Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №161/6514/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6514/26

Провадження № 2/161/4281/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Гриня О.М.

за участю секретаря судового засідання Шолом С.І.

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

прокурора Шуваринської О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконавчого комітету Луцької міської ради в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування Луцької міської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є матір`ю чотирьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстрація народження яких проведена відповідно до ч. 1 ст.135 СК України.

ОСОБА_3 разом з дітьми зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Усі діти навчаються в Рожищенському навчально-реабілітаційному центрі з цілодобовим перебуванням та на вихідні і під час канікул повертаються додому.

Родина ОСОБА_8 з червня 2025 року перебуває піж соціальним супроводом в управлінні соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, яке листом від 08.12.2025 № 38-23/657 повідомило службі у справах дітей, що коли діти повертаються на канікули додому, то не мають чим харчуватися, де помитися і відпочити, тому часто залишаються на ночівлю у друзів. Умови проживання сім`ї звелися до незадовільних: антисанітарія, брудно, насипом речі, одяг, взуття дітей. У помешканні немає електроенергії, газопостачання (відключено за несплату комунальних платежів через значну заборгованість). На роботу ОСОБА_3 не влаштувалася у зв`язку з чим оплатити комунальні платежі немає можливості.

16.12.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 взяті на облік у службу у справах дітей, як такі, що перебувають у складених життєвих обставинах, де матір неналежно виконує батьківські обов`язки.

Працівник служби неодноразово навідували відповідачку за місцем її проживання, де було виявлено неналежні умови для проживання дітей. Незважаючи на всі превентивні заходи, проведені з ОСОБА_3 суб`єктами взаємодії у сфері захисту дітей, вона не виправила ситуацію по догляду за дітьми у зв`язку з чим 12.03.2026 на засіданні комісії з питань захисту дітей було вирішено рекомендувати службі у справах дітей готувати позов до суду щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.03.2026 № 189-1 затверджено висновок служби у справах дітей від 16.03.2026 № 48 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ».

Посилаючись на викладене, орган опіки та піклування Луцької міської ради, просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передати неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 органу опіки та піклування Луцької міської ради для подальшого їх влаштування до сімейних форм виховання, стягувати з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/8 частини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з усіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 24 березня 2026 року і до досягнення кожним з них повноліття на рахунок дитини в АТ «Ощадбанк».

Ухвалою судді від 26.03.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відзиву від відповідача у встановлений ухвалою строк до суду не надходило.

Протокольною ухвалою від 12.05.2026 закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні представники позивача заявлений позов підтримали та просили задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач позовних вимог не визнала. Суду пояснила, що в квартирі відновлено електропостачання за рахунок фінансової допомоги біологічного батька дітей. Зазначила, що сама вона не працює та немає наміру влаштовуватися на роботу, оскільки їй пропонують мінімальну заробітку плату. Вважає, що підстави для позбавлення її батьківських прав відсутні.

Прокурор Шуваринська О.П. надала суду усний висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та вказала, що таке позбавлення буде відповідати інтересам дітей.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи та надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

Суд враховує, що на перше місце слід ставити якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ) та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 ).

Згідно витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України № 00022649192 від 17.04.2019, № 00022649338 від 17.04.2019, № 00022648946 від 17.04.2026, № 00022649577 від 17.04.2019 реєстрація народження кожного з дітей проведена відповідно до ч. 1 ст.135 СК України.

Із листа директора Рожищенського навчально-реабілітаційного центру № 137 від 28.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_7 там навчаються, а на канікули навправляються додому за місцем фактичного проживання.

16.06.2025 працівниками органу опіки та піклування складено акт обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_8 . З вказаного акту вбачається, що санітарних стан житла вимагає покращення, у квартирі відсутнє електропостачання, їжа готується за допомогою газового балону, базові потреби дітей задовольняються, в сім`ї періодично виникають конфлікти та непорозуміння. З ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду щодо необхідності відновити паспорт та працевлаштуватися.

Відповідно до листа Управління соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 25.06.2025 № 38-23/300 сім`ю ОСОБА_3 взято під соціальний супровід.

Відповідно до висновку оцінки потреб від 29.12.2025 у сім`ї ОСОБА_8 наявні ознаки та чинники складних життєвих обставин, тому 16.12.2025 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_7 взяті на облік у службі у справах дітей як такі, що перебувають у складених життєвих обставинах, де матір неналежно виконує батьківські обов`язки.

09.01.2026 працівники служби у справах дітей спільно зі спеціалістами управління соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді відвідали ОСОБА_3 . Матір дітей кашляла, скаржилась на підвищену температуру. У квартирі було холодно, відсутнє опалення та світло. ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було доставлено до Волинського обласного притулку для дітей як таких, що самовільно залишили сім`ю, а мати не має на них належного виховного впливу.

Під час відвідування сім`ї 20.01.2026 працівниками служби спільно з працівниками ювенальної превенції були виявлені неналежні умови проживання дітей: температура в помешканні критично низька, в кімнатах безлад, брудна постільна білизна, дитячий одяг. Крім того, квартиру затопили сусіди, а тому в помешканні перекрито водопостачання.

З висновку Служби у справах дітей Луцької міської ради № 48 від 16.03.2026 вбачається, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є доцільним та відповідає інтересам дітей.

Відповідно до ч.2 ст.171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків неповнолітня ОСОБА_5 та малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , суду пояснили, що навчаються в Рожищенському навчально-реабілітаційному центрі, до матері приїжджають на вихідні, канікули та святкові дні. ОСОБА_5 суду повідомила, що не хоче ходити в школу в Луцьку, їй подобається в Рожищі, з мамою вони давно не купували речі, біологічний батько дає їй кошти на купівлю одягу, мати не допомагає з навчанням, коли вони перебувають в інтернаті, вона не телефонує, гроші надає тоді, коли має таку можливість, інколи кошти надає мама сестри.

ОСОБА_9 суду пояснив, що вони живуть добре, маму він любить, вони проводять час разом, але кататися на атракціони він ходить сам. В інтернаті йому не подобається, він хоче навчатися в Луцьку, але мама його не чує. Також, він повідомив, що він ходить на підробітки в піцерію, яка знаходиться біля дому, де він складає коробки для піци, за що отримує заробітну плату або бере піцу додому.

ОСОБА_4 зазначив, що до мами він ставиться добре, у них є що їсти, мати їх не б`є та не ображає, сварить коли вони б`ються між собою. Коли у них не було опалення і світла, то вони жили в притулку для дітей. Зазначив, що мати не працює, живе за кошти які надає батько. Одягом їх забезпечуються в соціальних службах. Мама навчанням не цікавиться, але вони разом дивляться мультики, телефон заряджаються у сусідки. Коли їх хтось ображає в інтернаті в Рожищах, то за них заступається сестра.

Щодо пояснень самої ОСОБА_3 , які вона надала в попередньому судовому засіданні, то остання зазначила, що не працює вже тривали час через те, що розмір запропонованої їй заробітної плати є мінімальним. Оскільки в неї наявна заборгованість за комунальні послуги, то всі гроші будуть відраховуватися на погашення заборгованості, а їй нічого не залишиться. Безлад, бруд та антисанітарію в квартирі вона пояснює тим, що квартиру затопили.

Аналізуючи її пояснення суд враховує, що з часу затоплення квартири пройшов вже тривалий проміжок часу, жодних дій щодо усунення наслідків заливання, нею вчинено не було. З метою забезпечення інтересів дітей, ОСОБА_3 був наданий час для можливості працевлаштування та приведення квартири у відповідний житловий стан з урахуванням потреб дітей.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.10.2026 ОСОБА_3 суду повідомила, що на роботу не влаштувалася, оскільки впала та має проблеми з рукою, відповідних медичних документів на підтвердження наведеного суду не надала. Зазначила, що в квартирі було наведено порядок, що підтвердили представники позивача.

Також, судом було встановлено, що за час перебування справи про позбавлення батьківських прав у суді, ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно дочки ОСОБА_5 , відповідна постанова досліджена судом за допомогою системи «Д-3».

Крім цього, 26.06.2026 за наслідками візиту до сім`ї ОСОБА_8 , працівниками органу опіки та піклування було складено акт обстеження умов проживання, з якого вбачається, що мати дітей не працевлаштована, періодично випиває, належного виховного впливу на дітей немає, старший син ОСОБА_4 з нею не проживає, санітарний стан в квартирі вимагає покращення, що підтверджується фотознімками.

З урахуванням наведеного, поведінка ОСОБА_3 не була спрямована на виправлення та покращення умов проживання дітей, позивач так і не знайшла роботи, прибирання в квартирі було здійснено один раз і за сприяння соціальних служб, відновлення електропостачання відбулося за сприяння біологічного батька дітей, який погасив заборгованість, свого відношення до дітей вона не змінила. У судові засідання ОСОБА_3 часто не приходила, на проголошення короткого рішення не з`явилася, за отриманням його копії не зверталася і до дня складання повного тексту не цікавилася результатом розгляду справи.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Разом з тим це, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання перш за все необхідно виходити з інтересів дитини, з`ясувати та оцінити який позитивний чи негативний наслідок для дитини матиме таке рішення.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За таких, які наведені вище, суд дійшов висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками з виховання дітей, не бажає виправлятися та змінювати своє відношення до них, а тому наявні виключні обставини для застосування крайнього заходу впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків - позбавлення її батьківських прав.

Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Як вказано в ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07.12.2006 у справі «Хант проти України»).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач тривалий час не бере участі у вихованні дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідними матеріально-побутовими умовами, доглядом, вихованням, не спілкується з ними належним чином. Зазначені фактори в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дітей та самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Крім того, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зі ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнені з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

З ч. 3 ст. 180 СК України вбачається, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджується у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників з ким проживає дитина.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнені з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини.

Отже, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягувати аліменти у розмірі 1/8 частини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з усіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 24 березня 2026 року і до досягнення кожним з них повноліття на рахунок дитини в АТ «Ощадбанк».

Крім того, з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 3 993,60 грн. (за три позовні вимоги немайнового характеру).

Керуючись ст.265, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов виконавчого комітету Луцької міської ради в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Передати неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 органу опіки та піклування Луцької міської ради для подальшого їх влаштування до сімейних форм виховання.

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/8 частини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з усіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 24 березня 2026 року і до досягнення ним повноліття на рахунок дитини в АТ «Ощадбанк».

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/8 частини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з усіх видів заробітку на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , починаючи з 24 березня 2026 року і до досягнення ним повноліття на рахунок дитини в АТ «Ощадбанк».

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/8 частини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з усіх видів заробітку на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , починаючи з 24 березня 2026 року і до досягнення ним повноліття на рахунок дитини в АТ «Ощадбанк».

Стягувати з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/8 частини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з усіх видів заробітку на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , починаючи з 24 березня 2026 року і до досягнення ним повноліття на рахунок дитини в АТ «Ощадбанк».

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 3 993,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: виконавчий комітет Луцької міської ради (адреса: вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 04051327);

Відповідач: ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ).

Вступна та резолютивна частини рішення були проголошені 12 жовтня 2026 року.

Повний текст рішення складений та підписаний 21 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь