Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №140/7521/25
Суддя: Хобор Романа Богданівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/7521/25 пров. № А/857/42693/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, що ухвалила суддя Андрусенко О. О., у місті Луцьку, у справі № 140/7521/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Адміністрації Держприкордонслужби, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на січень 2021 року, січень 2022 року, січень 2023 року із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року відповідно;
- зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на січень 2021 року, січень 2022 року, січень 2023 року відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704) вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року за посадою, аналогічною на день звільнення з військової служби, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови № 704, в частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення посадових окладів не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік. Тому, на думку позивача до спірних правовідносин застосовується п. 4 Постанови № 704, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до законів України про Державний бюджет України на 2021 рік, на 2022 рік і на 2023 рік.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, проте відповідач повідомив про відсутність підстав для надання таких довідок, що позивач вважає протиправним.
22 вересня 2025 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю.
Визнав протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії.
Зобов`язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно до ст. 43, 63 Закону № 2262-XII, з урахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови № 704 про застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, суперечать законам про Державний бюджет України, які такого застереження не містять. Тому посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням належить визначати з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року та з 01 січня 2023 року, у позивача виникло право на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на ці дати з оновленими розмірами посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням для перерахунку пенсії, а відповідач протиправно відмовив у підготовці таких довідок.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Таку позицію обґрунтовує тим, що станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, відповідно до п. 4 Постанови № 704 у грошовому забезпеченні діючих військовослужбовців розміри посадових окладів та окладів за військовим званням встановлювалися, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, а підвищення грошового забезпечення, в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, у зв`язку зі зміною у 2020-2023 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не відбулося.
Апелянт вважає, що за відсутності факту такого підвищення грошового забезпечення, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, підстав для підготовки позивачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року немає.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, і ця обставина не є спірною.
Представник позивача звернулася до відповідача із заявою, у якій просила підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії позивача.
Листом № 09/51095-25-вих від 02 липня 2025 року відповідач повідомив, що станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно до п. 4 Постанови № 704 у грошовому забезпеченні діючих військовослужбовців розміри посадових окладів та окладів за військовим званням встановлювалися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, і за відсутності на ці дати факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у зв`язку зі зміною у 2020-2023 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, підстав для підготовки відповідних довідок та надсилання їх до головних управлінь Пенсійного фонду України немає.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, того, що Адміністрація Держприкордонслужби є органом, уповноваженим готувати та подавати до органів Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а також того, що листом № 09/51095-25-вих від 02 липня 2025 року відповідач відмовив позивачу у підготовці довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
Спірним у цій справі є питання про те, чи є підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, підвищенням грошового забезпечення, яке зобов`язує відповідача підготувати довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на ці дати з посадовим окладом та окладом за військовим (спеціальним) званням, визначеними з такого прожиткового мінімуму.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом № 2262-XII.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулює ст. 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок № 45), згідно з п. 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Тобто, на думку апеляційного суду, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Так, 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою Кабінет Міністрів України затвердив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.
Згідно з п. 2 Постанови № 704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) п. 4 викладено в редакції змін, викладених згідно з п. 6 Постанови № 103, а саме: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.
У подальшому Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та скасував п. 6 Постанови № 103.
Таким чином, з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції.
01 січня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII).
За змістом п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1774-VIII, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Враховуючи те, що норма п. 3 розділу II Закону № 1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за норму п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показника, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.
Отже, на переконання апеляційного суду, з 29 січня 2020 року виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15 грудня 2020 року № 1082-IX і становить 2270,00 грн, станом на 01 січня 2022 року - у ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02 грудня 2021 року № 1928-IX і становить 2481,00 грн, станом на 01 січня 2023 року - у ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03 листопада 2022 року № 2710-IX і становить 2684,00 грн, тобто щороку цей прожитковий мінімум зростав порівняно з попереднім роком.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що п. 4 Постанови № 704 визначає посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням не фіксованою сумою, а через прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тому зміна такого прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України змінює розміри цих складових грошового забезпечення, що є підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.
З листа № 09/51095-25-вих від 02 липня 2025 року апеляційний суд встановив, що відповідач відмовив позивачу у підготовці довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, посилаючись на відсутність факту підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року та з 01 січня 2023 року щоразу змінювався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого, за п. 4 Постанови № 704, визначаються посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням, тому у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року та, відповідно, на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
Отже, відповідач, відмовивши позивачу в підготовці таких довідок, діяв всупереч ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII і п. 4 Постанови № 704.
Доводи апелянта про те, що перерахунок пенсії можливий тільки на підставі рішення загального характеру суб`єкта владних повноважень про зміну розміру грошового забезпечення, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, як вказано вище, Кабінет Міністрів України ухвалив таке рішення, пов`язавши у п. 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням з прожитковим мінімумом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, розміри якого на 2021, 2022 і 2023 роки встановлені законами про Державний бюджет України на відповідні роки.
Посилання відповідача на відсутність події підвищення поточного грошового забезпечення діючих військовослужбовців не спростовує наведеного висновку, так як для перерахунку пенсії за ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII враховуються розміри складових грошового забезпечення, визначені за правилами, які встановив Кабінет Міністрів України, а не фактично нараховані суми.
Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови в підготовці довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року.
Цей висновок є підставою для задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії;
- зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року з посадовим окладом і окладом за військовим званням, визначеними шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі № 140/7521/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддяР. Б. Хобор
суддіН. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Оригінал: reyestr.court.gov.ua