Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №166/1277/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1277/26

провадження № 2/166/810/26

категорія: 69

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2025 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М., з участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього внука,

встановив:

ОСОБА_1 разом зі своїм представником ОСОБА_3 звернулися у суд з позовом, який мотивують тим, що рідна дочка позивачки ОСОБА_4 з 11 грудня 2006 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який Ратнівський районний суд Волинської області рішенням від 10.05.17 розірвав. У шлюбі народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Указали, що дочка позивачки ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

Зазначили, що на момент смерті ОСОБА_7 її сини жили в будинку позивачки та перебувають на її утриманні. Відповідач дітей не провідує, їх життям, здоров`ям та інтересами не цікавиться, матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_8 надає нерегулярно, після неодноразових її прохань, протягом січня – травня 2026 року допомоги взагалі не надав, у червні надав 500 грн. Відповідач скаржиться на відсутність коштів, однак позивачці відомо, що він без офіційного оформлення виконує будівельні та ремонтні роботи приватних будинків, відтак має заробіток. ОСОБА_8 навчається у 7 класі очної (денної) форми навчання Ратнівського ліцею №2 імені Миколи Заліпи. Позивачка намагається забезпечувати належний життєвий рівень онука, придбаває йому взуття, одяг, продукти харчування, навчальні прилади та літературу, засоби гігієни, проводить періодичні профілактичні обстеження дитини в лікувальних закладах, однак самостійно їй тяжко утримувати дитину.

Указали, що відповідач є працездатним, фізично здоровим, матеріально забезпеченим, інших утриманців не має.

Просять стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітків (доходів), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Ухвалою суду від 27.07.26 залишено позовну заяву без руху, ухвалою від 03.08.26 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 31 серпня 2026 року, яке у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці відкладено на 05 жовтня 2026 року, згодом через перебування головуючого судді в нарадчій кімнаті в кримінальному провадженні - на 21.10.26.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивачка та її пердставник подали спільну заяву, в якій просили справу розглянути за їх відсутності, вказали про підтримання позовних та згоду на заочний розгляд справи.

Скеровані за зареєстрованим місцем проживання відповідача судові повістки повернуто без вручення у зв`язку із відсутністю адресата за місцем проживання. Відтак за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_2 уважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 21.10.26 постановлено провести заочний розгляд цієї справи.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Суд установив, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане Забродівською сільською радою 16.06.1994.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану №00059830760 від 17.07.2026 ОСОБА_2 та ОСОБА_9 одружилися 11 грудня 2006 року, про що складено актовий запис №123. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 присвоєно прізвище ОСОБА_10 .

У шлюбі в подружжя народилося двоє дітей, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_5 син ОСОБА_8 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ратнівського районного управління юстиції Волинської області 18.10.2013.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 10.05.2017, яке набрало законної сили 23 травня 2017 року, шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_7 розірвано. Згідно з цим же рішенням малолітніх ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на проживання з матір`ю ОСОБА_7 .

Згідно з свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 28.12.2021 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Сімейного кодексу України (далі – СК України) баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

За правилами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно із ст. 141 згаданого Кодексу мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, наданих виконкомом Ратнівської селищної ради №359 від 30.06.26 за зареєстрованим місцем проживання позивачки на АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Указаний доказ свідчить про спільне проживання позивачки та онуків, зокрема ОСОБА_8 , відтак і їх утримання.

У силу ст. 141 СК України відповідач як батько дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні, а його проживання окремо від дитини не впливає на обсяг його прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частинами 1, 2 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2026 року на дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму в контексті ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" задовольняє тільки мінімальні потреби дитини, вказана величина свідчить про мінімальний рівень матеріального забезпечення.

За правилами ч.2 ст.182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідач є особою працездатного віку, доказів про неможливість працевлаштування та отримання доходів за станом здоров`я, наявність інших утриманців ОСОБА_2 не подав.

З огляду на встановлені обставини суд задовольняє позов у повному обсязі.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачка та її представник подали ордер на надання правової допомоги № 1195874 від 15.07.26; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; попередній розрахунок судових витрат, акт виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 20.07.26.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При розгляді справи відповідач не подав відповідного клопотання про зменшення та необґрунтованість визначеного позивачем розміру судових витрат, а також не висловив своїх заперечень чи обґрунтувань в інших заявах по суті справи.

Ураховуючи нескладність справи, характер та кількість підготовлених та поданих адвокатом документів, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивачки 2500 грн понесених останньою витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами с. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Зважаючи на звільнення позивачки від сплати судового збору, суд стягує із відповідача на користь держави 1332, 20 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 183 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього внука задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання внука ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Ратнівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_5 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун