Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №400/2433/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2433/26

перша інстанція: суддя Дерев`янко Л.Л.,

повний текст судового рішення

складено 15.07.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року у справі № 400/2433/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

- зобов`язати Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) – січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити таку компенсацію за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у період з 01.01.2017 по 28.02.2018 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, однак індексація грошового забезпечення за вказаний період йому не виплачувалася.

Позивач вказував, що звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, однак відповідач у її виплаті відмовив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 у період з січня 2016 року до березня 2018 року індексація грошового забезпечення мала проводитися відповідно до індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.

Зобов`язано Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) – січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що базовим місяцем для проведення індексації є місяць підвищення посадових окладів, а оскільки з січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався і був підвищений лише з березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2017 по 28.02.2018.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність вимоги щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки відповідний обов`язок виникає одночасно з виплатою індексації, та про відсутність підстав для стягнення компенсації втрати частини доходів, оскільки індексація позивачу не нараховувалася.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 у грудні 2015 року здійснено упорядкування структури грошових доходів, а для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін мало здійснюватися з січня 2016 року.

Апелянт вказує, що з січня 2016 року грошове забезпечення військовослужбовців було підвищено випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції за рахунок підвищення розміру щомісячної премії, а тому відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та абзаців 9-11 пункту 5 Порядку №1078 при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховано рівень такого підвищення, внаслідок чого індексація була врахована під час виплати грошового забезпечення і підстави для її нарахування із застосуванням січня 2008 року відсутні.

На підтвердження своїх доводів апелянт посилається на довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за 2016-2018 роки.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, витребувано адміністративну справу та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 01.01.2017 по 28.02.2018 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується особовими картками грошового забезпечення та не заперечується відповідачем.

24.12.2025 року представник позивача звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця.

Листом від 06.01.2026 №3/39/13-Т-1-ЕП відповідач повідомив, що при виплаті грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 застосовано метод, визначений частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та абзацами 9-11 пункту 5 Порядку №1078, оскільки з січня 2016 року грошове забезпечення було підвищено випереджаючим шляхом за рахунок підвищення розміру щомісячної премії, а тому підстави для нарахування індексації із застосуванням січня 2008 року як базового місяця відсутні.

Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення позивача, складеною фінансовою службою відповідача, при визначенні суми індексації відповідач застосовував січень 2008 року як базовий місяць, однак зменшував можливий розмір індексації (у 2017 році – від 3177,60 грн до 4258,75 грн щомісяця) на розмір «збільшення грошового забезпечення (премія з ЩДГВ)», який становив 3744,00 грн, 4320,00 грн та 5112,00 грн, внаслідок чого за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 індексація позивачу фактично не нараховувалася.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок №1078), пунктом 2 якого передбачено, що індексації підлягає, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення, а її проведення є обов`язковим для всіх юридичних осіб – роботодавців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, до Порядку №1078 внесені зміни, внаслідок яких з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 у редакції постанови №1013 у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для військовослужбовців, яких переведено на інше місце проходження служби, та для новоприйнятих військовослужбовців обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року місяць підвищення доходу при зростанні грошового забезпечення визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад), а зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення тарифної ставки (окладу) не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

Схеми посадових окладів військовослужбовців, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», застосовувалися з 01 січня 2008 року, а наступне підвищення посадових окладів відбулося лише з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Норми постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них місяцем підвищення тарифних ставок (окладів), з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення.

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 58 постанови від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21 та у пункті 62 постанови від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22.

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 є січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 та від 28.09.2022 у справі №400/1119/21.

При цьому відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.

Надаючи оцінку доводам апелянта про підвищення грошового забезпечення позивача випереджаючим шляхом за рахунок збільшення розміру щомісячної премії, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону №1282-XII у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто врахування підвищення грошових доходів при визначенні суми індексації можливе лише у випадку, коли таке підвищення здійснене саме з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, що має бути передбачено відповідним рішенням про таке підвищення.

Водночас абзацом п`ятим пункту 5 Порядку №1078 у редакції постанови №1013 прямо визначено, що у разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

Премія є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, розмір якого визначається в межах фонду преміювання та економії фонду грошового забезпечення, а не тарифною ставкою (посадовим окладом).

Відповідачем не надано суду жодного рішення компетентного органу, яким би підвищення розміру премії військовослужбовцям з січня 2016 року було визначене як підвищення грошових доходів з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом у розумінні частини п`ятої статті 4 Закону №1282-XII.

За таких обставин зменшення відповідачем можливого розміру індексації позивача на розмір збільшення премії, відображене у довідці-розрахунку, суперечить абзацу п`ятому пункту 5 Порядку №1078 і не може свідчити про належне виконання відповідачем обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Посилання апелянта на пункт 3 постанови №1013 щодо обчислення індексу споживчих цін з січня 2016 року також є безпідставними, оскільки, як зазначено вище, вказаною постановою тарифні ставки (оклади) військовослужбовцям не підвищувалися.

Посилання апелянта на лист Міністерства соціальної політики України не можуть бути взяті до уваги, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом і не встановлює правових норм.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу таку індексацію з урахуванням раніше виплачених сум.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частинами першою – третьою статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (п.п. 29-30 рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.

Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року у справі № 400/2433/26 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко