Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №380/14901/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/14901/25 пров. № А/857/46251/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року, головуючий суддя – Карп`як О.О., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Одеській області, ГУПФУ у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 09.04.2025 року про відмову у нарахуванні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п. 7.1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язати вчинити дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що позивач 01.04.2025 року звернувся із заявою про перерахунок пенсії, зокрема про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як працівнику, який працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" "ж" статті 55 Закону України від 05.11.1991 року №1788- ХІІ "Про пенсійне забезпечення», надавши довідки та копії наказів. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було винесено рішення №133850018116 від 09.04.2025 року про відмову в перерахунку пенсії та повідомлено, що в страховий стаж, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах передбачених Переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 909 від 04.11.1993 року (зі змінами). Вказаним Переліком передбачені музичні школи як загальноосвітні навчальні заклади і як позашкільні навчальні заклади. Відповідно до п.3 примітки до Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах враховується лише до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до чинного раніше законодавства. Стаж роботи заявника, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій склав 33 роки 6 місяців 04 днів. Не зараховано до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги період роботи з 28.08.1986 року по 01.02.1995 року згідно довідки Г-122/06-07 оскільки не вказано про перехід з організатора позашкільного вихователя роботи на посаду заступника директора з національного виховання. Також зазначають що у наданій довідці № 55/02-20-2025 від 07.01.2025 року не міститься підстава видачі довідки. Враховуючи зазначене. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії - виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7.1 розд. ХV Закону на підставі заяви від 01.04.2025 року - відмовлено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 133850018116 від 09.04.2025 року про відмову у перерахунку; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального страхового стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 28.08.1986 року по 01.02.1995 року згідно довідки Г-122/06-07; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2025 року №2578, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Одеській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що не зараховано позивачу до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги період роботи з 28.08.1986 року по 01.02.1995 року згідно довідки Г-122/06-07, оскільки не вказано про перехід з організатора позашкільного вихователя роботи на посаду заступника директора з національного виховання. Також, у наданій довідці №55/02-20-2025 від 07.01.2025 року не міститься підстава видачі довідки. Отже, неможливо встановити пільговий стаж для призначення одноразової грошової допомоги.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач 01.04.2025 року звернувся із заявою про перерахунок пенсії, зокрема про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. як працівнику, який працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" "ж" статті 55 Закону України від 05.11.1991 року №1788- ХІІ "Про пенсійне забезпечення», надавши довідки та копії наказів.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було винесено рішення № 133850018116 від 09.04.2025 року про відмову в перерахунку пенсії та повідомлено, що в страховий стаж, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах передбачених Переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 909 від 04.11.1993 року (зі змінами). Вказаним Переліком передбачені музичні школи як загальноосвітні навчальні заклади і як позашкільні навчальні заклади. Відповідно до п.3 примітки до Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах враховується лише до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до чинного раніше законодавства. Стаж роботи заявника, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій склав 33 роки 6 місяців 04 днів. Не зараховано до стажу, що дає право на виплату грошової допомоги період роботи з 28.08.1986 року по 01.02.1995 року згідно довідки Г-122/06-07 оскільки не вказано про перехід з організатора позашкільного вихователя роботи на посаду заступника директора з національного виховання. Також зазначають що у наданій довідці № 55/02-20-2025 від 07.01.2025 року не міститься підстава видачі довідки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав відповідачу належні докази про перехід з організатора позашкільного вихователя роботи на посаду заступника директора з національного виховання, а тому суд відхиляє вказані твердження відповідача як підставу для відмови позивачу у виплаті допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 року затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, яким визначаються умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-ІV станом на день її призначення.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Пункт 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 № 433 визначає, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Абзацом третім частини четвертої статті 21 Закону № 1841 передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада викладача всіх спеціальностей віднесена до педагогічних посад.

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 756/9879/16-а зазначив, що під час встановлення права на зарахування періоду роботи до спеціального страхового стажу, необхідно враховувати та аналізувати положення Закону України «Про освіту», Закону України «Про позашкільну освіту», Переліків № 963 та № 433, які також регулюють правовідносини, що виникають під час розгляду територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років.

Тобто під час встановлення права позивача на зарахування періоду його роботи до спеціального страхового стажу, який дає право, зокрема на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, необхідним є системний аналіз законодавства з метою встановлення, чи відноситься його посада до педагогічних посад.

Як слідує з матеріалів справи, 28.08.1986 року позивач призначений на посаду організатора позакласної та позашкільної виховної роботи Вороблевицької середньої школи з 28.08.1986 року (наказ № 517 від 28.08.1986 року);

01.02.1995 року позивач переведений з посади заступника директора з національного виховання Вороблевицької середньої школи на посаду керівника гуртків районного Будинку учнівської творчості.

Відповідно до архівної довідки № Г-461/06-07 від 09.12.2024 року у наказах з кадрових питань (особового складу) Дрогобицького районного відділу народної освіти (Відділ освіти Дрогобицької райдержадміністрації) значиться ОСОБА_1 працював організатором позакласної та позашкільної виховної роботи Вороблевицької ВШ, керівником гуртків Будинку учнівської творчості з 28 серпня 1986 року (Наказ № 517 від 28 серпня 1986 року) до 01 вересня 1999 року (Наказ № 260 від 27 серпня 1999 року), звільнений у зв`язку з переводом на іншу роботу.

Згідно архівної довідки № Г-490/06-06 від 02.01.2025 року у наказах з кадрових питань (особового складу) Дрогобицького районного відділу народної освіти (Відділу освіти Дрогобицької райдержадміністрації) за період з серпня 1986 року по вересень 1999 року значиться, що ОСОБА_1 надано короткочасну відпустку за власний рахунок з 09 травня по 12 травня 1989 року (Наказ № 242 від 16 травня 1989 року).

Також в довідці № 5502-20-2025 від 07.01.2025 року міститься інформація про те, що позивач був переведений з посади організатора позакласної та позашкільної виховної роботи Вороблевицької середньої школи на посаду заступника директора з національного виховання цієї ж школи, згідно наказу № 668 від 01.10.1990 року по Дрогобицькому районному відділу народної освіти.

Відповідно до архівної довідки № Г-122/06-07 від 17.03.2025 у наказах з кадрових питань (особового складу) Дрогобицького районного відділу народної освіти (Відділ освіти Дрогобицької райдержадміністрації) ОСОБА_1 вказано: - призначеним організатором позакласної та позашкільної виховної роботи Вороблевицької СШ з 28 серпня 1986 року (Наказ № 517 від 28 серпня 1986 року); - переведеним з посади заступника директора з національного виховання Вороблевицької СШ на посаду керівника гуртків районного Будинку учнівської творчості з 01 лютого 1995 року ( Наказ № 9 від 20 січня 1995 року).

Аналізуючи наведене, позивач надав відповідачу належні докази про перехід з організатора позашкільного вихователя роботи на посаду заступника директора з національного виховання, а тому суд відхиляє вказані твердження відповідача як підставу для відмови позивачу у виплаті допомоги.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж більше 35 років, займані ним посади відноситься до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримував будь-яку пенсію, тому він має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 та Порядком № 1191, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі №380/14901/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддяЛ. Я. Гудим

суддіО. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич