Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №527/2715/26
Суддя: Свістєльнік Ю. М.
Справа № 527/2715/26
провадження 2/527/1998/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,
з участю секретаря судового засідання Скорик В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/2715/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ», яка подана представником позивача Рудзей Юрієм Володимировичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
23 вересня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».
В обґрунтування позову представник зазначив, що 26.07.2019 між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1001366023801. Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання Позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через Дистанційні канали обслуговування. На підставі зазначеного Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до змісту Заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яку Відповідач підписав власноручно, розмір річної процентної ставки складає 47,88%.
26.06.2026 між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, Відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за Кредитним договором склала 16188,93 грн, з яких: 8749,55 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 5,43 грн - сума заборгованості за відсотками, 7433,95 грн. - сума заборгованості за комісієюю. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась Позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26.06.2026 року.
Відповідач не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед Банком. Заборгованість відповідача станом на 26 червня 2026 складала 16188,93 грн, з яких: 8749,55 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 5,43 грн - сума заборгованості за відсотками, 7433,95 грн. - сума заборгованості за комісією. Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі у сумі 16188,93 грн, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.
До початку судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 внаслідок укладення шлюбу 24.06.2022 з ОСОБА_3 , змінила своє прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб № 98 від 24.06.2022.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що необхідно уточнити анкетні дані особи відповідача ОСОБА_2 та правильним вважати прізвище відповідача не « ОСОБА_4 », а « ОСОБА_5 ».
Ухвалою суду від 25.09.2026 провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у заяві доданій до позову просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, надала до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи без її участі, вказала, що щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відзиву відповідач не подав.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
26.07.2019 ОСОБА_2 підписала Заяву № 1001366023801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви підтвердила, що прийняла публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до Заяви, відповідач просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку НОМЕР_2 , просила встановити на її поточний рахунок кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн, строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови встановлюються відповідно до умов ДКБО. Підписанням заяви підтвердила що нею отримана платіжна картка (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).
Кредитний договір було укладено шляхом підписання Позичальником заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб де визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. З умовами якого Відповідач погодився, про що свідчить наявність його власноручного підпису на відповідній заяві, що додається до даної позовної заяви.
На підставі зазначеного кредитного договору відповідачу надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 10000,00 грн., на строк 24 місяці (кінцевий строк повернення кредиту 26.07.2021 року), поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 0,01 % річних, а розмір комісії за користування кредитом 4,99%.
Також, факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів від АТ «ПУМБ» за договором 1001366023801 від 26.07.2019, користування ними підтверджується випискою з особового рахунку НОМЕР_1 за період з 26.07.2019 по 25.06.2026.
У вказаному договорі (заяві на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб) наведено графік платежів за кредитним договором.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що АТ «ПУМБ» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.
26.06.2026 між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» укладено Договір факторингу № 1, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників вказаних у Реєстрах Боржників (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №1 від 26 червня 2026 року, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 1001366023801 від 26.07.2019 в сумі 16188,93 грн, з яких: 8749,55 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 5,43 грн - сума заборгованості за відсотками, 7433,95 грн. - сума заборгованості за комісією (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Договором укладеним з ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» на підставі договору факторингу.
Відповідачем ОСОБА_1 доказів на спростування розміру заборгованості за кредитним договором 1001366023801 від 26.07.2019 , підтвердження виконання нею умов та сплати заборгованості в повному обсязі надано не було.
Згідно виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 за період з 26.07.2019 по 25.06.2026 ОСОБА_2 отримував грошові кошти за договором 1001366023801 від 26.07.2019, користувалася ними, однак вчасно їх не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 16188,93 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який відповідачем не оспорювався. Не надано відповідачем і власного розрахунку заборгованості.
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед АТ ''ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК'' за Кредитним договором № 1001366023801 від 26.07.2019 зі всіма змінами і доповненнями до нього, станом на 26.06.2026 (включно) становить: 16188,93 грн, з яких: 8749,55 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 5,43 грн - сума заборгованості за відсотками, 7433,95 грн. - сума заборгованості за комісією Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата за користуванням кредиту по вищезазначеному кредитному договору відповідно до розрахунку заборгованості (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8749,55 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, 5,43 грн суми заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в загальній сумі 10000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу та сплати відсотків у встановленому договором розмірі та у повному обсязі не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8749,55 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, 5,43 грн суми заборгованості за процентами є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи спір в частині стягнення комісії суд виходить із наступного.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»).
Отже, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Крім того, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII забороняє продавцю (виконавцю, виробнику) включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Отже, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися і банком не надавалися та за дії, які банк здійснює на власну користь або які споживач здійснює на користь банку, або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин. Такі платежі не випливають із суті договору кредиту (ст. 1054 ЦК України), оскільки надання грошових коштів за укладеним кредитним договором є обов`язком банку, тому їх встановлення в договорі про споживчий кредит суперечить закону.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України "Про споживче кредитування".
Вищевказані висновки наведені у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 повністю відповідають тим обставинам які встановлено судом під час розгляду цієї справи стосовно кредитного договору №1001366023801, а саме у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні вищевказаних кредитних договорів.
Відтак позов у частині стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.
Таким чином загалом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 8754,98 грн., з яких 8749,55 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 5,43 грн. сума заборгованості за відсотками.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 16188,93 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 8754,98 грн, що становить 54,08 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1439,83 грн, що складає 54,08 % від 2662,40 грн.
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Рудзей Ю.В. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 10000,00 грн (досліджено в електронній формі в системі «Електронний суд»).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 4000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 2163,2 грн, що складає 54,08 % від 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 273, 285 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» заборгованість за Кредитним договором № 1001366023801 від 26.07.2019:
- 8749,55 грн заборгованості за тілом кредиту,
- 5,43 грн заборгованості за процентами,
а всього 8754,98 грн (вісім тисяч сімсот п`ятдесят чотири грн 98 коп).
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» судовий збір у сумі 1439,83 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2163,2 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корп.А, оф.303, код ЄДРПОУ: 43696954);
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua