Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №367/11328/26
Суддя: Мерзлий Л. В.
Справа № 367/11328/26
Провадження №2/367/9056/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
21 жовтня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог. 10.09.2026 ОСОБА_1 (далі – позивач) в особі представника – адвоката Момот-Півненко О.О. звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач), у якому просить розірвати шлюб між ними, зареєстрований 14.02.2009 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 54, та залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_3 ».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що від шлюбу сторони мають чотирьох синів, які проживають разом з матір`ю. Спільне життя сторін не склалося: зникли взаєморозуміння, довіра та взаємоповага, побутові конфлікти переросли в постійні сварки. З січня 2026 року шлюбні стосунки між сторонами припинено, відповідач залишив спільне помешкання та проживає окремо з іншою жінкою. Сторони не ведуть спільного господарства і не мають спільного бюджету. Спору про поділ майна немає. Позивач вважає примирення неможливим і просить не надавати строку для примирення.
Процесуальні дії у справі. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14.09.2026 відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявила, про причини неподання відзиву суд не повідомила.
У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
З огляду на те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, відзиву не подав, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Обставини, встановлені судом. 14.02.2009 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 54, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».
Від шлюбу сторони мають чотирьох неповнолітніх синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ), та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ). Сім`я сторін є багатодітною, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 . Діти проживають разом з матір`ю.
Як зазначає позивач, з січня 2026 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини фактично припинено. Відповідач цих обставин не спростував.
Застосовані норми. Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснив, що проголошений Конституцією України принцип свободи шлюбу передбачає право на розірвання шлюбу.
Оцінка суду. Суд враховує, що позивач наполягає на розірванні шлюбу і просить не надавати строку для примирення. Сторони з січня 2026 року проживають окремо, відповідач створив фактично іншу сім`ю. Відповідач жодних заперечень проти позову не висловив і клопотань про надання строку для примирення не заявляв.
Суд також враховує наявність у сторін чотирьох неповнолітніх дітей, які проживають з матір`ю. Збереження формального шлюбу за відсутності сімейних відносин не відповідає інтересам дітей, а розірвання шлюбу не припиняє прав та обов`язків батьків щодо дітей (ст. 141 СК України). Питання утримання дітей та участі батьків у їх вихованні можуть бути вирішені сторонами за домовленістю або в окремому провадженні.
За таких обставин суд вважає, що сім`я фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а вжиття заходів щодо примирення є недоцільним, оскільки небажання позивача зберегти шлюб є стійким. Примушування до збереження шлюбу є неприпустимим.
Отже, позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо прізвища позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач просить залишити їй прізвище « ОСОБА_3 », тому ця вимога підлягає задоволенню.
Судові витрати. Позивач сплатила судовий збір, проте вимоги про відшкодування судових витрат у прохальній частині позовної заяви позивач не заявляла, тому судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76–81, 89, 141, 259, 263–265, 268, 274–279, 280–284, 354 ЦПК України, ст. 24, 56, 104, 105, 110–114, 141 СК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_7 ), та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_8 ), зареєстрований 14.02.2009 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 54.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_3 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Після набрання рішенням законної сили надіслати його копію до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення не було вручене відповідачу у день його проголошення, строк на подання заяви про перегляд обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 284 ЦПК України).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо таку заяву (скаргу) залишено без задоволення.
Суддя: Л.В. Мерзлий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua