Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №560/5994/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5994/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

21 жовтня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №46/д від 27.12.2022 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із безпосередньою участю в бойових діях у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі передбаченому пунктом 2 Постанови №168 у рівних частках, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із безпосередньою участю в бойових діях у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо, в районах бойових дій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 є дружиною та сином військовослужбовця ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.07.2014 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 30.10.2014.

Рішенням від 25.08.2022 у справі №686/15571/22 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області оголосив ОСОБА_5 померлим під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із безпосередньою участю в бойових діях у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій, з дня набрання законної сили рішенням суду. Цим рішенням суд встановив, що ОСОБА_5 05 вересня 2014 року близько 16.30 під час виконання бойових завдань в зоні АТО, біля населеного пункту Цвітні Піски (Слов`яносербський район, Луганської області), разом з своїм підрозділом потрапив у засідку, по колоні вівся вогонь з обох боків із стрілецької зброї, РПГ, ПКМ, озброєння БМП, озброєння танка, дорога була замінована керованими протитанковими мінами ТМ-62, після чого рахувався як зниклий безвісти.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2022 року у справі №686/15571/22 набрало законної сили 04.10.2022 року.

На підставі зазначеного рішення суду Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 06.10.2022 видав свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , 04.10.2022.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 09.11.2022 ОСОБА_6 виключений зі списків особового складу частини, як такий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 поблизу н.п. Цвітні Піски Слов`яносербського р-н Луганської області. Причина смерті: помер під час виконання обов`язків військової служби пов`язаних із посередньою участю в бойових діях у період здійснення заходів національної безпеки і оборони, стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 17.11.2022 №183 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 поблизу н.п. Цвітні Піски Слов`яносербського р-н Луганської області під час виконання обов`язків військової служби пов`язаних із посередньою участю в бойових діях у період здійснення заходів національної безпеки і оборони, стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій.

В грудні 2022 року позивачка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з заявою, щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) свого чоловіка, рядового ОСОБА_5 , під час виконання ним обов`язків військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі – Постанова №168).

Рішенням, оформленим протоколом від 03.01.2023 №17, 11 Регіональна військово-лікарська комісія з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва постановила, що: “Смерть колишнього військовослужбовця, рядового ОСОБА_5 , 1987 року народження, настала ІНФОРМАЦІЯ_4 під час безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2022 року по справі №686/15571/22 та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 06 жовтня 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Смерть, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.”

Бездіяльність відповідача щодо призначення одноразової допомоги відповідно до Постанови №168 позивачка оскаржила до суду.

Рішенням від 22.09.2023 у справі №686/11778/23 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_5 скласти та направити висновок з документами до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні позивачці одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_5 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

11.06.2024 позивачка подала до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву щодо призначення та виплату одноразової їй та сину грошової допомоги у разі загибелі (смерті) свого чоловіка, рядового ОСОБА_5 , під час виконання ним обов`язків військової служби відповідно до Постанови №168.

На виконання рішення суду у справі №686/11778/23 ІНФОРМАЦІЯ_5 склав та 14.06.2024 надіслав до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок про відсутність у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

До висновку додав: заяву позивачки від 11.06.2024 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги їй та сину грошової допомоги у разі загибелі (смерті) ОСОБА_5 , під час виконання ним обов`язків військової служби відповідно до Постанови №168; копії Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 06.10.2022, витягу з наказу в/ч НОМЕР_3 від 09.11.2011 № 301 про виключення зі списків особового складу, грошового атестату, витягу з протоколу ВЛК від 03.01.2023 № 17 про встановлення причини смерті, заяв на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , і ОСОБА_9 , копії рішення Хмельницького міськрайонного суду про оголошення померлим і рішення адміністративного суду у справі № 686/11778/23 від 22.09.2023.

Рішенням від 27.12.2024 №46/д, оформленим протоколом, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, повернула на доопрацювання зазначені документи, вважаючи, що позивачка має право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби чи смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, яка призначається відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Постанова № 975). Вказала, що надані документи не дають права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №16, оскільки не підтверджують, що смерть рядового ОСОБА_5 пов`язана з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини.

Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, позивачка звернулася з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявність довідки військової частини про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, яке стало причиною смерті, є обов`язковою для виплати сім`ї померлого під час виконання обов`язків військової служби військовослужбовця одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168.

Надані позивачкою до заяви про виплату одноразової грошової допомоги копії документів підтверджують факт смерті її чоловіка під час виконання ним обов`язків військової служби безпосередньо в районах бойових дій.

Разом з тим, до висновку щодо виплати передбаченої пунктом 2 Постанови №168 одноразової грошової допомоги членам сім`ї військовослужбовця ОСОБА_5 у зв`язку із його смертю, ІНФОРМАЦІЯ_5 не додав довідку військової частини про причини смерті ОСОБА_5 .

Тому, суд вважав правомірним рішення від 27.12.2024 №46/д відповідача про повернення поданих документів на доопрацювання.

При цьому, суд не надавав оцінку зазначеному рішенню в частині висновку про наявність у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 N 975, як такому, що не стосується предмету спору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ, який визначає загальні засади проходження військової служби в Україні.

У силу ст.41 Закону №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ.

Частиною 1 ст.16 Закону № 2011-XII регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За ч.2 цієї статті, одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

За правилами пп.«а» п.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ, допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у пп.1 п.2 ст.16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у пп.2-3 п.2 ст.16 цього Закону.

Пунктом 3 ст.16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з наведеного вище законодавчого врегулювання, дана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо його смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, як це встановлено п.9 ст.16-3 Закону №2011-XII, визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.12.2013р. №975, якою було затверджено «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», який і врегульовує питання пов`язані з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до п.3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з п.4 даного Порядку, одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала, зокрема, під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Аналогічно, як і в Законі №2011-ХІІ, абз.2 п.5 Порядку №975 встановлює, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, розмір допомоги встановлений на рівні 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 29.07.2022р. №2489-IX, ст.16-2 Закону № 2011-XII, доповнено ч.3, згідно з якою, розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», п.2 якої установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.1 Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст.16-1 Закону №2011-ХІІ, крім громадян російської федерації чи Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях вказаних країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.1-1-2 цієї Постанови, у період дії воєнного стану. При цьому виплата збільшеного до 15000000 грн. розміру одноразової допомоги згідно з п.2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках:

1) у разі загибелі військовослужбовця;

2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Тобто, на відміну від Закону №2011-ХІІ та Порядку №975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі. Зокрема, такий розмір допомоги передбачений виключно на період дії воєнного стану та покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих військовослужбовців внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).

Термін «загиблий» у військовій справі означає «військову втрату», що стосується категорії військовослужбовців, котрі брали участь у військових діях і загинули внаслідок дії противника, як безпосередньо під час бойових дій, так і в разі смерті від поранень (контузії, травми, каліцтва) або ж інших пошкоджень, несумісних із життям.

Норми Законів №2232-ХІІ, №2011-XII, а також Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» наведено термінологію «загибель (смерть)».

Колегія суддів зазначає, що вказане не означає, що поняття загибель та смерть є тотожними, коли мова йде про визначення розміру одноразової грошової допомоги у період дії воєнного стану.

Правова дефініція використаної термінології, що розкриває її зміст, в контексті наведених законів, стосується наслідків загибелі (смерті) особи.

У всіх зазначених законах правові наслідки для таких ситуацій є однаковими.

Відтак, з точки зору законодавчої техніки, є коректним зазначення термінології «загибель (смерть)» як одного поняття, без їхнього розмежування окремо на «загибель» та окремо на «смерть».

Відповідно до приписів ч.3 ст.24 Закону №2232-ХІІ, наслідком як загибелі так і смерті особи, є її виключення із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Згідно з приписами згаданого вище Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», наслідком як загибелі так і смерті особи є отримання статусу «члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни».

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що наслідком, як загибелі, так і смерті особи, є виплата одноразової грошової допомоги особам, які згідно з Законом мають право на її отримання.

Колегія суддів вважає, що питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

- у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абз.1 п.«а» п.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ);

- у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абз.2 п.«а» п.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ);

- у розмірі 15000000 грн. на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз.1 п.2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абз.6 п.2 Постанови №168).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких є свої законодавчо визначені умови для виплати.

При цьому, розмір допомоги, згідно з Постановою №168 в сумі 15000000 грн., передбачений виключно на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме, для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб.

Такий підхід держави у врегулюванні даного спірного питання покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24 вказала, що при вирішенні спорів цієї категорії суди повинні розмежовувати три правові ситуації:

- перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції;

- друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168;

- третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала, що висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі №600/548/23-а та від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

Також сформовано такі висновки:

« 1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій».

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №24, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за N 176/39232, чинним на дату звернення позивачки з заявою про виплату збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168, у зв`язку з оголошенням померлим її чоловіка ОСОБА_5 , затверджений Порядок і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» (далі – Наказ №45).

Також слід зазначити, що за змістом пункту 1.2 розділу І Наказу №45 одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

Відповідно до пунктів 4.1 – 4.2 розділу IV Наказу №45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням. У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 168 , районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У переліку документів, які надсилає районний (міський) ТЦКСП до обласного (Київського міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД (додаток 5 до Наказу №45), зокрема, зазначено, що у разі у разі смерті військовослужбовця або особи, звільненої з військової служби, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва) додатково додаються : а) довідка військової частини про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, яке стало причиною смерті; б) витяг з постанови штатної військово-лікарської комісії про підтвердження смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, наявність довідки військової частини про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, яке стало причиною смерті, є обов`язковою для виплати сім`ї померлого під час виконання обов`язків військової служби військовослужбовця одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168.

Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Наказу №45 обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи. Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Відповідно до додатку 6 Наказу №45 до «Перелік документів, які надсилаються обласним (Київським міським) ТЦКСП для призначення ОГД» документами для призначення ОГД є: пояснення, Висновок щодо можливості призначення ОГД, Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення повного кола осіб, які можуть звернутися за ОГД, Завірена копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (надається районним (міським) ТЦКСП0, Завірена копія витягу з наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв`язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)) (надається районним (міським) ТЦКСП), завірена копія грошового атестату (крім військовослужбовців строкової служби) / витягу з наказу про виплату винагороди, передбаченої пунктом 1 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", на дату загибелі військовослужбовця, а у разі смерті, що настала не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану - на дату поранення (контузії, травми, каліцтва) (надається районним (міським) ТЦКСП), копія заяви про виплату ОГД (надається районним (міським) ТЦКСП0, копія відмови, заяви, іншого правочину, завірена відповідно до чинного законодавства або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності) (надається районним (міським) ТЦКСП), у разі відсутності в копії витягу з наказу підтвердження загибелі - завірені копії інших документів військової частини, які це підтверджують (сповіщення, повідомлення, подання до нагородження, матеріали розслідування тощо) (надається військовою частиною), копія документа, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця - для утриманців загиблого (надається районним (міським) ТЦКСП), завірена копія рішення суду, яке набрало законної сили, що стосується призначення та виплати ОГД (за наявності) (надається районним (міським) ТЦКСП).

Додатково (у разі смерті військовослужбовця або особи, звільненої з військової служби, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва) та відсутності в копії витягу з наказу причини смерті): а) довідка військової частини про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, яке стало причиною смерті (надається військовою частиною), б) витяг з постанови штатної військово-лікарської комісії про підтвердження смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва) (надається штатною військово-лікарською комісією).

За змістом пункту 4.5 розділу IV Наказу №45 головний розпорядник бюджетних коштів приймає рішення повернення документів на доопрацювання у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю.

Надані позивачкою до заяви про виплату одноразової грошової допомоги копії документів підтверджують факт смерті її чоловіка під час виконання ним обов`язків військової служби безпосередньо в районах бойових дій.

Разом з тим, до висновку щодо виплати передбаченої пунктом 2 Постанови №168 одноразової грошової допомоги членам сім`ї військовослужбовця ОСОБА_5 у зв`язку із його смертю, ІНФОРМАЦІЯ_5 не додав довідку військової частини про причини смерті ОСОБА_5 .

За таких обставин та висновків Верховного Суду (у справі № 620/10029/24), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку що рішення від 27.12.2024 №46/д відповідача про повернення поданих документів на доопрацювання є правомірним.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийПолотнянко Ю.П.

СуддіСмілянець Е. С. Драчук Т. О.