Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №240/23085/25
Суддя: Гонтарук В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/23085/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
21 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" про визнання протиправною відмови у задоволенні запиту, зобов`язання надати інформацію на запит,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" про визнання протиправною відмови у задоволенні запиту, зобов`язання надати інформацію на запит.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 29.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до ДП «Ліси України» з запитом на інформацію за № 395. Запит було подано в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивач просив надати:
1. Інформацію про дати та суми виплаченої оплати праці, винагороди, додаткового блага члену Наглядової ради ДП "Ліси України" Маркіяну Витвицькому.
2. Інформацію про дати, зміст та обсяг виконаної роботи членом Наглядової ради ДП "Ліси України" Маркіяном Витвицьким.
3. Копію актів приймання-передачі наданих послуг членом Наглядової ради ДП "Ліси України" Маркіяном Витвицьким за 2025 рік.
ДП «Ліси України» надало відповідь №5977/19-2025 від 12.09.2025 на запит та повідомило позивача, що за весь період роботи наглядової ради державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (Підприємство), починаючи з лютого поточного року і до дати надання відповіді на цей запит, відбулося шість засідань наглядової ради Підприємства, під час яких були розглянуті та вирішені ключові питання діяльності Підприємства, які згідно із Статутом Підприємства та Положенням про Наглядову раду Підприємства належать до компетенції наглядової ради Підприємства. Також усі члени наглядової ради Підприємства протягом всього періоду роботи активно працювали та продовжують на постійній основі брати участь в роботі комітетів наглядової ради Підприємства. Під час роботи в комітетах члени наглядової ради безпосередньо опрацьовують усі проекти документів, які, згідно з законом та в межах визначеною Статутом та Положенням компетенції, вимагають затвердження та/або узгодження наглядової ради, та на постійній основі здійснюють комунікації з керівним складом Підприємства щодо усіх ключових питань діяльності Підприємства, які стосуються компетенції наглядової ради Підприємства. Додатком до зазначеної відповіді було долучено та направлено позивачу інформацію щодо дати та розміру виплат члену Наглядової ради ДП «Ліси України» Маркіяну Витвицькому за 2025 рік (лютий-липень).
Вважаючи таку відповідь на запит незаконною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку, спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суть спору між сторожами в даній справі зведена виключно щодо правомірності відмови в наданні інформації на п. 2 та п. 3 запиту запит ОСОБА_1 від 29.08.2025 року за № 395 "29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 2".
Вказані спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються правовими нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (надалі - Закон № 2939-VI), що були чинні на день виникнення спору.
Безспірно, за змістом статті 5 зазначеного Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Приписами частин першої, другої статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Суд враховує, що в розумінні вимог ст. 13 Закону № 2939-VI відповідач, як Державне спеціалізоване господарське підприємства «Ліси України», відноситься до розпорядників інформації для цілей цього Закону.
Одночасно суд враховує, що за визначенням, закріпленим у статті 1 цього ж Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Таким чином, відповідач може бути розпорядниками лише тієї інформації, яка була отримана або створена ним в процесі виконання своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у їх володінні.
Суд враховує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Безспірно, в силу вимог ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач листом повідомив позивача, що під час роботи в комітетах, члени наглядової ради безпосередньо опрацьовують усі проекти документів, які, згідно з законом та в межах визначеною Статутом та Положенням компетенції, вимагають затвердження та/або узгодження наглядової ради, та на постійній основі здійснюють комунікації з керівним складом Підприємства щодо усіх ключових питань діяльності Підприємства, які стосуються компетенції наглядової ради Підприємства. Додатком до зазначеної відповіді було долучено та направлено позивачу інформацію щодо дати та розміру виплат члену Наглядової ради ДП «Ліси України» Маркіяну Витвицькому за 2025 рік (лютий-липень).
Відповідачем не заперечується ненадання ним запитуваної інформації за пунутом 2 запиту - інформація про дати, зміст та обсяг виконаної роботи членом Наглядової ради ДП "Ліси України" Маркіяном Витвицьким; пунктом 3 запиту - копії актів приймання-передачі наданих послуг членом Наглядової ради ДП "Ліси України" Маркіяном Витвицьким за 2025 рік.
Отже, відповідач у своєму листі обмежився загальним описом функціональних обов`язків членів наглядової ради (робота в комітетах, опрацювання проектів, комунікація), посилаючись на Статут та Положення. Однак, предметом запиту було не цитування посадових інструкцій, а конкретна інформація про фактично виконану роботу членом Наглядової ради Маркіяном Витвицьким.
Відповідно до вимог частини 1 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Разом з тим, така відмова відповідача не узгоджуються із вимогами Закону № 2939-VI з огляду на таке.
Як вже зазначалося судом, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Суд зазначає, що запитувана в п. 2 та п. 3 запиту позивача від 29.08.2025 року за №395 інформація є інформацією, створеною в процесі виконання відповідачем своїх обов`язків та знаходиться у його володінні, а тому є публічною в розумінні вимог Закону № 2939-VI.
Приписами статті 6 Закону № 2939-VI прямо передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація.
Вказана правова норма не відносить до конфіденційної інформації ту чи іншу комерційну інформацію.
Відповідно до вимог частини 5, 7 статі 6 Закону № 2939-VI 5 не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.
Тобто вказана правова норма прямо зазначає, що інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника державного підприємства, до якого відноситься Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», не може належати до інформації з обмеженим доступом. Це включає і відомості про виконання умов договорів (контрактів) членами наглядових рад державних підприємств, оскільки їхня діяльність безпосередньо фінансується за рахунок державного майна/коштів.
Суд звертає увагу, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради, визнаються розпорядниками інформації для цілей цього Закону.
Тобто вказана правова норма прямо зазначає, що державні підприємства, до яких відноситься Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», визнаються розпорядниками інформації для цілей цього Закону.
Зазначене свідчить про те, що відповідь, викладена у листі №5977/19-2025 від 12.09.2025, у частині ненадання інформації, запитуваної у пунктах 2 та 3 запиту позивача від 29.08.2025 №395, відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 Закону України №2939-VI є неправомірною відмовою.
Зазначене дає підстави зробити судом висновок по наявність порушеного права позивача на доступ до публічної інформації.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною відмови ДП «Ліси України» у наданні інформації на п. 2 та п. 3 запиту ОСОБА_1 від 29.08.2025 року за № 395 «29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 2» та зобов`язання відповідача розглянути та надати інформацію на п. 2, п. 3 запиту ОСОБА_1 від 29.08.2025 року за № 395 «29.08.25.25 ДПЛУ запит наглядова рада 2».
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
ГоловуючийГонтарук В. М.
СуддіБіла Л.М. Моніч Б.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua