Суд: Рівненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №570/3462/26
Суддя: Гнатущенко Ю.В.
Справа № 570/3462/26
Номер провадження 2-о/570/179/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
в с т а н о в и в:
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області із заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №002861, виданого Рівненською районною державною адміністрацією 09.10.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010960000319, виданого на ім`я ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_1 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .
За життя покійний ОСОБА_3 розпорядився своїм майном на випадок смерті, склавши 10 січня 2025 року на користь заявниці та її сестри ОСОБА_2 заповіт, посвідчений старостою Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області 10 січня 2025 року та зареєстрований в реєстрі за №3-3.
Відповідно до вказаного заповіту батько заповів заявниці наступні земельні ділянки: земельну ділянку площею 2,93 га з кадастровим номером 5624686700:03:012:0080, земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 5624686700:03:012:0287 та земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 5624686700:03:013:0216.
Відповідно до ст.1269 ЦК України заявниця ОСОБА_1 у визначений законом шестимісячний термін подала заяву про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Кутецької В.В.
Приватним нотаріусом під час огляду правовстановлюючих документів на спадкове майно було виявлено, що в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №002861, виданому Рівненською районною державною адміністрацією 09.10.2009 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010960000319 та який засвідчує право власності покійного на усі три земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які спадкодавець заповів заявниці, допущена помилка, а саме - замість " ОСОБА_3 " помилково вказано " ОСОБА_3 ".
Встановлення факту того, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №002861, виданий Рівненською районною державною адміністрацією 09.10.2009 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010960000319, виданий на ім`я " ОСОБА_3 ", належить батькові заявниці ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно для отримання заявницею ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за заповітом.
Також заявниця зазначає, що оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №002861, виданого Рівненською районною державною адміністрацією 09.10.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010960000319, - знаходиться у заявниці.
Ухвалою суду від 05.08.2026 р. заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та витребувано від приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Кутецької В.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної щодо спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, клопотань про відкладення розгляду чи про розгляд справи без її участі не подала, про дату, час та місце розгляду справи за її заявою повідомлена належним чином, що вбачається із наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із підписом заявниці від 14.08.2026 р.
Представник заявниці ОСОБА_1 – адвокат Мокрицька Л.Я. подала до суду клопотання вх.№19723 від 06.10.2026 р., у якому просить розглянути справу без її особистої участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задоволити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; подала до суду заяву вх.№18655 від 21.09.2026 р., у якій просить суд розглянути справу без її особистої участі, заявлені вимоги визнає повністю і не заперечує проти їхнього задоволення.
Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом ЦНАП Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області 29.07.2025 року.
Факт родинних стосунків між заявницею та ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого Малошпаківською сільською радою Рівненського району Рівненської області 27.01.1993 р., актовий запис про народження №1 від 27.01.1993 р., у якому ОСОБА_3 зазначений в графі «батько».
За життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав заповіт від 10.01.2025 р., посвідчений Дядьковицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області та зареєстрований в книзі для нотаріальних дій під №3-3.
Відповідно до змісту зазначеного вище заповіту ОСОБА_3 заповів, зокрема, заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належні йому три земельні ділянки, а саме:
- земельну ділянку площею 2,93 га з кадастровим номером 56:246:867:00:03:012:0080;
- земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 56:246:867:00:03:012:0287;
- земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 56:246:867:00:03:013:0216.
Право власності на зазначені вище земельні ділянки підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №002861, виданим Рівненською районною державною адміністрацією 09.10.2009 р. на підставі розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 27.08.2008 р., №677 та 15.10.2008, №824. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010960000319.
У Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №002861 зазначається, що цей державний акт видано « ОСОБА_3 ».
Як вбачається із наданої на виконання ухвали суду від 05.08.2026 р. копії матеріалів спадкової справи №235/2025, заведеної приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Кутецькою В.В. щодо спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.12.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 за заповітом, посвідченим Дядьковицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області 10.01.2025 р. за реєстровим №3-3.
У своїй заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документа заявниця ОСОБА_1 вказує, що приватним нотаріусом під час огляду правовстановлюючих документів на спадкове майно було виявлено, що в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №002861, виданому Рівненською районною державною адміністрацією 09.10.2009 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010960000319 та який засвідчує право власності покійного на усі три земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які спадкодавець заповів заявниці, допущена помилка, а саме замість " ОСОБА_3 ” помилково вказано " ОСОБА_3 ".
Оригінал Державного акта знаходиться у заявниці, про що вказується у заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Як пояснює у своїй заяві ОСОБА_1 , встановлення факту того, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №002861, виданий Рівненською районною державною адміністрацією 09.10.2009 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010960000319, виданий на ім`я " ОСОБА_3 ", належить батькові заявниці ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно для отримання заявницею ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за заповітом.
Отже, у зв`язку з розбіжністю у написанні по-батькові спадкодавця у правовстановлюючому документі, заявниця позбавлена реалізувати своє право щодо спадкування майна.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що встановлення вказаного факту необхідне заявниці для подальшого спадкування майна після смерті її батька за заповітом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що та обставина, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 002861, виданий на ім`я ОСОБА_3 , належить саме батьку заявниці – ОСОБА_3 - підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами в їхній сукупності.
Суд враховує ту обставину, що внести виправлення в державний акт або ж замінити його новим бланком органом, який його видав, немає можливості у зв`язку із змінами в законодавстві.
Згідно із п. п. 4.1, 4.4 Інструкції "Про заповнення бланків на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою", яка була чинною до 09.09.2013, виправити помилку в державному акті про право власності неможливо. Виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускалось.
Відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 № 1051, які вступили в силу з 01.01.2013, видача державних актів та їх дублікатів на право власності на земельну ділянку не передбачено.
Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з листом Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 256 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12 вказаної постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася заявниця як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їхній сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені в заяві, які ніким з учасників справи не заперечуються, заява про встановлення факту породжує юридичні наслідки для заявниці, оскільки надає право для оформлення спадщини.
Тому, суд вважає, що встановлення юридичного факту, про який просить заявниця, знайшли підтвердження і їх об`єктивність не викликає в суду сумніву, заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задоволити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 002861, виданого Рівненською районною державною адміністрацією 09.10.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010960000319, виданого на ім`я ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Гнатущенко Ю.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua