Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №420/14502/26
Суддя: Казанчук Г.П.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14502/26
перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,
повний текст судового рішення
складено 24.08.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої-судді – Казанчук Г.П.
суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі № 420/14502/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВИКЛАД ОБСТАВИН :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.07.2025 перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО86054 від 03.04.2026, станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО86054 від 03.04.2026, станом на 18.06.2025, з урахуванням проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/459/26 виготовив та направив відповідачу довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 18.06.2025 №ЮО86054 від 03.04.2026 для перерахунку пенсії, однак відповідач перерахунку пенсії не провів та за наслідками розгляду звернення позивача відмовив у його проведенні.
Крім того, позивач зазначав, що з 01.03.2026 розмір його пенсії з надбавками становить 46292,63 грн, а з урахуванням максимального розміру та понижуючих коефіцієнтів – 31527,08 грн. На думку позивача, підстави для обмеження його пенсії максимальним розміром відсутні з огляду на рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 та №7-р(II)/2022, а стаття 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанова Кабінету Міністрів України №1778 встановлюють інше регулювання, ніж Закон №2262-ХІІ, який є спеціальним у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО86054 від 03.04.2026.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО86054 від 03.04.2026, виданої станом на 18.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.03.2026 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що довідка №ЮО86054 від 03.04.2026 є чинною, складена за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку №45, підписана уповноваженою особою та видана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/459/26, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, а тому з її отриманням у відповідача виник обов`язок перерахувати пенсію позивача з 01.07.2025.
Суд першої інстанції також зазначив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, є протиправним, а положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1778 встановлюють інше регулювання, ніж спеціальний Закон №2262-XII, і не підлягають застосуванню, з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.06.2026 у справі №580/1002/26.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем і з дня її отримання особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, тоді як позов подано у 2026 році щодо перерахунку пенсії з липня 2025 року, а тому позов підлягав залишенню без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Апелянт вказує, що відповідно до пункту 2 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та надходження відповідного повідомлення, однак такого повідомлення до Головного управління не надходило.
Також апелянт зазначає, що визначення розміру грошового забезпечення до компетенції органів Пенсійного фонду України не належить, а довідка №ЮО86054 від 03.04.2026 видана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/459/26 після того, як рішеннями судів у справі №320/29450/24 було визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.
Водночас постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 зазначені судові рішення скасовано та у задоволенні позову відмовлено, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки станом на 18.06.2025.
Крім того, апелянт посилається на те, що з 01.01.2026 виплата пенсії здійснюється із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1778 відповідно до статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а зазначена постанова є чинною та неконституційною не визнавалась.
Рух справи в апеляційній інстанції:
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -
УСТАНОВИВ:
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/459/26, яке набрало законної сили, ІНФОРМАЦІЯ_2 03.04.2026 виготовив довідку №ЮО86054 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025.
Зазначена довідка надійшла до відповідача, що апелянтом не заперечується, після чого 16.04.2026 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі цієї довідки та про виплату пенсії з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів.
Згідно з розрахунком пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 розмір його пенсії з надбавками становить 46292,63 грн, з урахуванням максимального розміру – 41080,28 грн, а з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1778 – 31527,08 грн.
Листом від 24.04.2026 №1500-0203-8/62037 відповідач повідомив позивача, що оскільки повідомлень про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходило, підстав для проведення перерахунку пенсії з 01.07.2025 немає, а розмір пенсії, визначений з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №420/23953/25, становить 41080,28 грн, із застосуванням коефіцієнтів відповідно до статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1778 – 31527,08 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Щодо вимог позивача про перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки №ЮО86054 від 03.04.2026, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/459/26 виготовив та направив відповідачу довідку №ЮО86054 від 03.04.2026 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.07.2025.
Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення позивача становить 54349,83 грн, у тому числі посадовий оклад – 7510,00 грн, оклад за військове звання – 2180,00 грн, надбавка за вислугу років 45% – 4360,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 65% – 9132,83 грн, надбавка за таємність 10% – 751,00 грн, премія 405% – 30415,50 грн.
Як зазначає апелянт і що не спростовано позивачем, підставою для видачі такої довідки стали судові рішення у справі №320/29450/24, якими було визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481.
12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704", пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Таким чином, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини "прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року" запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762.00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.
Разом з тим, постановою Верховного Суду 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” відмовлено.
При цьому Верховний Суд у названій постанові зазначив, що:
“У жодних з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, що, відповідно, не дозволяє суду констатувати, що вносячи зміни до Постанови № 704 у частині встановлення базової величини для розрахунку грошового забезпечення, Уряд діяв не в межах своєї компетенції, визначеної статтею 117 Конституції України, та поза повноважень, установлених статтею 20 Закону № 794-VII.
Окрім цього, за сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 15 вересня 2021 року у справі № 640/33771/20 та від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19, передбачено, що питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень КМУ.
Тобто, саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом № 2011-ХІІ.
При цьому, під “умовами” слід розуміти встановлення КМУ необхідних обставин, які роблять можливим здійснення нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям та іншим, прирівняним до них осіб.
Під “порядком” розуміється, що Уряд має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення нарахування грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Під “складовими грошового забезпечення” слід розуміти посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому, базовий критерій для визначення складових грошового забезпечення військовослужбовця є визначальною величиною, оскільки саме від цього показника (шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти) обчислюються основні види виплат при розрахунку грошового забезпечення.
Отже, колегія суддів констатує, що за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб (зокрема, військовослужбовців,) встановлюються та регулюються актами КМУ, а саме Постановою № 704, якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення.
Як наслідок, Верховний Суд уважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що КМУ не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки таке не передбачено та не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили (Закону № 1774-VІІІ)”.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Верховний Суд відмовив у позові про скасування пункту 2 Постанови № 481, оскільки дійшов висновку про законність дій Уряду та наявність у Кабінету Міністрів України повноважень самостійно визначати порядок і базову величину для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців у фіксованому розмірі (1762 грн).
З огляду на ухвалену 16 липня 2026 року Верховним Судом постанову у справі №320/29450/24, апеляційний адміністративний суд під час розгляду подібних справ зобов`язаний діяти за чіткими процесуальними правилами.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції зобов`язаний враховувати висновки Верховного Суду.
Таким чином, нарахування та виплата військовослужбовцям грошового забезпечення з 18.06.2025 здійснюється з розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, виходячи з розміру 1762,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що скасоване судове рішення не породжує будь-яких правових наслідків з моменту його ухвалення, крім тих, що пов`язані з його скасуванням.
Отже, положення пункту 4 Постанови КМ України №481, якими установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 є чинними з 20.05.2023 року та підлягають застосуванню під час вирішення спору, що розглядається в межах цієї справи.
А відтак, з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 діє у редакції Постанови №481, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704, що виключає збільшення грошового забезпечення, як підставу для перерахунку пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Порядок №45), пунктом 1 якого визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку №45 визначено механізм взаємодії Пенсійного фонду України, його головних управлінь та уповноважених органів щодо підготовки списків осіб і видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій.
Тобто право на перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII виникає лише за наявності передбачених законодавством підстав, однією з яких є зміна складових грошового забезпечення у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Видача оновленої довідки про розмір грошового забезпечення є наслідком такого збільшення, а не самостійною підставою для проведення перерахунку пенсії.
Отже, після ухвалення Верховним Судом постанови від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 розміри посадового окладу та окладу за військовим званням з 20.05.2023 визначаються виходячи з розміру 1762 гривні і не залежать від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Доказів того, що після 20.05.2023 Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке б зумовлювало перерахунок пенсії позивача з 01.07.2025, матеріали справи не містять, і позивач на такі обставини не посилається.
Колегія суддів враховує, що довідка №ЮО86054 від 03.04.2026 видана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі №420/459/26, яке набрало законної сили.
Водночас зазначеним рішенням, як вбачається з матеріалів справи, обов`язок виготовити та направити довідку про розмір грошового забезпечення було покладено на ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наявність такого рішення не звільняє пенсійний орган від обов`язку перевірити, чи виникло у позивача право на перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, оскільки саме з цією нормою закон пов`язує обов`язок пенсійного органу провести перерахунок пенсії.
Отже, колегія суддів зазначає, що аналізуючи як ст.63 Закону №2262-XII та п.1 Порядку №45, колегія суддів зазначає, що пенсії можуть перераховуватись лише за наявністю факту підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а вже отримання довідки чи заяви пенсіонера лежить у площині порядку перерахунку. Не може бути проведено перерахунок за відсутністю збільшення грошового забезпечення, навіть за наявністю довідки про інший розмір грошового забезпечення.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО86054 від 03.04.2026, у якій посадовий оклад та оклад за військовим званням визначено не відповідно до пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481.
Оскільки у спірних правовідносинах таких підстав для проведення перерахунку не встановлено, позивач не набув права на його здійснення.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення 24.08.2026, наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про протиправність дій відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі зазначеної довідки.
Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі довідки №ЮО86054 від 03.04.2026 підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні цих вимог.
Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки №ЮО86054 від 03.04.2026 колегія суддів відмовляє по суті, доводи апелянта про пропуск строку звернення до суду в цій частині правового значення не мають.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Що ж стосується вимог позивача про виплату пенсії з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1778, то виплата пенсії із застосуванням зазначених обмежень здійснюється з 01.03.2026, а про відмову відповідача виплачувати пенсію без таких обмежень позивач дізнався з листа від 24.04.2026.
Позовну заяву сформовано в системі «Електронний суд» 18.05.2026, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
За таких обставин доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України є безпідставними.
Вимоги позивача щодо виплати пенсії з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778, не залежать від перерахунку пенсії на підставі довідки №ЮО86054 від 03.04.2026 та стосуються виплати пенсії позивача у розмірі, визначеному відповідачем, який згідно з розрахунком з урахуванням надбавок становить 46292,63 грн.
Щодо виплати позивачу пенсії з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р., який набрав чинності 01.10.2011р. (далі - Закон №3668-VI).
Так, відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з цим, Законом №3668-VI також у статті 43 Закону №2262-XII, зокрема, частину п`яту викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі №2262-ХІІ.
Отже, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ є такими, що втратили чинність.
Це означає, що стаття 43 Закону не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
В свою чергу, будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо обмеження виплати пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, законодавцем внесено не було.
Колегія суддів наголошує, що питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).
Верховний Суд виходив з того, що норма ст.2 Закону №3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, є абсолютно тотожною нормі ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України (рішення КСУ від 20.12.2016р. №7-рп/2016) та, відповідно, не підлягає застосуванню.
Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у відповідній частині та зазначає, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром згідно ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» є протиправними.
Що ж до посилань апелянта на наявність підстав для застосування до пенсії позивача з 01.03.2026 коефіцієнтів пониження, передбачених пунктом 1 постанови КМУ від 30.12.2025 №1778, то колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини стосуються правомірності застосування відповідачем коефіцієнтів, встановлених Постановою №1778 від 30.12.2025.
03.12.2025 прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX, який набрав чинності 01.01.2026 (далі - Закон № 4695-IX).
Статтею 30 Закону № 4695-IX встановлено, що у 2026 році, у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), в тому числі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів статті 30 Закону № 4695-IX Кабінет Міністрів України 30.12.2025 прийняв Постанову № 1778, якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено додаткові підстави (шляхом застосування коефіцієнтів) для обмеження розміру пенсій, призначених, зокрема, відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025р. №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.
Закон №4695-ІХ та Постанова №1778 фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, без унесення відповідних змін до Закону №2262-ХІІ та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що порушує соціальну гарантію гідного пенсійного забезпечення таких осіб, які встановлені Законом №2262-ХІІ.
Колегія суддів наголошує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону №4695-ІХ.
У рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Тож у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Оскільки Законом №2262-ХІІ, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 30 Закону №4695-ІХ та Постанови № 1778.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015р. за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі №580/1002/26 сформулював висновок, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1778 є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Доводи апелянта про те, що постанова Кабінету Міністрів України №1778 є чинною та неконституційною не визнавалась, не спростовують наведених висновків, оскільки відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов`язаний був виплачувати позивачу з 01.03.2026 пенсію без обмеження її максимальним розміром, тобто без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1778.
Інші доводи апеляційної скарги наведених висновків суду не спростовують.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 на підставі довідки №ЮО86054 від 03.04.2026 з ухваленням у цій частині нової постанови про відмову у задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі № 420/14502/26 скасувати в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО86054 від 03.04.2026 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 на підставі зазначеної довідки.
Ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ЮО86054 від 03.04.2026, станом на 18.06.2025, відмовити.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі № 420/14502/26 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуюча суддя Г.П. Казанчук
Суддя Ю.М. Градовський
Суддя О.В. Єщенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua