Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №361/3199/26
Суддя: Ведмідь Н. В.
справа № 361/3199/26
провадження № 2/361/1561/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
14 вересня 2026 р.
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ведмідь Н.В.
за участю секретаря Чуняк В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
встановив:
19 березня 2026 року позивачка звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить змінити розмір аліментів, встановлений рішенням суду від 15 лютого 2023 року, та стягувати з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини аліменти у твердій грошовій сумі 12 000,00 грн щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, здійснювати індексацію аліментів відповідно до вимог чинного законодавства, судові витрати покласти на відповідача.
Свій позов обґрунтовувала тим, що вона є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням суду від 15 лютого 2023 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 2 000,00 грн щомісячно. На момент ухвалення рішення дитині було 2 роки 11 місяців.
З часу ухвалення рішення істотно змінилися обставини, а саме: дитина подорослішала, значно зросли витрати на її утримання, харчування, одяг, розвиток та забезпечення належних умов життя. Крім того, дитина має особливі освітні потреби та навчається в умовах інклюзії, що потребує додаткових фінансових витрат на корекційні заняття, навчальні матеріали, розвиток та супровід фахівців.
Відповідач повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з нею, не цікавиться її життям, станом здоров`я та розвитком, у зв`язку з чим дитина фактично не знає свого батька, що негативно впливає на її психологічний та емоційний стан.
Окрім цього, у відповідача існує заборгованість зі сплати аліментів.
Розмір аліментів у сумі 2 000,00 грн, встановлений кілька років тому, не відповідає реальним потребам дитини, рівню прожиткового мінімуму, зростанню вартості життя та принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.
24 березня 2026 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В. прийнято цивільну справу до свого провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка, будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з`явилася. У прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судові засідання 14 травня 2026 року, 25 червня 2026 року, 20 серпня 2026 року та 14 вересня 2026 року не з`являвся з невідомих суду причин, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Копія ухвали про відкриття провадження та судові повістки неодноразово направлялися відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, проте поштові рекомендовані відправлення повернулися на адресу суду неврученими з поштовими відмітками: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
За правилами пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України».
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивачка проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, у судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованим Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 254 (а.с. 4).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2023 року шлюб між сторонами розірвано, ОСОБА_1 відновлено її дошлюбне прізвище. Цим же рішенням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5-8).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади № 2026/001605747 від 31 січня 2026 року та № 2026/001605865 від 31 січня 2026 року (а.с. 25, 26).
Згідно з розрахунком заборгованості Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області в межах виконавчого провадження № 72272898, відкритого за виконавчим листом № 361/5339/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , боржник ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 березня 2026 року в розмірі 89 395,48 грн (а.с. 10–11).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має особливі освітні потреби та навчається в умовах інклюзії, що потребує додаткових фінансових витрат на корекційні заняття, навчальні матеріали, розвиток та супровід фахівців, що підтверджується висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 24 листопада 2025 року № ІРЦ-85135/2025/671441 та психолого-педагогічною характеристикою № 56 від 13 березня 2026 року (а.с. 12-22, 27-28).
Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття (стаття 51 Конституції України).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати та батько мають рівні права й обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків чи інших законних представників дитини, з яким вона проживає.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати, наявність у платника аліментів майна та майнових прав, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено за рішенням суду за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршенням чи поліпшенням здоров`я когось із них.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів є, зокрема, величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї.
Під зміною сімейного стану розуміється поява в сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримання і які фактично перебувають на їхньому утриманні.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує можливість такої зміни зі способом присудження аліментів. Стаття 192 СК України передбачає можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із батьків та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, положення статті 192 СК України допускають також зміну способу присудження аліментів - з частки заробітку (доходу) матері або батька на тверду грошову суму та навпаки.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не лише стаття 192 СК України, а й інші норми, присвячені обов`язку батьків утримувати своїх дітей, зокрема стаття 182 СК України, яка визначає обставини, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, стаття 183 СК України щодо визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та стаття 184 СК України щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Оцінюючи встановлені обставини та досліджені докази в їх сукупності, суд виходить із того, що з часу ухвалення рішення суду від 15 лютого 2023 року, яким визначено розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі 2 000,00 грн щомісячно, змінилися обставини, які мають істотне значення для визначення розміру її утримання.
На час ухвалення попереднього рішення дитині не виповнилося трьох років, тоді як на час розгляду цієї справи їй виповнилося шість років. З огляду на вік дитини, її розвиток та потребу в забезпеченні належних умов для навчання й виховання, витрати на її утримання об`єктивно збільшилися.
Крім того, надані позивачкою висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини та психолого-педагогічна характеристика підтверджують наявність у дитини особливих освітніх потреб і навчання в умовах інклюзії. Ці обставини мають бути враховані при визначенні розміру аліментів, оскільки належне забезпечення потреб дитини передбачає створення умов для її навчання, розвитку та отримання необхідної психолого-педагогічної підтримки.
Суд також бере до уваги розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого станом на 01 березня 2026 року за відповідачем обліковувалася заборгованість у розмірі 89 395,48 грн. Наведена обставина свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язку з утримання дитини та враховується судом у сукупності з іншими встановленими обставинами. Водночас наявність заборгованості сама по собі не дає змоги встановити фактичний розмір доходів відповідача або визначити його поточні матеріальні можливості.
Вирішуючи питання про конкретний розмір аліментів, суд враховує, що обов`язок утримувати дитину покладений на обох батьків, а розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому визначення розміру аліментів потребує врахування не лише потреб дитини, а й обставин, передбачених статтею 182 СК України, зокрема матеріального становища платника аліментів, наявності в нього інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати, майна та інших обставин, що мають істотне значення.
Позивачка просить визначити аліменти у розмірі 12000,00 грн щомісячно. Однак матеріали справи не містять достатніх доказів, які б давали змогу встановити фактичні доходи відповідача, наявність у нього майна, інших джерел коштів або інших обставин, що свідчили б про можливість систематично сплачувати аліменти саме в заявленому розмірі. Так само надані докази не містять достатніх відомостей про склад та розмір щомісячних витрат на дитину, які давали б змогу зробити висновок, що для забезпечення її потреб необхідна саме така сума аліментів.
Суд ураховує, що відсутність у матеріалах справи відомостей про доходи відповідача не звільняє його від обов`язку утримувати дитину та сама по собі не є підставою для відмови у збільшенні аліментів. Водночас визначення розміру аліментів у сумі 12000,00 грн за відсутності достатніх доказів як відповідних витрат на дитину, так і матеріальних можливостей платника не може ґрунтуватися лише на припущеннях.
З огляду на встановлений вік дитини, підтверджені особливі освітні потреби, необхідність забезпечення її належного розвитку, збільшення потреб порівняно з часом ухвалення попереднього рішення, а також з урахуванням інших наявних у справі доказів суд вважає обґрунтованим збільшити розмір аліментів із 2000,00 грн до 6000,00 грн щомісячно.
За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме збільшення розміру аліментів до 6 000,00 грн щомісячно.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено частково, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі наведеного та керуючись статтями 180, 181, 182, 183, 184, 192 СК України, статтями 128, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2023 року у цивільній справі № 361/5339/22, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 19 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Ведмідь Н.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua