Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №120/4316/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4316/26

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Моніч Б.С.

21 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення ним особистого прийому та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Ухвалою від 07.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. В даній ухвалі звернуто увагу позивача на необхідність сплати судового збору або подання додаткових доказів на підтвердження незадовільного майнового стану. Також звернуто увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

16.04.2026 від позивача надійшла заява щодо виконання ухвали суду від 07.04.2026 та уточнена позовна заява.

Суд дійшов висновку, що вказана заява не усуває недоліки, які виявлені судом під час залишення позовної заяви, оскільки на підтвердження факту звернення до відповідача з метою попасти на прийом до керівника, відмову у такому прийому, виклик поліції, до позовної заяви не додано, до позовної заяви додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.01.2026, однак, вказаний документ не завірений належним чином та поданий до суду у вигляді звичайної копії, ненадання до позовної заяви доказів, що підтверджують вказані позивачем обставини.

Ухвалою суду від 28.04.2026 продовжено ОСОБА_1 строк виконання ухвали суду від 07.04.2026 року на 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків позовної заяви. Роз`яснено, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

14.05.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача, у якій зазначив, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху варто залишити без задоволення.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

IІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначив, що на виконання вимог суду він надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, з підтвердженням відсутності у нього доходів за попередній рік. Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадженняу справі не може надавати оцінку достатності наявності або відсутності доказів. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви.

Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.

Так, згідно з приписами цієї норми у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи безді, яка її подала.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

За правилами, встановленими статтею 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У статті 161 КАС України також передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Згідно із статтею 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання.

При цьому повернення позовної заяви є наслідком неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк. При цьому суд повинен оцінити, чи дійсно позивач не вжив заходів для усунення недоліків, чи усунув їх частково, а також чи є вимоги ухвали про залишення без руху обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам статей 160, 161 КАС України.

Як убачається з матеріалів справи та наголошувалось апеляційним судом вище, підставами для залишення позовної заяви без руху, а в подальшому - її повернення, слугували, зокрема: ненадання доказів сплати судового збору або належних доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору; подання до суду незасвідчених копій документів та неподання доказів, що підтверджують вказані позивачем обставини.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними та такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

Щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Таким чином, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Зокрема, за нормами наведеної статті, суд може звільнити особу від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний 2025 рік.

Так, на виконання ухвали суду позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, до якої долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, відповідно до яких інформація про доходи відсутня.

Отже, позивач надав суду докази, які підтверджують, що розмір судового збору за подання позовної заяви в цій справі перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік (2025), а тому з урахуванням вищезазначених норм КАС України, позивач має право на звільнення його від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 17.03.2026 у справі №120/15059/25 дійшов висновку щодо достатності надання скаржником відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела, суми нарахованого доходу за період з січня 2025 року по грудень 2025 року (відсутня інформація щодо джерел/сум виплачених доходів).

Щодо ненадання позивачем належним чином засвідчених копій документів та доказів, що підтверджують вказані позивачем обставини, колегія суддів зазначає таке.

Частинами четвертою та п`ятою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Так, згідно з матеріалами справи, дійсно позивачем подано позовну заяву без доказів на підтвердження вказаних ним обставин.

Разом з тим позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача.

Колегія суддів зазначає, що пунктами 1, 3, 6 частини другої статті 173 КАС України передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Отже, суд першої інстанції у разі необхідності може встановлювати обставини справи та збирати відповідні докази в підготовчому провадженні.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 80 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.

Таким чином, суд першої інстанції з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі має повноваження запропонувати сторонам надати певні докази або зобов`язати відповідача надати такі, зокрема, у даному випадку оригінал чи належним чином завірену копію відповіді відповідача на заяву позивача.

У разі відсутності у справі доказів, указана обставина може бути усунута і після відкриття провадження у справі. Крім того, питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем на виконання ухвали суду від 07.04.2026 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження відповідного майнового стану, а також заявлено клопотання про витребування доказів, необхідних для підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За таких обставин відсутні достатні підстави вважати, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк. Водночас питання щодо належності та достатності поданих доказів, а також необхідності витребування додаткових доказів не перешкоджають відкриттю провадження у справі та можуть бути вирішені судом першої інстанції під час підготовки справи до розгляду.

Таким чином, повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України є передчасним, а ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до статті 320 КАС України є підставою для її скасування.

З урахуванням викладеного, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до статті 320 КАС України є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

VI. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМоніч Б.С.

СуддіБіла Л.М. Гонтарук В. М.