Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №127/28751/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №127/28751/26

Суддя: Полотнянко Ю.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/28751/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горбатюк В.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

20 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Олексієнко О.В.,

представника позивача: Слишинського І.В.,

представник відповідача: Тарасової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2026 позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову серії АВ № 000613 від 06 серпня 2026 року, яка складена провідним інспектором відділу № 1 Вінницького районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області Кривешко Катериною Сергіївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, за наслідками розгляду якої винесено постанову серії АВ № 000613 від 06 серпня 2026 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Визнано протиправною та скасовано постанову серії АВ № 000614 від 07 серпня 2026 року, яка складена провідним інспектором відділу № 1 Вінницького районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області Кривешко Катериною Сергіївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, за наслідками розгляду якої винесено постанову серії АВ № 000614 від 07 серпня 2026 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.06.2024 № 1357 «Про затвердження актів приймання-передачі з державної в комунальну власність Вінницької міської територіальної громади захисних споруд цивільного захисту» затверджено акти приймання-передачі з державної у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади, зокрема, сховища № 00111 загальною площею 164 кв. м, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Данила Нечая, 55, та сховища № 00117 загальною площею 286,7 кв. м, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Волошкова, 55. Цим же рішенням передбачено здійснення заходів щодо безоплатного прийняття КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради на балансовий облік зазначеного нерухомого майна, а також проведення технічного обстеження його стану.

Згідно з паспортом захисної споруди цивільного захисту № 00111, складеним 02.07.2024, сховище по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці введено в експлуатацію 29.09.1979, його місткість становить 200 осіб, загальна площа - 164 кв. м. У паспорті балансоутримувачем споруди зазначено КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради з червня 2024 року. При цьому зафіксовано, що герметичність споруди не забезпечена, система опалення та зовнішня мережа водопостачання перебувають у непрацездатному стані, резерв води відсутній, санітарні прилади, інструмент, інвентар та відповідне обладнання відсутні.

Відповідно до паспорта захисної споруди цивільного захисту № 00117, складеного 02.07.2024, сховище по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці введено в експлуатацію у червні 1972 року, його місткість становить 300 осіб, загальна площа - 286,7 кв. м. Балансоутримувачем також зазначено КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради з червня 2024 року. Паспортом зафіксовано, зокрема, що герметичність сховища не забезпечена, система опалення є непрацездатною, централізоване електропостачання знеструмлене, зовнішня мережа водопостачання перебуває у непрацездатному стані.

Відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №00111 від 23.10.2024, складеного за результатами оцінки сховища по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці, за результатами перевірки стану приміщень, захисних пристроїв, інженерних мереж та систем життєзабезпечення зроблено загальний висновок про те, що захисна споруда є не готовою до використання за призначенням.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 00117 від 29.10.2024, складеним щодо сховища по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, за результатами проведеної оцінки цю захисну споруду також визначено як не готову до використання за призначенням.

На замовлення КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради ПНВП «СПЕКТР» проведено технічне обстеження захисної споруди цивільного захисту № 00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, результати якого викладені у технічному звіті станом на 25.11.2024.

У технічному звіті зазначено, що споруда введена в експлуатацію у 1972 році, на час проведення обстеження не експлуатувалася. Під час обстеження встановлено замокання поверхонь стін і перекриття, руйнування оздоблення, корозійне пошкодження конструкцій, руйнування входу та інженерних комунікацій. Встановлено суцільне пошкодження робочої арматури несучих ребер плит перекриття з руйнуванням та відшаруванням захисного шару бетону, а також відсутність усіх систем життєзабезпечення у зв`язку з їх руйнуванням.

У розділі «Висновки» технічного звіту зазначено, що всі ребра несучих плит перекриття перебувають в аварійному стані, робоча арматура вкрита корозією та втратила зв`язок із бетоном, відсутні всі системи життєзабезпечення та аварійний вихід. За результатами обстеження зроблено висновок, що сховище № 00117 перебуває в аварійному стані, що унеможливлює його експлуатацію як захисної споруди для населення, а його експлуатація неможлива. Після проведення капітального ремонту споруду визначено можливою до використання як складське приміщення.

До технічного звіту долучено фотоматеріали, якими зафіксовано фактичний стан споруди та її окремих конструктивних елементів, а також документи щодо кваліфікації експерта, який проводив обстеження.

Також позивачем надано паспорт об`єкта будівництва щодо захисної споруди № 00117, у якому відображено результати проведеного технічного обстеження, технічний стан конструкцій та систем споруди, виявлені дефекти і пошкодження.

Листом КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради від 30.12.2024 № 01-17/1750 ГУ ДСНС України у Вінницькій області повідомлено про результати проведених технічних обстежень захисних споруд, прийнятих на баланс підприємства. У цьому листі зазначено, зокрема, що сховище № 00117 по вул. Волошкова, 55 перебуває в аварійному стані та непридатне до експлуатації, а сховище № 00111 по вул. Данила Нечая, 55 перебуває у непрацездатному стані та непридатне до експлуатації. У зв`язку з установленим технічним станом КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради повідомило про вимушене припинення використання зазначених сховищ для укриття населення.

Протоколом міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 2 від 27.01.2025, з урахуванням наданих технічних звітів та паспортів об`єктів, зафіксовано, що сховище № 00111 має непрацездатний технічний стан, а сховище № 00117 - аварійний. За результатами розгляду, зокрема, прийнято рішення про зупинення експлуатації захисної споруди цивільного захисту № 00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, недопущення перебування у ній людей та вжиття заходів щодо її подальшого використання.

Листом ГУ ДСНС України у Вінницькій області від 13.02.2025 № 161-1-3559/162-2, наданим у відповідь на звернення КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради, повідомлено про розгляд питання щодо можливості використання окремих захисних споруд для укриття населення від звичайних засобів ураження в особливий період.

Щодо сховища № 00111 по вул. Данила Нечая, 55, у листі наведено відомості технічного звіту про те, що конструктивна система та матеріали стінових блоків не забезпечують безпечного перебування людей у разі надзвичайних ситуацій, а сховище непридатне для подальшої експлуатації як захисна споруда. У зв`язку з цим ГУ ДСНС України у Вінницькій області не погодило використання сховища № 00111 для укриття населення від звичайних засобів ураження в особливий період.

У подальшому ПНВП «СПЕКТР» проведено технічне обстеження захисної споруди цивільного захисту № 00111 по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці, станом на 08.07.2025.

Згідно з технічним звітом за результатами такого обстеження встановлено замокання стін, підлоги та перекриття, руйнування оздоблення, корозійні пошкодження робочої арматури та відшарування бетону, відсутність систем життєзабезпечення внаслідок їх руйнування та відсутність аварійного виходу.

У висновках технічного звіту зазначено, що конструктивна система споруди не забезпечує безпечного перебування людей у разі надзвичайної ситуації; сховище не експлуатувалося більше десяти років; захисна споруда № 00111 перебуває в аварійному стані та її використання становить загрозу для життя людей.

Позивачем також надано паспорт об`єкта будівництва щодо захисної споруди № 00111, складений за результатами технічного обстеження, у якому відображено фактичний стан її будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем та зафіксовано наявні пошкодження. До матеріалів технічного обстеження долучено фотоматеріали стану споруди.

Листом КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради від 14.11.2025 № 01-17/1768 ГУ ДСНС України у Вінницькій області повідомлено про прийняте підприємством рішення щодо припинення експлуатації, зокрема, захисної споруди цивільного захисту № 00111 з огляду на її технічний стан.

Листом ДСНС України від 03.12.2025 № 16-30654/162-2, наданим у відповідь на лист КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради № 01-17/1728 від 04.11.2025, роз`яснено, що балансоутримувач забезпечує утримання об`єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення їх у готовність до використання за призначенням. У разі неможливості або економічної недоцільності відновлення захисної споруди балансоутримувач має підготувати відповідні пропозиції щодо її подальшого використання, реконструкції, зміни режиму використання або виключення з фонду захисних споруд. У листі також зазначено, що захисні споруди, які є неготовими, не можуть використовуватися для колективного захисту населення, а сам лист має інформаційно-рекомендаційний характер.

06.08.2026 провідним інспектором відділу № 1 Вінницького районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Вінницькій області Кривешко К.С. за участю заступника начальника відділу з обслуговування захисних споруд КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради Гончарука Я. проведено позапланове обстеження сховища № 00111 по вул. Данила Нечая, 55, у м. Вінниці, за результатами якого складено акт № 632.

В акті зазначено, що попереднє комплексне обстеження цієї захисної споруди проводилося 12.12.2025, за результатами якого складено акт № 836.

За результатами обстеження 06.08.2026 встановлено, що об`єкт, його комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання і системи життєзабезпечення перебувають у неналежному технічному стані; вхід не забезпечує можливості користування ним особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення; системи водопостачання, каналізації та опалення відсутні через руйнування; не забезпечено належного стану повітрозабірних каналів та справності противибухових пристроїв; не забезпечено герметичності сховища у зв`язку з порушенням цілісності огороджувальних конструкцій, гідроізоляції та руйнуванням комунікацій. Також зафіксовано ознаки замокання внаслідок дії поверхневих ґрунтових вод. За результатами обстеження сховище № 00111 визнано неготовим до використання за призначенням.

Примірник акта № 632 отримано директором КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради Чигуром В.М., про що в акті міститься його підпис.

07.08.2026 тією ж посадовою особою ГУ ДСНС України у Вінницькій області за участю представника балансоутримувача проведено позапланове обстеження сховища № 00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, за результатами якого складено акт № 673.

В акті містяться відомості про проведення попереднього комплексного обстеження цієї захисної споруди 07.04.2025, за результатами якого складено акт № 141.

За результатами обстеження 07.08.2026 встановлено, що об`єкт не захищений від підтоплення та затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами; не забезпечено герметичності сховища у зв`язку з порушенням цілісності огороджувальних конструкцій, місць їх з`єднання, гідроізоляції, захисних пристроїв входів та виходів, руйнуванням комунікацій і противибухових пристроїв систем вентиляції; наявні ознаки замокання під дією ґрунтових та поверхневих вод. За результатами обстеження сховище №00117 визнано неготовим до використання за призначенням.

Примірник акта № 673 також отримано директором КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради Чигуром В.М., що засвідчено його підписом.

Провідним інспектором відділу № 1 РУЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Вінницькій області Кривешко К.С. 06.08.2026 винесено постанову серії АВ № 000613, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.175-3 КУпАП за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту № 00111 по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці, що призвело до її неготовності до використання за призначенням, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Цією ж посадовою особою 07.08.2026 винесено постанову серії АВ № 000614, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту № 00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, що призвело до її неготовності до використання за призначенням, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Позивач не погоджуючись з цими постановами, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч.1 ст.9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами

Судом установлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.175-3 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.175-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням.

Диспозиція ст.175-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають вимоги щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Згідно з п.2 ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) до захисних споруд цивільного захисту належать протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у сфері цивільного захисту належить: виконання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, експлуатації, використання та реконструкції об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Згідно з абз.1 п.9, абз.2 п.3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, утримання фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Відповідно до п.11 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Згідно п.15 Порядку №138 обліку підлягають сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття та первинні (мобільні) укриття, розташовані на території України, незалежно від форми власності.

Згідно п.28. Порядку №138 у разі відсутності потреби та/або неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд/споруд подвійного призначення у випадках, передбачених вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, визначених МВС, підготовка пропозицій щодо подальшого використання таких споруд належить до повноважень балансоутримувачів.

Відповідно до ч.8 ст.32 КЦЗ України утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Частиною 18 ст.32 КЦЗ України передбачено, що відповідальність за порушення вимог щодо утримання у готовності до використання за призначенням та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в мирний час та в особливий період несуть власники, користувачі об`єктів та юридичні особи, на балансі яких вони перебувають, відповідно до закону.

Згідно пункту 7 розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ 09 липня 2020 року №579, (далі-Вимоги) споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами. Заміна окремих вузлів та агрегатів обладнання захисних споруд не має погіршувати технічних характеристик інженерних систем та систем життєзабезпечення.

Згідно пункту 8 розділу II Вимог споруди фонду захисних споруд мають захищатися від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення постанови серії АВ № 000613 від 06 серпня 2026 року стали результати обстеження захисної споруди цивільного захисту № 00111, зафіксовані в акті обстеження від 06 серпня 2026 року № 632.

Зазначеним актом зафіксовано, зокрема, неналежний технічний стан об`єкта та його обладнання, відсутність окремих інженерних мереж унаслідок руйнування, недоліки входу щодо забезпечення доступності для маломобільних груп населення, порушення герметичності огороджувальних конструкцій, ознаки замокання та інші недоліки, які, за висновком посадових осіб відповідача, унеможливлювали використання споруди за призначенням.

Підставою для винесення постанови серії АВ № 000614 від 07 серпня 2026 року стали результати обстеження захисної споруди № 00117, зафіксовані в акті обстеження від 07 серпня 2026 року № 673. У цьому акті відображено недоліки захисту об`єкта від підтоплення та затоплення, порушення герметичності огороджувальних конструкцій, ознаки замокання та інші недоліки, які, за оцінкою відповідача, свідчили про неготовність споруди до використання за призначенням.

Суд першої інстанції, дослідивши зазначені акти та інші матеріали справи, не заперечував встановленого відповідачем факту неготовності захисних споруд № 00111 та № 00117 до використання за призначенням.

Водночас суд дійшов висновку, що наявні у справі докази не підтверджують належним чином, що така неготовність настала саме внаслідок винного порушення ОСОБА_1 конкретних вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, та надаючи оцінку оскаржуваним постановам, звертає увагу на вимоги ч.2 ст.283 КУпАП, відповідно до яких постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Верховний Суд у постанові від 4 вересня 2019 року у справі №285/1535/15-а виснував, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сутність пред`явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, в оскаржуваних постановах не зазначено конкретних обставин та фактів порушення директором КП «Муніципальна варта» Чигуром В. М. вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, а саме сховища № 00111 загальною площею 164 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та сховища № 00117 загальною площею 286,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зокрема, в оскаржуваних постановах не встановлено та не зазначено, які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 призвели до неготовності зазначених сховищ до використання за призначенням, у чому саме полягає його вина, які саме з порушень виявлених під час обстеження стали підставою для притягнення до відповідальності, а також які конкретні вимоги нормативно-правових актів ним порушено.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є встановлення не лише факту наявності певного порушення, а й конкретних дій чи бездіяльності особи, її вини, причинного зв`язку між такими діями (бездіяльністю) та наслідками, а також відповідності цих обставин складу адміністративного правопорушення, передбаченого законом.

Отже, зазначення в постанові конкретних фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, визначення того, які саме дії чи бездіяльність особи утворюють об`єктивну сторону правопорушення, у чому полягає її вина та які саме вимоги нормативно-правових актів порушено, є обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відсутність таких відомостей у постанові унеможливлює належну перевірку наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та, відповідно, законності притягнення її до адміністративної відповідальності.

Саме по собі наведення в постанові переліку технічних недоліків захисної споруди та посилання на загальні обов`язки її балансоутримувача не є достатнім, якщо не встановлено, у чому конкретно полягала винна поведінка особи.

За таких обставин сама лише вказівка на неготовність сховищ до використання за призначенням без конкретизації допущених ОСОБА_1 порушень, його конкретних дій чи бездіяльності та форми вини не може бути достатньою підставою вважати законним притягнення його до адміністративної відповідальності.

Отже довід апелянта про дотримання вимог статті 283 КУпАП не спростовує висновків суду першої інстанції.

Доводи апелянта про підтвердження актами обстежень факту неготовності захисних споруд самі по собі не спростовують висновку суду першої інстанції про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Посилання апелянта на те, що з моменту передання майна на баланс позивач був зобов`язаний уживати заходів щодо приведення споруд у належний стан, має загальний характер і не підтверджує само собою, що позивач не вживав жодних заходів або що саме його винна бездіяльність спричинила встановлений у серпні 2026 року технічний стан об`єктів.

З урахуванням вимог ст.245, 251, 252 КУпАП, ст.62 Конституції України у даній справі поза розумним сумнівом не доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.175-3 КУпАП.

Аргументи апелянта щодо відсутності фінансування та обов`язковості вжиття заходів із забезпечення безпеки населення не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про недоведеність складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, а також недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваних постанов, а тому наявні підстави для їх скасування та закриття справ про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Доводи апелянта про нормативні обов`язки балансоутримувача, відсутність звільнення від таких обов`язків через брак фінансування, триваючий характер правопорушення, дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, відповідність постанов формальним вимогам статті 283 КУпАП та суспільну значущість утримання захисних споруд не спростовують висновків суду першої інстанції про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийПолотнянко Ю.П.

СуддіДрачук Т. О. Смілянець Е. С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua