Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №367/1408/23
Суддя: Карабаза Н. Ф.
Справа № 367/1408/23
Провадження №2/367/2536/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
21 вересня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Зайцевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві користування та розпорядженням своїм майном шляхом витребування із незаконного володіння земельної ділянки,
в с т а н о в и в :
До Ірпінського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві користування та розпорядженням своїм майном шляхом витребування із незаконного володіння земельної ділянки. Позов подано представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Севастьяновою О.В. В позові зазначено, що 04 вересня 1985 року ОСОБА_4 відповідно до договору дарування передала в дар ОСОБА_5 15/100 частин житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 2444. 11 квітня 2002 р. відповідно до договору довічного утримання ОСОБА_4 передала у власність громадянці ОСОБА_6 належних їй на праві особистої власності 85/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 797. 24 липня 2008 р. рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 826-32-У надано дозвіл ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документації, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1866 га, з них 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,0366 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 15/100 часток житлового будинку, які належали їй успадкували: чоловік - ОСОБА_7 та дочка - ОСОБА_8 , по 1/2 кожний. 10 липня 2015 р. ОСОБА_6 відповідно до договору дарування передала в дар ОСОБА_9 належне їй нерухоме майно, яким є 85/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 1246. 06.09.2017 р. ОСОБА_9 відповідно до договору дарування передала в дар ОСОБА_1 належне їй нерухоме майно, яким є 85/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 4859. 17 травня 2019 р. рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 53/2 присвоєно адресний номер житловому будинку в АДРЕСА_1 . Присвоєно частині житлового будинку загальною площею 104,2 кв.м. житловою площею 66,2 кв.м. адресний номер: АДРЕСА_2 ), власники - гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_7 . За адресою: АДРЕСА_1 залишено частину житлового будинку загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 18,5 кв.м., власник - гр. ОСОБА_1 . Відповідно до договору про виділ частки житлового будинку в натурі співвласникам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 належить 85/100 частини житлового будинку, на підставі договору дарування від 06.09.2017 р. за реєстровим № 4859. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належить по 15/200 часток кожному на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.10.2017 р. за реєстровим № 1096. Після виділу частки житлового будинку в натурі ОСОБА_1 виділилася в натурі частка із житлового будинку, після чого спільна часткова власність на житловий будинок для нього припинилася, а частки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у праві спільної часткової власності на житловий будинок перерозподілилися. В особисту приватну власність ОСОБА_1 набув житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . В спільну часткову власність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (по 1/2 кожному) набули житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Відповідно до договору житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1901 га, яка находиться у комунальній власності. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті власників майна залишились спадкоємці, діти ОСОБА_8 : ОСОБА_10 2008 р.н., ОСОБА_11 2018 р.н., ОСОБА_12 2021 р.н., та чоловік померлої ОСОБА_8 - ОСОБА_3 . 29.10. 2022 року невідомі особи проникли на земельну ділянку, яка закріплена за вищевказаними будинковолодіннями. Власниками будинку була викликана поліція та було встановлено, що земельна ділянка на якій розташовані будинковолодіння за номерами 4 та АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (кадастровий номер 3210945900:01:006:0139, площею 0,184га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства). Номер кримінального провадження: 12022116040000916. Рішенням Гостомельської селищної ради від 01 листопада 2021 року № 1529-16-VІІІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 20.01.2022 р. ділянку передано під забудову ТОВ «ДОБРОГРАД ГОСТОМЕЛЬ». 24 січня 2023 Ірпінським міським судом Київської області вжито заходів забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:006:0139 за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 . Вважає, що Гостомельська селищна рада незаконно вилучила з користування та незаконно передала у власність земельну ділянку, яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 та спадкоємців після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 : ОСОБА_10 2008 р.н., ОСОБА_11 2018 р.н., ОСОБА_13 2021 р. н., та ОСОБА_3 . Під час приватизації земельної ділянки межі землі в натурі не визначались. Дозволу на вилучення з користування земельної ділянки не надавались. Працівники земельно-кадастрового бюро при виготовленні кадастрового плану земельної ділянки переданій у власність відповідачу визначили межі умовно, внаслідок чого межі земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_2 частково співпадають з межами земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні та закріплена за будинковолодіннями за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . Просить суд витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з незаконного володіння земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:006:0139 за адресою: АДРЕСА_1 .
Представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом – Чеховською Д.Р. через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовна заява є необґрунтованою, недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.
19 серпня 2021 року Гостомельською селищною радою було прийнято рішення №1009-13-VШ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в селищі Гостомель», відповідно до якого розглянувши заяву (клопотання) гр. ОСОБА_2 (вх. №1581060 від 16.08.2021 р.) щодо надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, враховуючи висновки комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури від 18.08.2021 року, керуючись п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 12, 118, 121 Земельного кодексу України, сесія Гостомельської селищної ради вирішила: надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . Гр. ОСОБА_2 звернутись до суб`єкта господарювання, що є виконавцем, робіт із землеустрою, згідно із законом, для розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Після розроблення проекту землеустрою подати до Гостомельської селищної ради для його затвердження та передачі земельної ділянки у власність. ОСОБА_2 звернувся до суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, а саме до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холенд», з яким було укладено договір № 201 від 14.09.2021 року. ТОВ «Холенд» на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 19 серпня 2021 року № 1009-13-VІІІ, договору № 201 від 14.09.2021 року та завдання на виконання робіт було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03). 01 листопада 2021 року Гостомельською селищною радою було прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 в сел. Гостомель» №1529-16-VІІІ, відповідно до якого розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 (вх. №380/1/07-348 від 27.09.2021 р.) та проект землеустрою розроблений ТОВ «Холенд» щодо відведення земельної ділянки у власність, враховуючи висновки комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури від 21.10.2021 року, керуючись п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, сесія Гостомельської селищної ради вирішила: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер 3210945900:01:006:0139, площею 0,1840 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . Надати гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,1840 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . Гр. ОСОБА_2 в місячний термін з дати прийняття рішення сплатити до бюджету Гостомельської селищної територіальної громади відновну вартість зелених насаджень, відповідно до акту обстеження зелених насаджень. 3абезпечити проведення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 24 вересня 2021 року ОСОБА_2 у Державному земельному кадастрі було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:006:0139, площею 0,1840 га, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , цільове визначення - 01.03. для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Таким чином, ОСОБА_2 було у встановленому законодавством порядку подано органу місцевого самоврядування, а саме до Гостомельської селищної ради, клопотання про отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, отримано від Гостомельської селищної ради дозвіл на розробку проекту землеустрою, укладено з суб`єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідний договір на розробку такого проекту землеустрою, в подальшому проект землеустрою був затверджений Гостомельською селищною радою па її пленарному засіданні. Отже, ОСОБА_2 було законно отримано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:006:0139, площею 0,1840 га, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , цільове визначення - 01.03. для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що на земельній ділянці ОСОБА_2 розташоване майно, яке належить позивачу. Позивач відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є власником житлового будинку загальною площею 61,2кв.м, житловою площею 18,5кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846187132109, опис: житловий будинок літера «А», погріб - літера «Д», гараж - літера «Г», душ - літера «Н», ворота з хвірткою - № 2, свердловина - № 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Місцем розташування спірної зазначеної вище земельної ділянки ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 . До позовної заяви не долучено жодних доказів, що житловий будинок чи якісь інші об`єкти нерухомого майна позивача знаходяться на спірній зазначеній вище земельній ділянці ОСОБА_2 . Ані позивач, ані попередні власники будинковолодінь за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 не набули права власності чи користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку. Земельна ділянка є несформованою. Позивач користується земельною ділянкою самовільно. У проекті землеустрою наявні наступні документи: кадастровий план земельної ділянки - де є опис суміжних землекористувачів; схема перенесення меж земельної ділянки в натуру - де є опис меж; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання - де є підписи суміжних власників/користувачів земельних ділянок. У кадастровому плані та на схемі перенесення меж земельної ділянки в натуру описано пасинків та користувачів суміжних земельних ділянок, а саме: від А до Б землі гр. ОСОБА_14 (кад. номер 3210945900:01:006:0054); від Б до В землі гр. ОСОБА_14 (кад. номер 3210945900:01:006:0055); від В до Г землі гр. ОСОБА_15 (кад. номер 3210945900:01:006:0066); від Г до Д землі Гостомельська селищна рада (кад. номер не визначено); від Д до Е землі Гостомельська селищна рада (кад. номер 3210945900:01:006:0044); від Е до А землі Гостомельська селищна рада. У акті прийому-передачі межових знаків на зберігання зазначено: межі земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:006, яка знаходиться по АДРЕСА_1 площею 0,1840 га, наданої землекористувачу земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, закріпленні в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 9 шт,, список яких додається. Схема прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів місцевості /абриси (кроки) додаються. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. У Акті прийому-передачі межових знаків на зберігання також містяться підписи суміжних землекористувачів, а саме: представника Гостомельської селищної ради; Косухи В.М. та Храновського В.В. Крім того, житловий будинок позивача має всі ознаки самочинного будівництва. З поданих позивачем документів вбачається, що ОСОБА_4 мала на праві приватної власності наступні об`єкти: - 15/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - відповідно до договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Плеском О.Ф. 04.09.1985 р. площа будинку становила 62,9 кв.м. - 85/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - відповідно до договору довічного утримання від 11.04.2011 ОСОБА_4 передала у власність громадянці ОСОБА_6 , у договорі довічного утримання вказано, що житловий будинок має 84,7кв.м. Таким чином загальна площа житлового будинку становила 147,6 кв.м (62,9 + 84,7). У подальшому 15/100 частин житлового будинку успадкували: чоловік - ОСОБА_7 та дочка - ОСОБА_8 , по 1/2 кожний. У подальшому 85/100 частин житлового будинку ОСОБА_6 відповідно до договору дарування передала в дар ОСОБА_9 - у договорі дарування від 10.07.2015 р. вказано, що житловий будинок має загальну площу 165,4кв.м. У подальшому 85/100 частин житлового будинку ОСОБА_9 заповідно до договору дарування передала в дар позивачу. Таким чином, загальна площа житлового будинку збільшилася на 17,8 кв.м. У позовній заяві ніяким чином не обґрунтовано, що надання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_2 якимось чином впливає на права, свободи та інтереси позивача. Позивачем не доведено, що ним вчинялися будь-які дії щодо отримання спірної земельної ділянки у власність чи користування. Так само позивачем не доведено, що на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти його нерухомого майна. Окрім того, позивачем не доведено, що на момент надання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_2 у позивача було речове право на земельну ділянку, оформлене у встановленому законодавством порядку, позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав та інтересів відповідачами. Просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування та розпорядженням своїм майном шляхом витребування із незаконного володіння земельної ділянки у повному обсязі.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 серпня 2026 року замінено відповідача Гостомельську селищну раду Київської області на Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області у справі № 367/140/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві користування та розпорядженням своїм майном шляхом витребування із незаконного володіння земельної ділянки.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Севастьянова О.В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься ряд заяв, в яких представник позивача просить проводити розгляд справи без участі як позивача так і його представника, вимоги заявлені в позові підтримують в повному обсязі та просять їх задовільнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Чеховська Д.Р. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника відповідача про розгляд справи без участі учасника справи, в якій просять проводити розгляд справи без участі ОСОБА_2 як відповідача та його представника, у задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі.
Відповідач Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області в судове засідання не забезпечила явку свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява про розгляд без особистої участі третьої особи, в якій просить судове засідання проводити без його участі, вимоги заявлені в позові підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заяв клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900134182022 від 18.01.2022 земельна ділянка площею 0,184га, кадастровий номер: 3210945900:01:006:0139, місце розташування АДРЕСА_1 , цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства належить на праві приватної власності ОСОБА_2 з 24.09.2021 року.
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 296293584 від 25.01.2022 земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2537148932080) кадастровий номер : 3210945900:01:006:0139, площею 0,184га, опис об`єкта: місце розташування АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_2 як власнику та перебуває у ТОВ «ДОБРОГРАД ГОСТОМЕЛЬ», як землекористувач на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 19.01.2022р.
Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 169458685 від 06.06.2019 вбачається, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є власником житлового будинку загальною площею 61,2кв.м, житловою площею 18,5кв.м., опис: житловий будинок літера «А», погріб - літера «Д», гараж - літера «Г», душ - літера «Н», ворота з хвірткою - № 2, свердловина - № 3 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1846187132109) належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , дата державної реєстрації- 06.06.2019 року, підстава виникнення права власності: договір про виділ частку житлового будинку в натурі, серія та номер 1822, виданий 06.06.2019.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 жовтня 2017 року виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Запісочною О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1099 вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є спадкоємцями спадкового майна ОСОБА_5 , 1959 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 по 1/2 (одній другій) частці. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з 15/100 (п`ятнадцяти сотих) часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Плеском О.Ф. 04 вересня 1985 року за реєстровим № 2444, зареєстрованого Ірпінським міжміським бюро технічної інвентаризації 10 вересня 1985 року в реєстровій книзі за №352. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданої приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Запісочною О.А. 13 жовтня 2017 року за № 100282514, житловий будинок, реєстраційний номер якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 677480832109, як об`єкт нерухомого майна, в цілому складається з житлового будинку загальною площею 165,4 (сто шістдесят п`ять цілих і чотири десятих) кв.м., житловою площею 84,7 (вісімдесят чотири цілих і сім десятих) кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 1866 кв.м.. на якій розміщено надвірні будівлі: гараж літера «Г»; погріб літера «Д»; сарай літера «Е»: вбиральня літера «К»; навіс літера «Л»; літній душ літера «Н»; огорожа під №1-2. №4-6; свердловина під №3. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна, що становить 15/200 (п`ятнадцять двохсотих) часток житлового будинку, видано ОСОБА_8 . Право власності на 15/200 часток житловою будинку підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Також позивачем додано до позову договір дарування від 04 вересня 1985 року, зареєстрований в реєстрі за № 2444, з якого вбачається, що ОСОБА_4 передала в дар ОСОБА_5 15/100 частин житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 .
З договору довічного утримання від 11 квітня 2002 р., зареєстрованого в реєстрі за № 797, вбачається що ОСОБА_4 передала у власність громадянці ОСОБА_6 належних їй на праві особистої власності 85/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 .
Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 826-32-V від 24 липня 2008 р. надано дозвіл ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документації, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1866 га, з них 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,0366 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Технічну документацію виконати організації, яка має відповідні ліцензії та дозволи для виконання даних робіт. Зобов`язано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 внести зміни в технічний паспорт через комунальне підприємство Київської обласної ради “Ірпіньське бюро технічної інвентаризації”.
Відповідно до договору дарування від 10 липня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1246, - ОСОБА_6 передала в дар ОСОБА_9 належне їй нерухоме майно, яким є 85/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що 17 травня 2019 року рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 53/2 присвоєно адресний номер житловому будинку в АДРЕСА_1 . Присвоєно частині житлового будинку загальною площею 104,2 кв.м. житловою площею 66,2 кв.м. адресний номер: АДРЕСА_2 ), власники - гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_7 . За адресою: АДРЕСА_1 залишено частину житлового будинку загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 18,5 кв.м., власник - гр. ОСОБА_1 , проте жодних належних доказів в підтвердження даного факту не надано суду.
Зі змісту договору про виділ частки житлового будинку в натурі від 06 червня 2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Легкою Г.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1822, зокрема п. 4 договору вбачається, що керуючись ст. 364 Цивільного кодексу України та відповідно до висновку щодо технічної можливості розподілу будинку на окремі домоволодіння, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «БТІ «Альтернатива» (ідентифікаційний код - 40923590) 14 січня 2019 року за № 64/19 з додатком, Рішення Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області від 17.05.2019 року № 53/2 про присвоєння адресного номеру ОСОБА_1 виділяється у натурі частка із Житлового будинку, після чого спільна часткова власність на Житловий будинок для нього припиняється, а частки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у праві спільної часткової власності на Житловий будинок перерозподіляються:
- в особисту приватну власність ОСОБА_1 набувається житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літера «А» загальною площею 61,2кв. м., житловою площею - 18,5кв. м, складається з: коридор 1-1 (3,8кв.м.). коридор 1-1 (5,0кв.м.), веранда 1-2 (10,5кв.м.), житлова 1-3 (8,0кв.м.), житлова 1-4 (10,5кв.м), кухня 1-5 (8,8кв.м.), санвузол 1-6 (4,0кв.м.), веранда 1-11 (10,6кв.м.), та господарські будівлі > споруда погріб - літера «Д», гараж - літера «Г», душ - літера «Н», ворота з хвірткою - № 2, свердловина -№ 3;
- в спільну часткову власність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (по 1/2 одній другій частці кожному) набувається житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , а саме; житловий будинок літера «А» загальною площею 104,2кв.м., житловою площею - 66,2кв.м, складається з: коридор 2-ІІІ(3,1кв.м), коридор 2-1 (3,6кв.м), передпокій 2-2 (18,6кв.м), житлова 2-3 (22,1кв.м.), житлова 2-4 (12,8кв.м.), житлова 2-5 (10,4кв.м), житлова 2-6 (20,9кв.м.), кухня 2-7 (7,9кв.м.), санвузол 2-8 (4,8кв.м.), та господарські будівлі і споруди: сарай - літера «Е», «Ж», навіс - літера «Л», убиральня -літера «К», огорожа - № 1, 5, хвіртка - № 4, 6;
Згідно абз 2 п. 2 договору про виділ частки житлового будинку в натурі від 06 червня 2019 року житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1901га, яка знаходиться у комунальній власності.
З копії свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 та серія НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зі змісту позову вбачається, що після смерті власників майна, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишилися спадкоємці: діти ОСОБА_8 : ОСОБА_10 2008 р.н., ОСОБА_11 2018 р.н., ОСОБА_12 2021 р.н. та чоловік померлої ОСОБА_8 - ОСОБА_3 , проте в підтвердження даного факту належних доказів суду не надано.
Твердження позивача про те, що Гостомельська селищна рада незаконно вилучила з користування та незаконно передала у власність земельну ділянку, яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 та спадкоємців після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 : ОСОБА_10 2008 р.н., ОСОБА_11 2018 р.н., ОСОБА_13 2021 р. н., та ОСОБА_3 ; під час приватизації земельної ділянки межі землі в натурі не визначались, дозволу на вилучення з користування земельної ділянки не надавались; працівники земельно-кадастрового бюро при виготовленні кадастрового плану земельної ділянки переданій у власність відповідачу визначили межі умовно, внаслідок чого межі земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_2 частково співпадають з межами земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні та закріплена за будинковолодіннями за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , - не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в жодному належному доказі, а спростовані запереченнями та поданими доказами зі сторони відповідача ОСОБА_2 .
Згідно рішення Гостомельської селищної ради № 1009-13-VШ від 19 серпня 2021 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в селищі Гостомель» вбачається, що розглянувши заяву (клопотання) гр. ОСОБА_2 (вх. №1581060 від 16.08.2021 р.) щодо надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, враховуючи висновки комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури від 18.08.2021 року, керуючись п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 12, 118, 121 Земельного кодексу України, сесія Гостомельської селищної ради вирішила:
1. Надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства по
АДРЕСА_3 . Гр. ОСОБА_2 звернутись до суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, згідно із законом, для розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
3. Після розроблення проекту землеустрою подати до Гостомельської селищної ради для його затвердження та передачі земельної ділянки у власність.
4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань землекористування, будівництва та архітектури.
На час розгляду справи в суді відсутні належні докази щодо визнання зазначеного рішення недійсним чи скасованим.
Товариством з обмеженої відповідальності «Холенд» на замовлення ОСОБА_2 , за договором № 201 від 14.09.2021р. (кадастровий номер: 3210945900:01:006) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ- 01.03).
До матеріалів справи приєднано матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ- 01.03) ТОВ «Холенд» від 2021 , виготовлений сертифікованим інженер-землевпорядником відповідальним за дотриманням вимог земельного законодавства ОСОБА_16 та директором ОСОБА_17 , що містять також кадастровий план Земельної ділянки - де є опис суміжних землекористувачів ;Схему перенесення меж земельної ділянки в натуру - де є опис меж; Акт прийому-передачі межових знаків на зберігання - де є підписи суміжних власників/користувачів земельних ділянок.
У Кадастровому плані та на Схемі перенесення меж земельної ділянки в натуру міститься опис суміжних землевласників та землекористувачів земельних ділянок, а саме:
Від А до Б землі гр. ОСОБА_14 (кад. номер 3210945900:01:006:0054)
від Б до В землі гр. ОСОБА_14 (кад. номер 3210945900:01:006:0055)
від В до Г землі гр. ОСОБА_15 (кад. номер 3210945900:01:006:0066)
від Г до Д землі Гостомельська селищна рада (кад. номер не визначено)
від Д до Е землі Гостомельська селищна рада (кад. номер 3210945900:01:006:0044)
від Е до А землі Гостомельська селищна рада (кад. номер не визначено).
В Акті прийому-передачі межових знаків на зберігання зазначено: « 1. Межі земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:006, яка находиться по АДРЕСА_1 площею 0,1840 га, наданої землекористувачу земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, закріпленні в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 9 шт., список яких додається. Схема прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів місцевості/абриси(кроки) додаються. 2. Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. 3. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. 4. Межові знаки пред`явлені та передані на зберігання землекористувачу земельної ділянки гр. ОСОБА_2 . Акт прийому-передачі межових знаків на зберігання містить підписи суміжних землекористувачів, а саме: представника Гостомельської селищної ради – Мовчак В.Й., суміжних землекористувачів: Косухи В.М. та Храновського В.В.
Рішенням Гостомельської селищної ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 в сел. Гостомель» № 1529-16-VІІІ, від 01 листопада 2021 року розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 (вх. №380/1/07-348 від 27.09.2021 р.) та проекту землеустрою розробленого ТОВ «Холенд» щодо відведення земельної ділянки у власність, враховуючи висновки комісії з питань землекористування, будівництва та архітектури від 21.10.2021 року, керуючись п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, сесія Гостомельської селищної ради вирішила:
1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер 3210945900:01:006:0139, площею 0,1840 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .
2. Надати гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,1840 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .
3. Гр. ОСОБА_2 в місячний термін з дати прийняття рішення сплатити до бюджету Гостомельської селищної територіальної громади відновну вартість зелених насаджень, відповідно до акту обстеження зелених насаджень.
4. 3абезлечити проведення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань землекористування, будівництва та архітектури.
24 вересня 2021 року ОСОБА_2 у Державному земельному кадастрі було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:006:0139, площею 0,1840 га, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , цільове визначення: 01.03. для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент отримання ОСОБА_2 земельної ділянки у власність) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу Виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в Аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді «міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у класність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної Власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо наведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних панів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у потижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ті надання її у власність.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Позивачем не спростовано факту що ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку подано органу місцевого самоврядування, а саме до Гостомельської селищної ради, клопотання про отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, отримано від Гостомельської селищної ради дозвіл на розробку проекту землеустрою, укладено з суб`єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідний договір на розробку такого проекту землеустрою, в подальшому Проект землеустрою був затверджений Гостомельською селищною радою на її пленарному засіданні.
Таким чином, позивачем не надано суду жодного належного доказу на спростування факту що ОСОБА_2 було отримано земельну ділянку кадастровий номер 3210945900:01:006:0139, площею 0,184га, цільове призначення: 01.39 для ведення особистого селянського господарства з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Твердження позивача про те, що спірна земельна ділянка закріплена за будинковолодіннями за адресою: АДРЕСА_2 не підтверджено жодними належними доказами.
24 липня 2008 року рішенням Гостомельської селищної ради Київської області № 826-32-V надано дозвіл ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документації, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1866га, з них 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,0366 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .
У п. 2 Рішення № 826-32-V вказано, що технічну документацію виконати організації, яка має відповідні ліцензії та дозволи на виконання даних робіт.
Проте, позивачем не надано суду доказу, який би підтверджував, що на виконання рішення Гостомельської селищної ради Київської області № 826-32-V від 24.07.2008 року громадянками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було замовлено у організації, яка має відповідні ліцензії та дозволи на виконання робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою, а також відсутні будь-які докази затвердження такої технічної документації Гостомельською селищною радою, так само як і відсутні докази формування та реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі і отримання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції 2008р. чинній на момент надання дозволу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗКУ (у редакції 2008р.) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст.118 ЗКУ (у редакції 2008р.) рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний і строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до пп. б, г ч. 1 ст.118 ЗКУ (у редакції 2008р.) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗКУ (у редакції 2008р.) право власності та право постійного користування за земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, по посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та того державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗКУ (у редакції 2008р.) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗКУ (у редакції 2008р.) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч. 9 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» (надалі також як «Постанова № 6») при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень. Будівництвом об`єкта Нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, тіньове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою. Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.
Позивачем не надано суду жодного належного доказу про те, що чи він, чи попередні власники будинковолодінь за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 набули, у встановленому законодавством порядку, права власності чи користування на земельну ділянку на яку був наданий дозвіл ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою (рішення № 826-32-V від 24 липня 2008 року) щодо складання документації, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1866га, з них 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 0,0366 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до пунктів "г", "е" частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ст. 152 ч.3 ЗК України).
Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.
За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Позивачем не доведено факт порушення його прав та інтересів відповідачами.
Відповідно до статті 55 Конституції України будь-яка особа має право звернутися до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або дають місце інші ущемлення прав та свобод.
Право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване з інших законах, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або гайкового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Завданням цивільного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного і захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З наведених норм права вбачається, що фізична та юридична особа може звернутися до суду з позовом про визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, зокрема, у тому випадку, якщо такі дії безпосередньо впливають на її права, свободи та інтереси. Тобто, фізична та юридична особа наділена правом оскаржити до суду не будь-які рішення, дії чи бездіяльність які, на її думку, були вчинені з порушенням вимог закону, а лише ті, що мають безпосереднє відношення до особи, яка подала позов та якими порушується право такої особи.
Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Відсутність у будь-кого (крім власника), в тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваними рішеннями не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим позовом.
В розумінні Цивільного процесуального кодексу України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.
У Постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року у справі №6-2902цс15 вказано на наступне: «Крім того, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32).
Оскільки, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року ратифікована Верховною Радою України, вона може застосовуватись українськими суддями так само, як використовується українське законодавство, тобто є джерелом права. Про це прямо вказано у статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
У Постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі №800/206/17 наголошується: «Верховний Суд зазначає, що держава законами встановлює критерії, за якими право на доступ до суду не є абсолютним. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення».
У Постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 295/5761/16-ц вказано: «Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне ворушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 05 вересня 2039 року у справі № 638/2304/17 (провадження № С-2417сво19)».
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
У позовній заяві ніяким чином не обґрунтовано, що надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,184га, кадастровий номер: 3210945900:01:006:0139, місце розташування АДРЕСА_1 , цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства якимось чином впливає на права, свободи та інтереси позивача.
Позивачем не доведено, що ним вчинялися будь-які дії щодо отримання спірної зазначеної вище земельної ділянки у власність чи користування.
Так само позивачем не доведено, що на земельній ділянці площею 0,184га, кадастровий номер: 3210945900:01:006:0139, місце розташування АДРЕСА_1 , цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності розташовані об`єкти нерухомого майна позивача, в тому числі житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності.
Окрім того, ОСОБА_1 не доведено, що на момент надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,184га, кадастровий номер: 3210945900:01:006:0139, місце розташування АДРЕСА_1 , цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства у нього було речове право на земельну ділянку, оформлене у встановленому законодавством порядку.
У відповідності до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених кодексом.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно положень частини 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень частини 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, позицію позивача, який не заявляв жодних клопотань, щодо витребування доказів, заперечення відповідачів на позовні вимоги та відсутність в матеріалах справи будь-яких належних доказів щодо отримання спірної зазначеної вище земельної ділянки у власність чи користування ОСОБА_1 , чи розташування на спірній зазначеній вище земельній ділянці об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 , а також відсутність будь-яких належних доказів порушення відповідачами (їхніми діями чи бездіяльністю) прав та інтересів ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що дії відповідачів не створюють жодних перешкод для організації свого життя, здійснення нормальної життєдіяльності та не порушують жодних прав позивача, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що заявлений позов є не доведеним та не обґрунтованим, таким що не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 9 та 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2023 року у справі № 367/586/23, а саме: скасувати заборону ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 здійснювати відчуження будь-яким способом та здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати арешт на земельну ділянку за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Керуючись ст. 41, 55 Конституції України, ст. 15, 16, 23, 321, 391 ЦК України, ст. 79, 79-1, 91, 116, 118, 121, 125, 126, 152, 153 ЗК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 158, 223, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві користування та розпорядженням своїм майном шляхом витребування із незаконного володіння земельної ділянки – відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2023 року у справі № 367/586/23, а саме: скасувати заборону ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 здійснювати відчуження будь-яким способом та здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати арешт на земельну ділянку за кадастровим номером: 3210945900:01:006:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання даного повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н.Ф. Карабаза
Оригінал: reyestr.court.gov.ua