Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №380/19673/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/19673/25 пров. № А/857/43540/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року, головуючий суддя – Чаплик І.Д., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до НОМЕР_1 РВЛК, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок смерті старшого солдата ОСОБА_2 , оформленої витягом з протоколу засідання №3951 від 25.12.2024 року; зобов`язати штатну 16 Регіональну військово-лікарську комісію переглянути встановлений причинний зв`язок травми, яка призвела до смерті старшого солдата ОСОБА_2 , відображений у протоколі засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3951 від 25.12.2024 року, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він є батьком громадянина ОСОБА_2 , який проходив військову службу у Збройних Силах України. ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 21:00 год ОСОБА_2 загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поблизу смт. Магалинівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Згідно з висновком 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 25.12.2024 року №3951 встановлено, що смерть ОСОБА_2 була пов`язана з проходженням військової служби. Позивач не погоджується із вказаним висновком відповідача та вважає, що смерть його сина була пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, однак на запит його представника відповідач відмовився переглянути свій висновок щодо причин смерті ОСОБА_2 . Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позову, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України. Так, з 28.03.2014 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.11.2023 року №341 старшого солдата ОСОБА_2 , старшого оператора відділення радіорозвідки військової частини НОМЕР_3 вважати таким, що вибув у відрядження до складу сил і засобів об`єднаних сил для здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 21 листопада 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 22.11.2023 року №334 старшого солдата ОСОБА_2 , старшого оператора відділення радіорозвідки військової частини НОМЕР_3 вважати таким, що з 22.11.2023 року до окремого розпорядження прибув у оперативне підпорядкування командира військової частини НОМЕР_4 з метою нарощування можливостей радіоелектронної розвідки.

Наказом командувача оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) від 06.12.2023 року №485 старшого солдата ОСОБА_2 , старшого оператора відділення радіорозвідки військової частини НОМЕР_3 вважати таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Об`єднаних Сил у східній частині Слобожанського операційного району, з метою виконання службових (бойових, спеціальних завдань).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

Згідно із довідкою про причину смерті від 01.01.2024 року причиною смерті ОСОБА_2 є розтрощення черепа.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності від 01.01.2024 року №1 призначено спеціальне розслідування по факту загибелі старшого оператора відділення радіорозвідки військової частини НОМЕР_3 старшого солдата ОСОБА_2 . Наказом від 12.01.2024 року №6 подовжено строк проведення спеціального розслідування на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров`я та (або) судово-медичної експертизи (дослідження) та отримання (надходження) їх висновків до військової частини НОМЕР_3 , для подальшого урахування даних висновків експертизи та складання акту за формою НВ-2.

Згідно з актом проведення спеціального розслідування смерті від 27.01.2024 за формою НВ-2 встановлено, що 21 листопада 2023 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21 листопада 2023 року №341 старший оператор відділення радіорозвідки військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_2 вибув у відрядження до складу сил і засобів Об`єднаних сил для здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме до складу маневреної групи, яка виконує бойові (спеціальні) завдання поблизу н.п. Почино-Софіївка Новомосковського району, Дніпропетровської області, в інтересах ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”. 22 листопада 2023 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 22 листопада 2023 року №334 старший оператор відділення радіорозвідки військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_2 прибув до складу військової частини НОМЕР_4 ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” та приступив до виконання визначених завдань. Відповідно до Журналу бойових дій маневреної групи військової частини НОМЕР_3 , інвентарний № 329дск від 20 листопада 2023 року, 31 грудня 2023 року з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин старший солдат ОСОБА_2 виконував бойове (спеціальне) завдання в маневреній групі на пості з цілодобовим режимом роботи. Після зміни, приблизно в 20 годині 30 хвилин, старший солдат ОСОБА_2 разом із головним сержантом ОСОБА_3 , прибули з тимчасової позиції до основного місця розташування маневреної групи. По прибутті в підрозділ, старший солдат ОСОБА_2 запитав дозволу в командира маневреної групи капітана ОСОБА_4 виїхати на автомобілі “AUDI” в магазин за цигарками, про що командир маневреної групи капітан ОСОБА_4 не заперечував та надав дозвіл на виїзд. В 21 годині 15 хвилин 31 грудня 2023 року старший солдат ОСОБА_2 не прибув до основного місця розташування маневреної групи, після чого командир маневреної групи капітан ОСОБА_4 зателефонував йому на мобільний телефон, але на телефоні дзвінки ніхто не відповідав. За вказівкою командира маневреної групи капітана ОСОБА_4 , головний сержант ОСОБА_3 , зателефонував на тимчасову позицію, звідки змінився старший солдат ОСОБА_2 , думаючи, що він повернувся на неї, але старший сержант ОСОБА_5 , який виконував бойове (спеціальне) завдання на пості з 20 години 00 хвилин, повідомив, що старший солдат ОСОБА_2 на тимчасові позиції не з`являвся. Командир маневреної групи капітан ОСОБА_4 прийняв рішення провести пошукові заходи, щодо встановлення місця перебування старшого солдата ОСОБА_2 , до яких, окрім себе, залучив старшого лейтенанта ОСОБА_6 та головного сержанта ОСОБА_3 . Провівши пошукові заходи в н.п. Почино-Софіївка та не знайшовши старшого солдата ОСОБА_2 , командиром маневреної групи капітаном ОСОБА_4 було прийнято рішення продовжити пошуки за межами н.п. Почино-Софіївка та вирушити з н.п. Почино-Софіївка в напрямку н.п. Магдалинівка. Проїхавши приблизно 6 кілометрів по автодорозі Т-04-13 з н.п. Почино- Софіївка в напрямку н.п. Магдалинівка, помітили, на перехресті автодоріг Т-04-10 та Т-04-13 стояв службовий автомобіль патрульної поліції, а в захисній лісосмузі знаходився розбитий, внаслідок зіткнення з деревом, автомобіль “AUDI”, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , в якому перебував старший солдат ОСОБА_2 без ознак життя. По прибуттю працівників швидкої медичної допомоги, державної служби надзвичайних ситуацій та слідчо-оперативної групи, приблизно в 21 годині 30 хвилин 31 грудня 2023 року було встановлено смерть старшого солдата ОСОБА_2 в автомобілі на місці дорожньо-транспортної пригоди. Після проведення відповідних слідчо-оперативних заходів, капітан ОСОБА_4 , старший лейтенант ОСОБА_6 та головний сержант ОСОБА_3 надавали допомогу по транспортуванню розбитого автомобіля “AUDI” до відділення поліції №4 смт. Магдалинівка Новомосковського районного відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області та доставки тіла загиблого старшого солдата ОСОБА_2 в Новомосковське районне відділення комунального закладу “Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи” Дніпропетровської обласної ради” в м. Новомосковськ. Приблизно в 23 годині 30 хвилин 31 грудня 2023 року, командир маневреної групи капітан ОСОБА_4 доповів командиру військової частини НОМЕР_3 майору ОСОБА_7 про загибель (смерть) старшого солдата ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть № 3-Н від 01 січня 2024 року, виданого Новомосковським районним відділення комунального закладу “Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи” Дніпропетровської обласної ради”, смерть старшого солдата ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , в легковому автомобілі, в результаті “Розтрощення черепа” внаслідок зіткнення з фіксованим або стаціонарним об`єктом (деревом). Відповідно до повідомлення завідуючого Новомосковським районним відділення комунального закладу “Дніпропетровське обласне бюро судово- медичної експертизи” Дніпропетровської обласної ради” від 23 січня 2024 року № 09 (вхідний № 78 від 26 січня 2024 року), при судово- токсикологічному дослідженні крові із трупа громадянина ОСОБА_2 , метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені. При судово-токсикологічному дослідженні печінки, жовчного міхура із трупа громадянина ОСОБА_2 , похідні барбітурової кислоти, 1,4-бенздіазепіну, фенотіазіну, піразолону, саліцилової кислоти, 5 димедрол, амітриптилін, дротаверин, клозапін, морфін, кодеїн, папаверин, трамадол, метадон, амфетамін, метамфетамін, ефедрин не виявлені. Смерть старшого солдата ОСОБА_2 настала під час відрядження для виконання бойових (спеціальних) завдань в складі маневреної групи, під час виконання обов`язків військової служби.

Причини нещасного випадку (аварії): відсутність попереджувальних дорожніх знаків на автодорозі Т-04-13 при наближенні до Т-подібного перехрестя автодоріг Т-04-10 та Т-04-13 та дорожніх знаків, що вказують напрямок руху на Т-подібному перехресті; неосвітлювальне Т-подібне перехрестя автодоріг Т-04-10 та Т-04-13 в темну пору доби; помилкові дії внаслідок втоми після виконання бойового (спеціального) завдання старшим солдатом ОСОБА_2 щодо вимог Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами), а саме: підпункту б) пункту 2.3. “Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі”; пункту 12.2. “У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги”.

Комісія постановила, що відповідно до пункту 2 частини 4 статті 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, смерть (загибель) старшого солдата ОСОБА_2 вважається такою, що була пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, настала під час відрядження для виконання бойових (спеціальних) завдань в складі маневреної групи в інтересах ОУВ “Харків” і тому нещасний випадок пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби. Даний нещасний випадок смерті (загибелі) підлягає обліку із складанням акту за формою НВ-3. Спеціальним розслідуванням не встановлено причин, умов, осіб, що сприяли даному нещасному випадку та складу дисциплінарного правопорушення в діях старшого солдата ОСОБА_2 .

Згідно з актом спеціального розслідування від 28.01.2024 року за формою НВ-3, зокрема, пунктом 10 вказаного акту вбачається, що старший оператор відділення радіорозвідки військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_2 , внаслідок втоми після виконання бойового (спеціального) завдання порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами), а саме: підпункт б) пункту 2.3.“Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі", пункт 12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги».

Згідно з постановою слідчого слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30 січня 2024 року про закриття кримінального провадження встановлено, що 31.12.2023 року о 23:00, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( військовослужбовець ВЧ НОМЕР_3 , на посаді старший солдат), керуючи автомобілем "Ауді" А6 р/н НОМЕР_6 , рухався по а/д Т-04-10 «Дніпро-Магдалинівка-Котовка», зі сторони с. Почино-Софіївка в напрямку смт. Магдалинівка, де на перехресті а/д Т-04-10 з Т-04-13, під час руху не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого здійснив рух прямо де в подальшому допустив виїзд за межі проїзної частини дороги до кювету, де здійснив наїзд на перешкоду (дерево). В результаті ДТП від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , помер на місці ДТП. Згідно висновку судової автотехнічної експертизи від 26.01.2024 № СЕ-19/104-24/3553-IT: в даній дорожній обстановці водій автомобіля Ауді" А 6 р/н НОМЕР_6 ОСОБА_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.1 та 12.2 ПДР України. У разі якщо швидкість руху автомобіля Ауді А 6 не перевищувала розраховану безпечну швидкість за умовами видимості дороги, то технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля Ауді А 6, ОСОБА_2 , визначалась вимогами п. 12.1. ПДР України, і в нього не було перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. У разі якщо швидкість руху автомобіля Ауді А 6 перевищувала розраховану безпечну швидкість за умовами видимості дороги, то технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля Ауді А 6, ОСОБА_2 , визначалась вимогами п. 12.1. та 12.2. ПДР України, і в нього не було перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. У разі якщо швидкість руху автомобіля Ауді А 6 не перевищувала розраховану безпечну швидкість за умовами видимості дороги, то дії водія автомобіля Ауді А 6, ОСОБА_2 , не відповідали вимогам п. 12.1. ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. У разі якщо швидкість руху автомобіля Ауді А 6 перевищувала розраховану безпечну швидкість за умовами видимості дороги, то дії водія автомобіля Ауді А 6, ОСОБА_2 , не відповідали вимогам п. 12.1. та 12.2. ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

16 Регіональною військово-лікарською комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 25.12.2024 року №3951, яким встановлено, що травма (31.12.2023 року) старшого солдата ОСОБА_2 , 1993 року народження, «Розтрощення черепа. Водій, що знаходився в легковому автомобілі, потерпів внаслідок зіткнення з фіксованим або стаціонарним об`єктом», підтверджена постановою про закриття кримінального провадження від 30.01.2024 року ЛВП №1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, повідомленням завідувача Новомосковського районного відділення Дніпропетровського обласного бюро СМЕ командиру в/ч НОМЕР_3 від 23.01.2024 року №09, матеріалами службового розслідування (наказ командира в/ч НОМЕР_3 від 01.01.2024 року №1 “Про призначення службового розслідування"), витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 05.01.2024 року №7, яка на підставі лікарського свідоцтва про смерть №3-Н від 01.01.2024 року Новомосковського районного відділення Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 05.01.2024 року виданого виконавчим комітетом Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області, послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , - травма, одержана в результаті нещасного випадку (01.1 — дорожньо- транспортна пригода на дорогах (шляхах) загального користування, порушення пунктів 12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року), яка призвела до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Не погоджуючись із зазначеним висновком військово-лікарської комісії та вважаючи, що остання повинна була дійти висновку про пов`язаність причин смерті його сина із виконанням обов`язків військової служби, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що докази свідчать про вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди в тій мірі, яка надає можливість зробити висновок про обґрунтованість висновку військово-лікарської комісії про те, що його смерть була пов`язана саме із проходженням, а не із виконанням обов`язків військової служби, з огляду на вчинення ним правопорушення, яке стало причиною смерті військовослужбовця, оскільки визначальним фактором за змістом спірних правовідносин є фактичні обставини його загибелі, а не сам факт притягнення його до відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення

про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402).

Відповідно до п. 1.1 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно пункту 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до п. 1.3 Положення № 402 сновними завданнями військово-лікарської експертизи є, крім іншого, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

ЦВЛК має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

На ВЛК регіону покладаються, у тому числі: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК); Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Відповідно до п. 21.2 Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Згідно з п. 21.5 Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

У такому самому формулюванні приймаються постанови щодо поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних за обставин, передбачених пунктом 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за № 1667/37289 (далі - Інструкція 332).

Вид події що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії вказується у постанові ВЛК згідно з додатком 3 до Інструкції 332.

Відповідно до п. 21.25 Положення № 402 для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів):

довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

Якщо в місячний строк із дня надходження документів від заявника вирішити порушені у зверненні питання неможливо, начальник штатної ВЛК або його заступник встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

За результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, штатною ВЛК надсилається (видається) заявнику протокол засідання штатної військово-лікарської комісії у кількості не менше ніж три примірники.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема з акта службового розслідування за формою НВ-2 слідує, що перед своєю загибеллю ОСОБА_2 прибув із зміни до місця постійного розташування маневреної групи, де запитав дозволу у командира маневреної групи поїхати у магазин за цигарками, на що останній дав дозвіл. Суд вважає, що вказана обставина, в умовах якої настала смерть сина позивача, не може вважатися такою, яка настала під час фактичного виконання обов`язків військової служби, оскільки така не підпадає під жоден із випадків, визначених частиною четвертою статті 24 Закону №2232-ХІІ.

Також, із акта спеціального розслідування від 27.01.2024 року за формою НВ-2, причинами нещасного випадку, який стався із ОСОБА_2 , були зокрема, помилкові дії внаслідок втоми після виконання бойового (спеціального) завдання старшим солдатом щодо вимог Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами). Аналогічні за змістом висновки містяться і у акті від 28.01.2024 року за формою НВ-3, у якому чітко зазначено, що саме ОСОБА_2 допустив порушення законодавства та нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, а саме: порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами), а саме: підпункт б) пункту 2.3. “Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; пункт 12.2. “У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги”. Також у постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 30.01.2024 зазначено, що 31.12.2023 року о 23:00, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (військовослужбовець ВЧ НОМЕР_3 , на посаді старший солдат), керуючи автомобілем "Ауді" А 6 р/н НОМЕР_6 , рухався по а/д Т-04-10 «Дніпро-Магдалинівка-Котовка», зі сторони с. Почино-Софіївка в напрямку смт. Магдалинівка, де на перехресті а/д Т-04-10 з Т-04-13, під час руху не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого здійснив рух прямо де в подальшому допустив виїзд за межі проїзної частини дороги до кювету, де здійснив наїзд на перешкоду (дерево).

Таким чином, вказані докази свідчать про вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди, а його смерть не була пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, з огляду на вчинення ним правопорушення, яке стало причиною смерті військовослужбовця, оскільки визначальним фактором за змістом спірних правовідносин є фактичні обставини його загибелі, а не сам факт притягнення його до відповідальності.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі №380/19673/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддяЛ. Я. Гудим

суддіО. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич