Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №357/13421/26
Суддя: Гребінь О. О.
Справа № 357/13421/26
3/357/4183/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.10.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , працюючого у ТОВ «Контракт 61», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст.173 та ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
У С Т А Н О В И В:
Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 152125 від 23.07.2026 року: 23.07.2026 року о 01 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру та фізичного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виражалось в нецензурній лайці та душив і шарпав за одяг, що могло завдати шкоди психологічному та фізичному здоров`ю.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 152014 від 23.07.2026 року: 23.07.2026 року о 01 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 висловлювався в бік працівників поліції та постраждалої особи, вибивав двері, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2026 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.173 та ч.1 ст.173-2 КУпАП, об`єднано в одне провадження.
Щодо неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання.
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в судові засідання не з`явився, заяв чи клопотань до суду не надходило.
У зв`язку із неявкою ОСОБА_1 в судові засідання, суддя також звертає увагу, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про розгляд справи відносно нього Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, не цікавився про її хід, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 та ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Загальні положення
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положення ст.9 КУпАП визначають, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Щодо правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП
Згідно положень ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
З досліджених матеріалів справи установлено, що 23.07.2026 року о 01 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 нецензурно висловлювався в бік колишньої співмешканки ОСОБА_2 , душив її та шарпав за одяг.
Тобто, ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї колишньої співмешканки психологічне та фізичне домашнє насильство, тому в його діях підтверджується склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Щодо правопорушення за ст.173 КУпАП
Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Під час розгляду справи встановлено, що 23.07.2026 року о 01 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 нецензурно висловлювався в бік працівників поліції та постраждалої особи від домашнього насильства та вибивав двері до квартири потерпілої.
Отже, ОСОБА_1 вчинив дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян, відтак в його діях підтверджується склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
Висновок щодо доведеності винуватості
Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 152125 від 23.07.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення правопорушення серії ВБА № 152014 від 23.07.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.07.2026; копією заяви ОСОБА_2 від 23.07.2026; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; рапортом поліцейського від 23.07.2026 та відеозаписами.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінюванні доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.
Досліджені докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Істотних суперечностей, які ставили б під сумнів достовірність цих доказів, судом не встановлено.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.
Щодо адміністративного стягнення
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.
Санкція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, ставлення до вчиненого.
Водночас, враховуючи що протягом року ОСОБА_1 не притягувався до відповідальності за вчинення домашнього насильства, відтак суддя не вбачає підстав для направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників.
Тому, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ст.173 КУпАП передбачає накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.
Беручи до уваги обставини правопорушення, суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом чи посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено більший розмір адміністративного стягнення у виді штрафу, ніж ст.173 КУпАП, тому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень, до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 173 КУпАП, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст.23, 35, ч. 2 ст. 36, 40-1, 173, 173-2, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119.00 (сто дев`ятнадцять) гривень.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 (триста сорок) гривень.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь
Оригінал: reyestr.court.gov.ua