Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №420/9674/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №420/9674/26

Суддя: Казанчук Г.П.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9674/26

перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

повний текст судового рішення

складено 24.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі № 420/9674/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення та зазначених виплат за період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року у вказаному порядку з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що вона проходила військову службу у Державній прикордонній службі України, з 23 лютого 2022 року виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позивачка вказувала, що у період з 29.01.2020 по 23.02.2022 відповідач протиправно обчислював її посадовий оклад та оклад за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, що призвело до зменшення розміру грошового забезпечення та похідних від нього виплат.

На думку позивачки, після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 відновлено дію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, відповідно до якої розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за період з 29.01.2020 по 23.02.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за період з 29.01.2020 по 23.02.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше проведених виплат, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, розміри посадового окладу та окладу за військовим званням позивачки мали обчислюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не на 01.01.2018.

Суд першої інстанції зазначив, що грошова допомога для оздоровлення, грошова компенсація за невикористані дні відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні обчислюються виходячи з місячного грошового забезпечення, а тому підлягають перерахунку.

Водночас розмір премії та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не прив`язаний до місячного грошового забезпечення, а визначається за рішенням начальника органу Держприкордонслужби у межах фонду грошового забезпечення, тому неправильне визначення окладів на їх розмір не впливає.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, тобто закон не встановлює конкретної формули визначення посадових окладів, а лише визначає компетентний орган.

Апелянт вказує, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 саме по собі не змінило механізму визначення грошового забезпечення військовослужбовців та не покладало на військові частини обов`язок самостійно визначати іншу розрахункову величину.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, апелянт зазначає, що правова невизначеність після скасування пункту 6 постанови №103 могла бути усунута лише шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України нового нормативно-правового акта, яким стала постанова від 12.05.2023 №481.

Також апелянт посилається на правову позицію Конституційного Суду України щодо повноважень Кабінету Міністрів України у сфері бюджетного регулювання та соціального захисту.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху для надання доказів сплати судового збору.

24.08.2026 апелянт усунув недоліки апеляційної скарги, надавши докази сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 року відкрито апеляційне провадження, витребувано адміністративну справу та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходила військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на посаді офіцера (психолога) групи персоналу штабу прикордонної комендатури швидкого реагування.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.02.2022 №81-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з 23 лютого 2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Цим же наказом позивачці визначено виплатити грошову компенсацію за невикористані 3 календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 18 повних календарних років служби.

На адвокатський запит представника позивачки відповідач листом від 05.01.2026 №10/183-26-Вих повідомив, що розміри посадового окладу та окладу за військовим званням позивачки обчислювалися шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 (1762 грн), на тарифні коефіцієнти, передбачені додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, та надав архівні відомості про нараховане грошове забезпечення.

Згідно з архівними відомостями у 2020 році позивачці щомісячно нараховувалися посадовий оклад у розмірі 2910,00 грн, оклад за військовим званням 950,00 грн, надбавка за вислугу років 1544,00 грн, а також надбавка за кваліфікацію, надбавка за таємність, надбавка за особливості проходження служби та премія.

У січні та лютому 2022 року посадовий оклад позивачки становив 3950,00 грн, оклад за військовим званням – 1020,00 грн, надбавка за вислугу років – 1988,00 грн.

Крім того, позивачці були нараховані та виплачені грошова допомога для оздоровлення у січні 2020 року в сумі 12076,10 грн, у квітні 2021 року в сумі 11785,10 грн, у січні 2022 року в сумі 15414,00 грн, а у квітні 2022 року – грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки в сумі 1666,80 грн, одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 150102,00 грн та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в сумі 1530,00 грн.

Надаючи оцінку обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачкою не оскаржується, а тому в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Статтею 10-1 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за №854/32306 (далі – Інструкція №558).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №558 місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року та якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14, розміри надбавки за вислугу років згідно з додатком 16.

Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 5 постанови КМУ №704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати надбавку за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, здійснювати преміювання відповідно до особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення, а також надавати один раз на рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 4 постанови КМУ №704 (у редакції, чинній на момент її прийняття) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згодом постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у постанові КМУ №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4.

Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Між тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким зокрема внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ №704.

З дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови КМУ № 704, яка діяла до зазначених змін, внаслідок чого була відновлена дія пункту 4 постанови КМУ № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 року.

Отже, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням на підставі первинної редакції пункту 4 постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21, від 25.04.2024 року у справі №240/16735/21, від 05.06.2024 року у справі №420/18318/23 у подібних правовідносинах, пов`язаних із застосуванням пункту 4 постанови КМУ №704 при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, починаючи з 29.01.2020 року.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481 гривня.

Отже, починаючи з 29.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, грошове забезпечення яких регулюється постановою КМУ №704, зріс у порівнянні з прожитковим мінімумом, установленим для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року (1762 гривні).

12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» (далі - Постанова № 481), пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.

Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481.

Однак, Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 зазначені судові рішення скасував та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позову про визнання протиправним пункту 2 Постанови № 481 відмовив.

Таким чином, з 20.05.2023 підстави для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні, а період, за який підлягає перерахунку грошове забезпечення, обмежується 19.05.2023.

Отже, постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, на яку посилається апелянт, стосується правомірності пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №481, який застосовується з 20.05.2023, і не змінює правового регулювання спірних правовідносин, що виникли у період з 29.01.2020 по 23.02.2022.

Таким чином, у період з 29.01.2020 по 23.02.2022 позивач мала право на обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, а доводи апелянта про відсутність у нього обов`язку застосовувати таку розрахункову величину є безпідставними.

Посилання апелянта на повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення розмірів грошового забезпечення не спростовують зазначеного висновку, оскільки у спірний період діяла саме первісна редакція пункту 4 постанови КМУ №704, прийнята Кабінетом Міністрів України в межах його повноважень.

Визначаючи складові грошового забезпечення, які підлягають перерахунку, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що розмір премії та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не залежать від розміру посадового окладу, натомість їх розмір визначається з огляду на розмір бюджетних асигнувань, затверджених на конкретну військову частину.

Колегія суддів вважає, що у зв`язку з переглядом окладів новому перерахунку підлягають лише ті похідні від окладів додаткові (щомісячні та одноразові) види грошового забезпечення, постійні/сталі розміри яких безпосередньо визначені/затверджені актами Кабінету Міністрів України (зокрема пунктами 1, 6 постанови КМУ №704), а також ті виплати, розміри яких законодавчо прив`язані до суми місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу IV Інструкції №558 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям у разі невикористання ними щорічної основної відпустки виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1 глави 9 розділу V Інструкції №558 передбачено виплату військовослужбовцям при звільненні одноразової грошової допомоги, яка обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення.

Як встановлено судом, у спірний період позивачу були виплачені грошова допомога для оздоровлення за 2020, 2021 та 2022 роки, а у зв`язку зі звільненням – грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні, розмір яких визначається виходячи з місячного грошового забезпечення, а тому вони підлягають перерахунку.

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач має право на перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, а також похідних від них виплат.

Щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі – Порядок №44) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Оскільки перерахунок стосується виплат за період проходження позивачкою військової служби, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача здійснити виплату з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає наведеним критеріям, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до частини п`ятої статті 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 240, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі № 420/9674/26 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua