Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №159/5958/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №159/5958/26

Суддя: Окостень І. В.

Справа № 159/5958/26

Провадження № 3/159/2099/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Окостень І.В., з участю захисника Тростянчук Т.В. (дистанційно), розглянув матеріали справи, які надійшли від Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 07.09.2026 о 07.35 в місті Ковелі на вулиці Міцкевича, керував транспортним засобом «Пежо 308», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху. Такими діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, направив захисника.

Захисник Тростянчук Т.В. наполягала на закритті провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення, оскільки висунуте обвинувачення в керуванні автомобілем у стані сп`яніння повністю спростовується матеріалами справи та зібране з грубим порушенням законної процедури. Матеріали протоколу містять суперечності та недопустимі докази: у протоколі водію ставилося у вину саме керування у стані сп`яніння на підставі показника «Драгера» (0,35 проміле), з яким водій письмово не погодився, тоді як у направленні до медичного закладу офіційно зазначено про відмову від огляду, що свідчить про повну невідповідність фабули справи та невстановлення об`єктивної сторони проступку. Захист наголошує на порушенні хронології оформлення документів (направлення виписане о 07:45, тобто за 4 хвилини до складання акта огляду о 07:49), а доданий чек газоаналізатора взагалі не містить прив`язки до конкретного протоколу. Вина водія повністю нівелюється належним та допустимим доказом — офіційним висновком КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ», де ОСОБА_1 , скориставшись своїм законним правом, самостійно пройшов медичний огляд протягом установленого двохгодинного терміну (о 09:07 год того ж дня), який підтвердив, що він є тверезим, а ознак сп`яніння не виявлено. Враховуючи конституційний принцип презумпції невинуватості, а також неправомірність самостійної зміни судом фабули обвинувачення поліції, захист вважає вину недоведеною поза розумним сумнівом.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 245, 280 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з`ясуванню: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд з`ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.

Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правилами дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9.а).

Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння повністю підтверджується сукупністю досліджених під час розгляду справи доказів.

Протокол серії ЕПР1 №764967 від 07.09.2026 про адміністративні правопорушення складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Стан сп`яніння ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом підтверджено належним технічним засобом. Так, за результатами тестування на алкоголь приладом «Драгер Алкотест 6810» (№ ARPK-0080) у ОСОБА_1 виявлено 0,35 проміле, що перевищує гранично допустиму норму. Відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, процедуру проведено у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп`яніння: запаху алкоголю з порожнини рота, зміни забарвлення шкіри обличчя та відповідної поведінки.

В направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до Ковельського МТМО зазначено, що в результаті огляду, проведеного поліцейським у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

Обставини події також зафіксовані на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських. Відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та є доказами у справі.

Так, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 07.09.2026 о 07.35. був зупинений працівниками поліції в місті Ковелі. Після оголошення про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, погодився та пройшов тестування на газоаналізаторі «Драгер», результат тестування становив 0,35 проміле. На запитання поліцейського ОСОБА_1 відповів, що згоден з результатом тестування. Також одразу на запитання поліцейського відповів, що немає необхідності їхати у медичний заклад на медичний огляд. Після чого працівники поліції роз`яснили права ОСОБА_1 та приступили до складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час складання протоколу ОСОБА_1 спілкувався по телефону. Перед підписанням протоколу та долучених до нього документів ОСОБА_1 повідомив, що не згідний з результатом тестування і просив доставити його до медичного закладу для медичного огляду. Після відмови працівників поліції у цьому зазначив в акті огляду на стан сп`яніння, що не згідний з результатом тестування.

Тобто, безпосередньо після тестування на газоаналізоторі «Драгер» з результатом 0,35 проміле ОСОБА_1 однозначно висловив згоду з отриманим результатом і прямо заявив поліцейським про відсутність потреби їхати до медичного закладу. Відповідно до вимог Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735, саме згода водія з позитивним результатом огляду на місці є законною підставою для припинення процедури виявлення сп`яніння та переходу до складанн протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміна позиції водія наприкінці оформлення матеріалів після телефонних консультацій та усвідомлення правових наслідків не може нівелювати вже проведений і належним чином зафіксований огляд.

Доводи захисту щодо неправильної кваліфікації дій водія безпідставні. Огляд на місці зупинки є первинною та повністю завершеною процесуальною дією, яка відбулася за добровільної та зафіксованої на відео згоди ОСОБА_1 . Факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП є повністю доведеним з моменту об`єктивної фіксації приладом позитивного результату в 0,35 проміле. Наступне оформлення направлення до лікарні та внесення туди запису про відмову водія не змінює правову кваліфікацію правопорушення, а є лише фіксацією поведінки особи, яка після усвідомлення правових наслідків неправомірно відмовилася підтвердити раніше визнаний нею результат у медичному закладі.

Процесуальні права водія були повністю забезпечені в момент проходження тесту та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зміна позиції особи перед підписанням документів після телефонних розмов є виключно тактикою захисту для штучного створення дефектів доказів та уникнення відповідальності.

Подальша відмова водія від поїздки до Ковельського МТМО, куди першочергово було оформлено направлення, підтверджує його первісний намір приховати факт сп`яніння, а самостійний огляд в іншому медичному закладі в Камені-Каширському о 09:07 не спростовує стан сп`яніння на момент керування о 07:35.

Розбіжність у часі складання направлення (07:45), акта (07:49) та протоколу (07:54) є незначною, не спростовує самого факту вчинення правопорушення та не може бути самостійною підставою для визнання доказів недопустимими.

Наведені докази беззаперечно доводять вину ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, а також безальтернативність санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд застосовує до особи, яка притягується до відповідальності, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» його розмір становить 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн, які стягуються на користь держави.

Керуючись ст. ст. 276 - 287 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).

Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у встановлений строк, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

СуддяІ. В. Окостень

Оригінал: reyestr.court.gov.ua