Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №369/12557/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №369/12557/26

Суддя: Мерзлий Л. В.

Справа № 369/12557/26

Провадження №2/367/9485/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

24.06.2026 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (далі – позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), у якому просило стягнути заборгованість за договором № 5496952 від 29.04.2025 у розмірі 20 515,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – тіло кредиту, 9 552,50 грн – проценти, нараховані первісним кредитором, 5 462,50 грн – проценти, нараховані позивачем за 115 днів з 31.12.2025 по 24.04.2026, 500,00 грн – комісія за надання кредиту, а також судовий збір 2 662,40 грн і витрати на правничу допомогу 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів. Відповідач сплатив 2 880,00 грн, а надалі зобов`язань не виконував. 30.12.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 30/12/2025, за яким позивач набув право вимоги до відповідача. Нараховані первісним кредитором штрафні санкції (1 752,50 грн) позивач, з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, не заявляє. Позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Рух справи

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.07.2026 справу передано за територіальною підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «невдала спроба вручення».

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений; відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачем не подано відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Позивач у позовній заяві висловив згоду на заочний розгляд, тому суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

29.04.2025 о 13:38 між ТОВ «Лінеура Україна» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) в електронній формі укладено договір № 5496952 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідачу надано паспорт споживчого кредиту.

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026) (пп. 1.2, 1.3); стандартна процентна ставка – 0,95 % за кожен день користування кредитом у межах строку кредитування (п. 1.4.1); комісія за надання кредиту – 500,00 грн (п. 1.4). Денна процентна ставка – 0,9778 %, загальні витрати за кредитом – 17 600,00 грн, розраховані виходячи зі строку кредитування 360 днів (п. 1.4.1). До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту (п. 3.2).

Кредит у сумі 5 000,00 грн перераховано 29.04.2025 на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується [довідкою платіжного провайдера ТОВ «Пейтек»] та розрахунком заборгованості первісного кредитора.

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора станом на 30.12.2025 проценти нараховувалися по 47,50 грн на день; за період з 29.04.2025 по 30.12.2025 (246 днів) нараховано 11 685,00 грн. Відповідач сплатив 2 880,00 грн: 15.05.2025 – 490,00 грн, 10.06.2025 – 2 300,00 грн, 08.07.2025 – 90,00 грн. З платежу від 10.06.2025 первісний кредитор зарахував 1 552,50 грн у погашення процентів і 747,50 грн – у погашення штрафних санкцій, нарахованих 30.05.2025. Надалі первісний кредитор нарахував ще 1 752,50 грн штрафних санкцій. Станом на 30.12.2025 заборгованість становила: 5 000,00 грн – тіло кредиту, 9 552,50 грн – проценти, 1 752,50 грн – штрафні санкції, 500,00 грн – комісія.

30.12.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 30/12/2025, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5496952 від 29.04.2025, включаючи право на одержання плати за кредитом. Позивач після відступлення нарахував проценти за ставкою 0,95 % на день за 115 днів з 31.12.2025 по 24.04.2026 – 5 462,50 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно з ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст.ст. 514, 1077 ЦК України позивач на підставі договору факторингу набув права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, і є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Щодо тіла кредиту та комісії

Надання відповідачу кредиту в сумі 5 000,00 грн підтверджено наявними у справі доказами, а часткові платежі відповідача свідчать про виконання ним договору. Строк повернення кредиту (24.04.2026) настав, доказів повернення немає, тому з відповідача підлягає стягненню тіло кредиту в розмірі 5 000,00 грн.

Комісія за надання кредиту в розмірі 500,00 грн прямо передбачена п. 1.4 договору, врахована при обчисленні денної процентної ставки та загальних витрат за кредитом, доведених до відома позичальника до укладення договору (ч. 2 ст. 8, п. 9 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Ця умова договору недійсною в установленому порядку не визнавалася, тому комісія підлягає стягненню.

Щодо процентів за користування кредитом

Денна процентна ставка за договором (0,9778 %) не перевищує граничного розміру 1 %, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня), нарахована за таке прострочення, підлягає списанню кредитодавцем.

Оскільки договір укладено та прострочення допущено в період дії воєнного стану, відповідач був звільнений від обов`язку сплати штрафних санкцій. За таких обставин зарахування первісним кредитором 747,50 грн з платежу відповідача від 10.06.2025 у погашення штрафних санкцій є безпідставним. Ці кошти відповідно до черговості, встановленої ст. 534 ЦК України та договором, мали бути спрямовані на погашення процентів за користування кредитом. Тому заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, становить 8 805,00 грн (9 552,50 ? 747,50).

Строк кредитування за договором становить 360 днів, і саме з цього строку розраховано загальні витрати за кредитом (17 600,00 грн) та денну процентну ставку. Проте з урахуванням дня надання кредиту проценти нараховано за 361 день (246 днів первісним кредитором і 115 днів позивачем). Проценти за 361-й день (47,50 грн), нараховані поза межами погодженого 360-денного строку, стягненню не підлягають. Тому проценти, нараховані позивачем після відступлення права вимоги, підлягають стягненню в розмірі 5 415,00 грн (114 днів ? 47,50 грн).

Отже, загальна сума процентів, що підлягає стягненню, становить 14 220,00 грн (8 805,00 + 5 415,00).

Висновок суду

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 19 720,00 грн, з яких 5 000,00 грн – тіло кредиту, 14 220,00 грн – проценти, 500,00 грн – комісія. У стягненні 795,00 грн процентів слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 96,12 % (19 720,00 / 20 515,00). Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому з відповідача на його користь підлягає стягненню 2 559,23 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений з адвокатом Столітнім М.М., та акт № 20819 від 12.06.2026 на 10 000,00 грн, згідно з яким оплата підлягає здійсненню після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони. Суд зобов`язаний оцінити реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність) і розумність їх розміру незалежно від наявності клопотання іншої сторони.

Справа є типовою, малозначною, розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами. Значна частина зазначених в акті послуг дублює одна одну (консультації, аналіз документів, законодавства та практики, «підготовка декількох позицій»), охоплюється підготовкою позовної заяви або фактично не надавалася: доказів адвокатських запитів немає, відповідь на відзив і клопотання не складалися, судових засідань не проводилося. З огляду на це суд вважає розумним і співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 178, 259, 263–265, 268, 274, 279, 280–284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 5496952 від 29.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 19 720,00 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок), з яких 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 14 220,00 грн – заборгованість за процентами, 500,00 грн – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 559,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення повного тексту). Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку; строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя: Л.В. Мерзлий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua