніс позивач в зв`язку з розглядом справи складають 50000,0 грн.

Таким чином, представник просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,0 (п`ятдесят тисячі) грн., які позивач поніс в зв`язку з розглядом справи (том 2 а. с. 111 - 123).

01.10.2026 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Ю.Мица подано до суду заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких ОСОБА_3 зазначає про те, що відповідач вважає розмір правничої допомоги у сумі 50 000,00 грн. завищеним та необґрунтованим з наступних підстав.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано квитанцію б/н, у якій зазначено дату 12.12.204 року, про прийняття адвокатом Зудер`янц В.В. від ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. Зазначена обставина має істотне значення для вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки наведена у квитанції дата 12.12.204 року не відповідає звичайному чотиризначному позначенню року та не дає можливості однозначно встановити, коли саме був здійснений відповідний платіж. При цьому в інших документах, поданих представником позивача на підтвердження правовідносин між позивачем та адвокатом, зазначаються інші дати, що вимагає від представника позивача належного пояснення та підтвердження того, яку саме дату фактичного здійснення платежу слід вважати достовірною. Саме по собі посилання на очевидну технічну помилку в даті квитанції не усуває необхідності належного підтвердження дати та правової підстави здійснення платежу. Якщо представник позивача вважає, що зазначення «12.12.204 року» є технічною опискою та фактично йдеться про 12.12.2024 року, це має бути підтверджено іншими належними та допустимими доказами. Однак таких документів не було подано позивачем. Більше того, встановлення дати платежу має значення не лише формально, а й для визначення того, чи був цей платіж здійснений саме на виконання договору про надання правничої допомоги від 31.07.2024 року та чи стосувався він правничої допомоги у цивільній справі № 621/4234/24. З наданої квитанції неможливо встановити, за які саме послуги здійснено платіж у розмірі 50 000,00 грн, за яким договором він проведений та чи пов`язаний він саме з представництвом Гранкіна Д.О. у справі № 621/4234/24. Таким чином, для покладення на відповідача обов`язку з компенсації 50 000,00 грн необхідно встановити не лише факт передачі коштів адвокату, а й дату такого платежу, його правову підставу, зв`язок із конкретною цивільною справою, вид та обсяг оплачених послуг, а також відповідність сплаченої суми умовам договору про надання правничої допомоги. За таких обставин квитанція б/н із зазначенням дати «12.12.204 року» не може без додаткового підтвердження розглядатися як належний та однозначний доказ фактичного понесення позивачем саме тих витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені до стягнення з відповідача. Крім того, Договір про надання правової допомоги від 31.07.2024 передбачає широке коло юридичних послуг, які можуть надаватися клієнту. Водночас саме по собі укладення договору загального характеру не підтверджує погодження сторонами конкретного розміру винагороди за представництво у справі № 621/4234/24. Для підтвердження відповідної домовленості позивач посилається на додаткову угоду від 12.12.2024 до зазначеного договору. Однак подана додаткова угода не містить підпису адвоката Зудер`янц В.В., що ставить під сумнів належне погодження її умов обома сторонами. За таких обставин виникає обґрунтована необхідність перевірити, чи була відповідна додаткова угода належним чином укладена, чи погоджено сторонами її істотні умови та чи може саме цей документ слугувати належною підставою для підтвердження заявленого до стягнення розміру гонорару. Зазначене заперечення не зводиться до формальної відсутності підпису на окремому документі. Йдеться про необхідність встановлення дійсної волі сторін щодо погодження конкретного розміру винагороди за юридичні послуги, пов`язані з розглядом цієї цивільної справи. За відсутності належних доказів погодження відповідних умов договору суд позбавлений можливості достовірно встановити, що саме заявлена до стягнення сума є погодженою сторонами вартістю правничої допомоги у справі № 621/4234/24. За результатами розгляду справи суд задовольнив позов лише в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат на загальну суму 62 602,51 грн, відмовивши у стягненні штрафу в розмірі 740 000,00 грн. Таким чином, задоволена частина позовних вимог становить приблизно 7,8 % від загальної ціни позову, тоді як у задоволенні вимог на суму 740 000,00 грн, тобто приблизно 92,2 % заявленої суми, відмовлено. При визначенні розміру компенсації суд має врахувати характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг матеріалів, кількість та зміст підготовлених процесуальних документів, кількість судових засідань, фактичний обсяг виконаної роботи, а також співвідношення заявленої винагороди з результатом розгляду спору. У цьому випадку заявлена сума 50 000,00 грн є значною порівняно із сумою задоволених позовних вимог у розмірі 62 602,51 грн. За таких обставин покладення на відповідача всієї заявленої суми без належної оцінки її співмірності не відповідатиме принципам справедливого та пропорційного розподілу судових витрат. З огляду на викладене, відповідач просить суд критично оцінити заявлений розмір витрат і визначити суму, яка дійсно є обґрунтованою, необхідною та пропорційною обсягу правничої допомоги, пов`язаної із задоволеною частиною позову.

Щодо доводів представника позивача про технічні помилки в документах, поданих на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу, представник зазначає про наступне.

У поданих запереченнях представник позивача також посилається на розбіжності в документах, якими підтверджуються витрати відповідача на професійну правничу допомогу, зокрема щодо дати договору, призначення платежу та формулювання умов додаткової угоди. Такі доводи не спростовують факту надання правничої допомоги відповідачу та не є достатньою підставою для відмови у компенсації відповідних витрат. Зокрема, представник позивача звертає увагу на те, що в платіжній інструкції № 0XC3-25E4-011M-H13T від 19.12.2024 у графі «Призначення платежу» зазначено: «Плата за договором про надання правової допомоги 14.12.2023 р.», тоді як у поданому акті приймання наданих послуг від 22.09.2026 зазначено, що відповідна дата є технічною помилкою та слід читати «14.12.2024 р.»

Водночас наявність неточності в даті договору, зазначеній у призначенні платежу, сама по собі не свідчить про відсутність відповідних правовідносин між адвокатом і клієнтом або про те, що кошти сплачені за послуги, не пов`язані з розглядом справи № 621/4234/24. Для встановлення дійсного змісту правовідносин необхідно оцінювати всі подані документи в сукупності, зокрема договір про надання правової допомоги від 14.12.2024, додаткову угоду № 1 від 14.12.2024, платіжну інструкцію та акт приймання наданих послуг від 22.09.2026. В акті приймання наданих послуг сторони прямо зазначили, що погоджений гонорар сплачено на користь виконавця згідно з відповідною платіжною інструкцією, а розбіжність у даті договору в призначенні платежу має технічний характер. Крім того, виконавець підтвердив відсутність претензій щодо виконання договору. Отже, сама по собі описка в реквізиті призначення платежу не повинна розглядатися ізольовано від інших доказів, якщо з їх сукупності можливо встановити правову підставу платежу та його зв`язок із наданням правничої допомоги у відповідній справі. При цьому відповідач не заперечує необхідності належного документального підтвердження витрат, однак вважає, що оцінка доказів має здійснюватися з урахуванням їхнього змісту та взаємного зв`язку, а не виключно на підставі окремої технічної неточності. Представник позивача також стверджує, що додаткова угода № 1 від 14.12.2024 передбачає гонорар за представництво в господарських судах під час нового розгляду справи, що, на його думку, виключає можливість компенсації витрат у межах цивільної справи № 621/4234/24. Відповідач вважає такий висновок передчасним, оскільки зміст договору та додаткової угоди має оцінюватися в сукупності з іншими документами, які підтверджують фактичне виконання адвокатом своїх зобов`язань. Зокрема, в додатковій угоді прямо зазначено номер справи № 621/4234/24, а в акті приймання наданих послуг від 22.09.2026 зафіксовано факт надання відповідної правничої допомоги та погоджений сторонами розмір винагороди. За таких обставин використання в окремих положеннях додаткової угоди формулювання «господарський суд» замість «суд загальної юрисдикції» потребує оцінки з урахуванням усього змісту домовленості сторін, предмета фактично наданих послуг та інших доказів, поданих до суду. Визначальним у цьому випадку є не лише буквальне формулювання окремого положення договору, а й можливість встановити, чи стосувалася погоджена винагорода саме представництва ОСОБА_2 у справі № 621/4234/24. Водночас відповідач звертає увагу, що наведені неточності не повинні автоматично ототожнюватися з відсутністю домовленості про надання правничої допомоги. Якщо зміст договору, додаткової угоди, акта та платіжних документів у їх сукупності дає змогу встановити відповідні правовідносини, суд має надати оцінку всім цим доказам. Представник позивача також ставить під сумнів обґрунтованість заявлених відповідачем витрат через відсутність в акті приймання наданих послуг конкретної кількості годин, витрачених адвокатом на надання кожної юридичної послуги. Водночас такий аргумент не враховує правову природу фіксованого гонорару.

У межах цієї справи підлягають оцінці як витрати позивача, заявлені в сумі 50 000,00 грн, так і витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 84 000,00 грн.

Сам факт часткового задоволення позову не означає, що витрати відповідача мають бути компенсовані в повному обсязі без перевірки їх документального підтвердження та співмірності. Аналогічно, сплата позивачем гонорару своєму адвокату не створює безумовного обов`язку відповідача компенсувати всю заявлену суму. З огляду на викладене, суд має забезпечити справедливий і пропорційний розподіл судових витрат між сторонами, не допускаючи покладення на відповідача витрат, які не підтверджені належними доказами або є неспівмірними з фактичними обставинами розгляду справи.

Підсумовуючи заперечення, представник відповідача просить прийняти заперечення та врахувати наведені в них доводи під час вирішення питання про розподіл судових витрат у цивільній справі № 621/4234/24. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн у повному обсязі у зв`язку з недостатністю належного підтвердження погодження відповідного розміру гонорару та його зв`язку з розглядом цієї справи. Заяви позивача та відповідача про ухвалення додаткового рішення, призначені до розгляду, розглянути за відсутності відповідача ОСОБА_2 та його представника.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

30.09.2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Зудер`янц В.В. подано до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,0 (п`ятдесят тисяч) грн., які позивач поніс в зв`язку з розглядом справи. Відмовити Відповідачу (його представнику) у задоволенні вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 84000,0 грн. повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю та відсутністю підтвердження оплати належними та допустимими фінансовими доказами договору про надання правової допомоги від 14.12.2024 року (том 2 а. с. 128 - 129).

Дослідивши заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ч. 2, ч. 3 статті 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

За змістом положень статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка учасників, відповідно до вище наведених норм законодавства, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, а учасники висловили свої позиції в поданих суду письмових заявах, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ч. 1 статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової (правничої) допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

До заяв про стягнення витрат на правничу допомогу обома представниками надано докази їх оплати сторонами на користь адвокатів, що надавали таку допомогу під час розгляду справи, які суд вважає допустимими і достовірними.

Невідповідність у платіжному документі в графі "призначення платежу" дати укладеного Договору про надання правової допомоги відповідачеві (а саме рік: замість 2024 зазначено 2023) суд вважає технічною помилкою, оскільки всі інші реквізити сторін, узгоджена сума гонорару відповідають іншим доказам на підтвердження гонорару, а тому твердження представника позивача про недоведеність перерахування коштів (оплати послуг адвоката) суд вважає необгрунтованим.

Разом з тим, як зазначалося вище, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При вирішенні вказаного питання, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана цивільна справа дійсно є складною з точки зору застосування законодавства, потребує тривалої підготовки для формування правової позиції та витрат часу як для складання заяв по суті позовних вимог, так і вивчення правових позицій судових органів з цього питання щодо захисту інтересів кожної зі сторін.

Крім того, суд зауважує, що вказана справа, з об`єктивних причин, що не залежали від волі і поведінки сторін, розглядалася по суті трьома складами суду, представникм особисто приймали участь в судових засіданнях протягом 3 років та відстоювали свою позицію.

За таких обставин, з урахуванням принципу співмірності й обгрунтованості, суд вважає за можливе задовольнити вимоги представника позивача та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 50 000,00 гривень. А також частково задовольнити вимоги представника відповідача та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 50 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,12, 13, 15, 133, 137, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача В.Зудер`янц - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Заяву представника відповідача Ю.Мица - задовольнити.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя В.Філіп`єва