Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №300/6292/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/6292/23 пров. № А/857/14507/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 300/6292/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

суддя в 1-й інстанції Микитюк Р.В.,

час ухвалення рішення 19 грудня 2023 року,

місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення 19 грудня 2023 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині визначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовців, що не пов`язана із захистом Батьківщини; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком №5 до положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_2 ; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачену додатком №5 до положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_2 .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено всі обставини, що мають значення для справи.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_5 проходив військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі ведення бойових дій. Наголошує, що нею оскаржується наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині зазначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовців: «не пов`язана із захистом Батьківщини». Вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, так як визначення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії), що призвело до смерті військовослужбовця, належить до повноважень військово-лікарської комісії.

Апелянт зазначає, що відповідач діяв всупереч Порядку №608, оскільки такий порядок не надає право комісії з проведення службового розслідування встановлювати причинний зв`язок загибелі військовослужбовця. Не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що позивачем не оскаржувались результати службового розслідування, оскільки нею оскаржується наказ, який виданий за результатами службового розслідування, а сам акт службового розслідування та його висновки не підлягають оскарженню в судовому порядку.

Звертає увагу, що судом першої інстанції не надано оцінки її доводам на спростування позиції відповідача про те, що загибель військовослужбовців є наслідком вчинення ними неправомірних дій та відбулась за обставин, не пов`язаних з захистом Батьківщини. Зазначає, що в матеріалах службового розслідування вказано, що військовослужбовці за власною ініціативою та з невстановленою метою, пересувалися з сторони міста Гуляйполе на транспортному засобі, який не знаходився на обліку військової частини в напрямку населеного пункту Дорожнянка Пологівського району Запорізької області. Вказує, що відповідно до пункту 6 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої Наказом від 17.08.2017 №440, обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження, а в акті службового розслідування транспортний засіб, на якому пересувались військовослужбовці, не ідентифікований.

Апелянт вважає, що саме відповідач повинен довести, що загиблі військовослужбовці залишили місце бойового чергування, не виконали наказу чи вчинили інші протиправні дії. Наголошує, що станом на день загибелі її чоловіка військова частина виконувала бойове розпорядження від 14.02.2023 в зоні ведення бойових дій, що відображено в довідці №1477/1/1744 від 14.09.2023 про участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Таким чином вважає, що загибель військовослужбовців внаслідок вибуху мін під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій, що не обліковується як нещасний випадок та не вважається навмисними діями з сторони загиблих, є наслідком бойового ураження або дій з боку противника, а тому загибель військовослужбовців при таких обставинах пов`язана із захистом Батьківщини.

Також зазначає, що її чоловік не перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком експерта №127 від 16.05.2023, якому судом першої інстанції не надано жодної оцінки.

Крім того, зазначає, що ненадання відповідачем довідки про обставини травми за умов непроведення розслідування загибелі як нещасного випадку відповідно до Інструкції №332, є протиправною бездіяльністю та порушує права позивача на отримання документів, необхідних для призначення допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно свідоцтва про шлюб від 29.09.2000 серії НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 (а.с. 18).

ОСОБА_5 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 06.03.2023 №65 сержанта ОСОБА_2 призначено на посаду командира 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно із довідкою від 05.06.2023 №1038, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_5 в період з 27.04.2022 по 24.11.2022, з 09.12.2022 по 03.02.2023, з 18.02.2022 по 17.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Дніпропетровській та Запорізькій областях (а.с.24).

Сповіщенням про смерть від 19.04.2023 №16 позивача повідомлено, що її чоловік Струтинський загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок підриву транспортного засобу на мінно-вибуховому пристрої на північній околиці н.п. Дорожнянка Пологівського району Запорізької області. Смерть, так пов`язана із проходженням військової служби (а.с.19).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №127 від 20.04.2023 у графі хвороба, що призвела до смерті вказано: а) травматична ампутація двох нижніх кінцівок (на будь якому рівні), б) вибухова травма, в) ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків (а.с.20).

Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 №321 від 18.04.2023 наказано провести службове розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 внаслідок підриву на мінному загородженні та зобов`язано доповісти актом про проведення такого службового розслідування до 25.04.2023.

Актом службового розслідування від 25.04.2023 встановлено факти: військовослужбовці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за власною ініціативою та з невстановленою метою, пересувалися з сторони міста Гуляйполе на транспортному засобі, який не знаходився на обліку військової частини, в напрямку населеного пункту Дорожнянка Пологівського району Запорізької області. Через наїзд транспортного засобу на мінне загородження стався вибух протитанкових мін, в результаті якого військовослужбовці загинули на місці. Загибель військовослужбовців не пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 31-325).

Наказом командира Військової частини №350 від 26.04.2023 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» встановлено, що загибель військовослужбовців не пов`язана із захистом Батьківщини, сталася під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій. Травма військовослужбовців не пов`язана із вчиненням кримінального правопорушення чи навмисним нанесенням собі тілесного ушкодження. Наказано службове розслідування вважати завершеним (а.с.36).

Згідно з витягом з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №119 від 29.04.2023 по стройовій частині сержанта ОСОБА_2 у зв`язку із смертю виключено із списків особового складу військової частини і зазначено, що смерть, пов`язана із проходженням військової служби.

На запит адвоката Розганюк Т.Є. в інтересах позивача командирові Військової частини НОМЕР_1 відповідачем надана відповідь від 27.09.2023 № 3436, мотивована тим, що внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №350 неможливе оскільки наказ видано за результатами службового розслідування, які відображені у акті службового розслідування, затвердженому ТВО командира Військової частини НОМЕР_1 25.04.2023. Дисциплінарним статутом Збройних сил України та Порядком проведення службового розслідування України, затвердженого наказом МОУ №608, не передбачено можливості проведення додаткового розслідування та перегляду акту службового розслідування, натомість передбачено право оскаржити результати службового розслідування. Стосовно невидачі довідки про обставини травми у даному листі зазначено, що така довідка видається на підставі акту службового розслідування та наказу про результати службового розслідування, а спірним наказом не було передбачено видачу такої довідки.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з позовом.

Частиною першою статті 315 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

Висновки щодо застосування вказаної норми права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №800/250/17, від 26.06.2018 у справі №800/369/17, від 11.02.2020 у справі №9901/426/19, від 12.02.2020 у справі №9901/799/18, від 23.09.2020 у справі №9901/536/19, а також у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/426/19 та від 20.01.2021 у справі №826/5621/17.

Так, відповідно до висновків в зазначених постановах, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Для застосування наведеної підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність таких фактів: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень; відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.

У розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. Вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Указана норма процесуального закону імперативно зобов`язує суд закрити провадження у справі у випадку, якщо, зокрема, рішення суб`єкта владних повноважень, що є предметом спору, було виправлене самим же суб`єктом його прийняття.

Водночас, повинні бути відсутні підстави вважати, що поновити порушене право особи можливо тільки шляхом визнання протиправним такого рішення, незважаючи на виправлення суб`єктом владних повноважень його недоліків.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зауважує, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 05.05.2024 No 234 "Про проведення розслідування нещасного випадку за фактом загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 " скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 No 350 "Про завершення розслідування випадку загибелі віи?ськовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023" та призначено службове розслідування нещасного випадку загибелі чоловіка Позивачки.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.05.2024 No85 "Про результати розслідування нещасного випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 " службове розслідування вказаного нещасного випадку завершене".

Більше того, позивачці надано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передбачену додатком №5 до Положення №402, щодо загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_2 (довідка від 10 травня 2024 року №1477/1/912).

Таким чином, оскаржені дії бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 No 350 "Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023" та нескладення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_2 була виправлена суб`єктом владних повноважень, і така довідка була складена та надіслана позивачці, а також відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивачки неможливе без визнання бездіяльності відповідача протиправною після такого виправлення, оскільки таке можливе вже у випадку визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.05.2024 No85 "Про результати розслідування нещасного випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 », який не є предметом судового розгляду у даній адміністритввнгій справі.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів констатує про наявність передбачених пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України підстав для закриття провадження.

Отже, судове рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження в справі – закрити.

Керуючись ст.ст. 238,308-325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 300/6292/23 – скасувати, провадження в справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА. Р. Курилець

суддіС. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року