Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №140/14632/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/14632/25 пров. № А/857/43675/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Волинської митниці на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року, головуючий суддя – Волдінер Ф.А., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОССХІМ КИЇВ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.11.2025 року №UA205050/2025/000282/1.

12.06.2026 до суду надійшла заява ТзОВ «КРОССХІМ КИЇВ» про ухвалення додаткового рішення в даній адміністративній справі, яким просило стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн.

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КРОССХІМ КИЇВ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням перекладача задоволено частково; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОССХІМ КИЇВ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОССХІМ КИЇВ» витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні поданої заяви відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу завищеним та неспівмірним критеріям, встановленим ч.5 ст. 134 МК України. Також, заявлений розмір витрат на залучення перекладача у сумі 5500,00 грн. є неспівмірним із обсягом відповідної роботи (послуг), зважаючи на кількість текстової інформації у документах, які підлягали перекладу, до загального обсягу документа.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як передбачено ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З матеріалів справи слідує, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 07.03.2023 року №1, укладений між ТзОВ «КРОССХІМ КИЇВ» (далі – Клієнт) та адвокатом Хом`яком В.П. (далі – Адвокат); додаткова угода від 01.01.2026 року; акт наданих послуг №13 від 12.06.2026 року.

Договором про надання правової допомоги № 1 від 07.03.2023 року визначено вартість правничої допомоги та порядок оплати (розділ 4).

Пунктом 4.1 даного договору передбачено, що вартість правничої допомоги становить 4000 за кожну годину роботи адвоката.

В порядку пункту 4.7. Договору надання правової допомоги № 1 від 07.03.2023 року в акті сторони погодили інший строк оплати послуг, а саме - 10 днів з моменту набрання

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є не співмірними із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, та підлягає зменшенню.

Крім цього, відповідно до частин п`ятої-шостої статті 137 КАС, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Згідно з частиною першою статті 138 КАС, розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На виконання вимог частини п`ятої статті 137 КАС позивач до суду надав документи, які підтверджують розмір витрат на залучення перекладача: рахунок на оплату за переклад № 44 від 08.12.2025 року; Акт надання послуг перекладу № 40 від 12.12.2025 року; Платіжну інструкцію № 6603 від 12.12.2025 року про оплату послуг перекладу.

Спірним питанням у справі не є мова документів, які подавались позивачем митному органу під час митного оформлення. Переклад документів замовлений позивачем вже під час розгляду справи в суді першої інстанції та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені заявником витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

У цій справі переклад документів на українську мову здійснювався позивачем після звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином, стягнення з відповідача судових витрат на переклад слід задовольнити, оскільки перед позивачем ставилася вимога про необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні всі підстави для стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн та витрат, пов`язаних із залученням перекладача в розмірі 5 500 грн, а доводи апеляційної скарги щодо протиправності оскарженого додаткового рішення є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування додаткового рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року у справі №140/14632/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддяЛ. Я. Гудим

суддіО. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич