Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №140/3618/26
Суддя: Гудим Любомир Ярославович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/3618/26 пров. № А/857/43645/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року, головуючий суддя – Мачульський В.В., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 06.02.2026 року №032350034759 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов`язати зарахувати до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ половину періоду навчання з 14.10.1998 року до 04.07.2000 року у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, що становить 10 місяців та 11 днів та повторно розглянути заяву від 30.01.2026 про призначення пенсії відповідно до положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з врахуванням висновків суду.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що до вислуги років, що дає право на відставку відповідачем не було зараховано період його навчання з 14.10.1998 року до 04.07.2000 року у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, що становить 10 місяців та 11 днів. Вважав, що дана відмова пенсійного органу не відповідає вимогам законну, оскільки він має 25 річний стаж за вислугою років, а також стаж роботи на посадах прокурорів, який дає йому право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №032350034759 від 06.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» половину періоду навчання з 14.10.1998 року до 04.07.2000 року у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, та повторно розглянути заяву від 30.01.2026 року про призначення пенсії відповідно до положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру», та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до наданих документів вислуга років позивача складає - 24 роки 02 місяці 05 днів, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 21 рік 11 місяців 16 днів. Отже, позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 30.01.2026 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з питання призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Органи Пенсійного фонду України з 01.04.2021 року застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Територіальний орган фонду, який опрацьовував заяву про призначення пенсії відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
За результатом розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення №032350034759 від 06.02.2026 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж за вислугою років. Зокрема зазначено, що вислуга років становить 24 роки 02 місяці 05 днів. До вислуги років не зараховано період навчання з 14.10.1998 року до 04.07.2000 року у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача у призначенні пенсії за вислугою років, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу безпідставно не зараховано до вислуги років половина періоду навчання з 14.10.1998 року до 04.07.2000 року у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, що становить 10 місяців та 11 днів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно ч. 1 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Згідно ч. 6 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про освіту» № 1060-XII вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Судом встановлено, що у 2000 році ОСОБА_1 закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Крім того, відповідно до Архівної довідки Волинського національного університету імені Лесі Українки №03-25/С1/244 від 23.01.2026 року відповідно до наказу ректора №79-С від 01.08.1995 року ОСОБА_1 з 01.08.1995 року зарахований до складу студентів першого курсу денної форми навчання правничого факультету за спеціальністю «Правознавство», та наказом ректора №117-С від 04.07.2000 року та рішенням Державної екзаменаційної комісії юридичного факультету ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію юриста та видано диплом установленого зразка.
Таким чином, позивач здійснював навчання на юридичному факультеті денної форми навчання за спеціальністю «Правознавство», він має право на зарахування половину строку навчання до спеціального стажу, що надає право прокурорам для призначення пенсії за вислугою років.
Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позивачу безпідставно не зараховано до вислуги років половина періоду навчання з 14.10.1998 року до 04.07.2000 року у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, що становить 10 місяців та 11 днів, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі №140/3618/26 – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддяЛ. Я. Гудим
суддіО. П. Мандзій
Т. В. Онишкевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua