Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №695/3497/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №695/3497/26

Суддя: Апанасенко К. І.

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20 жовтня 2026 рокуСправа №: 695/3497/26

Номер провадження 3/695/1446/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

20 липня 2026 року о 22 годині 55 хвилин у м. Золотоноша по вул. Черкаська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з НОМЕР_1 , здійснював обгін на перехресті, не врахував дорожню обстановку здійснив зіткнення з автомобілем INFINITI, д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Цим було порушено п. 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 №1306.

У судовому засіданні 20.10.2026 захисник адвокат Сизько Б.Б. пояснив суду, що ОСОБА_1 не є винуватцем ДТП, описаного в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки саме потерпіла ОСОБА_2 , перебуваючи в нетверезому стані, рухаючись на своєму автомобілі INFINITI за автомобілем ОСОБА_1 , вчинила наїзд на його автомобіль. При цьому схема місця ДТП складена з порушенням установлених вимог, не містить будь-яких прив`язок до місцевості, де воно скоєно, і не доводить, що ДТП сталася на перехресті.

Щодо неявки в судове засідання ОСОБА_1 захисник повідомив, що він з`явиться в судове засідання й надасть пояснення, якщо суд визнає його явку обов`язковою.

У судовому засіданні 20.10.2026 потерпіла ОСОБА_2 надала пояснення, які є аналогічними її письмовим поясненням у матеріалах справи. Зазначила, що 20.07.2026 біля 22:30 зі своїм цивільним чоловіком, випивши кави, від`їхала від магазину «Атра» по вул. Черкаській, їхала зі швидкістю орієнтовно 20 км/ год і скоро після цього ввімкнула лівий поворот. Коли вона повертала ліворуч на вулицю Панаса Мирного із вулиці Черкаської, майже при завершенні повороту, вона відчула сильний удар – це в її автомобіль в`їхав автомобіль ОСОБА_1 . Ліва сторона її автомобіля отримала серйозні ушкодження внаслідок ДТП, автомобіль не функціонує на даний час. Зауважила, що місце пригоди дійсно розташоване орієнтовно біля будинку № 97 по вул. Черкаській, як це зазначено в схемі ДТП, яка міститься в матеріалах справи.

У судовому засіданні 20.10.2026 представник потерпілої Черниченко Є.М. пояснив суду, що саме ОСОБА_1 винен у ДТП, яке мало місце 20.07.2026. Механізм скоєння ДТП описаний ОСОБА_2 і підтверджується матеріалами справи. Щодо некоректності складення схеми ДТП зауважив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписали її, погодившись із зображеним на ній. Звернув увагу суду на письмові пояснення у справі ОСОБА_1 , які абсолютно не узгоджуються із версією подій, висловленою в судовому засіданні його захисником. У нетверезому стані потерпіла на момент скоєння ДТП не була, що підтверджується результатами алкотесту, наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до підп. «а» п. 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правил дорожнього руху), обгін заборонено на перехресті.

Суддя вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 724766 від 21.07.2026, схемою дорожньо-транспортної пригоди, письмовими та усними поясненнями (зафіксованими на відеозаписі) ОСОБА_1 та усними й письмовими поясненнями ОСОБА_2 , письмовими поясненнями гр. ОСОБА_3 , відеозаписом із нагрудної бодікамери поліцейського.

Зокрема, згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в указаний у протоколі день і час – 20.07.2026 біля 22:50 год. він рухався по вулиці Черкаській, а перед ним – автомобіль Інфініті з маленькою швидкістю. Тому він вирішив його обігнати. Коли він вийшов на зустрічну смугу для обгону, автомобіль Інфініті увімкнув поворот і почав повертати на вулицю Панаса Мирного. Він намагався уникнути зіткнення, у ході чого виїхав на бордюр, але правою стороною зачепив автомобіль Інфініті, унаслідок чого його автомобіль отримав пошкодження. Суд зауважує, що пояснення підписані ОСОБА_1 , на них поставлена дата 20.07.2026. Також ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підписали схему ДТП, фактично погодившись із нею.

Подібні пояснення ОСОБА_1 зафіксовані на відеозаписі, що зроблений на нагрудну бодікамеру поліцейського і наданий суду. На 25-26-й хвилинах відеозапису ОСОБА_1 дає пояснення про обгін ним автомобіля ОСОБА_2 , що мав місце на перехресті. Він указує, що коли розпочинав маневр, то ввімкненого повороту на автомобілі ОСОБА_2 він не бачив, а коли вже був на зустрічній смузі, то помітив ввімкнений лівий поворот. За його словами, коли автомобіль потерпілої почав при цьому небезпечно наближатися, він пробував уникнути зіткнення шляхом від`їзду до бордюра, однак одне колесо автомобіля «розбулося», інші були пошкоджені.

Тобто фактично він визнає, що зіткнення відбулося під час здійснення маневру повороту ліворуч потерпілою і вчинення ним у той же час обгону автомобіля потерпілої на перехресті.

Усні й письмові пояснення ОСОБА_1 достатньою мірою узгоджуються з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 . Вони обидва засвідчують, що остання в момент зіткнення здійснювала маневр повороту ліворуч з вулиці Черкаської на вулицю Панаса Мирного, тобто на перехресті в розумінні цього поняття Правилами дорожнього руху (п. 1.10 Правил дорожнього руху). Під час проїзду указаного перехрестя ОСОБА_1 спробував вчинити заборонений Правилами дорожнього руху маневр обгону автомобіля потерпілої. Про намір здійснити його в цьому місці він сам заявляє на відеозаписі й у своїх письмових поясненнях.

Досліджуючи відеозапис, наявний у матеріалах справи, суд відмічає, що водії ушкоджених автомобілів поводять себе вільно, надають пояснення спокійно, без будь-якого тиску зі сторони працівників поліції. У процесі складання матеріалів поліцейський задає ОСОБА_1 уточнюючі запитання й отримує від останнього відповіді, які відповідають письмовим поясненням за матеріалами справи (наприклад, 15-та хвилина відеозапису).

Окрім того, у матеріалах справи наявні письмові пояснення гр. ОСОБА_3 , свідка описаних у протоколі про адміністративне правопорушення подій. Вони підтверджують факт скоєння правопорушення ОСОБА_1 . Зокрема, свідок зазначає, що 20.07.2026 біля 22:50 год, рухаючись на автомобілі по вул. Черкаській біля повороту на вул. Січову його обігнав автомобіль ОСОБА_4 . Після цього він побачив, як за магазином «Атра» стоїть автомобіль INFINITI із включеним лівим поворотом і має намір повернути, а автомобіль, що його обігнав, рухаючись по зустрічній смузі, здійснив зіткнення на перехресті із автомобілем INFINITI, унаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Про правдивість наведених у матеріалах адміністративної справи пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідчать зафіксовані у схемі місця ДТП пошкодження їхніх автомобілів: автомобіль ОСОБА_1 отримав пошкодження у своїй правій частині (розбита передня права блок-фара, деформоване переднє праве крило, пошкоджено передні колеса та заднє ліве колесо, деформовані передні праві дверцята), у той час як автомобіль ОСОБА_2 постраждав із лівого боку (деформоване переднє ліве крило, розбито передній бампер, пошкоджено ліве переднє колесо).

Також суд зауважує, що на відеозаписі (хвилини 3:50 - 4:40) зафіксовано дачу усних пояснень свідками події на місці вчинення ДТП (інформація про їхні дані відсутня в матеріалах справи), які теж підтверджують наведені у протоколі та учасниками ДТП обставини. Зокрема, вони говорять про те, що водій-жінка ( ОСОБА_2 ) повільно повертала ліворуч, а ОСОБА_1 її обганяв, і в цей момент автомобіль останнього заїхав у бокову частину автомобіля ОСОБА_2 , кермо останнього вивернуло («…бабах у бочину», за дослівним виразом одного зі свідків події). Слухаючи ці свідчення, ОСОБА_1 , який знаходиться поруч, поводить себе спокійно, нічого не заперечує і не протестує проти сказаного свідками. Також на 36-й хвилині відеозапису один із цих не встановлених осіб (як розуміє суд, це цивільний чоловік потерпілої, що перебував із нею в машині) показує пошкоджену ліву частину автомобіля ОСОБА_2 і говорить, що диск автомобіля прийняв на себе удар при зіткненні. ОСОБА_2 додає, що автомобіль ОСОБА_1 при зіткненні буквально «летів».

Усе викладене вище дозволило суд дійти переконання в тому, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні доводиться зібраними по справі доказами.

Суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Будь-яких даних, які би спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду не надано.

Досліджені докази послідовні й логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції. Вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, у суду немає.

Висловлена в судовому засіданні захисником версія подій виглядає неправдивою, не підтверджена будь-якими доказами, а тому сприймається судом критично. Якщо допустити, що саме потерпіла, рухаючись за ОСОБА_1 , вчинила наїзд на його автомобіль, то виникає запитання, як при такому механізмі ДТП у автомобілів наявні ті ушкодження, що зафіксовані в матеріалах справи (в авто ОСОБА_1 – справа, а в авто ОСОБА_2 - зліва). У цьому зв`язку суд відмічає поведінку ОСОБА_1 , який двічі за викликом суду не з`явився в судове засідання для дачі пояснень і, зі слів захисника, готовий з`явитися лише якщо суд визнає його явку обов`язковою. Інші причини його неявки в судове засідання захисником не були названі.

Клопотання захисника викликати для допиту в якості свідка поліцейського ОСОБА_5 виглядає як один із шляхів уникнення адміністративної відповідальності. Адже воно було заявлено в останній день притягнення особи до адміністративної відповідальності – 20 жовтня 2026 року, у той час як захисник звернувся до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи іще 27 серпня 2026 року. А 15 вересня 2026 року захисник ініціював відкладення розгляду справи через хворобу, не заявляючи будь-яких клопотань (доказів амбулаторного лікування при цьому суду надано не було, як про це обіцяв захисник у клопотанні від 15 вересня 2026 року).

Щодо зауважень захисника у клопотанні від 20.10.2026 про складення схеми місця ДТП з порушеннями окремих вимог законодавства, то окремі відхилення від встановленої форми документа не заперечують його юридичної сили й не спростовують наведену в ньому інформацію. На схемі місця ДТП міститься прив`язка до місця події – будинок № 97 по вул. Черкаській у місті Золотоноша, а місце ДТП, позначене цифрою 1, очевидно зображено на перехресті перед указаним будинком.

Щодо виправлень дати письмових пояснень свідка ОСОБА_3 у матеріалах справи (зазначено захисником у судовому засіданні), то вони також не спростовують юридичної сили цих пояснень і повною мірою узгоджуються з наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями учасників ДТП. З огляду на те, що оформлення матеріалів справи відбувалося в нічний час, ці виправлення є пояснюваними.

Твердження захисника про перебування потерпілої в момент ДТП у стані алкогольного сп`яніння спростовуються результатами алкотестеру, де зафіксовано показник 0,12 проміле. Висловлені в судовому засіданні сумніви захисника в чесності дій поліцейських під час відповідного тестування суд до уваги не бере, оскільки за відеозаписом (хвилини 10:30 – 11:00) потерпіла дійсно повторно проходила тестування після першої невдалої спроби, оскільки в перший раз їй «не вистачило повітря» для проходження тесту.

Отже, висловлені захисником зауваження і твердження не обґрунтовані належними і допустимими доказами і не спростовують наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини ДТП, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у той час як останні повною мірою підтверджені зібраними по справі доказами.

При накладенні стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 34,35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням особи правопорушника та ступеня його вини, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суддя вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що в провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 124, 251, 252, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Реквізити для сплати штрафу: Код одержувача: 37930566, Отримувач: ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300, Рахунок: UA918999980313030149000023001, Код платежу: 21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в указаний строк штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя К.І. Апанасенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua