Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №379/1551/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1551/26

Провадження № 2/379/1120/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

17.08.2026 через підсистему «Електронний суд», позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 766,87 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог АТ «Універсал Банк» зазначають, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Мonobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

28.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28.07.2024, отримав платіжну карту НОМЕР_1 та, в подальшому, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вищезазначених документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), таким чином, згідно розрахунку заборгованості позивача, загальний розмір заборгованості становить 35 766,87 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Невгада О.В.

21.08.2026 судом з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом ) сторін. Судове засідання призначено на 21.09.2026.

21.09.2026 суд отримав заяву відповідача ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи квитанцій про сплату позивачу 28000,00 грн.: № 022Q-C98M-P9HB-YTB4 від 13.09.2026 на суму 5 000,00 грн., № 022Q-C98M-P9PR-B0Q4 від 13.09.2026 на суму 18 000,00 грн. та №022Q-С98К-TGRZ-IKUU від 20.09.2026 на суму 5 000,00 грн. на підтвердження факту сплати заборгованості за тілом кредиту та відсоткам, а також просив відкласти судове засідання для надсилання позивачу копій квитанцій.

Протокольною ухвалою суду від 21.09.2026, у зв`язку з надходженням заяви відповідача, відкладено розгляд справи до 20.10.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань суду не надсилав, правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався.

Оскільки сторони по справі в судове засідання не з`явились, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Мonobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

28.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28.07.2024, отримав розрахункову карту № НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Окрім того, підписуючи цю анкету-заяву цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank, відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 201e3729dc22d2625501f516c4f333b150a071f4aec109 1008d57e0f90cba927c, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Разом з тим, відповідно до п. 3 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 03.09.2020, підписанням договору відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

На підтвердження погодження умов договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» до матеріалів позовної заяви надано копію анкети-заяви від 28.07.2024, запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, тарифи, умови і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank.

За користування карткою «Monobank» відповідачу встановлено: пільговий період за карткою до 62 днів; пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; базова відсоткова ставка 3,1% в місяць нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості (37,2% річних); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (у випадку наявності простроченої заборгованості).

Також, за користування карткою «Monobank» відповідачу встановлено санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення): від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн.; від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн.; від 91 до 120* (210) днів - штраф, що розраховується за формулою: 100 грн. + 6,2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця, при цьому діє ставка 0,00001% річних. Відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних.

Факт руху грошових коштів по кредиту відповідача позивач підтвердив випискою по картці за період з 28.07.2024 по 14.07.2026.

Інформація про рух коштів по рахунку, підтверджує, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, позивачем був встановлений кредитний ліміт, з моменту встановлення ліміту відповідач активно користувалась кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість за кредитом, що свідчить про погодження із умовами укладеного договору. Суд зауважує, що ця інформація є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

Відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості станом на 14.07.2026 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.07.2024 становить 35 766,87 грн., з яких 22 881,09 грн. загальна заборгованість за наданим кредитом; 4802,36 грн. заборгованість за відсотками, 300,00 грн. заборгованість за пенею; 7 783,42 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Відповідач під час розгляду справи судом в рахунок погашення боргу за тілом кредиту та відсоткам сплатив позивачу 28000,00 грн. шляхом поповнення картки НОМЕР_1 , на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії квитанцій № 022Q-C98M-P9HB-YTB4 від 13.09.2026 на суму 5 000,00 грн., № 022Q-C98M-P9PR-B0Q4 від 13.09.2026 на суму 18 000,00 грн. та № 022Q-С98К-TGRZ-IKUU від 20.09.2026 на суму 5 000,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 2.1. п. 2 Розділу І умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank (далі умови), банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи Маster Сагd/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Надання та обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умов.

Відповідно до п. 5.1 умов, ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього.

Відповідно до п. 5.5 умов, форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.

Відповідно до п. 5.9 умов, на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.

Відповідно до п. 5.11 умов, клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.

Також п. п. 5.15-5.19 п. 5 розділу II умов, визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання Клієнтом за договором.

Відповідно до п. 5.15 умов, у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.

Відповідно до п. 5.16 умов, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Відповідно до п. 5.17 умов, у випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку направляє Клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені.

Відповідно до п. 5.18 умов, при цьому у разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу).

Відповідно до п. 5.19 умов, у випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Так, надані позивачем докази, які досліджені судом, підтверджують факт укладення договору та порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в станом на дату подачі позову в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» повернуті не були, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 року.

Позивачем суду надана виписка по рахунку відповідача , якою підтверджується видача та часткове повернення коштів за укладеним договором.

Відповідач факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечував. Достовірність відомостей, зазначених у виписці по рахунку, відповідачем не спростована. Як вбачається з заяви відповідача від 21.09.2026 він визнає заборгованість за тілом кредиту та відсотками, оскільки в добровільному порядку вніс на картковий рахунок кошти в сумі 28000,00 грн., тобто в сумі, достатній для погашення заборгованості за тілом кредиту та відсоткам, яка відповідно до розрахунку позивача складає 27683,45 грн. (22881,09 + 4802,36).

Одночасно, дослідивши розрахунок заборгованості позивача, суд вважає, що заявлені до стягнення суми заборгованості у розмірі 300,00 грн. заборгованість за пенею та 7 783,42 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання не підлягають стягненню з відповідача, зважаючи на наступне.

Відповідно до умов договору від 28.07.2024 заборгованість за пенею та заборгованість за порушення грошового зобов`язання є видами санкцій за порушення умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23.

Тлумачення змісту як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають з кредитного договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості нарахованої по 625 ст. ЦК України у розмірі 300,00 грн. заборгованість за пенею та 7 783,42 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання задоволенню не підлягають.

Одночасно, розрахунок заборгованості позивача не містить відомостей про внесення платежів відповідачем на загальну суму 28 000,00 грн., згідно з наданими ним копіями платіжних документів (квитанцій), оскільки такі суми платежів були внесені після подачі позову, відтак, вони не враховані позивачем у рахунок сплати по кредиту та процентів.

Вказане дає підстави для висновку, що докази у сукупності, а саме квитанції про сплату кредиту і наданий позивачем розрахунок заборгованості вказують на те, що суми, які зараховував відповідач на погашення кредиту в розмірі 28000,00 грн., перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотках, обрахованих позивачем та відображених у наданому ним розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, перевіривши розрахунок заборгованості позивача, за яким заборгованості за тілом кредиту становить 22 881,09 грн., а за відсотками 4802,36 грн., а разом 27683,45 грн., та беручи до уваги те, що відповідач надав суду належні та допустимих докази, які свідчать про виконання ним договірних зобов`язань, а саме погашення кредитної заборгованості у розмірі 28 000,00 грн., що згідно з вказаним розрахунком повністю покриває нараховані кредитором суми заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками, вважає, що заборгованість за тілом кредиту та відсотками відповідачем сплачена в повному обсязі.

Отже, позов до задоволення не підлягає у зв`язку із виконанням відповідачем зобов`язання на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4 частини 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідач сплатив заборгованість за тілом кредиту та відсоткам після звернення позивача до суду з цим позовом, сплати ним судового збору та після відкриття провадження у цій справі. Позовні вимоги на суму 8083,42 грн.(300,00 грн. заборгованість за пенею + 7 783,42 грн. заборгованості за порушення грошового зобов`язання) не підлягають задоволенню через їх безпідставність, тому судовий збір в частині, пропорційній вказаній сумі, що складає 601,71 грн. стягненню з відповідача не підлягають. Решта судового збору, сплаченого позивачем у сумі 2060,69 грн. підлягають стягненню в відповідача на підставі п. 4 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, оскільки на думку суду позивач поніс судові витрати саме через позицію відповідача, який станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом не вживав заходів для сплати заборгованості, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з цим позовом та сплатити судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» сплачений судовий збір в сумі 2060,69 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О.В. Невгад