Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №120/4658/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4658/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

21 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту про звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідача зобов`язано повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 26.02.2025, провівши перевірку щодо сімейного стану військовослужбовця відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України № 170, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 (зі змінами), та прийняти рішення за наслідками розгляду рапорту, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач 26.02.2025 подав до відповідача рапорт про звільнення з військової служби у запас відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з потребою здійснювати догляд за братом, який є особою з інвалідністю I групи.

До рапорту долучив необхідні документи.

Відповідач відмовив позивачу у задоволенні рапорту про звільнення з підстав викладених у доповідній записці.

У доповідній записці вказано, що позивачем не додано до рапорту документів щодо наявності підстав для стороннього догляду саме ним, та на підтвердження умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

При цьому, позивачем не доведено, що інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення ОСОБА_2 потребують постійного догляду, а відтак судом встановлено відсутність такої підстави для звільнення, як необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарськоконсультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з частиною 6 ст. 2 Закону Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Положеннями п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Підстави звільнення з військової служби, передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII, залежать від виду військової служби.

За змістом підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Частиною дванадцятою статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення № 1153/2008; у редакції на час виникнення спірних правовідносин), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).

Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач 26.02.2025 подав до відповідача рапорт про звільнення з військової служби у запас відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з потребою здійснювати догляд за братом, який є особою з інвалідністю I групи.

При цьому, обов`язковими умовами для отримання позивачем права на звільнення з військової служби за сімейними обставинами у спірному випадку є:

наявність члена сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи;

необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи;

відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зазначені обставини мають існувати в сукупності та бути підтвердженими доданими до рапорту доказами.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що вперше позивач подавав до відповідача рапорт 16.09.2024, у якому просив звільнити його з військової служби в запас за сімейними обставинами.

За наслідками розгляду рапорту командиром Військової частини НОМЕР_1 відмовлено в задоволенні рапорту, оскільки до рапорту не додано документів, що підтверджують потребу у постійному догляді для інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю та потребує постійного догляду.

Позивач оскаржив вказану відмову в судовому порядку.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №580/11995/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У вказаному рішенні суд вказав про таке.

"В рапорті солдата ОСОБА_1 зазначено, що крім нього у ОСОБА_2 є інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рідні брати та сестри ОСОБА_2 .

Водночас суд зазначив, що згідно з долученими до рапорту документами відсутні документи, які б підтверджували те, що члени сім`ї першого та другого ступня спорідненості, відносно ОСОБА_2 , потребують постійного догляду.

Застосування абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII, як підстави для звільнення з військової служби можливе лише за наявності усіх ознак, які зазначені у вказаному абзаці пункту 3.

Отже, солдатом ОСОБА_1 не додано до рапорту документів щодо наявності підстав для стороннього догляду саме ним, та на підтвердження умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

При цьому солдатом ОСОБА_1 не доведено, що інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення ОСОБА_2 потребують постійного догляду, а відтак судом встановлено відсутність такої підстави для звільнення, як необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарськоконсультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що обов`язковою умовою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами є відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

У вимірі спірних правовідносин, суд першої інстанції доцільно врахував висновки викладені у постанові від 27.02.2025 Верховного Суду у справі № 380/16966/24.

Так, Верховний Суд в постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24 виснував: "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 520/14746/25 вказав, що відповідно до сформованої практики Верховного Суду, під поняттям «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» слід розуміти не лише їх формальну (юридичну) відсутність, а й відсутність таких осіб у фактичному розумінні, тобто відсутність реальної можливості здійснення ними постійного догляду за особою, яка цього потребує.

Тож, сама по собі юридична наявність особи другого ступеня споріднення у розумінні Закону про військову службу не є достатньою для висновку про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби. Отже, у випадку встановлення юридичної наявності відповідної особи необхідно перевірити, чи має така особа реальну можливість здійснювати постійний догляд, з урахуванням конкретних обставин справи та інших об`єктивних факторів.

В межах спірних правовідносин, відповідач не дотримався об`єктивного підходу до перевірки даних, наведених у рапорті, а лише в доповідній записці процитував рішення Черкаського окружного адміністративного суду, яким позивачу відмовлено у задоволенні рапорту від 16.09.2024, а тому такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірних, обумовлених статтею 2 КАС України.

Як встановлено в ході розгляду справи та не спростовано відповідачем, позивач, звертаючись вдруге із рапортом про звільнення з військової служби, надав інший від попереднього пакет документів.

Зокрема, позивач подав: нотаріально засвідчену копію паспорта ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчену копію РНОКПП ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію витягу з реєстру ТГ; копію рішення суду по справі № 146/57/22 про розірвання шлюбу ОСОБА_1 ; довідку про спільне місце проживання ОСОБА_1 та його брата ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; витяг з ДРАЦС про народження ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчену копію паспорта ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчену копію РНОКПП ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчену копію довідки МСЕК ОСОБА_2 ; витяг з реєстру ТГ (про місце проживання ОСОБА_2 ); нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_2 ; відповідь від Державного архіву Чернівецької області (свідоцтво про народження матері ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ); витяг з ДРАЦС про підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_11 ; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_11 ; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_12 (матері ОСОБА_11 ); нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_13 (батька ОСОБА_11 ); нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_14 ; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_14 ; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_15 (бабусі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).

В даному випадку, суть спору полягає в тому, що позивач наполягає на необхідності догляду за його братом, який є особою з інвалідністю І групи, внаслідок онкологічного захворювання, з яким зареєстровані та проживають за однією адресою, та реальної відсутності інших осіб, які би здійснювали постійний догляд за ним.

З цією метою, позивач у рапорті від 26.02.2025 просив командира в/ч подати запити про проведення акту сімейного стану відповідно до наказу Міністра оборони України від 23.07.2024, яким внесені зміни до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10.04.2009 № 170, для проведення факту відсутності інших осіб актом обстеження сімейного стану, який проводиться районними/міськими ТЦК та СП за запитом військових частин в яких безпосередньо військовослужбовець проходить військову службу.

В матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем перевірки сімейного стану позивача за встановленою процедурою, а тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про передчасність висновку відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні рапорту позивача.

На момент подання позивачем рапорту, діяла Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України № 170, затверджена наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009, в редакції станом на 25.02.2025, відповідно до якої встановлено перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби (пункт 12.11 розділу XII).

Так, відповідно до пп. 26 п. 5 Додатку 19 при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я подаються, зокрема:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На час виникнення спірних правовідносин редакція Інструкції не передбачала алгоритму дій командира військової частини щодо перевірки сімейного стану військовослужбовця у разі подання рапорту про його звільнення через сімейні обставини.

Згодом, згідно з Наказом Міністерства оборони № 274 від 28.04.2025 Розділ XIV зазначеної Інструкції № 170 доповнено пунктом 14.30 такого змісту.

Під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п`ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім`я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25-28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.

Після подання військовослужбовцем рапорту (додаток 22 до цієї Інструкції), командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов`язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.

Під час своєї роботи комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця:

вивчає отримані заяву (запит) та підтвердні документи;

відвідує задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою, зазначеною у заяві або запиті, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за такою особою;

використовує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну;

за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовує інформацію з публічних електронних ресурсів.

Комісія зобов`язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.

У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.

Відтак, саме на командира військової частини покладено обов`язок направити запит для перевірки сімейного стану військовослужбовця до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а після отримання акту обстеження - прийняти рішення за наслідками розгляду рапорту військовослужбовця.

Отже, законодавством передбачено обов`язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки обстежити сімейний стан військовослужбовця, за результатами якого видати відповідний акт з інформацією про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд за особами, що його потребують.

Відтак, відповідач не вжив належних заходів для перевірки сімейного стану позивача.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно виснував про протиправність дій відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 26.02.2025, провівши перевірку щодо сімейного стану військовослужбовця відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України № 170, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 (зі змінами), та прийняти рішення за наслідками розгляду рапорту, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В розрізі встановлених обставин справи, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність підстав для

задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

ГоловуючийБіла Л.М.

СуддіМоніч Б.С. Гонтарук В. М.