Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №400/12392/21 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №400/12392/21

Суддя: Скрипченко В.О.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12392/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року (суддя Малих О.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 19.02.2026) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

07.12.2021 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 09.12.2019 №169076-5110-1411, яким позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 26670,44 грн;

- від 30.04.2020 року №22059-5110-1411, яким позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2020 рік у сумі 38477,11 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що згідно інформації Казанківської селищної ради від 01.07.2019 №1081/03-15, від 03.02.2020 №203-03-15, від 01.02.2021 №251/14-10 перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності станом на 01.01.2021 ОСОБА_1 числиться в списах орендарів в якому вказано, що дата укладання договору 23.04.2019 №916 строком на 2 роки, відповідно до якого розмір орендної плати складає 38 477,11 грн. на земельну ділянку площею 0,3065 га. Керуючись зазначеним, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 на виконання п. 286.5 ст. 286 Кодексу, ОСОБА_1 ГУ ДПС у Миколаївській області правомірно визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 та за 2020 роки.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

За наявними в матеріалах справи доказів колегією суддів встановлено, що 23.04.2019 ОСОБА_1 (Землекористувач) уклав з Казанківською селищною радою Казанківського району Миколаївської області (Землевласник) угоду №916 про відшкодування збитків за користування земельною ділянкою площею 0,3065 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Угода зареєстрована у Книзі реєстрації угод про відшкодування втрат від недоотримання коштів Казанківською селищною радою за фактичне землекористування, про що свідчить запис №916 від 23.04.2019.

Згідно умов Угоди, землекористувач, який фактично використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів площею 0,3065 га із земель комунальної забудови, що розташована за адресою АДРЕСА_1 в межах існуючого землекористування в період з дати реєстрації цієї угоди, на період виготовлення документації землеустрою та отримання правовстановчих документів на право власності, право користування, договору оренди земельної ділянки зобов`язується платити на розрахунковий рахунок Казанківської селищної ради один раз на рік до 01 вересня кожного року в розмірі: Нормативна оцінка становить 769542,17 грн; Орендна плата за рік складає 769542,17 х 5% = 38477,11 грн.

Листом від 01.07.2019 Казанківська селищна рада Казанківського району Миколаївської області повідомила Казанківську ДПІ про укладений з ОСОБА_1 договором за червень 2019 року. Номер договору 916 від 23.04.2019, призначен. Обслуг.громад.забудови, площам 0,3065, сума на рік 38477,11 грн (а.с.46).

Листом від 03.02.2020 Казанківська селищна рада Казанківського району Миколаївської області надала Казанківської ДПІ перелік орендарів, з яким укладено договори оренди землі державної або комунальної власності станом на 03.02.2020, серед яких укладений з ОСОБА_1 договір (а.с. 47, 48)

09.12.2019 ГУ ДПС у Миколаївській області на ім`я ОСОБА_1 було сформовано податкове повідомлення-рішення ф. "Ф" від №169076-5110-1411, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 26 670,44 грн.

30.04.2020 контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення ф. "Ф" від №22089-5110-1411, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 38 477,11 грн.

Вважаючи зазначені ППР протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про їх скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, з урахуванням укладеної Угоди №916, Казанківська селищна рада мала право на відшкодування збитків від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки, які підлягали сплаті на відповідний рахунок Казанківської селищної ради до 01 вересня відповідного року. Разом з цим, податкове повідомлення-рішення може бути винесено лише, якщо йдеться про заборгованість по орендній платі згідно з укладеним договором оренди. Оскільки договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладався, спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають нормам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у межах повноважень суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 14.1.73, 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 визначено, що: землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII ПК України.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За правилами пунктів 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до пунктів 288.4, 288.6 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частинами 1, 2 статті 21 цього Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2019 ОСОБА_1 (Землекористувач) уклав з Казанківською селищною радою Казанківського району Миколаївської області (Землевласник) угоду №916 про відшкодування збитків за користування земельною ділянкою площею 0,3065 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Згідно пункту 1 Угоди, землекористувач, який фактично використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів площею 0,3065 га із земель комунальної забудови, що розташована за адресою АДРЕСА_1 в межах існуючого землекористування в період з дати реєстрації цієї угоди, на період виготовлення документації землеустрою та отримання правовстановчих документів на право власності, право користування, договору оренди земельної ділянки зобов`язується платити на розрахунковий рахунок Казанківської селищної ради один раз на рік до 01 вересня кожного року в розмірі:

Нормативна оцінка становить 769542,17 грн;

Орендна плата за рік складає 769542,17 х 5% = 38477,11 грн.

При збільшенні коефіцієнтів індексації грошової оцінки землі, розмір плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цієї Угоди. Землекористувач бере на себе зобов`язання уточнення розміру оплати на (наступний) рік (п. 2 Угоди).

При наявності сплати земельного податку за аналогічний період по цій земельній ділянці, що підтверджується відповідною довідкою Казанківського відділення Баштанської ОДШ, сума прослати, передбачена в пункті 1, зменшується на суму сплати земельного податку (п. 3 Угоди).

У разі несвоєчасного внесення землекористувачем плати за землі нараховується пеня у розмір: 2.0 відсотки несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 5 Угоди).

Пунктом 7 Угоди обумовлено, що в разі невиконання умов Угоди про відшкодування збитків від недоотримання коштів Казанківською селищною радою за фактичне використання земельної ділянки у зазначений термін, Землевласник право подати до суду позовну заяву про примусове стягнення втрат, які невідшкодовано Землекористувачем.

Дана Угода зареєстрована у Книзі реєстрації угод про відшкодування втрат від недоотримання коштів Казанківською селищною радою за фактичне землекористування, про що свідчить запис №916 від 23.04.2019.

Аналіз наведеної угоди свідчить, що позивач є належним користувачем земельної ділянки площею 0,3065 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , а тому у нього виник обов`язок зі сплати земельного податку.

Таким чином колегія суддів не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, а тому не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Окремо суд зауважує, що приписами пункту 3 Угоди передбачено, що при наявності сплати земельного податку за аналогічний період по цій земельній ділянці, що підтверджується відповідною довідкою Казанківського відділення Баштанської ОДПІ, сума проплати, передбачена в пункті 1, зменшується на суму сплати земельного податку.

З наведеного висновується, що спірні ППР не порушують прав, свобод чи інтересів позивача, оскільки на суму податкового зобов`язання, визначеної у спірних ППР, зменшується сума орендної платити.

Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.

З урахуванням того, що висновок суду першої інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області – задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.2019 №169076-5110-1411 та від 30.04.2020 року №22059-5110-1411.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua