Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №679/376/13-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 679/376/13-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Базарник Б.І.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

21 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виконанні постанови суду, в порядку ст.383 КАС України, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виконанні постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що постановою від 06.03.2013 по справі №2-а/679/60/2013 Нетішинський міський суд Хмельницької області зобов`язав відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Нетішин розглянути його заяву від 15.08.2012 року про проведення одноразової страхової виплати в чотирикратному розмірі граничної суми заробітної плати (доходу) та прийняти за результатами її розгляду рішення у формі постанови. На підставі вказаної постанови 07.11.2013 Нетішинський міський суд видав виконавчий лист на підставі якого неодноразово відкривалися виконавчі провадження. Востаннє, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження №60566757 - 14.05.2021. Однак, на даний час постанова Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013 не виконана. Окрім того, постановою від 29.06.2026 у ВП №60566757 на боржника накладено штраф, чим підтверджено, що постанова суду від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013 не виконана. ОСОБА_1 вказує на те, що постанови, виданої відповідачем на виконання вищевказаного рішення суду, він не отримував.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виконанні постанови суду задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виконанні постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013, зобов`язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Нетішин розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2012 року про проведення одноразової страхової виплати в чотирикратному розмірі граничної суми заробітної плати (доходу) та прийняти за результатами її розгляду рішення у формі постанови.

На виконання вищевказаної постанови суду від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013, Нетішинським міським судом Хмельницької області 07.11.2013 видано виконавчий лист.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.07.2023, у виконавчому провадженні за виконавчим листом (справа №2-а/679/60/2013), у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення ВД ФССНВ у місті Нетішин про зобов`язання прийняти постанову, за результатами розгляду якої Відділення ВД ФССНВ у місті Нетішин зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2012 року про проведення одноразової страхової виплати в чотирикратному розмірі граничної заробітної плати (доходу) та прийняти за результатами її розгляду рішення у формі постанови, сторону виконавчого провадження (боржника) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області (29013, місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 18, ЄДРПОУ 41316723) замінено на правонаступника Головне Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (29013, місто Хмельницький, вулиця Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350).

З постанови про накладення штрафу від 29.06.2026 у ВП №60566757, постановленої старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ніколовим А.В., вбачається, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист №2-а/679/60/2013 виданий 07.11.2023, на підставі рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013. Рішення суду набрало законної сили 19.06.2013 та є чинним на день винесення постанови про накладення штрафу. Вимогою державного виконавця від 02.06.2026 зобов`язано боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у строк до 10.06.2026 повідомити про стан виконання рішення суду та усунення порушення прав стягувача ОСОБА_1 . Станом на 29.06.2026 вимогу не виконано, однак боржник протягом тривалого часу не був позбавлений реальної можливості виконати рішення, проте свідомо не зробив цього. Беручи до уваги наявні матеріали документів, що надавалися боржником, вбачається, що порушені права стягувача ОСОБА_1 не усунуто. Отже, станом на 29.06.2026 рішення суду не виконано.

Вказаною постановою накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн, за невиконання рішення суду у спосіб та порядок передбачений виконавчим документом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з тих мотивів, що постанова Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013 на даний час не виконана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, чим тривалий час порушуються права та законні інтереси позивача ОСОБА_1 , тому подана ним заява підлягає задоволенню.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви позивача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 по справі №2-а/679/60/2013 виконано в межах наданих повноважень відповідно до вимог чинного законодавства. На час звернення заявника з заявою про визнання бездіяльності головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправною не завершена процедура виконання судового рішення органами державної виконавчої служби, що свідчить про передчасність звернення позивача до суду із вищевказаною заявою, оскільки відсутні об`єктивно підтверджені належними і допустимими доказами підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним. Представник заявника пропустив строк звернення із заявою про визнання протиправним рішення (у порядку статті 383 КАС України).

Позивач у встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не подав.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення № 10-р/2020 у справі № 1-14/2020(230/20) від 28.08.2020).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З аналізу зазначених вище норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Нетішин зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2012 про проведення одноразової страхової виплати в чотирикратному розмірі граничної суми заробітної плати (доходу) та прийняти за результатами її розгляду рішення у формі постанови.

При цьому обов`язковість виконання судового рішення означає не лише формальне вчинення певної дії, а й необхідність його виконання у визначений судом спосіб та в межах змісту встановленого судовим рішенням обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, після набрання постановою суду від 06.03.2013 законної сили та видачі 07.11.2013 виконавчого листа її виконання неодноразово здійснювалося в межах виконавчих проваджень. У подальшому ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.07.2023 боржника у виконавчому провадженні замінено його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є суб`єктом, на якого в установленому законом порядку покладено обов`язок забезпечити виконання судового рішення від 06.03.2013.

Колегія суддів враховує доводи апелянта про те, що 02.11.2023 відповідачем прийнято постанову №1174179393 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової страхової виплати, а після скасування цієї постанови рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі №560/21106/23 відповідачем повторно розглянуто заяву від 15.08.2012 та 15.04.2026 прийнято постанову №1174179393 про відмову у призначенні одноразової страхової виплати.

Проте зазначені обставини самі по собі не свідчать про належне виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013.

При цьому колегія суддів виходить із того, що за змістом постанови суду від 06.03.2013 відповідачеві було визначено конкретний порядок реалізації обов`язку щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про проведення одноразової страхової виплати. Тому належність виконання такого рішення підлягає оцінці не лише з огляду на факт прийняття відповідачем певного документа, а й з урахуванням того, чи усунуто порушення права заявника, встановлене судовим рішенням, та чи забезпечено реальне виконання визначеного судом обов`язку.

У цьому випадку судом першої інстанції встановлено, що станом на 29.06.2026 рішення суду від 06.03.2013 залишається невиконаним, що підтверджується постановою державного виконавця від 29.06.2026 у виконавчому провадженні №60566757, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області накладено штраф за невиконання рішення суду у спосіб та порядок, передбачений виконавчим документом.

Зазначеною постановою державного виконавця встановлено, що вимогу від 02.06.2026 про необхідність повідомити про стан виконання рішення суду та усунення порушення прав стягувача ОСОБА_1 боржником у встановлений строк не виконано, а порушені права стягувача не усунуто.

Таким чином, наявність постанови державного виконавця від 29.06.2026 має істотне значення для оцінки доводів заявника, оскільки прийнята у межах окремої процедури примусового виконання судового рішення та містить встановлені державним виконавцем обставини щодо його невиконання.

Посилання апелянта на те, що в межах виконавчого провадження №60566757 державний виконавець здійснює контроль за виконанням рішення суду, не спростовує встановленого судом першої інстанції факту невиконання цього рішення.

Навпаки, перебування виконавчого листа на примусовому виконанні та застосування державним виконавцем передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів у зв`язку з невиконанням рішення суду свідчать про те, що на момент розгляду заяви за статтею 383 КАС України обов`язок, покладений судовим рішенням на відповідача, фактично не був виконаний належним чином.

Колегія суддів відхиляє також доводи апелянта про передчасність звернення ОСОБА_1 із заявою в порядку статті 383 КАС України у зв`язку з незавершенням виконавчого провадження.

Зміст статті 383 КАС України не ставить можливість звернення особи із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання судового рішення у залежність від обов`язкового попереднього завершення виконавчого провадження.

Зазначений процесуальний механізм спрямований саме на забезпечення належного виконання судового рішення та захист прав особи у випадку, коли суб`єкт владних повноважень, будучи зобов`язаним виконати судове рішення, допускає протиправну бездіяльність або вчиняє дії, які не забезпечують його належного виконання.

Тому саме по собі перебування виконавчого документа на виконанні не позбавляє особу права звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, якщо наявні обставини, які свідчать про невиконання судового рішення або порушення прав особи внаслідок неналежного його виконання.

Не приймає колегія суддів і доводи апеляційної скарги щодо пропуску заявником строку звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Відповідно до частини четвертої статті 383 КАС України заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Отже, перебіг установленого цією нормою строку пов`язаний із моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися саме про відповідне порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Самі по собі дата ухвалення судового рішення, дата видачі виконавчого листа або дата відкриття виконавчого провадження не є достатніми для висновку про початок перебігу строку звернення із заявою за статтею 383 КАС України.

Апелянт посилається на те, що виконавчий лист видано 07.11.2013, а із заявою в порядку статті 383 КАС України ОСОБА_1 звернувся лише 09.07.2026. Однак наведені обставини самі по собі не підтверджують пропуску встановленого законом строку, оскільки не визначають моменту, коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про конкретне порушення його прав, на яке він посилається у своїй заяві.

Постанова державного виконавця від 29.06.2026 про накладення штрафу є обставиною, яка підлягає врахуванню під час оцінки доводів сторін, проте сама по собі не встановлює моменту, коли заявник дізнався про відповідне порушення.

За відсутності належних доказів того, що ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатися про відповідне порушення раніше ніж за десять днів до звернення до суду, доводи апелянта про пропуск строку не можуть бути прийняті як самостійна підстава для скасування оскаржуваної ухвали.

Посилання апелянта на те, що судовий контроль є правом, а не обов`язком суду, також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки у цій справі суд першої інстанції не встановлював додатковий контроль за виконанням судового рішення, а розглянув заяву ОСОБА_1 саме в порядку статті 383 КАС України та за результатами її розгляду встановив протиправність бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому колегія суддів наголошує, що ефективність судового захисту не може обмежуватися лише постановленням судового рішення. Право на судовий захист включає також право на його реальне та своєчасне виконання. Залишення судового рішення невиконаним протягом тривалого часу нівелює саму сутність права особи на судовий захист та суперечить принципу обов`язковості судових рішень.

У цьому випадку постанова Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 набрала законної сили, виконавчий лист за нею видано 07.11.2013, а станом на 29.06.2026, тобто через значний проміжок часу, її виконання не забезпечено, що підтверджено постановою державного виконавця про накладення штрафу.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тривале невиконання відповідачем судового рішення призвело до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , а тому наявні передбачені статтею 383 КАС України підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при виконанні постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.03.2013 у справі №2-а/679/60/2013.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМоніч Б.С.

СуддіШидловський В.Б. Капустинський М.М.