Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №260/1463/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №260/1463/25

Суддя: Хобор Романа Богданівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/1463/25 пров. № А/857/17688/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року, що ухвалив суддя Рейті С. І., у місті Ужгороді, у справі № 260/1463/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Адміністрації Держприкордонслужби, у якому просить суд:

- визнати протиправною дію Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік, для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме надбавки за особливості проходження служби в розмірі 40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років і премії в розмірі 240% посадового окладу, які встановлені на 2023 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача у виготовленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача з посадовим окладом та окладом за військове (спеціальне) звання, розрахованими з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, є протиправною.

Позивач звернувся до відповідача з клопотанням про підготовку оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, проте відповідач відмовив, що позивач вважає протиправним.

16 квітня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії.

Зобов`язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року з урахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови № 704 про застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, суперечать законам про Державний бюджет України, які такого застереження не містять. Тому посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням належить визначати з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на цю дату з оновленими розмірами посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року, а відповідач протиправно відмовив у підготовці такої довідки.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що, починаючи з березня 2018 року і по теперішній час, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями діючих військовослужбовців розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, тобто розмір грошового забезпечення діючих військовослужбовців з березня 2018 року не змінився.

Апелянт вважає, що, оскільки рішення про перерахунок пенсії колишнім військовослужбовцям Кабінет Міністрів України відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII не приймав, правових підстав для підготовки нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року немає.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 20 листопада 2024 року, у якому просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача із застосуванням при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704.

Листом № 09/Є-11912/21730 від 28 грудня 2024 року відповідач відмовив позивачу у підготовці довідки з мотивів невідповідності такої підготовки чинному законодавству.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду в частині задоволення позову, а також те, що відповідач не навів доводів протиправності рішення суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову.

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, того, що Адміністрація Держприкордонслужби є органом, уповноваженим готувати та подавати до органів Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а також того, що листом № 09/Є-11912/21730 від 28 грудня 2024 року відповідач відмовив позивачу у підготовці довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Спірним у цій справі є питання про те, чи підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, є підвищенням грошового забезпечення, яке зобов`язує відповідача підготувати довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на цю дату з посадовим окладом та окладом за військовим (спеціальним) званням, визначеними з такого прожиткового мінімуму.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом № 2262-XII.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулює ст. 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок № 45), згідно з п. 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Тобто, на думку апеляційного суду, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Так, 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою Кабінет Міністрів України затвердив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.

Згідно з п. 2 Постанови № 704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) п. 4 викладено в редакції змін, викладених згідно з п. 6 Постанови № 103, а саме: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

У подальшому Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та скасував п. 6 Постанови № 103.

Таким чином, з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII).

За змістом п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1774-VIII, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Враховуючи те, що норма п. 3 розділу II Закону № 1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за норму п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показника, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.

Отже, на переконання апеляційного суду, з 29 січня 2020 року виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03 листопада 2022 року № 2710-IX і становить 2684,00 грн.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що п. 4 Постанови № 704 визначає посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням не фіксованою сумою, а через прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тому зміна такого прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України змінює розміри цих складових грошового забезпечення, що є підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.

З листа № 09/Є-11912/21730 від 28 грудня 2024 року апеляційний суд встановив, що відповідач відмовив позивачу у підготовці довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року з мотивів невідповідності такої підготовки чинному законодавству.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що з 01 січня 2023 року змінено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого, за п. 4 Постанови № 704, визначаються посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням, тому у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року та, відповідно, на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Отже, відповідач, відмовивши позивачу в підготовці такої довідки, діяв всупереч ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII і п. 4 Постанови № 704.

Доводи апелянта про те, що перерахунок пенсії можливий тільки на підставі рішення загального характеру суб`єкта владних повноважень про зміну розміру грошового забезпечення, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, як вказано вище, Кабінет Міністрів України ухвалив таке рішення, пов`язавши у п. 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням з прожитковим мінімумом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, який на 2023 рік встановлений законом про Державний бюджет України.

Посилання відповідача на відсутність події підвищення поточного грошового забезпечення діючих військовослужбовців не спростовує наведеного висновку, так як для перерахунку пенсії за ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII враховуються розміри складових грошового забезпечення, визначені за правилами, які встановив Кабінет Міністрів України, а не фактично нараховані суми.

Доводи апелянта про те, що з березня 2018 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, апеляційний суд також визнає безпідставними, оскільки, як апеляційний суд зазначив вище, з 29 січня 2020 року діє п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, а постанова Кабінету Міністрів України № 481 від 12 травня 2023 року, якою встановлено розрахункову величину 1762 гривні, набрала чинності 20 травня 2023 року і не поширюється на визначення грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року.

Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови в підготовці довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року та зобов`язав відповідача підготувати і надати таку довідку.

Цей висновок є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що, в частині задоволення позову, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив в цій частині судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, в частині задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції, у відповідній частині, - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі № 260/1463/25, в частині задоволення позову, - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддяР. Б. Хобор

суддіН. В. Бруновська

Р. М. Шавель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua