Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №500/2252/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/2252/26 пров. № А/857/50246/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача: Калмикової Ю.О.,

суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №500/2252/26 (головуючий суддя І інстанції Подлісна І.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 2020 року отримую пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Досягнувши 61-річного віку та маючи страховий стаж 39 років 8 місяців 22 дні, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою від 07.01.2026 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2023-2025 роки.

За результатами розгляду заяви від 07.01.2026 з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла відповідь №707-300/Я-02/8-1900/26 від 21.01.2026 про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший. У відповіді зазначено, що підстави для переходу на інший вид пенсії відсутні. Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області протиправними.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2023-2025 роки та проведення перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.01.2026 про переведення на пенсію за віком відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2023-2025 роки, із врахуванням висновків суду в даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Наголошує, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 2020 року отримую пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Досягнувши 61-річного віку та маючи страховий стаж 39 років 8 місяців 22 дні, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою від 07.01.2026 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2023-2025 роки.

За результатами розгляду заяви від 07.01.2026 з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла відповідь №707-300/Я-02/8-1900/26 від 21.01.2026 про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший. У відповіді зазначено, що підстави для переходу на інший вид пенсії відсутні. Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу була призначена пенсія відповідно до пункту 2-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", де особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст. 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії по віку відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст. 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Спірним питанням є належність до одного чи різних видів пенсії пенсій «за віком» та «за віком на пільгових умовах» для цілей визначення показника «середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії».

Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.

Пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 17.05.2021 року у справі №185/1473/17, від 15.05.2020 року у справі №334/13/16-а.

Для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.12.2021 року у справі №185/951/17, від 30.11.2023 року у справі №580/3792/23.

В цій справі незалежно від закону, на підставі якого позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку), застосування таких пільгових умов не змінює виду пенсії в обох законах (Закон №1058-IV та Закон №1788-XII) видом пенсії є саме «пенсія за віком». Отже, позивач фактично просив повторно призначити йому той самий вид пенсії і у зв`язку з цим здійснити перерахунок її розміру. Водночас, як для такого призначення, так і, відповідно, для перерахунку немає правових підстав.

Отже, позивач не врахував, що визначальним є не закон, на підставі якого особа звертається за призначенням пенсії, а вид пенсії, який така особа отримує, адже саме з видом пенсії законодавство пов`язує порядок розрахунку її розміру та можливість проведення нового розрахунку. В свою чергу позивачу раніше було призначено саме пенсію за віком.

Так, сам позивач надав протокол призначення пенсії, в якому вказано «вид пенсії» та зазначено «пенсія за віком».

У зв`язку з цим, відсутні підстави для використання іншого показнику середньої заробітної плати по Україні, оскільки відсутня зміна виду пенсії.

Таким чином, незалежно від закону, за яким позивачу призначено пенсію за віком, вид такої пенсії є тотожним («за віком»), що є підставою для відмови у позові.

В свою чергу, посилання позивача на призначення йому пенсії саме за Законом №1788-XII є безпідставним. Так, в протоколі призначення пенсії згадано Закон №1058-IV.

В свою чергу використаний п. 2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV п. 2-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачає, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «е» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав чинності 11.10.2017 року.

Отже, до цієї дати пенсії призначались згідно Закону №1788-XII, а після цієї дати згідно Закону №1058-IV.

Позивачу пенсія призначена з 13.01.2020 року, тобто після 11.10.2017 року, а тому таке призначення здійснено у відповідності саме до Закону №1058-IV, що є окремою підставою для відмови у позові. Використаний шифр, згадування іншого закону цієї обставини не спростовують та на неї не впливають.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області підлягає задоволенню, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року - скасуванню.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі №500/2252/26 - скасувати.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідачЮ. О. Калмикова

суддіВ. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк