Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №703/4637/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4637/26

2/703/2816/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Тимошенко Д.А.

за участі:

представниці позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Березняківської сільської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадщину,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Березняківської сільської ради про визнання права власності на спадщину посилаючись на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га, розташовану по АДРЕСА_1 .

Позивачка, окрім того, просить суд встановити факт спільного проживання зі спадкодавицею ОСОБА_3 з жовтня 2018 року по день відкриття спадщини.

Оскільки в неї відсутні докази спільного проживання разом із спадкодавицею більш як п`ять років до дня смерті ОСОБА_3 вона позбавлена можливості оформити спадщину позасудовим шляхом.

Позивачка ОСОБА_2 та її представниця, адвокат Геріх М.А., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовільнити із підстав вказаних у позовній заяві.

Представник Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, але до суду надійшла заява від сільського голови про розгляд справи у відсутність представнка відповідача.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, пояснення свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 липня 2025 року.

Після її смерті відкрилась спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7123781000:01:001:0642.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_2 , оскільки на день смерті спадкодавиці проживала разом із нею однією сім`єю та звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Однак позивач не може оформити право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , оскільки не може позасудовим шляхом встановити факт спільного проживання із спадкодавицею, а тому звернулась до суду з відповідною позовною заявою.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що знала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки проживала з ними на одній вулиці та була їхньою сусідкою. Вказала, що приблизно у 2017–2018 роках ОСОБА_2 перейшла проживати до ОСОБА_3 та почала за нею доглядати. ОСОБА_3 була одинокою, оскільки обидва її сини померли. Спочатку вона самостійно вела господарство, однак згодом їй стало важко обходитися без сторонньої допомоги. Свідок зазначила, що ОСОБА_2 проживала разом із ОСОБА_3 , вони вели спільне господарство, разом обробляли город, садили та збирали врожай. ОСОБА_2 також допомагала по господарству та готувала їжу.

На запитання головуючого свідок ОСОБА_4 пояснила, що оскільки вона була сусідкою ОСОБА_3 то могла особисто спостерігати за обставинами її проживання з ОСОБА_5 і ведення спільного господарства.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що знав ОСОБА_3 та йому відомо, що остання проживала разом із ОСОБА_2 . Повідомив суду про те, що ОСОБА_2 постійно проживала з ОСОБА_3 приблизно з 2018 року, нікуди не виїжджала, доглядала за нею та вони вели спільне господарство. Також свідок зазначив, що чоловік ОСОБА_3 помер давно, як і її сини, у зв`язку з чим вона залишилася без близьких родичів, які могли б здійснювати за нею догляд.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що знав ОСОБА_3 , оскільки проживав із нею на одній вулиці, неподалік від її місця проживання. Вказав, що йому відомо,про те, що останнім часом перед смертю ОСОБА_3 проживала разом із ОСОБА_2 . Він особисто бачив ОСОБА_2 у дворі домоволодіння ОСОБА_3 , де остання проживала.

На запитання головуючого свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_2 почала постійно проживати з ОСОБА_3 приблизно у 2017–2018 роках, доглядала за нею, вони вели спільне господарство. Також свідок пояснив, що у ОСОБА_3 було двоє синів, які померли. Крім того, у неї була невістка, з якою вона не спілкувалася, оскільки та виїхала з місця проживання.

А відтак у суду є всі підстави вважати, що позивачка ОСОБА_2 дійсно проживала без реєстрації разом з померлою ОСОБА_3 з жовтня 2018 року, вели спільне господарство та вона здійснювала догляд за останньою.

Факт, про встановлення якого просить позивачка, має юридичне значення, оскільки підтверджує її право на спадщину.

Суд вважає той факт, що ОСОБА_2 проживала однією сім`єю із спадкодавицею ОСОБА_3 в період часу з жовтня 2018 року по 19 липня 2025 року – доведеним.

Окрім встановлення факту позивачка просила суд визнати за нею право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7123781000:01:001:0642.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Після її смерті відкрилась спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7123781000:01:001:0642.

Належність померлій ОСОБА_3 майна, яке є предметом спору підтверджується копією Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 5975876 від 22 грудня 2014 року, копією виписки із рішення народного суду від 26 червня 1984 року, копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 вересня 2004 року, копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5200882 від 26 жовтня 2004 року, копією державного акту на право приватної власності на землю серії І – ЧР № 015300 від 11 червня 2001 року, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ – 0700240942026 від 01 травня 2026 року.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_2 проживала разом із спадкодавицею на момент смерті та звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

З відповіді Смілянської державної нотаріальної контори № 1133/02-14 від 25 липня 2026 року, вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 із заявою до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2 – позивачка по справі.

З копії довідки виданої виконавчим комітетом Березняківської сільської ради № 262 від 09 грудня 2025 року вбачається, що разом з ОСОБА_3 ніхто не був зареєстрований, однак проживала без реєстрації з жовтня 2018 року ОСОБА_2 – позивачка по справі.

З копії постаови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 622/02-31 від 12 травня 2026 року вбачається, що позивачці ОСОБА_2 відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки в неї відсутні документи, які б підтверджували родинний зв`язок між нею та померлою.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З огляду на ці обставини суд вважає, що позивачка ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом проживання з нею однією сім`єю протягом останніх п`яти років до дня смерті та подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що у позивачки відсутній докази які б підтверджували родинний зв`язок із спадкодавицею, а тому нотаріус відмовляє позивачці у визнанні за нею права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 травня 2026 року.

З метою усунення обставини, яка перешкоджає оформленню права власності на спадкове майно, суд вважає, що необхідно встановити юридичний факт, проживання спільною сім`єю позивачки ОСОБА_2 разом із спадкодавцицею ОСОБА_3 з жовтня 2028 року до дня смерті останньої та визнати за позивачкою ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7123781000:01:001:0642.

На підставі ст. 392, 1264, 1268, 1273 ЦК України, керуючись ст. 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Березняківської сільської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадщину – задовільнити.

Установити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала однією сім`єю разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з жовтня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючою по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме на:

- будинковолодіння АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., житловою – 45,7 кв.м.;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3232 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7123781000:01:001:0642.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач Березняківська сільська рада, юридична адреса вул. Хімічна, 1 в с. Березняки, Черкаського району, Черкаської області, ЄДРПОУ 04408904.

Головуючий: В. О. Прилуцький