Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №460/10297/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/10297/26 пров. № А/857/50002/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року (ухвалене головуючим - суддею Борискін С.А. у м. Рівне) у справі № 460/10297/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила визнати протиправним і скасувати рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026, яким вирішено: «Визнати адвоката ОСОБА_1 такою, що вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразився у порушенні статей 7, 12, 44, 54 Правил адвокатської етики; Застосувати до адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4676/10 від 24.11.2011, виданого Київською обласною КДКА) дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 05.06.2026 до 05.06.2027 включно» - з дня його прийняття.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 від 19.08.2025 (далі - Ухвала від 19.08.2025) у цивільній справі №308/11085/25 постановлено порушити питання перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4676/10 від 24.11.2011, видане Київською обласною КДКА на підставі рішення від 16.11.2011 №229). В подальшому, в порушення вимог частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зазначену скаргу супровідним листом т.в.о. керівника КДКА міста Києва направлено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), а листом т.в.о. голови ВКДКА від 27.08.2025 останню надіслано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (далі - КДКА Вінницької області), рішенням якої від 23.10.2025 вирішено відмовити у порушенні дисциплінарної справи. Разом з тим, рішенням ВКДКА від 22.02.2026 задоволено скаргу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 ; рішення КДКА Вінницької області від 23.10.2025 - скасовано та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . В подальшому, 05.06.2026 відповідачем прийнято оскаржуване у справі рішення про визнання позивача такою, що вчинила дисциплінарний проступок, та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню судом, позивач вказала, що у цивільній справі №308/11085/25 вона брала участь як фізична особа - цивільний позивач, а не як адвокат; під час розгляду справи вона не здійснювала адвокатську діяльність, а тому на неї не поширювалась дія Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики, а отже притягнення її до дисциплінарної відповідальності відбулось за відсутності складу дисциплінарного проступку. На підтвердження таких доводів, позивач покликається на висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 16.12.2010 у справі №К-15951/10, та лист-відповідь Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2026. Також, позивач акцентувала увагу на тому, що публікації, які розміщені у мережі Інтернет та містять публічну критику діяльності суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , засновані на публікаціях інших інтернет-видань та офіційних джерелах органів державної влади, а автором таких публікацій є член громадської організації «Антикорупційний фронт ОСОБА_1» ОСОБА_4 , який засвідчив означені вище обставини відповідною заявою, долученою відповідачем до матеріалів дисциплінарної справи.

Поряд з цим, ОСОБА_1 зауважила, що 16.09.2025 на її електронну пошту від голови КДКА Вінницької області надійшло повідомлення з пропозицією надати пояснення щодо скарги, однак до такого повідомлення відповідачем було додано лише копію ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2025 у справі №308/11085/25, тоді як копії будь-яких технічних записів судового засідання від 18.08.2025 у вказаній справі та роздруківки публікацій їй не надсилались і нею не отримувались, що свідчить про недотримання КДКА відповідної процедури дисциплінарного провадження та порушення презумпції невинуватості її як адвоката.

Також, позивач звернула увагу на те, що автоматизований розподіл судової справи №308/11085/25 відбувся не в хронологічному порядку, шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, з метою призначення конкретного судді для розгляду вказаної судової справи, а тому, на переконання ОСОБА_1 , ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2025 постановлено незаконним складом суду. При цьому, позивач зауважила, що вказана ухвала постановлена суддею до остаточного вирішення питання про його відвід.

Крім того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 стверджує, що при розгляді її дисциплінарної справи КДКА Вінницької області порушено її права на захист та користування правничою допомогою, оскільки матеріали дисциплінарної справи її представникам не надсилались; відповідач не забезпечив право її представників на ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи; засідання КДКА Вінницької області не було відкладено з метою надання її представникам часу на ознайомлення із матеріалами справи; участь її представників у засіданні комісії відповідачем не забезпечено, а також відповідач відмовився відкладати засідання на іншу дату та час, чим фактично позбавив у доступі до правосуддя.

Окремою підставою визнання протиправним оспорюваного у справі рішення відповідача позивач зазначила те, що подана скарга (ухвала суду від 19.08.2025) не відповідає установленим законом вимогам, оскільки при надісланні останньої на адресу КДКА міста Києва скаржником (суддею ОСОБА_2) не долучено до неї письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання та поширення, а відтак відповідачем порушено вимоги Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення №120).

Іншою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення позивач вказала те, що дисциплінарну справу щодо неї розглянуто органом, який не мав права здійснювати такий розгляд (КДКА Вінницької області), всупереч принципу правової визначеності, а єдиним органом, уповноваженим здійснювати такий розгляд, є виключно КДКА міста Києва, в силу імперативу приписів частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які кореспондуються з пунктом 8 Положення №120.

Також, на думку ОСОБА_1 , відповідач як орган, який ухвалив оскаржуване рішення, є неповноважним, оскільки повноваження членів КДКА Вінницької області, які брали участь у прийнятті такого рішення, закінчилися у вересні 2022 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що будучи позивачем в межах судового розгляду цивільної справи №308/11085/25, ОСОБА_1 діяла (позиціонувала себе) саме як адвокат, який звернувся до суду за захистом своєї ділової репутації, а отже на неї поширювалася дія чинного тоді законодавства, яке регулює адвокатську діяльність в Україні, зокрема, Правил адвокатської етики.

Відтак, суд виснував про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності у її діях складу дисциплінарного проступку з огляду на її процесуальний статус як фізичної особи-позивача, а не адвоката, у цивільній справі №308/11085/25.

Також суд вважав обґрунтованим викладений в оскаржуваному Рішенні висновок дисциплінарної палати КДКА Вінницької області про те, що вживання в публікації адвоката ОСОБА_1 «Суддя ОСОБА_2 : Корупція, конфлікти інтересів та зловживання владою в Закарпатському суді» від 09.08.2025 терміну «корупція» у прямому взаємозв`язку з прізвищем конкретної посадової особи - судді - без наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, є таким, що суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому у статті 62 Конституції України, і не відповідає засадам адвокатської етики, оскільки містить вказівку на вчинення особою кримінального правопорушення без законних на те підстав.

При цьому, суд критично оцінив твердження позивача щодо авторства вказаних вище публікацій члена ГО «АФЛК» ОСОБА_4 , оскільки після кожної із таких публікацій містяться чіткі покликання на їх автора, а саме « ОСОБА_5 , голова ГО «Антикорупційний фронт ОСОБА_1»».

У свою чергу, долучену до дисциплінарної справи представником ОСОБА_1 - адвокатом Надіч Н.Д. письмову заяву члена ГО «АФЛК» ОСОБА_4 щодо визнання ним авторства означених вище публікацій від 04.04.2025 та від 09.08.2025 суд розцінив як спосіб уникнення позивачем відповідальності за опубліковані нею (від її імені) статті з відкритою критикою життя та діяльності суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (т.6, а.с.74-78).

На переконання суду, застосований КДКА Вінницької області вид дисциплінарного стягнення відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення №120 та є пропорційним (співмірним) із вчиненим адвокатом ОСОБА_1 у період з 09.08.2025 дисциплінарним проступком, який виразився у систематичному порушенні нею Правил адвокатської етики.

Крім цього, суд вважав доводи позивача щодо постановлення Ухвали від 19.08.2025 незаконним складом суду не можуть вважатися обґрунтованими.

Суд дійшов висновку, що під час розгляду дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 КДКА Вінницької області не порушено права позивача на захист та користування правничою допомогою адвоката, і дотримано визначену Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» й Положенням №120 процедуру дисциплінарного провадження, оскільки незважаючи на належне повідомлення про засідання 05.06.2026, ні позивач, ні її представник на нього не прибули, у встановлений підпунктом 6.4.4 пункту 6.4 Регламенту КДКА регіону строк (не пізніше, ніж за 3 дні до дня засідання) не повідомили відповідача про неможливість їх явки та про причину неявки на засідання КДКА, що, на переконання суду, свідчило про їх свідоме нехтування вимогами законодавства, яке регулює процедуру проведення дисциплінарного провадження стосовно адвоката.

Суд зауважив, що систематичне подання клопотань про відкладення розгляду дисциплінарної справи, залучення нових представників (трьох) безпосередньо напередодні п`ятого (за черговістю) засідання дисциплінарної палати, подання значної кількості клопотань безпосередньо напередодні та у день засідань - обставини, об`єктивно свідчать про намагання позивача та її представників максимально затягнути процес дисциплінарного провадження з метою спливу передбаченого частиною другою статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI та статтею 13 Положення №120 річного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, що є зловживанням процесуальними правами учасників дисциплінарного провадження та несумісне з принципом добросовісності поведінки учасників такого провадження.

Під час судового розгляду справи суд першої інстанції виснував, що територіальна підвідомчість не є абсолютною та може бути змінена у встановленому Регламентом ВКДКА та рішеннями РАУ порядку, що виключає можливість самостійного визначення позивачем органу розгляду скарги або наполягання на її розгляді лише за адресою робочого місця.

Таким чином, суд констатував, що позивач безпідставно та всупереч регуляторним приписам ототожнила загальне правило підвідомчості з виключною компетенцією конкретного регіонального органу, тоді як у спірних правовідносинах діяли спеціальні механізми перерозподілу Скарги, застосовані уповноваженим суб`єктом у межах наданих йому повноважень та з дотриманням установленої процедури.

Наведене у своїй сукупності дав суду підстави для висновку, що в межах спірних правовідносин даної адміністративної справи КДКА Вінницької області діяла у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією і законами України, а прийняте відповідачем спірне Рішення, яким до адвоката ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, що свідчить про правомірність цього рішення суб`єкта владних повноважень та відсутність правових підстав для його скасування судом.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила позивачка, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що під час розгляду справи № 308/11085/25 на ОСОБА_1 не поширювалась дія Правил адвокатської етики; доводи КДКА Вінницької області ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та підміні правового статусу особи. КДКА безпідставно ототожнила статус фізичної особи як учасника цивільного процесу зі статусом адвоката як суб`єкта професійної діяльності, хоча Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики чітко розмежовують ці правові категорії; під час розгляду справи №308/11085/25 ОСОБА_1 не здійснювала адвокатську діяльність, не надавала правничої допомоги клієнту, не виконувала функцій адвоката чи органу адвокатського самоврядування, а реалізовувала виключно власне конституційне право на судовий захист як фізична особа; за таких обставин Правила адвокатської етики не підлягали застосуванню, а вся побудована КДКА правова конструкція щодо поширення на спірні правовідносини вимог Правил адвокатської етики є юридично неспроможною, суперечить статті 2 Правил адвокатської етики, статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та усталеній судовій практиці, зокрема ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.12.2010 у справі № К-15951/10.

Наявність у ОСОБА_1 статусу адвоката не означає, що будь-яка її поведінка як фізичної особи або позивача автоматично становить порушення адвокатської етики. Для дисциплінарної відповідальності необхідно встановити конкретні дії, застосовну до них етичну норму та довести її порушення. Самого посилання на професійний статус недостатньо.

Вважає, що до вирішення питання відводу, суддя ОСОБА_2 не мав законних прав та повноважень постановляти будь-яке процесуальне рішення у справі № 308/11085/25, у тому числі ухвалу від 19.08.2025 яка стала підставою для незаконного дисциплінарного переслідування адвоката ОСОБА_1 .

Ухвала від 19.08.2025 не надавала КДКА Вінницької області жодного повноваження діяти як безпосередньому адресату саме цього судового рішення, оскільки таким адресатом суд прямо визначив іншу юридичну особу - КДКА міста Києва. Самостійна передача матеріалів між органами адвокатського самоврядування, навіть якщо можливість такої передачі передбачена актами адвокатського самоврядування, не тотожна зміні судом резолютивної частини постановленої ним ухвали та сама по собі не перетворює КДКА Вінницької області на адресата ухвали від 19.08.2025.

Відтак суд першої інстанції був зобов`язаний чітко розмежувати два різні юридичні питання: виконання ухвали суду тим суб`єктом, якого безпосередньо визначив суд, та виникнення у КДКА Вінницької області власної дисциплінарної компетенції внаслідок подальшої передачі їй матеріалів. Ототожнення цих правових підстав означало б фактичне визнання можливості позасудової зміни адресата судового рішення, що суперечить принципу обов`язковості судових рішень, закріпленому статтею 129-1 Конституції України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Практика Верховного Суду підтверджує як існування самого процесуального інституту заперечень щодо дій головуючого, так і право адвоката в межах цього інституту прямо ставити питання про незаконність, неправильність чи невідповідність процесуальному закону конкретних дій судді; такі твердження за своєю правовою природою є процесуальними запереченнями, що підлягають розгляду та вирішенню судом, а не самі по собі дисциплінарним проступком адвоката.

КДКА Вінницької області при здійсненні дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 порушено взаємопов`язані вимоги ст.ст.7, 26, 28, 30, 31, 44 та 51 Положення №120; дисциплінарний орган одержав, дослідив та використав проти адвоката доказові матеріали, включаючи CD-диск із відеозаписами судового засідання від 18.08.2025, однак не довів належними та допустимими доказами, що ці матеріали були надані ОСОБА_1 для ознайомлення та реалізації права на пояснення і заперечення; КДКА Вінницької області використала проти адвоката ОСОБА_1 докази, щодо яких самому адвокату не було забезпечено реальної можливості захищатися, що становить істотне, а не формальне порушення процедури дисциплінарного провадження.

КДКА Вінницької відмовила представникам у наданні матеріалів, не забезпечила їх участі, не відклала розгляд для ознайомлення з матеріалами та розглянула справу без належної реалізації стороною захисту процесуальних прав, чим порушила право на захист ОСОБА_1 .

Разом з тим, ч. 2 ст. 66 Правил адвокатської етики, ст.ст.22, 23 Положення № 120, визначають питання звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування. Адвокат ОСОБА_1 не є членом органу адвокатського самоврядування, а тому правила ч. 2 ст. 66 Правил адвокатської етики, ст.ст.22, 23 Положення № 120 у даному випадку щодо адвоката ОСОБА_1 не застосовні для зміни юрисдикції органу здійснення дисциплінарного провадження.

Так само вважає, що Рада адвокатів України не наділена законом повноваженнями своїми рішеннями змінювати, розширювати, звужувати або встановлювати винятки із територіальної юрисдикції КДКА, імперативно визначеної безпосередньо ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю, про що їй 24.11.2011 Київською обласною КДКА видано відповідне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4676/10 (рішення від 16.11.2011 №229); обліковується у Раді адвокатів міста Києва за адресою робочого місця: 03194, м. Київ, р-н Святошинський, б-р Кольцова, буд. 14, літ. Д, оф. 610; робоча електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , - що підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з ЄРАУ від 01.09.2025 (т.3, а.с.28-29).

19.08.2025 суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 (далі також - скаржник) постановлено ухвалу в цивільній справі №308/11085/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Ради адвокатів Закарпатської області про захист честі, гідності та ділової репутації, якою [ухвалою] вирішено порушити питання перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва (далі - КДКА міста Києва) про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 24.11.2011 №4676/10, видане Київською обласною КДКА на підставі рішення від 16.11.2011 №229) (далі - Ухвала від 19.08.2025 / Скарга; т.1, а.с.61-66).

Вказана Ухвала надійшла на офіційну електронну адресу КДКА міста Києва 22.08.2025, матеріали зареєстровані за вх. №01/269-3/123-25.

25.08.2025 т.в.о. керівника юридичної особи КДКА міста Києва надіслала голові ВКДКА лист за вих. №02/247-3/123-25, в якому зазначила про отримання ухвали судді ОСОБА_2 Згідно з рішенням Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», рішення РАУ від 28.01.2022 №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів», вищезазначена ухвала передається до ВКДКА для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства (т.3, а.с.24-27).

26.08.2025 матеріали Скарги надійшли на офіційну електронну адресу ВКДКА.

Керуючись положеннями статей 33, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями РАУ від 15.12.2021 №128 та від 28.01.2022 №6, листом від 27.08.2025 за вих. №5065 т.в.о. голови ВКДКА скерував Ухвалу від 19.08.2025 стосовно адвоката ОСОБА_1 для розгляду по суті до КДКА Вінницької області (т.3, а.с.22-23).

15.09.2025 вказана Ухвала надійшла на електронну пошту КДКА Вінницької області та зареєстрована за вх. №687.

16.09.2025 голова дисциплінарної палати КДКА Вінницької області надіслала на робочу та електронну адреси адвоката ОСОБА_1 лист-повідомлення про надходження до дисциплінарної палати КДКА Ухвали від 19.08.2025 (вказана додатком), у зв`язку з чим позивачу запропоновано у строк до 29.09.2025 надати відповідні письмові пояснення з приводу порушених у Скарзі питань (обставин) (т.3, а.с.31).

Підтвердженням фактичного надіслання відповідачем означеного вище листа-повідомлення позивачу є роздруківка повідомлення з електронної пошти КДКА Вінницької області від 16.09.2025, а також фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 16.09.2025 №2105000724215, поштова квитанція (накладна) до нього та опис вкладення у цінний лист (т.3, а.с.30).

Того ж дня, голова дисциплінарної палати КДКА Вінницької області доручила члену дисциплінарної палати Дунаєву І.Б. провести перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1, викладених в Ухвалі від 19.08.2025, за результатами чого скласти відповідну довідку (т.3, а.с.33).

23.09.2025, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», на адресу КДКА Вінницької області надійшов лист т.в.о. голови ВКДКА від 18.09.2025 за вих. №5462, до якого було долучено письмові та електронні матеріали Скарги (т.3, а.с.37-64).

У зв`язку з цим, 25.09.2025 голова дисциплінарної палати КДКА Вінницької області надіслала на адресу адвоката ОСОБА_1 лист-повідомлення про надходження 23.09.2025 до дисциплінарної палати КДКА вказаних вище документів, у зв`язку з чим позивачу повторно надіслано копію Скарги з додатками та СD-диском, а також запропоновано у строк до 06.10.2025 надати відповідні письмові пояснення з урахуванням додатково направлених їй матеріалів (т.3, а.с.35-36).

Підтвердженням фактичного надіслання відповідачем означеного вище листа-повідомлення (з додатками) на робочу адресу позивача є фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 25.09.2025 №2105000733460, поштова квитанція (накладна) до нього та опис вкладення у цінний лист (т.3, а.с.34, 35).

28.09.2025 адвокатом ОСОБА_1 подано до КДКА Вінницької області письмові пояснення по суті порушених у Скарзі питань (зареєстровані відповідачем 29.09.2025 за вх. №730), за змістом яких позивач не погодилась з викладеними в Ухвалі від 19.08.2025 твердженнями та обставинами. При цьому, вказала на незаконність складу суду, яким постановлено таку ухвалу, відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку, відсутність у відповідача повноважень здійснювати розгляд її дисциплінарної справи (порушення юрисдикції), а також неповноважність членів КДКА Вінницької області (сплив визначеного законом строку, на який їх було обрано) (т.3, а.с.135-245а; т.4, а.с.1-49).

Крім того, 02.10.2025 на електронну адресу відповідача надійшли пояснення позивача №2 по суті Скарги, у яких ОСОБА_1 повторно наголосила на порушенні порядку автоматизованого розподілу цивільної справи №308/11085/25 та постановленні Ухвали від 19.08.2025 незаконним складом суду. При цьому, також повідомила про відкриття за вказаним фактом кримінального провадження (т.3, а.с.65-134).

17.10.2025 членом дисциплінарної палати КДКА Вінницької області адвокатом Дунаєвим І.Б. складено довідку (в порядку статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), за висновками якої, зокрема, «обставини, викладені в Ухвалі від 19.08.2025 (…) не знайшли свого підтвердження в ході перевірки (…), оскільки було встановлено, що скарга не містить зазначення та обґрунтування конкретних дій адвоката, які мають наслідок притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тобто не містить складу дисциплінарного проступку». У зв`язку з цим, дисциплінарній палаті запропоновано відмовити в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 (т.4, а.с.50-56).

23.10.2025, за результатами розгляду Скарги, довідки від 17.10.2025 та матеріалів дисциплінарної справи, КДКА Вінницької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (т.4, а.с.63-69).

Копії довідки від 17.10.2025 і рішення від 23.10.2025 надіслані відповідачем на робочу адресу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 та робочу й електронну адреси адвоката ОСОБА_1 супровідним листом від 27.10.2025 за вих. №694, що підтверджується фіскальним чеком від 27.10.2025 №2101300112810, фіскальним чеком від 27.10.2025 №2101300107000, поштовою квитанцією (накладною) до нього, описом вкладення у цінний лист та роздруківкою електронного повідомлення КДКА Вінницької області від 27.10.2025 (т.4, а.с.70-73).

25.11.2025 на адресу ВКДКА надійшла скарга судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 від 18.11.2025 на рішення КДКА Вінницької області від 23.10.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Листом від 01.12.2025 за вих. №6959 т.в.о. голови ВКДКА витребував у відповідача матеріали провадження відносно позивача.

12.12.2025 зазначені матеріали надійшли до ВКДКА.

Рішенням ВКДКА від 22.01.2026 №І-015/2026 скаргу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 задоволено, а рішення КДКА Вінницької області від 23.10.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - скасовано. У зв`язку з цим, вирішено ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , а матеріали дисциплінарної справи направити до КДКА Вінницької області на стадію розгляду дисциплінарної справи (т.4, а.с.80-88).

25.02.2026 матеріали дисциплінарної справи надійшли до КДКА Вінницької області (вх. реєстраційний №115) (т.4, а.с.79).

03.03.2026 головою дисциплінарної палати КДКА Вінницької області доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_9 ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи позивача, доповісти на засіданні дисциплінарної палати та виготовити необхідні проекти рішень (т.4, а.с.89).

04.03.2026 адвокату ОСОБА_1 та судді ОСОБА_2 як скаржнику відповідачем надіслано повідомлення від 04.03.2026 за вих. №113 про дату, час і місце засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, призначеного на 17.03.2026 об 11:00 год, що підтверджується роздруківками електронних повідомлень КДКА Вінницької області від 04.03.2026, фіскальними чеками від 04.03.2026 №2105000914359 і №2105000914340, поштовими квитанціями (накладними) до них та описами вкладень у цінні листи (т.4, а.с.90, 91-96).

На засідання 17.03.2026 позивач не з`явилась, до його початку (16.03.2026) подала до КДКА Вінницької області запит на інформацію щодо надходження матеріалів справи (т.4, а.с.97-102).

Того ж дня, до КДКА Вінницької області надійшло клопотання представника позивача - адвоката Надіч Н.Д. від 16.03.2026 №16-10/03 із вимогами повідомити про надходження матеріалів справи, стадію провадження, дату засідання та направляти всі процесуальні документи на її адресу як представника (т.3, а.с.245б-247б).

У зв`язку з цим, протокольним рішенням КДКА Вінницької області відкладено засідання дисциплінарної палати до 15.04.2026 об 11:00 год, із забезпеченням можливості участі у такому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, про що позивача, її представника та скаржника повідомлено на відповідні робочі та електронні адреси (т.3, а.с.248-248а, 248б-250; т.4, а.с.117-122, 128, 123-127).

Витягом з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 15.04.2026 стверджується, що на цьому засіданні адвокатом ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв`язку) було заявлено про порушення КДКА Вінницької області частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо юрисдикції розгляду питання про її дисциплінарну відповідальність як адвоката, робочим місцем якого є місто Київ і яка обліковується Радою адвокатів міста Києва. Також заявлено про неповноважність дисциплінарної палати КДКА Вінницької області за збігом п`ятирічного терміну, на який членів палати було обрано. Під час цього засідання головою КДКА Вінницької області повідомлено членів дисциплінарної палати про надходження перед засіданням палати 15.04.2026 о 10:11 год на електронну адресу КДКА клопотання адвоката ОСОБА_1 від 15.04.2026 про долучення документів щодо звернення до міжнародних організацій по її захисту з додатком на 87 аркушах іноземною мовою. Крім того, в ході засідання секретаріатом КДКА передано клопотання позивача від 15.04.2026 про зупинення розгляду дисциплінарної справи у зв`язку з оскарженням нею до суду рішення ВКДКА від 22.01.2026 №І-015/2026, а також клопотання адвоката Надіч Н.Д. від 15.04.2026 про закриття дисциплінарного провадження та встановлення факту незаконного втручання у здійснення адвокатської діяльності. З метою ознайомлення членів дисциплінарної палати із вказаними клопотаннями, вирішено оголосити перерву у засіданні до 10:00 год 21.04.2026, яке провести у режимі відеоконференції (т.4, а.с.129-218, 219-250; т.5, а.с.1-11, 12-22, 23-26).

Того ж дня, відповідачем надіслано на офіційні робочі та електронні адреси позивача, її представника і скаржника відповідні повідомлення, докази чого долучені до матеріалів судової справи (т.5, а.с.27-30, 31-34, 35-37).

На засідання 21.04.2026 адвокат ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, до початку такого засідання, а саме 21.04.2026, на електронну пошту КДКА Вінницької області подали клопотання від 20.04.2026 і 21.04.2026 про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою позивача, з наданням відповідного підтверджуючого документа. Враховуючи поважність причин відсутності учасників справи, протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 21.04.2026 вирішено відкласти засідання до 11:00 год 18.05.2026, яке провести у режимі відеоконференції (т.5, а.с.38-45, 46-48, 49-51).

Того ж дня, відповідачем надіслано на офіційні електронні адреси позивача, її представника і скаржника відповідні повідомлення, докази чого долучені до матеріалів судової справи (т.5, а.с.52-54, 55-57, 58-61).

Згідно з витягом з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 18.05.2026, у день його проведення адвокатом ОСОБА_1 були подані повідомлення від 17.05.2026 про порушення суддею закону, заяви від 18.05.2026 №1 і №2 про відвід членів дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, які беруть участь у розгляді Скарги. У свою чергу, представником позивача - адвокатом Надіч Н.Д. були подані до КДКА клопотання від 17.05.2026 про відкладення засідання по справі та клопотання від 17.05.2026 про визнання явки скаржника - судді ОСОБА_2 обов`язковою у дисциплінарному провадженні. Безпосередньо під час цього засідання адвокатом ОСОБА_1 (у режимі відеоконференцзв`язку) заявлено, що вона заперечує проти проведення засідання у режимі відеоконференції, за якого для неї відсутній одночасний повний огляд всієї зали засідання. Головою КДКА Вінницької області ОСОБА_31 роз`яснено адвокату, що згідно з Регламентом КДКА регіону, засідання дисциплінарної палати може, а не повинно проводитись дистанційно за допомогою програм, відеоконференції та інших засобів комунікації. При цьому, порядок проведення засідання онлайн не регламентовано і не закріплено ніякими нормативними актами. Повний огляд зали засідання дисциплінарної палати може бути забезпечено виключно за допомогою облаштування зали декількома відеокамерами. У приміщенні КДКА такі відеокамери відсутні. Таким чином, КДКА Вінницької області не має технічної можливості проводити засідання в режимі відеоконференції із забезпеченням повного одночасного огляду всієї зали засідання. За таких обставин, дисциплінарною палатою вирішено, за клопотанням представника Надіч Н.Д., відкласти розгляд дисциплінарної справи ОСОБА_1 до 10:00 год 05.06.2026, а засідання провести у приміщенні КДКА Вінницької області за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 53, 3-й пов., про що повідомлено ОСОБА_1 (т.5, а.с.66-176, 177-186, 187-195, 196-200, 201-204, 205-209).

26.05.2026 відповідачем надіслано на офіційні робочі адреси позивача, її представника і скаржника письмові повідомлення про хід розгляду справи, в яких детально викладено перебіг дисциплінарного провадження з урахуванням перенесення попередніх засідань, а також повідомлено про призначення наступного засідання на 05.06.2026 о 10:00 год у приміщенні КДКА Вінницької області. При цьому, адвоката ОСОБА_1 та її представника Надіч Н.Д. повідомлено про відсутність у КДКА Вінницької області технічної можливості провести вказане засідання у режимі відеоконференції із забезпеченням одночасного огляду нею зали засідання (т.6, а.с.23-26, 27-30, 31-33).

На засідання 05.06.2026 адвокат ОСОБА_1 та її представник не з`явились, що підтверджується змістом витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 05.06.2026 (т.6, а.с.137-151). Разом з тим, у переддень цього засідання та в день його проведення до КДКА Вінницької області надійшов ряд клопотань від адвоката ОСОБА_1 та її представників, предметом яких було відкладення розгляду дисциплінарної справи та ознайомлення з матеріалами справи, а саме: клопотання додатково залученого 05.06.2026 представника - адвоката Доманського А.О. про відкладення розгляду скарги та надання можливості ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи; клопотання представника - адвоката Надіч Н.Д. №1 та №2 про витребування та долучення доказів, відкладення розгляду справи, надання строку для подання додаткових пояснень; клопотання додатково залученого 05.06.2026 представника - адвоката Охрімчук Т.В. про відкладення розгляду скарги та надання можливості ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи; клопотання додатково залученого 04.06.2026 представника - адвоката Овсепян К.А. про відкладення розгляду скарги та надання можливості ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи; заява представника - адвоката Надіч Н.Д. про забезпечення права ОСОБА_1 бути присутньою на засіданні дисциплінарної палати та відкладення розгляду справи; заява адвоката ОСОБА_1 про неможливість розгляду дисциплінарної справи за її відсутності та відкладення засідання (т.6, а.с.47-59, 60-85, 86-93, 94-103, 104-109, 127-130, 131-136).

Розглянувши подані адвокатом ОСОБА_1 та її представниками клопотання й заяви, дослідивши наявні у дисциплінарній справі матеріали у їх сукупності, 05.06.2026 дисциплінарною палатою КДКА Вінницької області прийнято оскаржуване рішення, яким: (1) визнано адвоката ОСОБА_1 такою, що вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразився у порушенні статей 7, 12, 44, 54 Правил адвокатської етики; (2) застосовано до адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 24.11.2011 №4676/10, видане Київською обласною КДКА) дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 05.06.2026 до 05.06.2027 включно (далі - Рішення).

Згідно з мотивувальною частиною цього Рішення, ОСОБА_1 вчинила дії, які свідчать про систематичне порушення нею правил адвокатської етики (вчинила проступок, пов`язаний з публічними твердженнями про корупцію конкретного судді без відповідних судових рішень, у поєднанні з неналежною поведінкою під час судових засідань), а при обранні виду дисциплінарного стягнення позивачу враховано попереднє притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців рішенням КДКА Вінницької області від 23.10.2025 (т.6, а.с.152-162).

09.06.2026 копію Рішення відповідачем направлено на робочу та електронну адреси позивача, що підтверджується роздруківкою повідомлення з електронної пошти КДКА Вінницької області від 09.06.2026, фіскальним чеком від 09.06.2026 №R210500117081, поштовою квитанцією (накладною) до нього та описом вкладення у цінний лист (т.6, а.с.163-167).

Того ж дня, копію Рішення надіслано судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 за його робочою адресою (т.6, а.с.168-170), а також голові Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України для внесення відповідних відомостей до ЄРАУ у встановленому порядку (т.6, а.с.171-175).

Не погоджуючись із таким рішенням позивачка звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів Радою адвокатів України прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням від 30.08.2014 №120 (далі - Положення №120; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановив суд першої інстанції, що комплексний аналіз змісту Положення №120 вказує на те, що значна кількість викладених у ньому норм та правил повністю повторюють викладені вище норми і приписи Закону №5076-VI, деталізуючи при цьому зміст останніх.

Статтею 2 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно з положеннями ст. 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб у суді; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Статтею 21 Закону №5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Згідно частин 1, 2 ст. 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Частиною 3 цієї ж статті Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За правилом ч. 2 ст. 35 Закону №5076-VI, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 цього Закону).

Статтею 37 Закону №5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 38 Закону №5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (частина третя вказаної статті).

Нормами ч. 1 ст. 39 Закону №5076-VI установлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення (ч. 1 ст. 40 Закону №5076-VI).

Згідно з ч. 2 цієї статті, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання (ч. 4 ст. 40 Закону №5076-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

При цьому, ч. 1 ст. 42 Закону №5076-VI передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначені у ч. 5 статті 50 Закону №5076-VI, до яких належать, зокрема, (3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; (4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства, суд приходить до висновку, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином мотивованими та можуть бути оскаржене до ВКДКА або до суду у встановлених порядку і строк.

Верховний Суд у постанові від 30.06.2021 у справі №640/17195/20 зазначив, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування під час розгляду дисциплінарної справи. Цей правовий підхід надалі відтворювався у практиці Верховного Суду.

Колегія суддів враховує також сформовану Верховним Судом правову позицію про те, що вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів належить до компетенції органів адвокатського самоврядування, а адміністративний суд не повинен підміняти КДКА у здійсненні належних їй дискреційних повноважень та самостійно вирішувати питання про винуватість адвоката чи вид дисциплінарного стягнення. Такий підхід, зокрема, викладений у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №641/463/16-а та від 10.06.2021 року у справі №826/15590/15.

Разом з тим наявність у КДКА дискреційних повноважень не означає виключення її рішень із судового контролю за критеріями, встановленими ч. 2 ст. 2 КАС України.

Суд, не підміняючи орган адвокатського самоврядування в оцінці того, чи вчинив адвокат дисциплінарний проступок, вправі та зобов`язаний перевірити, чи дослідив такий орган обставини, які мають істотне значення для вирішення поставленого перед ним питання, чи врахував подані учасниками матеріали та чи дозволяє наведене у рішенні мотивування встановити логічний зв`язок між дослідженими обставинами і прийнятим рішенням.

Такий судовий контроль не є втручанням у дискрецію органу адвокатського самоврядування, оскільки суд у такому випадку не визначає результат реалізації дискреційного повноваження, а перевіряє законність його здійснення.

Крім того, у постанові від 12.03.2026 у справі №460/27538/23 Верховний Суд звернув увагу на помилковість підходу, за якого судовий контроль за рішеннями органів адвокатського самоврядування фактично обмежується лише формально-процедурними аспектами дисциплінарного провадження без дослідження тих питань правомірності оскаржуваного рішення, які входять до предмета спору.

Таким чином, з огляду на мету дисциплінарного провадження щодо адвоката, оспорюване рішення КДКА Вінницької області підлягає аналізу та оцінці судом як на предмет дотримання відповідачем законодавчо встановленої процедури його прийняття, так і в частині наявності підстав для притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначив суд першої інстанції, що основним спірним питанням в межах судового розгляду цієї адміністративної справи, є надання належної правової оцінки оскаржуваному рішенню КДКА Вінницької області від 05.06.2026 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 1 рік, на підставі пункту 3 частини другої статті 34 Закону №5076-VI, статей 7, 12, 44, 54 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року (зі змінами від 15.02.2019; далі - Правила адвокатської етики), яке прийняте на підставі ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 від 19.08.2025 у цивільній справі №308/11085/25.

Мотивуючи відсутність складу дисциплінарного проступку, у позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, зокрема, про те, що у цивільній справі №308/11085/25 вона брала участь як фізична особа - цивільний позивач, а не як адвокат; під час розгляду цієї справи вона не здійснювала адвокатську діяльність, а тому на неї не поширювалась дія Закону №5076-VI і Правил адвокатської етики.

Тобто, на думку позивачки, відсутня така обов`язкова складова ознака дисциплінарного проступку, як його суб`єкт, а саме адвокат.

У той же час, представник відповідача у відзиві та запереченнях не погодився з такими доводами позивачки і вважає, що, маючи статус позивача у справі №308/11085/25, ОСОБА_1 не втратила свого професійного статусу адвоката.

Поняття «фізичної особи» закріплено у статті 24 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України), відповідно до якої людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

За правилами частин першої та другої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-IV (далі - ЦПК України), сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України)

У свою чергу, ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI передбачено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (пункт 1); адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (пункт 2).

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (частина перша статті 6 вказаного Закону).

Відтак, як правильно зазначив суду першої інстанції, що статус фізичної особи є невід`ємною складовою спеціального правового статусу адвоката як особи, яка відповідає визначеним Законом №5076-VI критеріям (вимогам), склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

У той же час, процесуальні статуси (1) фізичної особи-позивача та (2) адвоката як представника сторони чи іншого учасника цивільного процесу (справи) не є тотожними за свою суттю і змістом.

Дослідженням змісту ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 від 19.08.2025 у цивільній справі №308/11085/25, а також рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2025, залишеного без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 11.03.2026, прийнятих за результатами розгляду вказаної справи по суті, суд встановив, що предметом позову ОСОБА_1 в межах цієї справи був захист її честі, гідності та ділової репутації саме як адвоката, який здійснює адвокатську діяльність на підставах і в порядку, що передбачені Законом №5076-VI.

Процесуальний статус ОСОБА_1 як позивача в межах вказаної цивільної справи підтверджується змістом згаданих вище судових рішень, а також долученим до позовної заяви листом-відповіддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2026 №03-39/221/2026 на адвокатський запит представника позивача - адвоката Надіч Н.Д. від 04.06.2026 №ЕП-6131 (т.1, а.с.118).

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що, будучи позивачем в межах судового розгляду цивільної справи №308/11085/25, ОСОБА_1 діяла (позиціонувала себе) саме як адвокат, який звернувся до суду за захистом своєї ділової репутації, а отже на неї поширювалася дія чинного тоді законодавства, яке регулює адвокатську діяльність в Україні, зокрема, Правил адвокатської етики.

За приписами ч. 1 ст. 20 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики (…).

У преамбулі Правил адвокатської етики вказано, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон №5076-VI передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Статтею 2 цих Правил установлено, що їх дія поширюється на:

всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;

всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку (…).

Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету (…).

У статті 44 Правил адвокатської етики закріплено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

А згідно зі ст. 54 цих Правил, у своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов`язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської етики.

Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що дія Правил адвокатської етики поширюється на адвоката України не лише під час безпосереднього здійснення ним своєї професійної адвокатської діяльності, але й на його соціально-публічну, громадську, публіцистичну та інші сфери діяльності.

Іншими словами, Закон №5076-VI, Правила адвокатської етики та Присяга адвоката вимагають від осіб, що склали останню, вести високоморальний та правомірний спосіб життя не тільки під час виконання своїх професійних обов`язків, а й у приватному житті.

Верховний Суд у постановах від 04.09.2019 у справі №826/1520/15 та від 14.07.2022 у справі №420/3082/20 дійшов висновку про те, що особа, приймаючи присягу адвоката, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, в свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до її поведінки не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті.

Слід врахувати також те, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) вказано, що: приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру. Поняття «приватне життя», яке охороняє стаття 8 Конвенції, в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. пункт 29 рішення від 16.12.1992 у справі «Нємець проти Німеччини»).

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та викладені законодавчі норми, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивачки щодо відсутності у її діях складу дисциплінарного проступку з огляду на її процесуальний статус як фізичної особи-позивача, а не адвоката, у цивільній справі №308/11085/25.

При цьому, суд не бере до уваги покликання позивача на висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 16.12.2010 у справі №К-15951/10, оскільки, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин обов`язковими для врахування судом є виключно висновки щодо застосування таких норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

Стверджуючи про відсутність складу дисциплінарного проступку, у позовній заяві ОСОБА_1 вказує також про те, що публікації, які розміщені у мережі Інтернет та містять публічну критику діяльності суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , засновані на публікаціях інших інтернет-видань та офіційних джерелах органів державної влади, а автором таких публікацій є член громадської організації «Антикорупційний фронт ОСОБА_1» ОСОБА_4 , який засвідчив означені вище обставини відповідною заявою, долученою до матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до ст.54 Правил адвокатської етики, в своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов`язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської етики.

У випадку виникнення суперечності між професійними обов`язками адвоката, передбаченими чинним законодавством, Правилами, і обов`язками перед конкретними клієнтами, що випливають з договорів про надання правової допомоги, - з однієї сторони, та інтересами адвоката, що обумовлені його членством в певній громадській організації, партії, науковому товаристві тощо - з іншої сторони, адвокат не має права знехтувати чи поступитись своїми професійними обов`язками адвоката.

Зі змісту Ухвали від 19.08.2025 судом установлено, що «під час судового засідання представником відповідача ОСОБА_6 було заявлено про врахування роздрукованих з мережі Інтернет публікації ОСОБА_1 , з негативними дописами стосовно головуючого судді ОСОБА_2 та судді Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_3 , сестри головуючого, з необґрунтованими претензіями, опублікованими ще до ухвалення рішення про відкриття провадження у справі та ще до звернення в суд із заявою про усунення недоліків. З метою перевірки такої інформації для підтвердження чи спростування наявності зазначених публікацій в мережі Інтернет, дати публікації таких, шляхом пошуку в мережі Інтернет, у вільному доступі встановлено наявність таких публікацій за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 автором яких зазначається ОСОБА_5 . Як слідує з публікації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_6, така датована 09.08.2025 (…). При цьому, така публікація ОСОБА_1 має назву «Суддя ОСОБА_2 : Корупція, конфлікти інтересів та зловживання владою в Закарпатському суді». В якій ОСОБА_1 , зокрема, зазначає «… ми покажемо, як суддя ОСОБА_2 уособлює системні проблеми української юстиції, де родинні зв`язки важливіші за закон", "Це типовий приклад непотизму в Закарпатському суді, де суддя ОСОБА_2 користується впливом сестри для просування кар`єри», «Конкретний Скандал: Порушення доступу до правосуддя в справі ОСОБА_1 ». Як слідує з публікації на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_3 така датована 04.04.2025, з назвою «Крипта, мільйони та сумнівна репутація: Що приховує голова Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_3?». В якій ОСОБА_1 , зокрема, зазначає «Час очистити суди від «ОСОБА_2»». Крім цього, серед результатів пошуку інформації для підтвердження чи спростування наявності зазначених публікацій в мережі Інтернет, дати публікації таких, виявлено посилання на вказані статті з особистими коментарями ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook на її сторінці ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_4 яка є у відкритому доступі".

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 є головою громадської організації «Антикорупційний фронт ОСОБА_1» (скорочене найменування: ГО «АФЛК»; код ЄДРПОУ: 45658182), що не є спірними обставинами у справі та підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Адресою офіційного вебсайту ГО «АФЛК» є: https://www.anticor.foundation/, - відомості про що є відкритими та знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет.

Так, дослідженням змісту публікації, яка міститься у відкритому доступі на офіційному вебсайті ГО «АФЛК» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 та датована 09.08.2025, суд встановив, що вона [публікація] має назву «Суддя ОСОБА_2 : Корупція, конфлікти інтересів та зловживання владою в Закарпатському суді". Посилання на вказану статтю з особистими коментарями ОСОБА_1 міститься також в соціальній мережі Facebook на сторінці позивача за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.3, а.с.47-53, 58-62).

Назва інтегрована з публікацією як її невід`ємна частина, а відтак сама назва публікації створює у необмеженого кола користувачів мережі Інтернет уяву про безпосередній зв`язок імені судді ОСОБА_2 з корупційним правопорушенням та доведення його винуватості у такому.

Разом з цим, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що зазначена публікація, автором якої вказана « ОСОБА_5 , голова ГО «Антикорупційний фронт ОСОБА_1»», не містить будь-яких реквізитів судової справи та/або кримінального провадження, якими доведено винуватість згаданого вище судді у вчиненні «корупційного» злочину.

Суд погоджується з позивачем щодо наявності за змістом публікації посилань на окремі публікації інших інтернет-видань, однак, слід зауважити, що такі посилання є лише одним з елементів (частиною) опублікованої позивачем статті, тоді як за текстом самої публікації її автор неодноразово вказує на «корупцію» судді-скаржника, що, за відсутності відповідного обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, недопустимо.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У статті 7 Правил адвокатської етики закріплено, що у своїй професійній діяльності адвокат (…) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

За встановлених обставин, суд вважає обґрунтованим викладений в оскаржуваному Рішенні висновок дисциплінарної палати КДКА Вінницької області про те, що вживання в публікації адвоката ОСОБА_1 «Суддя ОСОБА_2: Корупція, конфлікти інтересів та зловживання владою в Закарпатському суді» від 09.08.2025 терміну "корупція" у прямому взаємозв`язку з прізвищем конкретної посадової особи - судді - без наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, є таким, що суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому у статті 62 Конституції України, і не відповідає засадам адвокатської етики, оскільки містить вказівку на вчинення особою кримінального правопорушення без законних на те підстав.

Що стосується другої публікації, яка також міститься у відкритому доступі на офіційному вебсайті ГО «АФЛК» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 і датована 04.04.2025, суд встановив, що ця публікація має назву «Крипта, мільйони та сумнівна репутація: Що приховує голова Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_3?», а її автором вказана «ОСОБА_1, голова ГО «Антикорупційний фронт ОСОБА_1»» (т.3, а.с.54-56).

Дослідженням змісту цієї публікації суд з`ясував, що вона не містить прямих покликань (тверджень) з приводу оцінки професійної та/або іншої діяльності судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 , яким 19.08.2025 порушено питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом постановлення Ухвали від 19.08.2025. Натомість, у вказаній статті її автор оцінює «скандальну» та «корупційну», на її думку, діяльність судді Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_3 , яка обіймає посаду голови цього суду.

Аналіз змісту оскаржуваного Рішення відповідача свідчить про те, що публікація від 04.04.2025 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 не слугувала підставою для притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності, що з урахуванням встановлених судом фактичних обставин (публікація прямо не стосується скаржника) та положень частини другої статті 35 Закону №5076-VI, є обґрунтованим рішенням дисциплінарного органу.

При цьому, суд критично оцінює твердження позивача щодо авторства вказаних вище публікацій члена ГО «АФЛК» ОСОБА_4 , оскільки після кожної із таких публікацій містяться чіткі покликання на їх автора, а саме « ОСОБА_5 , голова ГО «Антикорупційний фронт ОСОБА_1»».

У свою чергу, долучену до дисциплінарної справи представником ОСОБА_1 - адвокатом Надіч Н.Д. письмову заяву члена ГО «АФЛК» ОСОБА_4 щодо визнання ним авторства означених вище публікацій від 04.04.2025 та від 09.08.2025 суд розцінює як спосіб уникнення позивачем відповідальності за опубліковані нею (від її імені) статті з відкритою критикою життя та діяльності суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (т.6, а.с.74-78).

Щодо покликань позивача на довіреність від 28.08.2025 б/н, видану нею як головою ГО «АФЛК» на користь ОСОБА_4 строком на 1 рік, на підтвердження права цієї особи публікувати згадані вище статті, то суд погоджується з викладеними у запереченнях доводами представника відповідача про те, що вказана довіреність є документом, який надає ОСОБА_37 право вчиняти від імені та в інтересах ГО «АФЛК» як юридичної особи визначені у ній юридично-значимі дії, тобто бути представником цієї юридичної особи (в розумінні ЦК України) у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами. Водночас, така довіреність не визначає права та обов`язки ОСОБА_4 як члена ГО «АФЛК» (т.6, а.с.79-80).

Ба більше, суд звертає увагу на те, що довіреність від 28.08.2025 б/н видана позивачем вже після оприлюднення на офіційному вебсайті ГО «АФЛК» публікацій від 04.04.2025 та від 09.08.2025, розміщених за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно.

Щодо додатково долучених до суду апеляційної інстанції доказів авторства публікацій у мережі Інтернет то потрібно зазначити таке.

Так до суду апеляційної інстанції зокрема було долучено:

копія наказу Голови Громадської організації «Антикорупційний фронт ОСОБА_1» ОСОБА_1 від 01.06.2024 № 20.05/01-Н1 «Про визначення відповідальної особи за адміністрування офіційного вебсайту Організації»;

копія запиту адвоката ОСОБА_1 до КДКА Полтавської області від 07.10.2026 щодо надання копії усіх рішень щодо адвоката ОСОБА_1;

копія супровідного листа Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Полтавської області від 08.10.2026 за № 2299/4-26, яким адвокату ОСОБА_1 було надіслано копію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Полтавської області від 17.09.2025 «Про закриття дисциплінарної справи»;

копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Полтавської області від 17.09.2025 «Про закриття дисциплінарної справи»;

копія заяви адвоката ОСОБА_1 про злочин від 11.09.2026;

копія листа Шевченківського УП ГУНП в м. Києві від 18.09.2026 № 353590-2026, яким повідомлено, що заяву адвоката ОСОБА_1 про злочин направлено до СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області для приєднання до матеріалів кримінального провадження № 22026101110000508.

копія договору оренди між адвокатом ОСОБА_1 та адвокатом Надіч Нонна Дидронівна.

Відповідно до ч.4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до частин 1, 2, 8 учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, обґрунтовуючи неможливість подання згаданих вище доказів у строк з причин, що не залежали від позивачки, остання вказує, що 10.01.2026 між адвокатом ОСОБА_1 та адвокатом Надіч Нонна Дидронівна було укладено договір оренди на користування приміщенням офісу, загальною площею 89.25 кв. м, що знаходиться у приміщенні АДРЕСА_2. В ніч на 15.06.2026, приблизно о 02:00 год., внаслідок масованого ракетного обстрілу міста Києва було повністю зруйновано приміщення АДРЕСА_2 в якому ОСОБА_1 здійснювала робочу діяльність, і як наслідок ракетного удару було повністю знищено значну частину матеріалів кримінальних проваджень та інших судових справ щодо клієнтів адвоката ОСОБА_1, знищено значну частину документів пов`язаних з діяльністю Громадської організації «Антикорупційний фронт ОСОБА_1» адвокатські досьє клієнтів, матеріали кримінальних, цивільних, адміністративних та інших судових справ, процесуальні документи, архівні матеріали, інші матеріали, а також комп`ютерну техніку, електронні носії інформації, засоби зв`язку та інше майно, що використовувалося у робочій діяльності Лише 26.08.2026 ОСОБА_1 вдалось відновити незначну частину документів.

Разом з цим, як зазначив відповідач у відзиві на апеляційній скаргу, що згідно відкритих даних місцезнаходженням ГО «Антикорупційний фронт ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 45658182) є АДРЕСА_3.

Офіційним робочим місцем адвоката ОСОБА_1 за даними ЄРАУ є м. Київ, б-р Кольцова, 14, літ. Д, оф.610

Офіційним робочим місцем адвоката Надіч Нонни Дидронівни за даними ЄРАУ є АДРЕСА_1 .

Докази щодо наявності у адвоката Надіч Нонни Дидронівни права власності чи іншого речового права і, відповідно, права виступати в якості орендодавця приміщення АДРЕСА_2 відсутні.

Публікації в інтернеті стосуються періоду квітень-серпень 2025 року, ухвала суду постановлена 19.08.2025, дисциплінарне провадження розпочате у вересні 2025 року , адвокат ОСОБА_1 надавала КДКА письмові пояснення та докази 29.09.2025, 02.10.2025, заявляла клопотання про долучення доказів приймала участь у засіданнях дисциплінарної палати 15.04.2026 та 18.05.2026 постановлене 05.06.2026.

Таким чином, адвокат ОСОБА_1, за умови існування наказу Голови Громадської організації «Антикорупційний фронт ОСОБА_1» від 01.06.2024 № 20.05/01-Н1 «Про визначення відповідальної особи за адміністрування офіційного вебсайту Організації», мала тривалу за часом можливість надати його КДКА Вінницької області до 05.06.2026 (дня постановлення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності).

Також, суд проаналізувавши позовну заяву та апеляційну скаргу встановив, що на такий наказ ОСОБА_8 не покликається і не згадує про нього, хоча з її доводів такий існував на момент звернення до суду першої та апеляційної інстанції.

Ба більше, згідно даних підсистеми Електронний суд адміністративний позов у справі № 460/10297/26 ОСОБА_1 подано 12.06.2026.

Момент ніби то знищення документів згідно доводів апеляційної скарги - 15.06.2026.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає надані апелянтом додаткові докази такими, що подані з пропуском строку, встановленого КАС України без наведення доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї, а тому такі судом не приймаються.

Ще однією підставою для висновку КДКА Вінницької області про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку слугувало встановлене відповідачем порушення позивачем Правил адвокатської етики під час судового засідання 18.08.2025 у цивільній справі №308/11085/25. До такого висновку дисциплінарна палата відповідача дійшла за наслідками безпосереднього дослідження відеозаписів вказаного судового засідання.

Разом з тим, позивач у поданих нею заявах по суті справи такі обставини заперечує, стверджуючи, що під час судового засідання 18.08.2025 у цивільній справі №308/11085/25 вона не порушувала норм Закону №5076-VI та Правил адвокатської етики, в тому числі, з огляду на її статус як фізичної особи - цивільного позивача.

Разом з цим такі доводи позивачки спростовуються долученими до відзиву електронними доказами, а саме відеозаписами судового засідання від 18.08.2025 у цивільній справі №308/11085/25, головуючим на якому був суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 (відеофайли: 847db372dee0e9167dlecelf93d8944f_4a516413-4156-4468-8577-425c955df441.mp4 та 847db372dee0e9167d 1 ecelf93d8944f_e6485c01 -d64d-4bl b-8ed6-76decc4be798.mp4).

За результатами дослідження зазначених відеозаписів судом установлено, що адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні 18.08.2025 систематично допускала дискредитуючі висловлювання на адресу головуючого судді ОСОБА_2, які виходять за межі припустимої процесуальної поведінки адвоката в суді та є несумісними з вимогами Правил адвокатської етики, що свідчить про грубе порушення позивачем вимог професійної етики адвоката.

Детальний опис зазначених висловлювань наведений відповідачем у розділі V «Оцінка дій адвоката. Мотиви дисциплінарної палати» оскаржуваного Рішення та не потребує повторення за змістом даного судового рішення.

Суд констатує, що особа, приймаючи присягу адвоката, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, порушення яких є правовою підставою для притягнення такого адвоката до дисциплінарної відповідальності у встановленому порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.11.2019 у справі №822/1479/17 наголосив, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків і обмежень, особливо у зв`язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною (рішення ЄСПЛ у справах: «Касадо Кока проти Іспанії» від 24.02.1994, §46; «Штойр проти Нідерландів», заява №39657/98, §38; «Фераарт проти Нідерландів», заява №10807/04, §51, від 30.11.2006). Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосудця» (рішення ЄСПЛ у справі «Lekavmien v. Lithuania» від 27.06.2017, заява №48427/09).

Установлені судом фактичні обставин справи та відповідні їм правові норми у їх сукупності дають всі підстави для висновку про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону №5076-VI, що виразився у порушенні позивачем статей 7, 12, 44, 54 Правил адвокатської етики, а саме: розміщення у відкритому загальному доступі в мережі Інтернет публікації, яка містить ознаки суперечності вимогам законності, верховенства права та поваги до адвокатської професії; систематичне вживання принизливих характеристик на адресу головуючого судді безпосередньо під час розгляду судової справи (у судовому засіданні).

Наведене свідчить про обґрунтованість спірного Рішення КДКА Вінницької області у цій частині.

Оцінюючи відповідність застосованого КДКА Вінницької області виду дисциплінарного стягнення вимогам закону та його пропорційність (співмірність) із учиненими адвокатом ОСОБА_1 діяннями, суд першої інстанції правильно зазначив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону №5076-VI, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Спірним у справі Рішенням відповідача за вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону №5076-VI, до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 05.06.2026 до 05.06.2027.

В контексті наведеного необхідно врахувати, що за правилами ч. 2 ст. 31 Закону №5076-VI, статті 53 Положення №120, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Досліджуючи питання правомірності притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за допущення дисциплінарного проступку шляхом порушення правил адвокатської етики, передбаченого частиною другою статті 34 Закону №5076-VI, Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №821/1904/14 вказав, що у випадку допущення адвокатом саме такого дисциплінарного проступку дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (пункт 3 частини другої статті 31 Закону №5076-VI).

Тобто, лише самого порушення Правил адвокатської етики не достатньо для накладення такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Для реалізації приписів п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону №5076-VI необхідна або ознака систематичності порушення Правил адвокатської етики, тобто їх повторюваність протягом певного періоду часу, або одноразовість вчинюваного порушення, але за умови притаманності останньому грубого характеру.

У вказаній справі Верховний Суд зауважив, що зважаючи на те, що ані приписами Закону №5076-VI, ані нормами Правил адвокатської етики не визначено поняття «грубе», то воно є оціночним та суб`єктивним, тому кваліфікаційно-дисциплінарним органам адвокатури, при кваліфікації проступку як дисциплінарного, слід чітко та детально регламентувати в чому полягає грубість вчиненого порушення.

При кваліфікації дисциплінарного проступку як грубе одноразове порушення правил адвокатської етики необхідно враховувати, щоб таке порушення було одноразове, тобто не вчинялося адвокатом до цього.

При кваліфікації дисциплінарного проступку як систематичне порушення правил адвокатської етики необхідно виходити з того, що це порушення представляє собою скоєння протягом періоду притягнення адвоката до відповідальності декількох порушень цих правил.

Отже, лише посилання КДКА регіону на п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону №5076-VI є недостатнім для належного обґрунтування свого рішення, необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення адвокатом правил адвокатської етики шляхом чіткого визначення яке порушення має місце: систематичне чи одноразове грубе.

Зі змісту оскаржуваного Рішення відповідача судом установлено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення за вчинений адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарний проступок дисциплінарною палатою КДКА Вінницької області (на виконання приписів статті 51 Положення №120) взято до уваги: характер вчиненого проступку та його суспільний резонанс (публікація розміщена 09.08.2025 у загальному доступі в мережі Інтернет та поширена у соціальних мережах, яка на момент розгляду та ухвалення рішення у дисциплінарній справі є доступною для зовнішніх користувачів); тривалість неналежної поведінки; те, що адвокат ОСОБА_1 використала статус голови громадської організації для поширення публікації, яка завдала шкоди репутації конкретної посадової особи - судді - без законних на те підстав; попереднє притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців рішенням КДКА Вінницької області від 23.10.2025; поведінку адвоката під час судових засідань (18.08.2025), яка свідчить про систематичне нехтування нормами адвокатської етики.

Дисциплінарна палата встановила, що у даній справі наявні ознаки систематичного порушення правил адвокатської етики: вчинення проступку, пов`язаного з публічними твердженнями про корупцію конкретного судді без відповідних судових рішень (порушення статей 7, 12, 54 Правил адвокатської етики), у поєднанні з неналежною поведінкою під час судових засідань (порушення статті 44 Правил адвокатської етики).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє твердження суду першої інстанції, що застосований КДКА Вінницької області вид дисциплінарного стягнення відповідає вимогам Закону №5076-VI і Положення №120 та є пропорційним (співмірним) із вчиненим адвокатом ОСОБА_1 у період з 09.08.2025 дисциплінарним проступком, який виразився у систематичному порушенні нею Правил адвокатської етики.

Щодо дотримання процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності то потрібно зазначити таке.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, зокрема, про те, що 16.09.2025 на її електронну пошту від голови КДКА Вінницької області надійшло повідомлення з пропозицією надати пояснення щодо скарги, однак до такого повідомлення відповідачем було додано лише копію ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2025 у справі №308/11085/25, тоді як копії будь-яких технічних записів судового засідання від 18.08.2025 у вказаній справі та роздруківки публікацій їй не надсилались і нею не отримувались, що свідчить про недотримання КДКА відповідної процедури дисциплінарного провадження та порушення презумпції невинуватості її як адвоката.

Оцінюючи такі твердження, суд враховує, що за приписами ст. 26 Положення №120, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в ЄРАУ (…).

Суд звертає увагу на те, що приписи наведеної статті Положення №120 передбачають два рівнозначні альтернативні способи повідомлення адвоката про проведення щодо нього перевірки відомостей, які можуть свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме (1) надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ та (2) надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в ЄРАУ.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів міста Києва за адресою робочого місця: 03194, м. Київ, р-н Святошинський, б-р Кольцова, буд. 14, літ. Д, оф. 610; робоча електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1, - що підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з ЄРАУ від 01.09.2025 (т.3, а.с.28-29).

15.09.2025 Ухвала від 19.08.2026, за її скерування листом т.в.о. голови ВКДКА від 27.08.2025 за вих. №5065, надійшла на електронну пошту КДКА Вінницької області та зареєстрована за вх. №687.

16.09.2025 голова дисциплінарної палати КДКА Вінницької області надіслала на робочу та електронну адреси адвоката ОСОБА_1 лист-повідомлення про надходження до дисциплінарної палати КДКА Ухвали від 19.08.2025 (вказана додатком), у зв`язку з чим позивачу запропоновано у строк до 29.09.2025 надати відповідні письмові пояснення з приводу порушених у Скарзі питань (обставин) (т.3, а.с.31).

Підтвердженням фактичного надіслання відповідачем означеного вище листа-повідомлення позивачу є долучені до матеріалів справи: роздруківка повідомлення з електронної пошти КДКА Вінницької області від 16.09.2025; фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 16.09.2025 №2105000724215; поштова квитанція (накладна) до нього та опис вкладення у цінний лист (т.3, а.с.30).

У свою чергу, 23.09.2025, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», на адресу КДКА Вінницької області надійшов лист т.в.о. голови ВКДКА від 18.09.2025 за вих. №5462, до якого було долучено письмові та електронні матеріали Скарги (т.3, а.с.37-64).

У зв`язку з цим, 25.09.2025 голова дисциплінарної палати КДКА Вінницької області надіслала на адресу адвоката ОСОБА_1 лист-повідомлення про надходження 23.09.2025 до дисциплінарної палати КДКА вказаних вище документів, у зв`язку з чим позивачу повторно надіслано копію Скарги, з додатками до неї та СD-диском, а також запропоновано у строк до 06.10.2025 надати відповідні письмові пояснення з урахуванням додатково направлених їй матеріалів (т.3, а.с.35-36).

Підтвердженням фактичного надіслання відповідачем означеного вище листа-повідомлення (з додатками) на робочу адресу позивача є фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 25.09.2025 №2105000733460, поштова квитанція (накладна) до нього та опис вкладення у цінний лист (т.3, а.с.34, 35).

Отже, долученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджується своєчасне і належне виконання відповідачем приписів статті 26 Положення №120 в частині надіслання за адресою робочого місця позивача, а також на її робочу електронну адресу (лист-повідомлення від 16.09.2025) матеріалів Скарги з додатками (роздруківки публікацій та CD-диск із копіями відеозаписів судового засідання від 18.08.2025 у цивільній справі №308/11085/25), а тому доводи позивача про ненадіслання відповідачем на її адресу додатків до Скарги судом відхиляються як безпідставні.

Водночас, суд вважає необґрунтованими твердження представника відповідача щодо надіслання КДКА Вінницької області 25.09.2025 на електронну адресу адвоката ОСОБА_1 матеріалів Скарги з додатками, які надійшли на адресу відповідача 23.09.2025 від ВКДКА, оскільки докази такого в матеріалах справи відсутні.

Щодо покликання позивача на те, що дані трекінгу поштового відправлення від 25.09.2025 №2105000733460, отримані нею 04.07.2026 з офіційного вебсайту оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua), за якими «Дані про відправлення за номером 2105000733460 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі» (т.7, а.с.74-75), то суд оцінює його критично, оскільки комплексний аналіз змісту Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071), вказує на відсутність в оператора поштового зв`язку обов`язку щодо постійного зберігання інформації про рекомендовані (реєстровані) поштові відправлення. Натомість, зберігання такої інформації має тимчасовий характер, що обумовлено, зокрема, законодавчо встановленим 6-місячним строком для подання заяви про розшук рекомендованих (реєстрованих) поштових відправлень.

Наступною підставою для висновку про недотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження позивач вважає те, що подана скарга (Ухвала від 19.08.2025) не відповідає установленим законом вимогам, оскільки при надісланні останньої на адресу КДКА міста Києва скаржником (суддею ОСОБА_2) не долучено до неї письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання та поширення, чим порушено вимоги Положення №120.

Відповідно до статті 10 Положення №120, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги) слід відносити, зокрема, ухвали суддів.

Заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно) (стаття 11 Положення №120).

Статтею 14 Положення №120 визначено вимоги, яким має відповідати заява (скарга), пунктом 4 якої [статті 14] передбачено, зокрема, що до заяви (скарги) додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

Недотримання вимог статті 14 Положення №120 є самостійною та достатньою підставою для повернення заяви (скарги) заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження, в силу приписів статті 15 цього Положення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що абзацом другим статті 10 Положення №120 передбачено виключення із загального правила, за яким вимоги до заяви (скарги), які визначені в статті 14 цього Положення, не застосовуються до судових рішень, ухвал, окремих ухвал або постанов, які є обов`язковими до виконання, що подані на дії адвокатів.

Таким чином, оскільки в межах спірних правовідносин даної справи підставою для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 слугувала саме ухвала від 19.08.2025, на неї не поширювались вимоги статті 14 Положення №120, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача у цій частині.

Ще однією підставою для висновку про недотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження позивач визначає те, що автоматизований розподіл судової справи №308/11085/25 відбувся не в хронологічному порядку, шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, з метою призначення конкретного судді для розгляду вказаної судової справи, а тому, на переконання ОСОБА_1 , Ухвалу від 19.08.2025 постановлено незаконним складом суду. При цьому, позивач також зауважила, що вказана ухвала постановлена суддею до остаточного вирішення питання про його відвід.

Оцінюючи наведені доводи та обставини, суд враховує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2, постановлена 19.08.2025 у цивільній справі №308/11085/25, набрала законної сили 19.08.2026, не змінена та не скасована судом апеляційної інстанції, а отже позивач на даний час не вправі стверджувати про прийняття цього судового рішення незаконним складом суду.

Крім того, питання дотримання / порушення процедури (порядку) проведення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області автоматизованого розподілу судової справи №308/11085/25 між суддями цього суду не є предметом судового розгляду в межах даного публічно-правового спору.

Щодо покликання позивача на лист Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області від 08.09.2025 №118983-2025, у якому міститься повідомлення про реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (відкриття) 08.09.2025 кримінального провадження №12025071030001710 на підставі скарги ОСОБА_1 про незаконне втручання в роботу АСДС Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, суд зазначає, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не підтверджує факту вчинення кримінального правопорушення та не встановлює винуватості будь-якої особи у вчиненні такого правопорушення.

Щодо питання постановлення суддею ОСОБА_2 Ухвали від 19.08.2025 до остаточного вирішення ним питання про відвід, суд зауважує, що відповідно до резолютивної частини цієї ухвали суду, остання оскарженню не підлягає.

Разом з тим, ч. 2 ст. 353 ЦПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відтак, в межах судового розгляду цивільної справи №308/11085/25 ОСОБА_1 не була позбавлена можливості заперечити законність та обґрунтованість ухвали суду від 19.08.2025, якою порушено питання перед КДКА міста Києва про її дисциплінарну відповідальність, включивши такі заперечення до апеляційної скарги на рішення суду від 30.10.2025 у цій справі.

Однак, аналіз змісту постанови Закарпатського апеляційного суд від 11.03.2026, що набрала законної сили, прийнятої за наслідками судового розгляду апеляційної скарги Ради адвокатів Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2025 у цивільній справі №308/11085/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та Ради адвокатів Закарпатської області про захист честі, гідності та ділової репутації, свідчить про невикористання ОСОБА_1 права, наданого їй положеннями частини другої статті 353 ЦПК України.

За встановлених обставин у їх сукупності, доводи позивача щодо постановлення Ухвали від 19.08.2025 незаконним складом суду не можуть вважатися обґрунтованими, а тому правильно відхилено судом.

Наступною підставою для висновку про недотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження позивач зазначила те, що при розгляді дисциплінарної справи КДКА Вінницької області порушено її права на захист та користування правничою допомогою, оскільки матеріали дисциплінарної справи її представникам не надсилались; відповідач не забезпечив право її представників на ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи; засідання КДКА Вінницької області не було відкладено з метою надання її представникам часу на ознайомлення із матеріалами справи; участь її представників у засіданні комісії відповідачем не забезпечено, а також відповідач відмовився відкладати засідання на іншу дату та час, чим фактично позбавив у доступі до правосуддя.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням ВКДКА від 22.01.2026 №І-015/2026 скаргу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 задоволено, а рішення КДКА Вінницької області від 23.10.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - скасовано. У зв`язку з цим, вирішено ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , а матеріали дисциплінарної справи направити до КДКА Вінницької області на стадію розгляду дисциплінарної справи (т.4, а.с.80-88).

25.02.2026 матеріали дисциплінарної справи надійшли до КДКА Вінницької області (вх. реєстраційний №115) (т.4, а.с.79).

За правилами ст. 44 Положення №120, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (частини перша та друга).

Так, 03.03.2026 головою дисциплінарної палати КДКА Вінницької області доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_9 ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи позивача, доповісти на засіданні дисциплінарної палати та виготовити необхідні проекти рішень (т.4, а.с.89).

04.03.2026 адвокату ОСОБА_1 та судді ОСОБА_2 як скаржнику відповідачем надіслано повідомлення від 04.03.2026 за вих. №113 про дату, час і місце засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, призначеного на 17.03.2026 об 11:00 год, що підтверджується роздруківками повідомлень з електронної пошти КДКА Вінницької області від 04.03.2026, фіскальними чеками від 04.03.2026 №2105000914359 і №2105000914340, поштовими квитанціями (накладними) до них та описами вкладень у цінні листи (т.4, а.с.90, 91-96).

Отже, після прийняття ВКДКА рішення від 22.01.2026 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та надходження 25.02.2026 до КДКА Вінницької області матеріалів дисциплінарної справи, відповідачем у встановленому порядку призначено засідання дисциплінарної палати на 17.03.2026 об 11:00 год, про що позивача повідомлено з дотриманням порядку та у строк, визначені нормами статті 44 Положення №120.

Обізнаність позивача щодо порушення ВКДКА процедури дисциплінарного провадження підтверджується також змістом поданого ОСОБА_1 16.03.2026 запиту на інформацію, який надійшов на електронну адресу КДКА Вінницької області 17.03.2026 та зареєстрований за вх. №204 (т.4, а.с.97-102).

Однак, на засідання дисциплінарної палати 17.03.2026 позивачка не з`явилась.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 Положення №120, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції. Такі учасники засідання повинні за два дні до початку засідання письмово повідомити КДКА регіону про бажання взяти участь у засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, направивши на адресу електронної пошти КДКА регіону відповідне клопотання та документи, що підтверджують особу учасника, та, у разі наявності, особу представника, а також документи, що підтверджують повноваження такого представника, передбачені пунктом 6 статті 14 даного Положення. Таке клопотання та документи повинні бути підписані за допомогою електронного цифрового підпису.

17.03.2026 до КДКА Вінницької області надійшло клопотання представника позивача - адвоката Надіч Н.Д. від 16.03.2026 №16-10/03 із вимогами повідомити про надходження матеріалів справи, стадію провадження, дату засідання та направляти всі процесуальні документи на її адресу як представника (т.3, а.с.245б-247-б).

З огляду на першу неявку позивача та з урахування поданого її представником клопотання, протокольним рішенням КДКА Вінницької області відкладено засідання дисциплінарної палати до 15.04.2026 об 11:00 год, із забезпеченням можливості участі у такому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, про що позивача, її представника та скаржника повідомлено на відповідні робочі та електронні адреси (т.3, а.с.248-248а, 248б-250; т.4, а.с.117-122, 128, 123-127).

У подальшому, засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області неодноразово відкладались відповідачем (на 21.04.2026, 18.05.2026 та 05.06.2026) через неявку позивача та/або її представника, неможливість їх участі у засіданні дисциплінарної палати у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю (позивач) та зайнятістю в інших сферах адвокатської діяльності (представник позивача), про що позивач, її представник та скаржник повідомлялися відповідачем у встановлених порядку і строк, що ними не заперечується.

При цьому, в силу положень ч. 4 ст. 44 Положення №120, проведення засідань дисциплінарної палати КДКА Вінницької області 15.04.2026, 21.04.2026 та 18.05.2026 було вирішено проводити із забезпеченням можливості участі позивача, її представника і скаржника у такому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, що підтверджується змістом відповідних протоколів засідань.

Разом з тим, під час засідання 18.05.2026 адвокатом ОСОБА_1 (у режимі відеоконференцзв`язку) заявлено, що вона заперечує проти проведення засідання у режимі відеоконференції, за якого для неї відсутній одночасний повний огляд всієї зали засідання.

Незважаючи на роз`яснення адвокату головою КДКА Вінницької області того, що: згідно з Регламентом КДКА регіону, засідання дисциплінарної палати може, а не повинно проводитись дистанційно за допомогою програм, відеоконференції та інших засобів комунікації; порядок проведення засідання онлайн не регламентовано і не закріплено ніякими нормативними актами; повний огляд зали засідання дисциплінарної палати може бути забезпечено виключно за допомогою облаштування зали декількома відеокамерами; у приміщенні КДКА такі відеокамери відсутні, а тому технічної можливості проводити засідання в режимі відеоконференції із забезпеченням повного одночасного огляду всієї зали засідання немає, - позиція позивача у засіданні залишилась незмінною. За таких обставин, з урахуванням клопотання представника Надіч Н.Д., дисциплінарною палатою вирішено відкласти розгляд дисциплінарної справи ОСОБА_1 до 10:00 год 05.06.2026, а засідання провести у приміщенні КДКА Вінницької області за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 53, 3-й пов., що доведено до відома ОСОБА_1 шляхом проголошення їй змісту вказаного протокольного рішення (т.5, а.с.205-209).

26.05.2026 відповідачем додатково надіслано на офіційні робочі адреси позивача, її представника і скаржника письмові повідомлення про хід розгляду справи, в яких детально викладено перебіг дисциплінарного провадження з урахуванням перенесення попередніх засідань, а також повідомлено у визначеному статтею 44 Положення №120 порядку і строк про призначення наступного засідання на 05.06.2026 о 10:00 год у приміщенні КДКА Вінницької області.

Суд зауважує, що за змістом вказаних повідомлень адвоката ОСОБА_1 та її представника Надіч Н.Д. також повідомлено про відсутність у КДКА Вінницької області технічної можливості провести вказане засідання у режимі відеоконференції із забезпеченням одночасного огляду всієї зали засідання (т.6, а.с.23-26, 27-30, 31-33).

Проте, на засідання 05.06.2026 адвокат ОСОБА_1 та її представник не з`явились, що підтверджується змістом витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 05.06.2026 (т.6, а.с.137-151). Разом з тим, у переддень цього засідання та в день його проведення до КДКА Вінницької області надійшов ряд клопотань від адвоката ОСОБА_1 та її представників, в тому числі трьох додатково залучених адвокатів Доманського А.О., Охрімчук Т.В. та Овсепян К.А., предметом яких було, в основному, відкладення розгляду дисциплінарної справи та ознайомлення з матеріалами справи.

За результатами розгляду вказаних клопотань, під час засідання 05.06.2026 дисциплінарною палатою вирішено відмовити у їх задоволенні, обґрунтування чого відповідачем викладено за змістом протоколу цього засідання (т.6, а.с.137-151), та прийнято оспорюване Рішення.

Встановлені вище фактичні обставини справи та надані на їх підтвердження докази дають суду підстави для висновку про відповідність дій КДКА Вінницької області вимогам Закону №5076-VI та Положення №120 при проведенні процедури дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 .

В контексті наведеного суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 47 Положення №120, засідання дисциплінарної палати КДКА регіону може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати КДКА регіону приймається Головою дисциплінарної палати КДКА регіону, а у разі його відсутності - Заступником голови дисциплінарної палати КДКА регіону.

Тобто, проведення КДКА регіону засідання дистанційно, а саме онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації, є правом, а не обов`язком КДКА регіону, рішення щодо чого приймається з урахування реальної технічної можливості відповідної комісії.

Крім того, рішенням РАУ від 17.12.2013 №268 затверджено Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, яким визначені процедура підготовки, розгляду та прийняття КДКА рішень з питань, що належать до її повноважень, та інші процедурні питання діяльності КДКА (далі - Регламент КДКА регіону).

Підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 цього Регламенту передбачено, що учасниками засідання КДКА (Палати) є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи, запрошені для участі у засіданні КДКА (Палати) у випадках, передбачених законодавством України, Положенням про КДКА або цим Регламентом.

Учасники засідання зобов`язані з`явитися на засідання КДКА (Палати); надавати відомості, необхідні для вирішення питання; завчасно (не пізніше, ніж за 3 дні до дня засідання) письмово повідомити КДКА про неможливість явки та про причину неявки на засідання КДКА (палати), а також надати документи, що свідчать про поважні причини неявки (підпункт 6.4.4 пункту 6.4 Регламенту КДКА регіону).

Учасники засідання КДКА (Палати) повинні добросовісно користуватися своїми правами (підпункт 6.4.6 пункту 6.4 цього ж Регламенту).

Аналіз наведених норм вказує на те, що як адвокат, щодо якого порушено дисциплінарну справу, так і його представники, є учасниками засідання в розумінні Регламенту КДКА регіону, а отже на них поширюються приписи цього Регламенту в частині завчасного (не пізніше, ніж за 3 дні до дня засідання) письмового повідомлення КДКА про неможливість явки та про причину неявки на засідання КДКА, а також надання документів, що свідчать про поважність причин їх неявки.

Матеріалами справи підтверджується, що, починаючи з 25.02.2026 (дата надходження матеріалів дисциплінарної справи до КДКА Вінницької області після порушення ВКДКА дисциплінарного провадження стосовно позивача) та до дня прийняття відповідачем оскаржуваного Рішення адвокат ОСОБА_1 та її представник Надіч Н.Д мали реальну можливість ознайомитись з усіма матеріалами дисциплінарної справи та заявити необхідні, на їхню думку, клопотання. Однак, у період до засідання 05.06.2026 жодного клопотання про допит свідків, витребування додаткових доказів чи інших клопотань по суті провадження за весь цей час позивачем та її представником заявлено не було, що може свідчити про намір вказаних учасників засідання затягнути процес розгляду дисциплінарної справи та їх свідоме небажання брати активну участь у такому, незважаючи на встановлені законодавством обмежені строки такого розгляду.

Що стосується питання залучення позивачем додаткових представників в рамках розгляду дисциплінарної справи - адвокатів Доманського А.О., Охрімчук Т.В. та Овсепян К.А., суд звертає увагу на те, що відповідні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення засідання дисциплінарної палати були подані цими адвокатами безпосередньо напередодні та в день засідання 05.06.2026, що відповідачем обґрунтовано розцінено як чергову підставу для відкладення розгляду справи спрямований на затягування провадження.

Суд зауважує, що від початку розгляду відповідачем дисциплінарної справи позивача її інтереси представляла адвокат Надіч Н.Д., повноваження якої не були припинені, в тому числі, станом на день прийняття спірного Рішення.

Незважаючи на належне повідомлення про засідання 05.06.2026, ні позивач, ні її представник на нього не прибули, у встановлений підпунктом 6.4.4 пункту 6.4 Регламенту КДКА регіону строк (не пізніше, ніж за 3 дні до дня засідання) не повідомили відповідача про неможливість їх явки та про причину неявки на засідання КДКА, що, на переконання суду, свідчить про їх свідоме нехтування вимогами законодавства, яке регулює процедуру проведення дисциплінарного провадження стосовно адвоката.

Суд вважає за необхідне повторно зазначити, що неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки (частина друга статті 40 Закону №5076-VI, стаття 46 Положення №120).

Потрібно врахувати також і те, що, в силу ч. 2 ст. 35 Закону №5076-VI та ст. 13 Положення №120, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Систематичне подання клопотань про відкладення розгляду дисциплінарної справи, залучення нових представників (трьох) безпосередньо напередодні п`ятого (за черговістю) засідання дисциплінарної палати, подання значної кількості клопотань безпосередньо напередодні та у день засідань - обставини, що об`єктивно свідчать про намагання позивача та її представників максимально затягнути процес дисциплінарного провадження з метою спливу передбаченого частиною другою статті 35 Закону №5076-VI та статтею 13 Положення №120 річного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, що є зловживанням процесуальними правами учасників дисциплінарного провадження та несумісне з принципом добросовісності поведінки учасників такого провадження.

За встановлених обставин справи та законодавчих норм, які їх регламентують, суд дійшов висновку, що під час розгляду дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 КДКА Вінницької області не порушено права позивача на захист та користування правничою допомогою адвоката, і дотримано визначену Законом №5076-VI й Положенням №120 процедуру дисциплінарного провадження.

Натомість, доводи та аргументи позивача у цій частині ґрунтуються на довільному трактуванні нею фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому відхиляються судом як безпідставні.

Щодо юрисдикції КДКА Вінницької області та повноважень її членів то суд першої інстанції правильно зазначив наступне.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця, зазначеною в ЄРАУ.

Наведеній нормі Закону №5076-VI кореспондує пункт 8 Положення №120.

Однак, існують виключення із загального правила територіальної підвідомчості розгляду скарг стосовно адвокатів. Такі випадки виникають внаслідок об`єктивної неможливості здійснити розгляд дисциплінарної скарги відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Згідно з частинами 1, 5 та 6 ст. 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема: 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Правові засади діяльності ВКДКА, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом №5076-VI, рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями РАУ, Положенням про ВКДКА, Регламентом ВКДКА та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Так, підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням РАУ від 13.12.2024 №87 (в редакції, чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження позивача, порушення та вирішення дисциплінарної справи), установлено, що голова ВКДКА скеровує для розгляду до КДКА іншого регіону скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 Правил адвокатської етики, у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

У свою чергу, пунктами 22, 23 Положення №120 обумовлено, що у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до ВКДКА.

ВКДКА в особі її голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від ВКДКА таку заяву (скаргу), голова КДКА регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

Отже, у випадках надходження скарг стосовно осіб, що належать до переліку, визначеного статтею 66 Правил адвокатської етики, а також за умов несформованості регіональної КДКА або відсутності кворуму на її засіданнях, скарги стосовно адвокатів скеровуються (передаються) головою ВКДКА на розгляд КДКА іншого регіону. Неможливість дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця не може слугувати підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, а також не спростовує можливості проведення належної перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених законом дій КДКА іншого регіону.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції щодо застосування положень частини третьої статті 33 Закону №5076-VI, висловленій Верховним Судом у постановах від 08.10.2020 у справі №826/3443/18 та від 04.04.2025 у справі №260/4927/24.

Зокрема, у постанові від 08.10.2020 у справі №826/3443/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що частина третя статті 33 Закону №5076-VI встановлює загальні правила територіальної підвідомчості розгляду скарг, а наведені положення підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА, пункти 22, 23 Положення №120 є нормами, які конкретизують та допускають за умов об`єктивної неможливості, процедурно здійснити розгляд відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справи не за робочою адресою реєстрації адвоката.

Суд касаційної інстанції підкреслив, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у своїй процесуальній діяльності зобов`язана керуватися рішеннями Ради адвокатів України, актами Національної асоціації адвокатів України. Рішення Ради адвокатів України, в силу частини першої статті 57 Закону №5076-VI, є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону №5076-VI, перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки, регулює дотримання принципу правової визначеності.

Такий висновок Верховного Суду узгоджується із висновком, викладеним у постанові цього Суду від 27.05.2020 по справі №826/5376/17, а також підтриманий Верховним Судом у постанові від 17.10.2024 у справі №260/10589/23, правовідносини у якій є подібними.

Як установлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю, про що їй 24.11.2011 Київською обласною КДКА видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4676/10 (рішення від 16.11.2011 №229); обліковується у Раді адвокатів міста Києва за адресою робочого місця: 03194, м. Київ, р-н Святошинський, б-р Кольцова, буд. 14, літ. Д, оф. 610.

22.08.2025 на офіційну електронну адресу КДКА міста Києва надійшла ухвала судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 від 19.08.2025 у справі №308/11085/25, якою вирішено порушити питання перед КДКА міста Києва про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 24.11.2011 №4676/10, видане Київською обласною КДКА на підставі рішення від 16.11.2011 №229).

Тобто, Скарга направлена скаржником за адресою робочого місця адвоката.

Разом з тим, на підставі рішення РАУ від 15.12.2021 №128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», рішення РАУ від 28.01.2022 №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів», т.в.о. керівника юридичної особи КДКА міста Києва листом від 25.08.2025 за вих. №02/247-3/123-25 передано Ухвалу від 19.08.2025 до ВКДКА для подальшого скерування та розгляду КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства (т.3, а.с.24-27).

15.09.2025, за скерування листом т.в.о. голови ВКДКА від 27.08.2025 за вих. №5065, ухвала судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 від 19.08.2025 у справі №308/11085/25 надійшла на електронну адресу КДКА Вінницької області.

Підставою для скерування т.в.о. голови ВКДКА Скарги на адресу КДКА Вінницької області слугувало те, що відповідно до рішення РАУ від 15.12.2021 №128, КДКА міста Києва вважається несформованою у відповідності до Закону №5076-VI, що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті КДКА міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону №5076-VI (т.3, а.с.22-23).

Саме тому, пунктом 4 рішення РАУ від 28.01.2022 №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» на секретаріат КДКА міста Києва покладено обов`язки продовжувати здійснювати передачу до ВКДКА усіх отриманих заяв, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційних справ), зави (скарги) щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні справи (провадження) та інші заяви/скарги для подальшого їх скерування та розгляду КДКА іншого регіону.

З наведеного висновується, що існують виключення із загальних правил територіальної підвідомчості розгляду скарг за адресою робочого місця адвоката і такі випадки існують внаслідок об`єктивної неможливості здійснення розгляду відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

Зокрема, підпункт 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА наділяє голову ВКДКА (особу, яка виконує його обов`язки) повноваженнями скеровувати для розгляду до КДКА іншого регіону скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

ВКДКА в особі її голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від ВКДКА таку заяву (скаргу), голова КДКА регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і Положення №120 та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

При цьому, неможливість дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації його робочого місця не може бути підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, і так само не спростовує можливості здійснити належну перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених Законом №5076-VI дій іншим органом.

Тобто, за загальним правилом дисциплінарні провадження щодо адвоката дійсно ініціюються та здійснюються за територіальною підвідомчістю, визначеною місцезнаходженням робочого місця цього адвоката. Однак, наведені у матеріалах справи рішення РАУ від 15.12.2021 №128, від 28.01.2022 №6 та норми Регламенту ВКДКА прямо передбачають можливість та обов`язок перерозподілу і скерування скарг до КДКА іншого регіону у випадках, коли регіональна комісія є несформованою, неправомочною або об`єктивно неспроможною здійснювати свої повноваження через відсутність кворуму.

З матеріалів справи судом установлено, що КДКА міста Києва на момент надходження Скарги мала статус несформованої та неправомочної, що створило об`єктивну неможливість здійснення нею дисциплінарних функцій, а отже зумовило законне переспрямування Скарги для розгляду до КДКА Вінницької області за відповідним рішенням і скеруванням голови ВКДКА.

Отже, територіальна підвідомчість не є абсолютною та може бути змінена у встановленому Регламентом ВКДКА та рішеннями РАУ порядку, що виключає можливість самостійного визначення позивачем органу розгляду скарги або наполягання на її розгляді лише за адресою робочого місця.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач безпідставно та всупереч регуляторним приписам ототожнила загальне правило підвідомчості з виключною компетенцією конкретного регіонального органу, тоді як у спірних правовідносинах діяли спеціальні механізми перерозподілу Скарги, застосовані уповноваженим суб`єктом у межах наданих йому повноважень та з дотриманням установленої процедури.

А тому, суд підставно відхилив доводи позивачки про те, що дисциплінарне провадження відносно неї як адвоката не могло здійснюватися іншою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією, ніж виключно за адресою її робочого місця як адвоката, оскільки порушень процедури щодо визначення КДКА для розгляду Скарги, а також порушень передачі (направлення) відповідних матеріалів судом не встановлено.

Щодо питання наявності / відсутності повноважень у членів КДКА Вінницької області приймати оспорюване Рішення, суд зазначає, що за ч. 3 ст. 2 Закону №5076-VI, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ст. 47 Закону №5076-VI, вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України. Квота представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону затверджуються Радою адвокатів України (частина перша).

Конференція адвокатів регіону скликається радою адвокатів регіону не рідше одного разу на рік. Конференцію може бути скликано також за пропозицією не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні, або Ради адвокатів України.

У разі якщо рада адвокатів регіону не скликає конференцію протягом тридцяти днів з дня надходження пропозиції про її скликання, адвокати, які підписали таку пропозицію, або Рада адвокатів України приймають рішення про утворення організаційного бюро зі скликання конференції адвокатів регіону. Організаційне бюро має права ради адвокатів регіону щодо скликання і забезпечення проведення конференції та визначає особу, яка головує на засіданні конференції (частина друга).

До повноважень конференції адвокатів регіону належать: 1) обрання голови та членів ради адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад; 2) обрання делегатів на з`їзд адвокатів України; 3) обрання представника адвокатів регіону до складу Ради адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад; 4) визначення кількості членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, обрання голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад; 5) обрання голови та членів ревізійної комісії адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад; 6) затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 7) розгляд та затвердження звіту ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, представників адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і Ради адвокатів України; 8) прийняття інших рішень відповідно до цього Закону (частина п`ята).

Конференція адвокатів регіону приймає рішення шляхом голосування більшістю голосів делегатів конференції, які беруть участь у її роботі (частина шоста).

В силу частини першої статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

За правилами ч. 2 цієї ж статті, голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд. (…)

Голова, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути достроково відкликаний з посади за рішенням конференції адвокатів регіону, яка обрала його на посаду.

Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 50 Закону №5076-VI, до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури належить також вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Наведені законодавчі приписи кореспондуються з пунктом 8.1 статті 8 Положення про КДКА Вінницької області, яким визначено, що рішення з`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, ВКДКА є обов`язковими для виконання КДКА.

Як установлено судом зі змісту листа-відповіді голови КДКА Вінницької області від 30.09.2025 за вих. №641 на запит голови ГО «АФЛК» ОСОБА_1 від 27.07.2025 про надання інформації, рішенням Звітно-виборної конференції адвокатів Вінницької області від 15.10.2012 до складу КДКА Вінницької області строком на п`ять років було обрано:

- голова ОСОБА_10 ;

- кваліфікаційна палата: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

- дисциплінарна палата: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

У свою чергу, рішенням Звітно-виборної конференції адвокатів Вінницької області від 08.09.2017 до складу КДКА Вінницької області строком на п`ять років було обрано:

- голова КДКА - ОСОБА_31 ;

- кваліфікаційна палата: ОСОБА_11 , ОСОБА_32 , ОСОБА_13 , ОСОБА_33 , ОСОБА_15 , ОСОБА_34 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

- дисциплінарна палата: ОСОБА_35 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

Крім того, рішенням конференції адвокатів Вінницької області від 31.03.2017 строком на п`ять років обрано членом дисциплінарної палати КДКА Вінницької області ОСОБА_36 .

За власною заявою від 19.01.2022 повноваження члена дисциплінарної палати ОСОБА_25 припинено.

За власною заявою від 26.06.2024 повноваження члена кваліфікаційної палати ОСОБА_18 припинено (т.1, а.с.177-180).

На думку позивача, повноваження членів дисциплінарної палати, які прийняли оскаржуване Рішення, припинились після спливу 5-річного строку, на який їх було обрано.

Суд не погоджується з такими аргументами та міркуваннями позивача і зазначає, що, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, 24.02.2022 Президентом України виданий Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-IX.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено (частина перша статті 7 цього Закону).

Відповідно до наданих повноважень, 05-06.09.2022 РАУ прийнято рішення №87 «Про затвердження Порядку висування та обрання делегатів Звітно-виборної конференції адвокатів Вінницької області, Регламенту Звітно-виборної конференції адвокатів Вінницької області, встановлення квоти представництва та повноважень членів органів адвокатського самоврядування», яким взято до уваги зміст рішення РАУ від 21.09.2020 №69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування», та роз`яснено, що задля недопущення інституційного дисконтинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування.

Також враховано, що принцип інституційного континуїтету визначає, що органи, які мають конституційний статус і встановлені Конституцією України та законами України, продовжують функціонувати незалежно від політичних, організаційних чи будь-яких інших обставин, якщо самою Конституцією України та відповідними законами України не передбачено інше.

Пунктом 4 рішення РАУ від 05-06.09.2022 №87 передбачено, що органи адвокатського самоврядування Вінницької області та їх члени, а також представники регіону у вищих органах адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої повноваження, виходячи із принципу інституційного континуїтету, до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органі після скасування чи припинення дії воєнного стану).

Суд зауважує, що рішення РАУ від 21.09.2020 №69 та від 05-06.09.2022 №87 станом на час розгляду й вирішення цієї адміністративної справи є чинними, не скасовані та не визнані протиправними у встановленому законом порядку, а отже вони є обов`язковими для виконання КДКА Вінницької області та обов`язковими для врахування усіма адвокатами України.

Доказів зворотного, зокрема, судових рішень, які набрали законної сили, або рішень уповноважених органів адвокатського самоврядування про визнання зазначених актів незаконними чи втрату ними чинності, позивачем не надано. А за відсутності таких доказів, суд виходить із презумпції правомірності вказаних рішень органів адвокатського самоврядування, які є обов`язковими для виконання до моменту їх скасування або визнання незаконними у визначеному законом порядку.

Тому, за відсутності рішень конференції адвокатів про припинення повноважень та підтверджувальних відомостей з Єдиного державного реєстру, правові підстави вважати повноваження голови та/або членів КДКА Вінницької області припиненими, відсутні.

Між тим, суд відзначає, що законність прийняття РАУ рішення від 05-06.09.2022 №87 не є предметом доказування у цій адміністративній справі та виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому не підлягає дослідженню і оцінці судом у межах даних спірних правовідносин.

Оцінюючи доводи позивача в частині неповноважності відповідача ухвалювати оскаржуване Рішення, з огляду на закінчення у вересні 2022 року строку повноважень членів КДКА Вінницької області, суд зазначає таке.

Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується РАУ.

У Положенні про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Вінницької області, затвердженому рішенням РАУ від 17.11.2016 №238 (далі - Положення про КДКА Вінницької області), визначено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою з дня її державної реєстрації в установленому законодавством порядку та є неприбутковою організацією (пункт 3.1 статті 3).

При цьому, статтею 12 означеного Положення передбачено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури може бути реорганізована лише на підставі закону. Припинення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути здійснено лише на підставі Закону. Зміна складу КДКА не є її припиненням. У разі припинення КДКА (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) її активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям адвокатського самоврядування або зараховуються до доходу бюджету.

Разом з тим, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV).

Статтею 3 Закону №755-IV установлено, що його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

У свою чергу, статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною першою статті 89 ЦК України закріплено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому Законом №755-IV. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Поряд з цим, частиною четвертою статті 91 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

А згідно з частиною першою статті 104 цього Кодексу, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, КДКА Вінницької області зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 25495818, є діючою юридичною особою та не перебуває у стані припинення (т.3, а.с.18-19).

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні та судом не встановлені.

Щодо покликання позивача на висновок Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 «Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою», за яким, зокрема, рішення РАУ від 21.09.2020 №69 суперечить окремим нормам Закону №5076-VI, суд враховує, що відповідно до статей 19, 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, засади організації та діяльності адвокатури, а органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

За визначенням частини другої статті 8 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 №3354-IX, нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий (виданий) суб`єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією України та (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначених частиною другою статті 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.

Дослідницька служба Верховної Ради України, з огляду на положення частини шостої статті 7 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 №1861-VI, здійснює науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності парламенту, його органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді, професійне навчання (підвищення кваліфікації) народних депутатів, працівників Апарату Верховної Ради та помічників-консультантів народних депутатів, а отже підготовлені цієї службою дослідження та висновки мають виключно інформаційно-аналітичний і рекомендаційний характер та не породжують самостійних правових наслідків для учасників публічно-правових відносин.

Таким чином, оскільки висновок Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 за своєю правовою природою не є законом чи іншим нормативно-правовим актом, а в силу приписів частини першої статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, то в межах даної адміністративної справи суд не має права застосовувати вказаний висновок з метою вирішення спірних правовідносин, які виникли між сторонами.

Враховуючи, що означений вище висновок не має обов`язкової юридичної сили, не змінює і не скасовує чинні акти та рішення органів адвокатського самоврядування, він [висновок] не може слугувати самостійною та достатньою підставою для встановлення відсутності повноважень членів КДКА Вінницької області на прийняття спірного Рішення.

Наведене у своїй сукупності дає суду підстави для висновку, що в межах спірних правовідносин даної адміністративної справи КДКА Вінницької області діяла у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією і законами України, а прийняте відповідачем спірне Рішення, яким до адвоката ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, що свідчить про правомірність цього рішення суб`єкта владних повноважень та відсутність правових підстав для його скасування судом.

Підсумовуючи викладене апеляційний суд дійшов до переконання, що в Ухвалі від 19.08.2025 вирішено порушити питання щодо дисциплінарної відповідальності позивачки перед КДКА міста Києва, відтак таке рішення містить мету вирішення питання наявності в діях адвоката дисциплінарного правопорушення. Проте, який суб`єкт це буде здійснювати, це питання механізму виконання ухвали суду. Відповідно дії КДКА міста Києва не суперечать Ухвалі суду від 19.08.2025 та Положення 120.

Поряд з цим суд вважає, що позивачка хоча і приймала участь у справі безпосередньо, як фізична особа, однак це не позбавляло її прав та обов`язків, як адвоката в професійному сенсі, а не в процесуальному, як на цьому наполягає позивачка.

З огляду на усе викладене вище, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали даної адміністративної справи, матеріали дисциплінарної справи, виходячи з встановлених фактичних обставин цієї справи, суд першої інстанції правильно виснував, що оспорюване Рішення прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень у межах повноважень, порядку та спосіб, встановлені Конституцією і законами України; у діях позивачки як адвоката дійсно є склад дисциплінарного проступку; у відповідача були встановлені законом підстави для застосування до позивача відповідного дисциплінарного стягнення, а застосований вид такого стягнення є пропорційним (співмірним) з учиненим нею проступком, - що свідчить про обґрунтованість та правомірність оскаржуваного Рішення, а отже правові підстави для його скасування судом відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі № 460/10297/26 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяС. М. Кузьмич

суддіА. Р. Курилець

О. І. Мікула