Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №380/2052/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/2052/26 пров. № А/857/49124/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Глазька С. М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року з питань повернення заяви (суддя Мартинюк В.Я., м. Львів) у справі № 380/2052/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року понижуючих (обмежувальних) коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», обмеження пенсії максимальним розміром;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих (обмежувальних) коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та без обмеження пенсії максимальним розміром; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Дане рішення набрало законної сили.

Позивача звернувся до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиконання рішення суду у справі №380/2052/26 в порядку ст.383 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиконання рішення суду у справі №380/ 2052/26 в порядку ст.383 КАС України - повернуто заявнику.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача подана без додержання вимог абзацу другого частини третьої статті 383 КАС України, що свідчить про наявність підстав для її повернення.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесене з порушенням норм права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду.

В апеляційній скарзі покликається на те, що надав належний доказ вручення документа відповідачу: до заяви було долучено додаток № 9 - копію першої сторінки заяви із відміткою ГУ ПФУ у Львівській області про її безпосереднє одержання 24.07.2026 за вхідним № 38626/8. Вказує, що Законодавство не зобов`язує заявника користуватися виключно платними послугами АТ «Укрпошта» чи інших поштових операторів; особа має право подати документ суб`єкту владних повноважень особисто. Повернення заяви через відсутність фіскального чека за наявності доказів фактичного отримання документа відповідачем становить надмірний формалізм, що створює штучні перешкоди у доступі до правосуддя.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відповідно до статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 ст. 383 КАС України передбачено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частина 3 статті 383 КАС України передбачає, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Абзацом 2 частини 5 статті 383 КАС України імперативно визначено, що у разі невідповідності заяви вказаним вимогам, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Суд першої інстанції повернув заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, з єдиної підстави: ненадання заявником доказів її надіслання на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 167 КАС України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Диспозиція вказаної правової норми чітко розмежовує два альтернативні способи інформування учасників справи: надіслання (засобами поштового зв`язку) або надання (безпосереднє вручення).

Проте, як убачається з матеріалів справи, позивач додав до заяви в порядку ст. 383 КАС України копію її першої сторінки, на якій міститься вхідний штамп Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із зазначенням дати отримання 24.07.2026 та реєстраційного номера 38626/8.

Наявність на копії заяви відмітки відповідача про реєстрацію вхідної кореспонденції є належним, допустимим та достатнім доказом фактичного надання документа суб`єкту владних повноважень.

Головною метою вимог абзацу 10 ч. 1 ст. 167 КАС України є гарантування обізнаності іншої сторони про подану до суду заяву та забезпечення їй можливості своєчасно підготувати відповідні заперечення. Отримання заяви уповноваженою особою відповідача безпосередньо повністю забезпечує досягнення цієї процесуальної мети.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що вимога суду першої інстанції щодо обов`язкового надання поштового (фіскального) чека за наявності беззаперечних доказів фактичного вручення заяви відповідачу становить надмірний формалізм.

Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, безпідставно звузивши способи підтвердження факту інформування учасника справи, що призвело до незаконного повернення заяви.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 320, , 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року з питань повернення заяви у справі № 380/2052/26 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. М. Глазько

суддіІ. В. Глушко

Р. М. Шавель