Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №367/10981/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10981/26

Провадження №2/367/8871/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 11.12.2025-100000586 від 11.12.2025 у розмірі 59 760,00 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.12.2025 між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір № 11.12.2025-100000586, за яким відповідачу надано кредит у сумі 18 000,00 грн строком на 217 днів (дата повернення – 15.07.2026) зі сплатою процентів за ставкою «Стандарт» 1 % на день протягом перших трьох чергових періодів та за ставкою «Економ» 0,5 % на день у наступних періодах, комісії за надання кредиту 1 620,00 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості по 1 620,00 грн у другому та третьому чергових періодах. Договором також передбачено обов`язок позичальника у разі прострочення сплатити проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 170 000 % річних від простроченої суми.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання виконав, перерахувавши відповідачу 18 000,00 грн, однак відповідач кредит не повернув. Станом на 25.08.2026 заборгованість становить 59 760,00 грн, з яких: 18 000,00 грн – тіло кредиту, 27 900,00 грн – проценти, 1 620,00 грн – комісія за надання кредиту, 3 240,00 грн – комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 9 000,00 грн – проценти річних, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Позивач вважає, що оскільки договір укладено після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, яким виключено п. 6? розділу IV «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», нарахування процентів річних за ст. 625 ЦК України у період воєнного стану є правомірним.

Процесуальні дії у справі. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03.09.2026 відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «невдала спроба вручення».

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

У позовній заяві позивач просив розглядати справу без участі його представника та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Обставини, встановлені судом. 11.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11.12.2025-100000586 шляхом прийняття відповідачем пропозиції (оферти) позивача та підписання відповіді про її прийняття (акцепту) електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E393», надісланим на номер телефону відповідача. Перед укладенням договору відповідачу надано паспорт споживчого кредиту.

За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 18 000,00 грн строком на 217 днів, з датою повернення 15.07.2026. Денна процентна ставка за договором становить 0,72 %, реальна річна процентна ставка – 3 095,67 %. Отримання відповідачем кредитних коштів 11.12.2025 підтверджується квитанцією про перерахунок коштів.

Відповідно до ст. 205, 207, 639 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір, укладений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/19 та від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 25.08.2026 відповідач жодного платежу за договором не здійснив.

Застосовані норми. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, а боржник, який не виконав зобов`язання у строк, вважається таким, що прострочив.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо тіла кредиту, процентів та комісій. Позивач довів наявність у відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 18 000,00 грн. Проценти у розмірі 27 900,00 грн нараховано в межах строку кредитування (з 11.12.2025 по 15.07.2026) за погодженими сторонами ставками: 1 % на день протягом 93 днів (16 740,00 грн) та 0,5 % на день протягом 124 днів (11 160,00 грн). Після 15.07.2026 проценти не нараховувалися, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Комісії за надання кредиту (1 620,00 грн) та за обслуговування кредитної заборгованості (3 240,00 грн) передбачені умовами договору та паспортом споживчого кредиту. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 умова договору про встановлення такої плати не є нікчемною, а є оспорюваною. Відповідач цих умов не оспорював, тому підстав для відмови у стягненні комісій суд не вбачає.

Відповідач розрахунок не спростував, доказів погашення заборгованості не надав. Тому в цій частині позов підлягає задоволенню в сумі 50 760,00 грн.

Щодо процентів річних за ст. 625 ЦК України. Згідно з розрахунком позивача проценти річних у розмірі 9 000,00 грн нараховано з 11.01.2026 по 13.02.2026 у зв`язку з простроченням відповідачем сплати чергових платежів.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за таке прострочення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на час ухвалення цього рішення. Отже, весь період нарахування процентів річних припадає на період воєнного стану.

Доводи позивача про те, що виключення Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 п. 6? розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» дає право нараховувати проценти річних, суд відхиляє. Указаним законом не скасовано п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є чинним і поширюється на будь-які договори кредиту (позики) незалежно від дати їх укладення. Саме ЦК України встановлює відповідальність за ст. 625 та підстави звільнення від неї. Норм, які надавали б кредитодавцям право стягувати з позичальників суми за ст. 625 ЦК України в період воєнного стану, Закон України «Про споживче кредитування» не містить.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що проценти річних, передбачені ст. 625 ЦК України, є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Отже, на них поширюється п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Крім того, суд враховує, що встановлений договором розмір процентів річних (170 000 % річних) є явно непропорційним наслідкам порушення та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку про можливість зменшення судом розміру процентів річних, якщо їх розмір є надмірно великим порівняно зі збитками кредитора.

За таких обставин у стягненні 9 000,00 грн процентів річних за ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Висновок. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 50 760,00 грн, з яких 18 000,00 грн – тіло кредиту, 27 900,00 грн – проценти, 4 860,00 грн – комісії.

Судові витрати. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 84,94 % (50 760,00 / 59 760,00). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 261,44 грн (2 662,40 ? 84,94 %) та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви відповідачу, у розмірі 108,20 грн (127,38 ? 84,94 %).

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після подання позивачем доказів їх понесення відповідно до ч. 8 ст. 141, ст. 246 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76–81, 89, 141, 259, 263–265, 268, 274–279, 280–284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 11.12.2025-100000586 від 11.12.2025 у розмірі 50 760,00 грн (п`ятдесят тисяч сімсот шістдесят гривень 00 копійок), з яких 18 000,00 грн – тіло кредиту, 27 900,00 грн – проценти, 4 860,00 грн – комісії.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 2 261,44 грн та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, у розмірі 108,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення не було вручене відповідачу у день його проголошення, строк на подання заяви про перегляд обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 284 ЦПК України).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо таку заяву (скаргу) залишено без задоволення.

Суддя: Л.В. Мерзлий