Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №420/22525/25
Суддя: Шляхтицький О.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/22525/25
Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді – Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 у справі № 420/22525/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій, –
ВСТАНОВИВ:
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2025 у справі № 420/22525/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій відмовив.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.01.2026 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 420/22525/25, та постановив позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про взяття на облік, проходження ВЛК, виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , гурт РНОКПП НОМЕР_2 ) з військового обліку.
Дане судове рішення набрало законної сили 13 січня 2026 року.
10.07.2026 судом зареєстровано від представника ОСОБА_1 в особі адвоката Ляшенко Анни Вадимівни (далі – заявник), заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від “13” січня 2026 р. у справі № 420/22525/25;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від “13” січня 2026 р. у справі № 420/22525/25;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 15 днів повідомити суд про вжиті заходи на виконання Окремої ухвали.
Вказану заяву заявник обґрунтовує тим, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 420/22525/25 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про взяття на облік, проходження ВЛК, виключення ОСОБА_1 з військового обліку та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. 10.06.2026 Болградським відділом державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрите виконавче провадження № 81236452, ідентифікатор доступу - Б0ЕГ1Д1Д3ГГГ. При цьому, 29.06.2026 до матеріалів виконавчого провадження було додано лист ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого ТЦК та СП не може виконати рішення суду, оскільки ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в цьому ТЦК та СП, а функціональні можливості програмного забезпечення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не передбачають для ІНФОРМАЦІЯ_1 технічної можливості внесення змін до облікових даних осіб, які перебувають на військовому обліку в іншому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Оскільки до 29.06.2026 стягувач не був повідомлений про причини невиконання боржником рішення суду, вимоги ч. 4 ст. 383 КАС України є дотриманими.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.08.2026 у справі № 420/22525/25 заяву представника ОСОБА_1 в особі адвоката Ляшенко Анни Вадимівни, від 10.07.2026 про визнання протиправними бездіяльності суб`єкта владних повноважень, подану в порядку ст. 383 КАС України залишив без задоволення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у змісті листа від 29.06.2026 за № 1275/6597, адресованим начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично повідомляє про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання зазначеного судового рішення, покликаючись на приписи Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 30.12.2022 № 1487, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а не у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Суд зауважив, що за змістом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 420/22525/25 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 420/22525/25 вказані питання не були предметом судового розгляду.
А відтак, суд першої інстанції, не погодився з доводами заявника щодо наявності підстав для визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_4 у виконанні судового рішення у справі № 420/22525/25.
З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд дійшов висновку про залишення заяви представника позивача про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень без задоволення.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить її скасувати, задовольнити заяву позивача подану в порядку статті 383 КАС України.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не взяв до уваги, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права;
- суд першої інстанції зазначає, що рішення суду є обов`язковим для виконання, але водночас зазначає, що відповідач не має його виконувати.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. (частина шоста статті 383 КАС України).
Зазначені приписи статті 383 КАС України передбачають спеціальний механізм судового контролю, надаючи позивачу, на користь якого ухвалено рішення суду, право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням. Цей механізм спрямований на забезпечення ефективного виконання судових рішень і є оперативним способом захисту прав, вже підтверджених судом.
Водночас необхідно звернути увагу на те, що дія - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень.
Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесено до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
В апеляційній скарзі, скаржник вказує на триваючу протиправну бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення по справі № 420/22525/25.
Так, передумовою для звернення до суду в порядку статі 383 КАС України слугувала відмова ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виконання рішення суду у справі № 420/22525/25, викладена у листі ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.06.2026 за № 1275/6597, адресованим начальнику Белградського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеси) на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2026 у виконавчому провадженні № 81236452.
Зі змісту вказаного листа ІНФОРМАЦІЯ_8 фактично повідомляє про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання зазначеного судового рішення, покликаючись на приписи Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 30.12.2022 № 1487, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а не у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
На підтвердження вказаних обставин, до цього листа ІНФОРМАЦІЯ_8 був долучений ВОД "Резерв+", за яким військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Разом з тим, боржник зауважив, що виконання судового рішення у спосіб, визначений виконавчим документом, є об?єктивно неможливим для ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки виходить за межі його визначених законом повноважень та не може бути реалізоване у межах наданої компетенції і технічної можливості.
У зв?язку з викладеним та з метою забезпечення реального виконання судового рішення, боржник просить розглянути питання щодо звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку його виконання у встановленому законом порядку.
Водночас у межах розгляду заяви за статтею 383 КАС України ключовим є встановлення факту протиправної поведінки відповідача. Матеріали справи підтверджують, що відповідач не відмовляється від виконання рішення суду у цій справі, однак наголошує про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання зазначеного судового рішення.
Отже, на думку колегії суддів, невиконання рішення суду у цій справі у спосіб, визначений виконавчим документом зумовлено неможливістю реалізації відповідачем у межах наданої компетенції і технічної можливості, а не умисною бездіяльністю безпосередньо боржника, яка могла б слугувати підставою для постановлення окремої ухвали в порядку ст. 383 КАС України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача в порядку ст. 383 КАС України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у разі неможливості виконання судового рішення у визначений судом спосіб, процесуальний закон передбачає інші дієві механізми захисту.
Так, відповідно до статті 378 КАС України позивач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ба більше, з метою забезпечення реального виконання судового рішення, ІНФОРМАЦІЯ_8 у листі від 29.06.2026 за № 1275/6597, адресованим начальнику Белградського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеси) також просив виконавця розглянути питання щодо звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку його виконання у встановленому законом порядку.
Враховуючи вказане, апеляційний суд наголошує, що у даному випадку, з метою ефективного виконання рішення суду та реалізації свого права на захист, позивач може звернутися до суду із заявою відповідно до ст. 378 КАС України, тобто в порядку виконання рішення у справі № 420/22525/25.
Отже, наведені твердження апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного перегляду.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
За наведеного, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 у справі № 420/22525/25 – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
СуддіГ.В. Семенюк А.Г. Федусик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua