Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №400/3794/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3794/26

Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,

повний текст судового рішення

складено 24.06.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10.04.2026 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо застосування ОСОБА_1 з 01.01.2026 обмеження пенсійних виплат, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також позивач вказував, що на його письмовий запит відповідач листом від 02.04.2026 повідомив про те, що до його пенсії застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821. Вказане, на думку позивача призвело до виплати пенсії в меншому розмірі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження задоволений позов ОСОБА_1 :

- визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 «Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 року перерахунок та виплату призначеної пенсії у повному розмірі без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 «Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про відсутність порушення пенсійних прав позивача, оскільки розмір його пенсії є вищим ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, в той час як передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, та можуть бут змінені державою зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Саме таким, на думку регулятором є постанова КМУ №821 від 14.07.2025, приписів якої має дотримуватись апелянт. Також апелянт звертає увагу на те, що пенсія яку отримує позивач, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, виплата якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Тому, порядок виплати пенсій за рішенням суду за Законом №2262-ХІІ встановлено законодавцем, а саме Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI, відповідно до якого бюджетні асигнування на погашення заборгованості за рішеннями суду визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Апелянт звертає увагу на те, що він є лише одержувачем бюджетних коштів, тобто суб`єктом, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, саме тому заборгованість та перерахована пенсія виплачується позивачу в межах порядку, затвердженого постановою КМУ №821 від 14.07.2025.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не звернув уваги на вказані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій справі.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Відповідно до матеріалів справи ГУ ПФУ в Миколаївській області листом від 02.04.2026, на звернення позивача від 19.03.2026, повідомило, що виконання судових рішень, за яким позивачу з проведений перерахунок пенсії (у справах №400/675/21, №400/4922/21, №400/15223/23, №400/2953/25, №400/3658/25), в частині виплати перерахованої пенсії, здійснюється із застосуванням постанови КМУ №1778 від 30.12.2025.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ЄДРСР:

- у справі №400/675/21 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суд від 15.04.2021, яке набрало законної сили 18.05.2021, окрім іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було зобов`язане перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.11.2020 року №9/1/555, з урахуванням раніше виплачених сум;

- у справі №400/4922/21 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суд від 13.08.2021, яке набрало законної сили 14.09.2021, окрім іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було зобов`язане провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 27.11.2020 року №9/1/555, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням наступних складових: посадовий оклад 5360,60 грн; оклад за військовим званням майор 1340,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років 45% 3015,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 78% 7577,70 грн.; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% 804,00 грн.; надбавка за кваліфікацію 7% 375,20 грн.; премія 35% 1876 грн.; всього: 20347,90 грн., без обмеження її максимального розміру, та провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку;

- у справі №400/15223/23 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суд від 19.01.2024, яке набрало законної сили 20.02.2024, окрім іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було зобов`язане провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою КМУ №713 від 14.07.2021, починаючи з 01.07.2021 р. з урахуванням раніше виплачених сум;

- у справі №400/2953/25 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суд від 30.05.2025, яке набрало законної сили 01.07.2025, окрім іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було зобов`язане провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року на підставі довідок від 11.03.2025 року №9/1/4460, №9/1/4461, №9/1/4462, №9/1/4463, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;

- у справі №400/3658/25 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суд від 18.06.2025, яке набрало законної сили 14.10.2025, окрім іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було зобов`язане провести ОСОБА_1 з 01.01.2025 року перерахунок та виплату призначеної пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, незважаючи на те, що на час розгляду справи постанова КМУ №281 від 14.07.2025 є чинною, вона суперечить приписам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, яким не передбачена виплата перерахованої пенсії окремими частинами за окремою процедурою, а тому після перерахунку пенсії особа має отримувати перераховану пенсію в повному розмірі.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Постановою СП КАС ВС від 15.09.2026 в адміністративній справі №580/490/26, було вирішено питання чи підлягають позовні вимоги щодо оскарження дій / рішень / бездіяльності суб`єктів владних повноважень, учинених під час виконанням судових рішень, що набрали законної сили, зокрема із застосуванням постанови КМУ №821 від 14.07.2025, розгляду в порядку окремого позовного провадження, або ж такі позовні вимоги повинні вирішуватися із застосуванням спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, передбачених КАС України.

Так в постанові СП КАС ВС від 15.09.2026 в адміністративній справі №580/490/26 суд касаційної інстанції дійшов висновку за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

Водночас колегія суддів касаційного суду вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційний суд зазначає, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом є те, що відповідач, виконуючи судові рішення, застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, що, на переконання позивача, призвело до неправильного виконання рішення суду та порушення його прав.

Фактично доводи позивача зводяться до того, що відповідач, виконуючи рішення суду, неправильно визначив порядок його реалізації, оскільки застосував постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, яка, на думку позивача, не підлягала застосуванню або була застосована помилково.

Проте така обставина сама по собі не трансформує спір щодо виконання судового рішення у новий публічно-правовий спір.

За наведених обставин застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування зазначеної постанови було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку. Саме тому предметом незгоди позивача є не самостійна правомірність постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, а правомірність її застосування відповідачем під час виконання судового рішення.

Отже, якщо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 відбулося виключно під час виконання судового рішення, а позивач пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів.

Апеляційний суд зазначає, що питання щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, які виникли у зв`язку з виконанням рішення суду у конкретних справах №400/675/21, №400/4922/21, №400/15223/23, №400/2953/25, №400/3658/25), перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору у зазначених справах та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовими рішенням обов`язку.

За таких обставин, апеляційний суд констатує, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в інших справах, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у зв`язку апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржуване рішення суду першої інстанції – скасоване, а провадження у справі – закрите.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 319, 321, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області – задовольнити частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року – скасувати.

Закрити провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія