Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №598/1517/26
Суддя: Глазько Сергій Михайлович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 598/1517/26 пров. № А/857/47110/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Глазька С.М.,
суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2026 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя Левіків А.І., м. Збараж) у справі № 598/1517/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Збаразького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась з позовом до Збаразького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПН МТР № 002105 від 19 червня 2026 року.
Ухвалою Збараського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для зазначення інших поважних причин для поновлення строку звернення до суду.
07 серпня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків із зазначенням додаткових поважних причин для поновлення строку звернення до суду. Зокрема вказує, що позивачка звернулась 10 липня 2026 року звернулась до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, а доручення адвокату було видано лише 17 липня 2026 року.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву слід повернути позивачці, в зв`язку із пропуском строку на звернення до суду, оскільки нею не підтверджено належними доказами такий тривалий час пропуску на звернення до суду, тому не вбачаю підстав для поновлення їй даного строку.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України та статті 289 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову серії ПН МТР № 002105 винесено 19 червня 2026 року. Копію вказаної постанови позивачка отримала особисто в день її постановлення, що підтверджується її підписом у самій постанові. Отже, перебіг десятиденного строку на оскарження розпочався 20 червня 2026 року, а останнім днем для звернення до суду було 29 червня 2026 року.
Позовну заяву до суду подано представником позивачки через систему «Електронний суд» лише 27 липня 2026 року, тобто зі значним пропуском встановленого законом процесуального строку.
Поновлення пропущеного процесуального строку можливе виключно за наявності поважних причин, якими визнаються лише ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема щодо дотримання строків звернення до суду.
Оцінюючи доводи апелянта щодо похилого віку позивачки, її тривалого проживання в іншій країні, низького рівня правової обізнаності та витрат часу на пошук правової допомоги, колегія суддів зазначає наступне. Звернення особи за правовою допомогою до адвоката чи центру надання безоплатної вторинної правничої допомоги є її правом, реалізація якого залежить виключно від її волевиявлення, а тому не може вважатися об`єктивною та непереборною перешкодою.
Із матеріалів справи слідує, що довідки про розмір виплачених пільг та доходи були отримані позивачкою лише 09 липня 2026 року, а звернення до Західного міжрегіонального центру з надання БПД відбулося 10 липня 2026 року. Відповідне доручення адвокату було видано 17 липня 2026 року. Зазначене вказує на те, що жодних дій, спрямованих на захист своїх прав, у межах встановленого строку з 19.06.2026 по 09.07.2026 року позивачка не вчиняла, а обставини щодо оформлення правової допомоги виникли вже після спливу процесуального строку.
Щодо посилань в апеляційній скарзі на погіршення стану здоров`я позивачки, яке зумовило неможливість своєчасного звернення до суду, колегія суддів відхиляє їх, оскільки надана виписка із медичної картки амбулаторного хворого датована 03 серпня 2026 року. Вказаний медичний документ не містить підтвердження факту наявності тяжкого захворювання, безпорадності чи перебування на стаціонарному лікуванні саме в період перебігу процесуального строку на оскарження постанови.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені позивачкою підстави пропуску строку звернення до суду не є поважними. Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував положення статті 123 КАС України та правомірно повернув позовну заяву.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання та слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до вимог статті 320 КАС України, апеляційним судом не встановлено. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2026 року у справі №598/1517/26 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяС. М. Глазько
суддіІ.В. Глушко
Р.М. Шавель
Оригінал: reyestr.court.gov.ua