Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №638/14886/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/14886/26

Провадження № 2-о/638/320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т.В.

секретаря судового засідання Харченко К. О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту родинних відносин та постійного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою в якій просив встановити:

1. Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до дати смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме встановити, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Різдвяне Валківського району Харківської області, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки площею 0,1032 га цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений будинок належав ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.09.2012 виданого виконкомом Покотилівської селищної ради, право власності зареєстровано КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» відповідно до витягу про державну реєстрацію прав № 35590978 від 24.09.2012, номер запису 1737 в книзі 11.

Заявник є спадкоємцем після діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку представлення, замість своєї матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Інших спадкоємців після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 немає.

24 березня 2026 року заявник звернувся до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.03.2026, вих. № 493/02-31 24 березня 2026 року державний нотаріус Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Артюх Т.С. відмовила у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 не подав заяви до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку від дня смерті спадкодавця та не був зареєстрованим разом з померлим на час його смерті, а також відсутній факт встановлення родинних відносин матері спадкоємця зі спадкодавцем, оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_3 в графі батько зазначено « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_2 ».

ОСОБА_1 вказує що проживав разом зі своїм дідусем ОСОБА_2 за вищевказаною адресою та вів з ним спільне господарство аж до дати його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актом від 22.04.2026 № 3, складеним депутатом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області Демочко В.М. Факт спільного проживання та ведення спільного господарства, а також факт родинних відносин буде також підтверджений в судовому засіданні показами свідків: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ).

Заявник у судовому засіданні 07.09.2026 не зміг заявити клопотання, не розумів їх змісту та мети.

Судом було перенесено засідання та надано заявникові час для уточнення позиції щодо клопотань.

В судовому засіданні 13.10.2026 заявник не заявив жодного клопотання, просив встановити факт спільного проживання.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення заявника, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі № 84619580 від 24.03.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Різдвяне Валківського району Харківської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав № 35590978 від 24.09.2012 за життя ОСОБА_2 мав на праві приватної власності житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю, видано громадянину країни ОСОБА_2 , йому передалась у приватну власність земельна ділянка АДРЕСА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком зазначений ОСОБА_4 .

Згідно з копією акту № 3 від 22.04.2026 ОСОБА_1 з 2010-го року постійно проживав з дідусем ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . Акт підписали Депутат Височанської селищної ради Вікторія Дємочко та сусіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також, відповідно до акту № 4 від 22.04.2026, який підписали Депутат Височанської селищної ради Вікторія Дємочко та сусіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вони вважали ОСОБА_3 донькою ОСОБА_2 .

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про вставлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієї Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

З роз`яснень, викладених у п.п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах спадкування», слідує, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 року, тощо.

Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов`язане із спором про право

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2020 року у справі № 219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову, покладається на позивача.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В силу вимог ст. 78 ЦПК суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК).

Положеннями ст. 80 ЦПК встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявні у справі докази не дають підстав для однозначного висновку про те, що померла ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_2 , також те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до дати смерті останнього - 01.04.2022 року при цьому суд неуповноважений на підставі припущень вважати доведеним той чи інший юридичний факт.

Також, як вже було зазначено судом, заявник хоча і долучив клопотання про виклик свідків та витребування доказів, однак в судовому засіданні не зміг однозначно сформувати свою правову позицію щодо цих клопотань та не заявив їх.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту родинних відносин та постійного проживання про встановлення факту родинних відносин не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 1269 ЦК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту родинних відносин та постійного проживання - відмовити.

Судові витрати вважати сплаченими позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Головуючий Т. В. Штих