Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №638/23421/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №638/23421/26

Суддя: Невеніцин Є. В.

Справа № 638/23421/26

Провадження № 3/638/4529/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Невеніцина Є.В., за участю захисника Цогоєвої О.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, ФО-П, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2026 о 16 год. 55 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Oktavia номерний знак НОМЕР_1 по м-ну Конституція, 5 у м. Харкові, не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з ТЗ Renault Sandero н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що зупинився попереду.

При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, 12.1. ПДР.

Крім цього, ставши учасником ДТП за вищевказаних обставин, ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10.а ПДР.

Захисником подане клопотання, в якому вона зазначила, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнає. Разом з тим, просила провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ст. 122-4 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивуючи клопотання вказала, що сам по собі факт переміщення транспортного засобу або від`їзду з місця події не може автоматично свідчити про наявність складу зазначеного адміністративного правопорушення. Необхідно встановити фактичні обставини залишення місця ДТП, характер поведінки водія, його пояснення та направленість дій. Залишенням місця ДТП є дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховування факту такої пригоди або обставин її скоєння та уникнення відповідальності. Потерпіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на момент ДТП перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням суду 15.09.2026.

Безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою між ОСОБА_1 та його дружиною конфліктна сімейна ситуація, пов`язана з особистими взаєминами подружжя.

Побачивши автомобіль дружини, у салоні якого перебував інший чоловік, ОСОБА_3 , маючи намір з`ясувати обставини ситуації, почав рухатися за її автомобілем, під час подальшого руху відбулося зіткнення транспортних засобів, яке, за поясненнями ОСОБА_4 , сталося внаслідок різкого гальмування автомобіля під керуванням ОСОБА_2 .

Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 продовжила рух та залишила місце події на власному автомобілі. ОСОБА_1 також продовжив рух. Надалі, під час зупинки на світлофорі, між ними відбулася розмова, за результатами якої вони домовились про зустріч біля будинку батьків для обговорення обставин події та питання відшкодування заподіяної шкоди.

За поясненнями ОСОБА_4 , під час зустрічі він повідомив дружині про готовність відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі. При цьому ОСОБА_5 не повідомляла йому про намір звернутися до поліції для оформлення пригоди та не наполягала на цьому.

За таких обставин ОСОБА_3 сприймав ситуацію як таку, що буде врегульована між ними шляхом домовленості та відшкодування завданої шкоди.

Отже, за позицією ОСОБА_4 , його подальша поведінка була зумовлена розумінням врегулювання наслідків ДТП в межах домовленості з дружиною, а не наміром приховати факт пригоди, свою причетність до неї або ухилитися від відповідальності шляхом переховування.

Після дорожньо-транспортної пригоди, у проміжок часу до приблизно 19:30, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 , її батьком, працівниками патрульної та іншими учасниками перебував за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 21, під час відпрацювання працівниками поліції виклику на лінію 102.

Після цього ОСОБА_1 було запрошено до відділу поліції № 1 ХРУП № 3 для надання пояснень з приводу сімейного конфлікту. ОСОБА_1 перебував у зазначеному підрозділі поліції в період із 19.54 до 20.23 год.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення ОСОБА_2 про ДТП та залишення місця ДТП надійшло на лінію 102 о 19-55 10.09.2026. ОСОБА_1 в цей час перебував у відділі поліції у зв`язку з іншим повідомленням ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять відомостей про те, що на той момент ОСОБА_1 перебував у розшуку або що вживалися заходи для встановлення його місцеперебування у зв`язку із залишенням місця ДТП.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, які мали місце 10.09.2026 та полягали у порушенні ним вимог Правил дорожнього руху в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода, після якої ОСОБА_1 залишив місце пригоди, підтверджується наступними доказами:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 772128 від 15.09.2026, серії ЕПР1 №772149 від 15.09.2026, згідно яких ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- схемою місця ДТП, яка сталася 15.09.2026, на якій зафіксовано розташування транспортного засобу Renault Sandero н.з. НОМЕР_2 , місце зіткнення, відображено межі проїжджої частини, дорожні знаки та розмітка;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 10.09.2026, згідно яких 15.09.2026, приблизно о 16-55 год. вона керувала автомобілем Renault Sandero н.з. НОМЕР_2 по площі Конституції, зупинилася на червоне світло світлофора і цей момент ОСОБА_1 скоїв удар своїм автомобілем у задню частину її ТЗ. Перед цим чоловік їй погрожував. Після ДТП вона продовжила рух на зелене світло світлофора задля уникнення наступного зіткнення. ОСОБА_1 зник з місця ДТП.

За результатами дослідження вищевказаних доказів у справі, суд визнає їх належними, допустимими та достатніми.

Відповідно до вимог п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1. ПДР –під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 2.10.а ПДР - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вказаних вище правопорушеннях та факт порушення ним 10.09.2026 року вимог п. 2.3.б, 2.10.а, 12.1. ПДР.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та ст. 122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Доводи захисника не спростовують вказаних висновків суду у зв`язку з наступним.

За визначенням п. 1.10. ПДР залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

ДТП сталася 10.09.2026 о 16-55 год, згідно рапорту ЧЧ 102 повідомлення про подію надійшло від ОСОБА_2 10.09.2026 о 19-55 год. Отже, впродовж трьох годин після ДТП ОСОБА_1 не здійснив дій із повідомлення органів поліції про те, що він став учасником ДТП. Про обставини, що завадили йому виконати означені дії сторона захисту не повідомила та матеріали справи таких відомостей не містять. Інформація про складання європротоколу, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховику у справі також відсутня. Очевидним є той факт, що після повідомлення про ДТП потерпілою, поліцейським довелось вживати заходів щодо встановлення особи, що спричинила ДТП. Доводи адвоката про те, що на час повідомлення про ДТП ОСОБА_1 вже перебував у відділенні поліції також є необгрунтованими, у зв`язку з тим, що вказана особа знаходилася в правоохоронному органі з приводу інших обставин, про що вказала сама захисник.

Таким чином, суд визнає необгрунтованими доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не мав намір приховати факт пригоди, свою причетність до неї та ухилитися від відповідальності.

Посилання захисника на ту обставину, що учасники ДТП домовилися про відшкодування завданих збитків не має правового значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, адже наявність складу даного правопорушення не залежить від врегулювання приватно-правових інтересів учасниками ДТП, диспозиція ст. 122-4 КУпАП направлена на охорону публічних правовідносин, а саме необхідність дотримання вимог п. 2.10.а ПДР.

Крім цього, в судовому засіданні захисником висловлено позицію, згідно якої, у разі, якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень, просила не призначати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке необхідно особі для виконання своїх сімейних, трудових обов`язків та суспільних завдань.

Адвокатом надано актовий запис про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є ОСОБА_1 ; студентський квиток ОСОБА_7 ; характеристику на ОСОБА_1 від 15.10.2026 за підписом голови мусульманської релігійної громади «ІМАМ АЛІ», згідно якої ОСОБА_1 є активним членом та волонтером вказаної організації, характеризується виключно з позитивного боку, надає допомогу військовим та цивільному населенню, використовуючи при цьому власний транспортний засіб; витяги з ЄДР про зайняття ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю.

Також захисником надано фотографію, з якої вбачається, що пошкодження автомобіля Skoda Oktavia номерний знак НОМЕР_1 є незначними (візуально тріщина решітки радіатора за зміщення фірмового знаку автомобіля).

На підставі вищевказаного, з урахуванням ступеню вини, а також характеру вчинених правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ст. 124, 122-4 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

При цьому, частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вказані положення закону, суд вважає необхідним призначити остаточне стягнення згідно ст. 36 КУпАП у виді штрафу в межах санкції статті, що передбачає більш серйозне стягнення, а саме ст. 122-4 КУпАП, що буде необхідний й достатнім для запобігання правопорушенням та виховання ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40-1, 122-4, 124, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

На підставі статті 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього буде застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя Є.В. Невеніцин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua