Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №380/24780/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/24780/25 пров. № А/857/45662/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року, що ухвалила суддя Гулкевич І.З., у справі № 380/24780/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17 січня 2025 року № 2/зм в частині повернення ОСОБА_1 документів, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги, на доопрацювання;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги, як сину померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, військовослужбовця - батька ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батько позивача, майор ОСОБА_2 , проходив військову службу, з якої був звільнений 23 грудня 2023 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

24 вересня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька.

Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, повернула документи позивача на доопрацювання, оскільки позивач не надав документів, які підтверджують перебування позивача, як повнолітнього сина, на утриманні померлого військовослужбовця, а також документа про перебування (не перебування) ОСОБА_2 на час смерті у стані алкогольного сп`яніння.

Позивач вважає, що таке рішення є протиправним, оскільки, як син загиблого військовослужбовця, належить до членів його сім`ї, проживав разом з батьком, був пов`язаний з батьком спільним побутом, останні півроку перед смертю батька возив його до лікарів, купував ліки та отримував для батька рецепти. При цьому, сестра позивача відмовилася від своєї частки одноразової грошової допомоги на користь позивача.

Позивач також наголошує на тому, що на день ухвалення спірного рішення законодавство відносило до членів сім`ї загиблого військовослужбовця дітей без обмеження віком, тому комісія Міністерства оборони України зобов`язана була застосувати редакцію закону, чинну на час розгляду заяви, а вимога підтвердити утримання для повнолітнього сина є необґрунтованою. Разом з цим позивач не зміг отримати документ про стан сп`яніння батька, оскільки заклад охорони здоров`я відмовив у видачі цього документа з посиланням на медичну таємницю.

17 липня 2026 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає в день смерті військовослужбовця, тому коло осіб, які мають це право, визначає редакція закону, чинна на дату смерті, а звернення із заявою є тільки способом реалізації вже набутого права.

Станом на 24 грудня 2023 року закон надавав право на одноразову грошову допомогу батькам, одному з подружжя, який не одружився вдруге, дітям, які не досягли повноліття, та утриманцям загиблого (померлого), а подальше розширення переліку осіб не має зворотної дії в часі.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач не належить до неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , не подав доказів того, що є непрацездатним і перебував на утриманні батька, а також не навів аргументів, які спростовують висновки комісії Міністерства оборони України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач обґрунтовано повернув документи на доопрацювання, для того щоб позивач надав документи, які могли б підтвердити статус утриманця померлого військовослужбовця.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, оскільки Комісія Міністерства оборони України повернула документи позивача на доопрацювання, зокрема, через відсутність документа про те, чи перебував ОСОБА_2 на час смерті у стані алкогольного сп`яніння.

Позивач неодноразово намагався отримати такий документ у закладі охорони здоров`я, проте отримав відмову з посиланням на медичну таємницю. На клопотання позивача суд першої інстанції витребував цей документ у закладі охорони здоров`я, однак ухвала не виконана, а суд першої інстанції вирішив справу, не отримавши доказу, від якого залежала оцінка спірного рішення.

Апелянт також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право на одноразову грошову допомогу визначає закон, чинний на дату смерті військовослужбовця. На переконання позивача, смерть батька надає право звернутися за допомогою протягом встановленого строку, а саме право позивач реалізує з моменту подання заяви, тому комісія Міністерства оборони України була зобов`язана застосувати закон, чинний на день розгляду заяви. На той час закон відносив до отримувачів допомоги дітей загиблого, незалежно від їх віку, тому позивач, як син померлого військовослужбовця, мав право на допомогу, а вимога підтвердити перебування на утриманні батька була безпідставною.

Крім того, скаржник наголошує на тому, що одноразова грошова допомога має на меті підтримати сім`ю після втрати близької людини, а тому позбавлення сина військовослужбовця права на цю допомогу тільки через досягнення дитиною повноліття суперечить меті такої допомоги і ставить дітей загиблих військовослужбовців у нерівне становище залежно від дати смерті батька.

Позивач звертає увагу на те, що проживав разом з батьком, доглядав за батьком під час хвороби і є єдиним членом сім`ї, який претендує на допомогу, оскільки мати позивача померла раніше, а сестра відмовилася від своєї частки на користь брата.

Позиція відповідача зводиться до того, що право на одноразову грошову допомогу виникає в день смерті військовослужбовця. Закон № 3515-IX поширив свою дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тільки щодо дітей, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, а тому вважає оскаржене рішення правомірним.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.02.2013 ОСОБА_2 20.09.1986 уклав шлюб із ОСОБА_3 .

У шлюбі народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Мати позивача - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07.04.2022.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 26.04.1989.

Із довідки № 136, виданої 28.12.2023 Філією № 1 Будинкоуправління № 4 (Липники) КЕВ м. Львова, встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані і проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 з 09.11.2022.

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 626137 від 22.12.2023 ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності; причина - пов`язане з проходженням військової служби.

Згідно з витягом із наказу № 368 від 23.12.2023 майора ОСОБА_2 звільнено із військової служби.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 28.12.2023.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 25.12.2023 № 22 причиною смерті ОСОБА_2 вказано: рак тіла підшлункової залози.

Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 1185 від 30 травня 2024 року захворювання ОСОБА_2 “Ракова інтоксикація. Рак тіла підшлункової залози”, підтверджене свідоцтвом про хворобу № 2749/1 від 21.11.2023 ВМКЦ ЗР, лікарським свідоцтвом про смерть № 22 від 25.12.2023 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 28.12.2023, виданим Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

24.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги після смерті батька майора ОСОБА_2 , у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби.

Витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 2/зм від 17.01.2025 засвідчує, що комісія повернула на доопрацювання документи ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька.

Як підставу повернення документів на доопрацювання комісія вказала те, що ОСОБА_1 не надав документів, які відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” підтверджують, що повнолітній син перебував на утриманні померлого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за померлого, судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні батька на дату загибелі), а також не надав висновку з лікувального закладу, в якому оформлювалось лікарське свідоцтво про смерть, про перебування або не перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Позивач не погодився із таким рішенням і звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_2 проходив військову службу, 23 грудня 2023 року був звільнений з військової служби і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Сторони також не оспорюють, що позивач є сином померлого, 24 вересня 2024 року подав заяву про виплату одноразової грошової допомоги, а також повноважень комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглядати таку заяву.

Статтею 41 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Пункт 1 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (п. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, чинній на 24 грудня 2023 року).

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 975, який визначає, хто ухвалює рішення про одноразову грошову допомогу, які документи подає заявник і як розпорядник бюджетних коштів розглядає ці документи.

Пунктом 12 Порядку № 975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Порядок розгляду документів визначає п. 13 Порядку № 975:

13. Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Отже, Міністерство оборони України як розпорядник бюджетних коштів може повернути документи на доопрацювання тільки тоді, коли документи подано не в повному обсязі, вони потребують уточнення чи подані не за належністю, і зобов`язане обґрунтувати мотиви такого рішення.

Перелік документів, які подає заявник, визначає п. 10 Порядку № 975.

Так, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Отже, вказані норми вимагають від заявника документ про причини та обставини смерті військовослужбовця, а не окремий висновок закладу охорони здоров`я про перебування (не перебування) померлого у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 19 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, п. 19 Порядку № 975 пов`язує відмову в призначенні одноразової грошової допомоги не з самим фактом перебування військовослужбовця у стані сп`яніння, а з тим, що смерть є наслідком дій, вчинених у такому стані. Таку обставину розпорядник бюджетних коштів встановлює за документами про причини та обставини смерті, і ця обставина може бути підставою для відповідної відмови, а не для повернення документів на доопрацювання.

Тому, на переконання апеляційного суду, вимога надати окремий документ про відсутність сп`яніння має значення тільки тоді, коли документи про причини смерті допускають зв`язок смерті з такими діями вчиненими в стані сп`яніння.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єкта владних повноважень, визначені ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апеляційний суд, з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 2/зм від 17 січня 2025 року, встановив, що комісія повернула документи позивача на доопрацювання з двох підстав.

Так, Комісія зазначила, що позивач не подав документів, які підтверджують перебування повнолітнього сина на утриманні померлого військовослужбовця (документів Пенсійного фонду України про право на пенсію в разі втрати годувальника або судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні), а також вказала, на відсутність висновку лікувального закладу, в якому оформлювалось лікарське свідоцтво про смерть, про перебування (не перебування) ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд встановив, що Протокол № 2/зм не містить висновку комісії про те, що будь-яка з цих підстав окремо достатня для повернення документів, оскільки обидві підстави комісія виклала як одне обґрунтування одного рішення, а в останньому реченні цього обґрунтування поєднала ці підстави в одному реченні, пославшись на неможливість “встановити право заявника” і “витребувати висновок з лікувального закладу”.

Що стосується вимоги про висновок лікувального закладу щодо стану сп`яніння ОСОБА_2 .

Апеляційний суд встановив, що лікарське свідоцтво про смерть № 22 від 25 грудня 2023 року, яке видав КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, засвідчує, що причиною смерті ОСОБА_2 є рак тіла підшлункової залози. Витяг з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 1185 від 30 травня 2024 року підтверджує, що захворювання “Ракова інтоксикація. Рак тіла підшлункової залози” послужило причиною смерті і що захворювання та причина смерті пов`язані з проходженням військової служби.

Також, апеляційний суд встановив, що саме такі документи свідчать про причини та обставини смерті військовослужбовця в розумінні абз. 6 п. 10 Порядку № 975, а висновку лікувального закладу про перебування (не перебування) померлого у стані сп`яніння, як окремого документа на підтвердження причини та обставину смерті військовослужбовця, п. 10 Порядку № 975 не передбачає.

У той же час, на переконання апеляційного суду Протокол № 2/зм не містить оцінки вищевказаних медичних документів як і не містить інформації про те, чому, за умови смерті батька позивача від онкологічного захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, комісія зобов`язувала позивача надати окремий висновок про стан сп`яніння.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що повертаючи документи з цієї підстави, комісія не обґрунтувала мотивів свого рішення, як цього вимагає абз. 2 п. 13 Порядку № 975, а відтак вимога комісії надати висновок лікувального закладу про перебування (не перебування) ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння не відповідає п. 10, абз. 2 п. 13 Порядку № 975, тобто є протиправною.

Отже, апеляційний суд встановив, що ухвалюючи рішення про повернення документів позивача на доопрацювання, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17 січня 2025 року № 2/зм, Міністерство оборони України, обґрунтувавши це рішення сукупністю підстав, не визначило жодну з цих підстав як самостійну й достатню для ухвалення такого рішення.

Тому, на переконання апеляційного суду, визнання необґрунтованою підстави, пов`язаної з вимогою надати висновок лікувального закладу про перебування (не перебування) ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, впливає на правомірність рішення в цілому.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що правомірність індивідуального акта адміністративний суд перевіряє за мотивами, які суб`єкт владних повноважень навів в індивідуальному акті на момент ухвалення цього акта.

Пояснення відповідача в процесі судового розгляду справи, на думку апеляційного суду, не можуть доповнювати чи змінювати обґрунтування рішення та не усувають недоліків оскарженого рішення в частині змісту цього рішення.

Тому відповідність рішення критерію обґрунтованості, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, апеляційний суд оцінює з урахуванням мотивів, викладених у протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17 січня 2025 року № 2/зм.

Таким чином, сукупність наведених обставин дає апеляційному суду підстави для висновку про те, що рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17 січня 2025 року № 2/зм, ухвалене необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для ухвалення такого рішення, а тому в частині повернення документів позивача на доопрацювання це рішення необхідно визнати протиправним і скасувати.

Суд першої інстанції не оцінив підстав повернення документів, пов`язаних з вимогою надати висновок лікувального закладу про перебування (не перебування) ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, визнавши рішення обґрунтованим загалом, з огляду на відсутність документів про утримання.

Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апелянта про застосування ст. 16-1 Закону № 2011-XII у редакції Закону № 3515-IX, про право позивача на допомогу як члена сім`ї загиблого військовослужбовця та доводи відповідача про застосування редакції, чинної на дату смерті ОСОБА_2 , стосуються права позивача на одноразову грошову допомогу.

Вирішення питання про наявність у позивача права на одноразову грошову допомогу, зокрема про те, яку редакцію ст. 16-1 Закону № 2011-XII необхідно застосувати до спірних правовідносин, належить до повноважень Міністерства оборони України, яке вирішує це питання за результатами розгляду заяви позивача та викладає мотиви свого висновку в рішенні, ухваленому за наслідками такого розгляду.

Як йшлося вище, рішенням, оформленим протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17 січня 2025 року № 2/зм, відповідач повернув документи позивача на доопрацювання, не вирішуючи по суті питання права позивача на одноразову грошову допомогу і не відмовляючи позивачу в призначенні такої допомоги.

Апеляційний суд визнав це рішення необґрунтованим, оскільки вимога надати висновок лікувального закладу про перебування (не перебування) ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння не відповідає п. 10, абз. 2 п. 13 Порядку № 975, а відповідач обґрунтувавши рішення сукупністю підстав, не визначив жодну з цих підстав самостійною та достатньою для повернення документів позивача на доопрацювання.

Таким чином, необґрунтованість спірного рішення є безпосередньою підставою для визнання протиправним і скасування цього рішення.

Одночасно, апеляційний суд вважає, що оцінка права позивача на одноразову грошову допомогу, зокрема вибір редакції ст. 16-1 Закону № 2011-XII, яку необхідно застосувати до спірних правовідносин, виходить за межі цього спору.

Сукупність вказаних висновків апеляційного суду є підставою для задоволення позовних вимог шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17 січня 2025 року № 2/зм, в частині повернення ОСОБА_1 документів, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги, на доопрацювання;

- зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги як сину померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, військовослужбовця ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, і неправильно застосував норми матеріального права, при прийнятті рішення, це рішення необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позову у спосіб, що зазначений вище.

Апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Апеляційний суд встановив, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в сумі 968,96 грн і за подання апеляційної скарги в сумі 1453,44 грн, усього 2422,40 грн. Оскільки апеляційний суд ухвалює нове рішення про задоволення позову, ці судові витрати необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі № 380/24780/25 скасувати та ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17 січня 2025 року № 2/зм, в частині повернення ОСОБА_1 документів, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги, на доопрацювання.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як сину померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, військовослужбовця ОСОБА_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддяР. Б. Хобор

суддіН. В. Бруновська

Р. М. Шавель