Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №754/21490/25 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 754/21490/25

Провадження № 2/379/1085/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 жовтня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

24.12.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 400,00 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 3488934 про надання споживчого кредиту. За умовами, встановленими договором, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язувалось надати відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. На підставі погоджених умов, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання виконало, надавши кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Всупереч умовам договору, відповідач своїх зобов`язань не виконала - не вносила платежі на повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість.

26.08.2021, між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 26082021, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна», за плату відступило, а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право грошової вимоги до відповідача за договором № 3488934 від 12.01.2021.

23.05.2024, між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3488934 від 12.01.2021. В подальшому, з метою усунення технічної помилки (описки) у договорі, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 20.12.2024 до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Факторинг Партнерс» на суму 16 400,00 грн.

24.12.2025 справа надійшла до Деснянського районного суду міста Києва.

16.01.2026 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, справу передано для розгляду за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України.

07.07.2026 справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

15.07.2026 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на виконання вимог ст. 31 ЦПК України справу передано за підсудністю Таращанського районного суду Київської області.

11.08.2026 справа надійшла до Таращанського районного суду Київської області та того ж дня, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Невгада О.В.

13.08.2026 судом з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 14.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

24.08.2026 в межах встановленого строку позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 28.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 21.09.2026.

Протокольною ухвалою суду від 21.09.2026 судове засідання відкладено до 20.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань не надсилала, правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явилась, будучи належно повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, водночас, позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені законом підстави для проведення заочного розгляду даної справи.

Зі змісту положень ст. 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 12.01.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , було укладено договір № 3488934 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційна системі кредитодавця, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus".

Після прийняття ТОВ «Авентус Україна» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу, останній в особистому кабінеті було направлено пропозицію укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання, та після прийняття його умов підписала одноразовим ідентифікатором - С910350.

Відповідно до п. 1.2 договору кредитор надав споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 5 000,00 грн. Тип кредиту – кредит.

Згідно з п.1.4 договору, строк кредиту 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – графік платежів) , що є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до додаток № 1 до договору,11.02.2021 встановлено датою повернення кредиту.

Пунктом 4.3.1 договору сторони погодили, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше, ніж на 90 календарних днів.

Пунктом 1.5 договору, встановлено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору або у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація з ініціативи споживача.

Згідно з 1.5.1 договору знижена процентна ставка 1,425 % в день застосовується якщо споживач у межах строку вказаного в п.1.4 цього договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на повний строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку.

Пунктом 1.6 договору визначено, що мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п. 1.7-1.7.2 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 693,50% річних; за зниженою процентною ставкою 520,13% річних.

Відповідно до п. 1.8-1.8.2 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 7 850,00 грн.; за зниженою процентною ставкою 7 137,50 грн.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Також 12.01.2021, відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С910350, паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування передбачені договором та інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та з яким у позивача укладено договір про організацію переказу грошових коштів, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 18639-1327-152821046 відповідно до якої 12.01.2021 здійснено переказ коштів у сумі 5 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу - кредитні кошти від ТОВ «Авентус Україна» видача кредиту № 3488934 ОСОБА_1 .

Відповідач, користуючись кредитними коштами, свої зобов`язання своєчасно та у повному обсязі не виконала – не вносила платежів на повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом.

Відтак, відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) ТОВ «Авентус Україна» у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на 12.01.2021 становила 16 400,00 грн., з яких 5 000,00 грн. основний борг та 11 400,00 грн. проценти.

26.08.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 26082021, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна», за плату відступило, а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право грошової вимоги до відповідача за договором № 3488934 від 12.01.2021.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі: 5 000,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу; 11 400,00 грн. сума заборгованості за відсотками, що разом становило всього 16 400,00 грн.

23.05.2024, між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3488934 від 12.01.2021. В подальшому, з метою усунення технічної помилки (описки) у договорі, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 20.12.2024, до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024.

Відповідно до реєстру заборгованостей № 1 до договору № 23/05/24 від 23.05.2024, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» передало, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3488934 від 12.01.2021 у розмірі 16 400,00 грн., з яких 5 000,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу та 11 400,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За положеннями ст. 12 згаданого закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Отже, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 611 ЦК Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Згідно зі ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Із змісту ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 514, ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про умови договору відповідач була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати відсотків за користування кредитним коштами. Кредитний договір укладений на визначений термін, за якими відповідач повинна сплатити відсотки, що є платою за користування кредитом, такий останньою не оспорювався, в судовому порядку окремі його положення недійсними не визнавалися.

Отже, всупереч умовам укладеного кредитного договору, відповідач протягом тривалого часу належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, а саме — не здійснює своєчасного та повного внесення платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості, сплати процентів та інших передбачених договором платежів. Така бездіяльність відповідача є істотним порушенням умов договору та призвели до виникнення простроченої заборгованості.

Беручи до уваги те, що позивачем доведено право вимоги до відповідача, а відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості позивача, як і не надала доказів належного виконання нею умов кредитного договору, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення із ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором № 3488934 від 12.01.2021 у розмірі 16 400,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 9 000,00 грн., які підтверджуються: копією договору про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024; копією заявки № 946 від 01.10.2025 на надання юридичної допомоги; копією витягу з акту № 21 від 31.10.2025 про надання юридичної допомоги; копією прас-листа АО «Ліга Ассістанс».

Таким чином, у справі що розглядається, позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При ухваленні рішення суд, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд уважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача є завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Водночас суд ураховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому розгляді.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення понесених позивачем витрат за надання правової допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за кредитним договором № 3488934 від 12.01.2021 у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ: 42640371) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., що разом становить 5 422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ: 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1

Головуючий суддя О.В. Невгад