Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №240/20747/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20747/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

21 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)", Департамента з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи “Житомирська виправна колонія (№4)” щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 включно в повному розмірі;

- стягнути з Державної установи “Житомирська виправна колонія (№4)” на користь ОСОБА_1 110270,33 грн. недоплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 включно;

- зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань надати Державній установі “Житомирська виправна колонія (№ 4)” цільове фінансування для виплати ОСОБА_1 110270,33 грн. додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 включно.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи “Житомирська виправна колонія (№4)” щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за період з 24 лютого 2022 по 31 травня 2022 включно у повному розмірі.

Зобов`язано Державну установу “Житомирська виправна колонія (№4)” нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 за період за період з 24 лютого 2022 по 31 травня 2022 включно, з розрахунку 30000,00 грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державна установа «Житомирська виправна колонія (№ 4)» подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткова винагорода позивачу була нарахована відповідно до роз`яснень та порядку, доведеного Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, пропорційно фактичному часу несення служби, обчисленому в годинах. На думку апелянта, здійснений ним порядок розрахунку відповідав вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 168 та роз`ясненням Міністерства юстиції України і Департаменту.

Також апелянт зазначає, що позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду за періоди з 24.02.2022 по 25.04.2022 та з 26.04.2022 по 31.05.2022, а відповідні виплати здійснено на підставі наказів начальника установи та в межах виділеного фінансування.

Крім того, апелянт посилається на результати ревізії Держаудитслужби, якою, на його думку, не встановлено порушень щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, оскільки позивача не було включено до переліку осіб, щодо яких виявлено недоплату такої винагороди.

На обґрунтування апеляційної скарги також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 до постанови № 168 внесено зміни, якими керівникам відповідних міністерств та державних органів надано право визначати порядок та умови виплати додаткової винагороди, а тому застосування порядку її розрахунку пропорційно фактичному часу несення служби, на переконання апелянта, було правомірним.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 26.03.2015 по 07.07.2022 проходив службу в Державній установі “Житомирська виправна колонія (№4)” та в період з 24.02.2022 по 07.07.2022 набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, у розмірі 30 000 грн. на місяць. Разом з тим, вказана додаткова винагорода у спірний період виплачувалася йому не в повному обсязі та не була виплачена при звільненні зі служби.

Представник позивача в серпні 2025 року звертався до ДУ “Житомирська виправна колонія (№4)” із адвокатським запитом стосовно інформації про виплачені позивачу суми додаткової винагороди та доплати належних коштів, проте листом відповідача від 18.08.2025 №5/4/15-4253 йому відмовлено у здійсненні такої доплати.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 у повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції враховуючи висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у зразковій справі № 260/3564/22, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000,00 грн щомісячно та зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000,00 грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Частиною першою статті 6 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон №2713-IV) встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно із частиною першою статті 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5 (далі - Порядок №925/5).

Пунктом 3 розділу І Порядку №925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку №925/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

У зв`язку з військовою агресією росії проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, на всій території України введений воєнний стан.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 Про загальну мобілізацію, затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX Про затвердження Указу Президента України Про загальну мобілізацію, оголошено про проведення загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно із пунктом 5 Постанови №168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (Постанова №350) до пункту 1 Постанови №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів та поліцейським словами а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка згідно з додатком, у якому значиться і Житомирська область.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (Постанова №793) в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Як зазначено у Постановах №350, №793, ці постанови набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

У решті зміст пункту 1 Постанови №168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 23 березня 2022 року по 01 червня 2022 року) не змінювався.

Разом з цим, суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01 липня 2022 року Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (Постанова №754), до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці першому пункту 1 слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Також, після слова щомісячно доповнити словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Пунктом 2 Постанови №754, установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.

Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розмірі 30000,00 грн щомісячно, у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, окрім інших, мали особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалася допомога в рамках Програми єПідтримка.

Після 01 червня 2022 року право на отримання згаданої винагороди, окрім інших, мали лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Вказані вище висновки щодо правозастосування, викладені в постановах Верховного Суду від 08 серпня 2024 року у справі №160/12981/22, від 25 липня 2024 року у справі №400/1895/23, від 21 березня 2024 року у справі №160/12980/22, які в силу частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.

Як встановлено судом першої інстанції, у спірний період (з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року) позивач перебував на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ "Житомирська вправна колонія (№4)", отже позивач мав право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн на місяць, втім, вказана додаткова винагорода позивачу нараховано та виплачено не в повному обсязі.

Згідно довідки, наявної в матеріалах справи, позивачу у травні 2022 році нараховано і виплачено таку додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 за фактичний час несення служби кількістю 350 годин в сумі 14430,50 грн.; у серпні 2022 нараховано та виплачено додаткову винагороду згідно постанови КМУ №168 за період з 26.04.2022 по 31.05.2022 за фактичний час несення служби кількістю 180 годин в сумі 7284,60 грн; у лютому 2025 року відповідно до акту ревізії Держаудитслужби була донарахована і виплачена додаткова винагорода згідно постанови КМУ №168 за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 в сумі 145,90 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивач в спірний період (з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно) як особа рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби проходив службу на території Житомирської області, на якій надається допомога в рамках Програми єПідтримка, він має право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у справі № 260/3564/22 погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Доводи відповідача про правомірність обрахунку розміру додаткової винагороди з прив`язкою до відпрацьованих годин за добу не відповідають правовому висновку, викладеному Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду в справі № 260/3564/22, який має враховуватися судами відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Отже, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000,00 грн щомісячно та зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000,00 грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листи органів державної влади та роз`яснення, на які посилається апелянт, не є нормативно-правовими актами та не можуть змінювати встановлений Кабінетом Міністрів України розмір та порядок виплати додаткової винагороди, визначені постановою № 168.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що виплата позивачу була здійснена правомірно, оскільки проводилася на підставі наказів начальника установи та в межах виділеного фінансування.

Сам по собі факт видання внутрішніх наказів та наявності фінансування не свідчить про відповідність здійсненого нарахування вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 168.

Наявність або відсутність бюджетного фінансування також не може впливати на обсяг права особи на отримання гарантованої державою виплати та не звільняє відповідний орган від обов`язку здійснити її нарахування і виплату у встановленому законодавством розмірі.

Щодо посилань апелянта на результати ревізії Держаудитслужби, колегія суддів зазначає, що висновки органу державного фінансового контролю підлягають оцінці поряд з іншими доказами у справі.

Водночас сам по собі факт невстановлення Держаудитслужбою порушень щодо нарахування конкретному працівнику додаткової винагороди не є безумовним доказом правомірності дій відповідача та не позбавляє адміністративний суд обов`язку самостійно перевірити відповідність таких дій вимогам законодавства.

Судова оцінка правомірності нарахування додаткової винагороди здійснюється з урахуванням змісту нормативно-правових актів, що регулювали спірні правовідносини, а не лише на підставі висновків, викладених у матеріалах ревізії.

Тому посилання апелянта на те, що позивача не було включено до переліку осіб, щодо яких ревізією встановлено недоплату додаткової винагороди, не спростовує встановленого судом факту її виплати позивачу у розмірі, меншому від того, який був передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 168.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийПолотнянко Ю.П.

СуддіСмілянець Е. С. Драчук Т. О.